Осінь- чудова пора року, що славиться своєю чарівністю фарб.  Щедра золота осінь різнобарв'ям замайоріла на виставці творчих робіт наших дошкільнят та їх батьків. Осінні саморобки з природього матеріалу  розвивають уяву, дрібну моторику рук, а ще фантазію. Всі поробки - це справжні витвори мистецтва. Роботи вразили своєю оригінальністю задумки, технікою виконання, своєрідністю і неповторністю. Визначити кращих було неможливо. Дякуємо за стараність та креативність, що не лишився осторонь.

Всі роботи ЧУДОВІ та ЗАСЛУГОВУЮТЬ УВАГИ!

Подібні заходи не лише розвивають творчі здібності у дітей, але й формують доброзичливе ставлення до навколишнтого середовища, долучають до світу прекрасного, вчать цінити, любити і берегти природу.

Квест до свята Осені "Овочевий бенкет"

Весело, цікаво, неперевершено пройшов квест в нашому закладі. На один день садочок поринув у чудову осінню казку. Різноманїття барв, веселощів та справжньої дитячої радості втілилися в "Овочевий бенкет". Вихованці отримали неабияке задоволення від природи осені, чарівниці. Адже вона подарувала малятам безліч позитивних емоцій, гарний настрій, який відчувався в запальних таночках, цікавих музичних іграх.

  Репертуар свята по справжньому був феєричним, сповненим яскравими барвами і дивовижними персонажами. На святі панувала атмосфера тепла і затишку. Осінь звичайно прийшла до дітлахів з осінніми подарунками: смаколикі та смачна випічка, якими частували матусі і бабусі власноруч приготовленими.

Молодці! Цікаво! Креативно!

Дякуємо нашим неймовірним Захисникам і Захисницям, що маємо змогу жити і творити майбутнє рідної УКРАЇНИ.

"Природа є основним фактором існування людини, вона і людство невіддільні одне від одного. Немає жодного сумніву в тому, що екологічне виховання треба починати з раннього віку"

                                                                                                                                                             В.О.Сухомлинський

Екологічна освіта та виховання - одна із актуальних завдань сьогодення.

Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяються екологічні. Увесь світ зіткнувся з глобальною екологічною кризою. Ця проблема потребує негайного вирішення. Тому серед багатьох напрямів освітньої роботи з дітьми дошкільного віку екологічна освіта набуває дедалі більшої актуальності.  В.О. Сухомлинський довів, що природа сама собою не виховує, виховує лише активна взаємодія дитини з нею. Великий педагог вважав, що самих екологічних знань з охорони навколишнього середовища, якщо вони не втілюються на практиці, недостатньо. Важливо, щоб вихованці брали участь у збереженні і збагаченні природи рідного краю, тільки у цьому разі у них сформуються необхідні уміння і навички, розвинеться відповідальне, бережне ставлення до навколишнього середовища. Саме тому, необхідність використання педагогічної творчої спадщини В.О.Сухомлинського з метою удосконалення процесу екологічного виховання дітей у дошкільному закладі зумовила вибір теми досвіду «Використання спадщини В.О.Сухомлинського у формуванні екологічної свідомості дітей дошкільного віку».

Метою екологічного виховання є цілеспрямоване формування у вихованців міцних екологічних знань, розуміння та органічного взаємозв'язку і єдності людини з навколишнім середовищем як єдиної гармонії, виховання особливої відповідальності за стан навколишнього середовища. І тільки з дитячих років, коли маленькі душі як губка, втягують у себе знання, слід прищеплювати і виховувати в дітях екологічно чистий світогляд. Дитина приходить у дитячий садок. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Своє завдання ми вбачаємо в тому, щоб сформувати мислення та екологічну культуру кожної дитини, навчити молоде покоління жити за законами природи. Дитячий садок відкриває для цього неабиякі можливості, бо саме тут, в цьому віці, у дітей закладаються основи інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для формування екологічної свідомості. Розкрити перед дитиною красу природи і навчити побачити її справа складна.

 Для цього вихователь Ірина Миколаївна на власному прикладі показує як вміє жити в гармонії з природою, а діти повинні бути готові наслідувати кожен її рух. Вони дуже спостережливі і уважні до слів вихователя, добре відрізняють позитивне і негативне в діях дорослих. Екологічна вихованість, щира любов до природи означає не тільки певний душевний стан, сприйняття її краси, а й її розуміння і пізнання. Таким чином, найважливішою умовою успішної реалізації екологічного виховання є створення середовища, в якому дорослі особистим прикладом демонструють дітям правильне ставлення до природи і активно, у міру своїх можливостей, разом з дітьми беруть участь в природоохоронній діяльності. 

