День Соборності України

***

Дух наш пречистий, дух наш народний,

Над нами сходить в сю мить сьогодні.

На крилах в'ється,

В сльозах сміється.

І сльози щастя, обмивши рани,

Пливуть потоком, несуть кайдани.

Сьогодні дух наш зійшов над нами,

Ввійшов, влетів нам в серця пташками.

У душах б'ється,

У слові ллється.

О день преславний, блаженні миті,

Сьогодні з духом святим ми злиті!

О, поведи ж нас, лицарський духу,

По вільній стежці життя і руху.

На тихі води,

На ясні зорі.

І в цю велику, [страшну] годину

З'єднай в єдину всю Україну!

Олександр Олесь (19 грудня 1918р.)

Цей вірш став одним з найглибших утілень ідеї соборності України в нашій поезії.

22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулася непересічна подія, значення якої важко переоцінити. Мова йде про Акт Злуки, в якому свідомо та переконливо зреалізувалася воля нашого народу до об'єднання всіх українських земель у єдину соборну державу.

«Віднині зливаються в одно віками відірвані одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної Української держави на добро і щастя українського народу».

Універсал Директорії про злуку УНР і ЗУНР