Євроатлантична інтеграція

Мінекономіки здійснює інформаційну взаємодію з іншими державними органами, установами та організаціями щодо реформ, спрямованих на реалізацію стратегічного курсу євроатлантичної інтеграції та практичної цінності для суспільства, зокрема в частині економічного розвитку України та зростання добробуту її населення.

Важливу роль у цих процесах відіграє інформування суспільства про перебіг процесів у сфері євроатлантичної інтеграції.

У 2021 році Указом Президента України від 11 серпня 2021 року № 48/202 схвалено Стратегію комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 41 затверджено План заходів щодо реалізації Стратегії комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року (далі – План заходів), який фокусується на посиленні комунікації понад 100 державних органів та установ, освітніх та наукових інституцій, органів місцевого самоврядування, залучених до виконання завдань і заходів у сфері євроатлантичної інтеграції.

План заходів спрямовано на досягнення Цілей:

 Посадові особи державних органів, установ та організацій системно здійснюють інформаційну взаємодію (комунікацію) щодо реформ, спрямованих на реалізацію стратегічного курсу євроатлантичної інтеграції та практичної цінності для суспільства їх результатів;

Посадові особи місцевого самоврядування розуміють зміни, що відбуваються в державі у зв’язку із реалізацією стратегічного курсу євроатлантичної інтеграції, та здійснюють інформаційну взаємодію (комунікацію) з територіальними громадами з метою забезпечення їх поінформованості щодо практичної цінності таких змін;

Засоби масової інформації забезпечують висвітлення актуальної інформації про реалізацію стратегічного курсу євроатлантичної інтеграції;

Українське суспільство розуміє цінність стратегічного курсу євроатлантичної інтеграції та підтримує пов’язані з ним зміни;

Міжнародна спільнота розуміє і підтримує стратегічний курс євроатлантичної інтеграції України та відповідні реформи з цих питань.

Фінансування реалізації Плану заходів відбувається у рамках бюджету відповідних державних органів та установ.

Поточний контроль за реалізацією Стратегії здійснюється Віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у рамках роботи Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України.

 “Євроатлантична інтеграція передбачає не лише військову, а й політичну взаємосумісність з державами-членами НАТО. Адже вступ до Альянсу – це цивілізаційний вибір приєднатись до відкритих і демократичних суспільств із справедливими і передбачуваними правилами та законами – фундаментом економічного процвітання. Стратегія комунікації євроатлантичної інтеграції, та відповідно План заходів на її виконання, побудована на цьому розумінні” – зазначила Віце-прем‘єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністр юстиції України Ольга Стефанішина.

 Безпосередня реалізація Стратегії, інформаційна підтримка її виконання здійснюється Міністерством культури та інформаційної політики України за участю, інших державних органів.

 Міністерством економіки в частині його компетенцій розроблено оновлений план заходів щодо реалізації Стратегії комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року, який затверджено наказом Мінекономіки від 29.08.2024 № 22741. 

Мета Програми: сприяти реформам, підвищити стабільність, зменшити світові загрози безпеці, створити міцні відносини у сфері безпеки між країнами-партнерами та НАТО, а також між самими партнерами.

Офіційною основою Програми ПЗМ є Рамковий документ, що був оприлюднений Альянсом в 1994 році, одночасно з запрошенням зацікавлених країн до участі в Програмі. Документом закріплено зобов’язання країн-членів НАТО проводити консультації з будь-якою країною-партнером, яка вбачає пряму загрозу своєї територіальної цілісності, політичної незалежності або безпеці. Держава-партнер також дає гарантії та політичні зобов’язання підтримувати засади демократичного суспільства, принципи міжнародного права, виконувати зобов’язання згідно Уставу ООН, Загальної декларації прав людини, Гельсінського заключного акта та міжнародних угод щодо роззброєння та контролю над озброєннями, утримуватися від загрози сили або використання сили проти інших країн, поважати існуючі кордони, врегульовувати спори мирними засобами. Країна-учасник Програми ПЗМ бере на себе конкретні зобов’язання сприяти “прозорості” національного оборонного планування та формування оборонного бюджету, встановити демократичний контроль над збройними силами та підвищувати потенціал спільних з НАТО дій в миротворчих та гуманітарних операціях.

Програма ПЗМ реалізується шляхом участі у відповідних механізмах Альянсу.

8 лютого 1994 року Україна підписала Рамковий документ ПЗМ, а 25 травня цього ж року передала керівництву НАТО свій Презентаційний документ. У ньому визначені політичні цілі участі України в Програмі ПЗМ, заходи, які планується здійснити для досягнення цих цілей, а також сили і засоби, що виділяються Україною для участі в неї.

У 1995 роцi Україна призначила своїх перших офiцерiв зв'язку до штаб-квартири НАТО у Брюсселi та Координацiйного центру партнерства (КЦП) у м. Монс (Бельгiя). Навесні того ж року мiж Україною i НАТО була укладена Угода з безпеки, на основi якої вiдкрито офiси зв'язку у штаб-квартирi НАТО та КЦП.