                                                                       Проєкт "Квітка сонця"

Для того, щоб запустити процес формування у дітей емоційно бережливого, турботливого, свідомого ставлення до об'єктів природи, цілісного бачення природи і місця людини в ній, доцільній поведінці, цього року з травня по вересень місяць ми працювали за проєктом пошуково - дослідницької діяльності:"Квітка сонця". 

Твори Васия Сухомлинського активізують дитяче мислення, надихають на висвітлення своєї власної позиції, спонукають до художньо- мовленнєвої діяльності та любові до природи. Ніщо так не розкриває дитячу цікавість, уяву, фантазію, як ознайомлення малюків з природнім довкіллям. Набуте в дитинстві вміння бачити, відчувати природу такою, якою вона є насамперед викликає у наших вихованців інтерес до неї, розкриває і поглиблює їхні знання, сприяє формуванню характеру і інтересів. І саме наш проект сформував у дітей потребу досліджувати, вивчати, берегти і примножувати природу.

У рамках відзначення 105 - річниці від дня народження відомого  педагога, мислителя, дитячого письменника, нашого земляка Василя Олександровича Сухомлинського  пройшов цікавий День відкритих дверей у Миколаївській бібліотеці філії Соколівського ЦСБК  під гаслом: "Василь Сухомлинський - дітям". Бібліотекар, Лариса Миколаївна зосередила увагу дошкільнят на постаті великого педагога,  Василя Сухомлинського як дитячого письменника, наголосила , що за своє життя він написав півтори тисячі казок  і оповідань для дітей!Вони чудові: коротенькі, проте дуже змістовні та навчають любити рідну землю, поважати старших, бути добрими, чуйними та надихають на творчість.  По закінченню пригостила вихованців солодощами і соняхом. Впевнені, що насіння соняха , як зернятка мудрості, які посіяв письменник проростуть у дитячих душах і дадуть щедрий урожай.

                                                         З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, МОЯ УКРАЇНО!

Щастя, долі, єдності і волі! Миру і перемоги!

Наш прапор - це небес блакить.

І житній лан, де золота зернина!

Хай гордо він над світом майорить!

Живе і буде жити Україна!

Вдячні безмежно захисникам Батьківщини! Слава Україні! Слава ЗСУ І ВПО!

ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ СУХОМОМЛИНСЬКИЙ

Не так давно, в минулому столітті, жив видатний педагог, учений, письменник В.О.Сухомлинський ( 1918 - 1970). Він дуже любив дітей, навчав їх, а ще писав для них багато оповідань і казок. Вихователь Ірина Миколаївна ознайомила діток з життєвим і творчим шляхом Великого педагога, організувала книжкову мандрівку, в якій книжечки розказують про життя хлопчиків та дівчаток, про життя тварин і рослин, вчать нас бачити красу природи, рости добрими і сміливими людьми.

Новорічне театралізоване дійство "Солодка казка".

Вихователь Ірина Миколаївна, як завжди підійшла до свята креативно та творчо. Особлива подяка батькам за смаколики і костюми для маленьких акторів. 

Гра-квест до Дня Святого Миколая "ЗАПАЛЮЄМО ЗОРІ" 

Вітаємо усіх з прийдешнім святом! Радості, щастя, веселощів, солодощів, миру! Хай усім діткам світу Миколай покладе під подушечку гостинця.

Спортивна зима. 

Номінація "Зимові розваги" Вихователька з різновіковою групою  виконує дихальні вправи на свіжому повітрі.  

Дякуємо батькам, за співпрацю та гарні фото їхніх розваг  із дітьми. 

Номінація "Сніговий скульптор". Зима, що може бути краще! Наші вихованці творчо працювали у групах над створенням власноруч із снігу шедеврів- скульптур. Так, незважаючи на мороз до нас завітав крокодил Гена, веселий колобуся на лижах та розківтла квітка щастя. Чудово! Які ж ви усі молодці!

 Граючись - навчаємось : експерементально- дослідницька діяльність "Водиця- чарівниця".Дошкільнята із захопленням спостерігали і встановлювали найпростіші зв'язки та взаємозв'язки в стані речовин. Зробили висновки чому деякі предмети плавають, іннші тонуть, а окремі розчиняються, змінюючи забарвлення води.