6 травня 1996 року від імені Уряду України була підписана Угода між державами, які є сторонами Північноатлантичного Договору, та іншими державами, які беруть участь у Програмі ПЗМ, щодо статусу їх збройних сил, а також Додатковий протокол до цієї Угоди (ратифіковані Верховною Радою України 2 березня 2000 року).

9 липня 1997 року на саміті НАТО в Мадриді Президентом України було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО, яка фіксує політичні зобов’язання сторін на найвищому рівні і регламентує зміст «особливого партнерства» між Україною та НАТО.

Сьогодні Україна бере участь в наступних механізмах ПЗМ:

Процесі планування та оцінки сил (ППОС);

Концепції оперативних можливостей (КОМ);

Політико-військових рамках участі партнерів в операціях з підтримання миру під проводом НАТО;

спільних з НАТО навчаннях, у тому числі з врегулювання кризових ситуацій;

співробітництві у галузі озброєнь, протиповітряної оборони, управління повітряним рухом та обміну даними про повітряну обстановку;

Індивідуальної програмі партнерства (ІПП);

Плані дій партнерства щодо розбудови оборонних інституцій;

Програмі удосконалення військової освіти (DEEP);

Програмі професійного розвитку цивільного персоналу;

Політиці трастових фондів партнерства; Ініціативі НАТО з розбудови прозорості, доброчесності, відкритості та запобігання проявів корупції (Ініціатива ВІ);

Програмі НАТО «Наука заради миру та безпеки»;

співробітництві у галузі реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру

Об'єднана багатонаціональна тренувальна група Україна (JMTG-U)

Об'єднана багатонаціональна тренувальна група – Україна (JMTG-U) — це військово-тренувальна місія, започаткована США та Канадою у 2015 році. Мета програми полягає у підготовці українських військових за стандартами НАТО під керівництвом інструкторів США, Канади, Великої Британії, Литви й Польщі та Данії.

До 2022 року вишкіл армійців тривав упродовж 55 днів — від надання військовим індивідуальних знань і навичок і до злагодження всього підрозділу, тактичної групи чи з’єднання. Паралельно відбувалися інтенсивні заняття зі штабами батальйонів чи бригад з метою навчання методики ухвалення рішень та організації за найкращими стандартами Альянсу.

З 2015 по 2022 рік підготовку в межах JMTG-U пройшли 9 батальйонів, 8 батальйонних тактичних груп та 8 бригад ЗСУ.

Нині навчання відбуваються лише за кордоном і термін військових маневрів скоротився до двох тижнів. Це обумовлено потребою якнайшвидшого повернення українців на бойові позиції.

Операція Orbital

Операція Orbital була започаткована Великою Британією одразу після анексії Росією Криму. З 2015 року і до початку повномасштабного вторгнення у межах програми Orbital підготовлено 22 тисячі українських військових.

Навчання тривають і нині, але відбуваються за кордоном.

Основна мета операції Orbital — підготовка військових до бойових дій за різних умов та приведення українських підрозділів у відповідність до стандартів НАТО.

Ефективності навчанню надає досвід британських інструкторів, набутий в бойових операціях в Афганістані та Іраку.

"Ми вчимо їх основам тактики підготовки до прориву, переходу до фази маневрів, вчимо як розгортати бойову техніку в польових умовах, територіально схожих на зону ведення бойових дій", — розповів інструктор НАТО та сержант 19 полку Королівської артилерії Бернфілд.

Операція Unifier

Операція Unifier — це внесок Збройних Сил Канади у безпеку України. Ця програма була впроваджена з початком розпалювання росіянами на Сході України та анексії Криму.

Unifier є частиною багатонаціональної спільної групи, що складається зі США, Великої Британії, Канади, Швеції, Польщі, Литви та Данії.

"У нас є 30 днів, щоб провести цей курс. Хоча зазвичай у Канаді він триває близько трьох місяців. Це дуже стислий курс. Однак українці, котрі зараз тут, — це танкісти, які пересідають на танки Leopard з танків серії Т. Вони прийшли зі знанням щодо матеріальної частини танку та навичками стрільби. Тож це схоже на курс перекваліфікації, де вони навчаються користуватися іншим танком", — відзначила капітан кінного полку канадської армії та інструкторка НАТО Брітні Шкі-Гізіс.

Загалом у межах програми Unifier підготовку отримали понад 35 тисяч українських військових з моменту її початку у 2015 році.

Операція Interflex

Операція Interflex проводиться з липня 2022 року Великою Британією за участі інструкторів з Нідерландів, Данії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швеції, Естонії, Латвії, Литви та Нової Зеландії.

Одночасно Interflex проводить навчання близько тисячі українських військовослужбовців. За перший рік навчання бойовий вишкіл пройшли 10 тисяч українців. Навчання тривають і нині. До кінця 2023 року заплановано навчити 19 тисяч військових.