У нас Осінь у садочку, неповторна, чарівна. Різні барви нам дарує і чарує гас вона.Світо це -таке казкове, діти мов актори всі ! Вихователька і няня  також наші молодці! Ну, а кухар із завгоспом теж зробили нам сюрприз - діточкам підготували із вареників бенефіс!

Вітаємо із Днем вишиванки!

Відмінний настрій та різнокольорові враження сьогодні переповнюють, бо в вишиванці душа України, в кожному хрестику, в кожнім стібку...

Кольоровий тиждень Незважаючи на дощову погоду у нас весело і творчо проходить ""КОЛЬОРОВИЙ ТИЖДЕНЬ".  Кожного дня у владу вступав новий колір і приносив з собою цікаві завдання, розваги, заняття.Ірина Миколаївна впровадила в практику роботи елементи кольоротерапії, використала педагогічні можливості кольору для розвитку пізнавальних здібностей малюків, мовлення, креативного мислення.

День1- "Синій колір" - 

День2- "Жовто-оранжевий" - колір сонця, асоціюється з багатством, усріхом і процвітанням. Люди, які люблять цей колір - комунікабельні, допитливі, сміливі.

День 3 - "Зелений колір" -природній, заспокійливий, розслабляючий, символізує стійкість і твердість. Зелені асоціації -гармонія, природи відновлення, нове життя. Вчимося любити, берегти та бути одним цілим із природою. 

День 4 - "Червоний" - вчимося бути милосердними, проявляти любов один до одного, допомагати кожному, хто має в цьому потребу.

День5 - "Фіолетовий" .

На честь святкування Дня Соборності та Свободи України у різновіковій групі був проведений виховний захід : "Україна- це ми!" , самостійна художня діяльність - малювання на снігу державної символіки. Дошкільники відгадували загадки, грали в ігри, отримали позитивний емоційний настрій, почуття єдності і усвідомлення того, що лише разом ми здатні подолати усі труднощі.

16 лютого 2022 року у нашому закладі дошкільної освіти "Ромашка" відбувся День єднання, метою якого є забезпечення консолідації всіх громадян України.

Вихователем Гетьманенко Іриною миколаївою були проведені наступні заходи:

1.Виховний захід " Одна єдина, неділима Україна";

2. Оновлено куточок національної символіки; 

3. Дидактична гра "Україна- одна на всіх, як оберіг";

4.Уявна подорож "Україна- моя Батьківщина";.

5.Хода з використанням елементів державної символіки. 

МИ РОДОМ З НАЙКРАЩОЇ В СВІТІ КРАЇНИ, ЗЕМЛІ ПРАБАТЬКІВ НАШИХ, МИ З УКРАЇНИ!  ЄДНАЙМОСЯ!


Першого літнього дня в Україні ,як і у всьому світі відзначають гарне свято - ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ. Воно покликане захистити малюків від насильства, голоду, неможливості здобути освіту і медичну допомогу, а також інших проблем та бід, з якими стикаються дітлахи у багатьох країнах світу.           Сьогодні діти України страждають від війни, яку розв'язала РФ. З початку повномасштабного вторгнення  країни- агресора загинуло багато українських дітей, ще більше отримало поранення і залишилися без ручок та ніжок. Багато діток разом з батьками були змушені покинути Батьківщину, рятуючись від війни, а деяких окупанти вивозять до росії, фактично депортуючи. Війна стала тлом українського дитинства, заглушила дитячій світ. В опалених війною дитячих душах оселився страх, який вплинув на шкалу цінностей: вони чітко розуміють, що важливо, що що ні. Усі розмови малюків про те, що українці- сильна нація і ми обов'язково встоїмо та переможемо, наші воїни незламні, непереможні, нескорені!Т

Хочемо подякувати від усіх наших вихованців бібліотекарю, Тегзі О.В. за веселі ігри-розваги,  завідуючій Українського клубу, Лапкіній О.В. за чудовий майстер-клас  та вчителям Миколаївського ЗЗСО,Возіян В.В., Ждановій В.М., Банній Л.М..

Разом до перемоги і нехай все буде Україна!!!

Сьогодні в нас День Знань - відрізняється від усіх попередніх нажаль... Сьогодні ми йдемо до можливості побачити, почути, пізнати нашу Україну!

У садочку радісно і квітно

Чути передзвін дитячих голосів.

Завітав у ЗДО "Ромашка" вересень привітний,

Він приніс День Знань для наших малюків.

У осінню гарну пору відбуваються дива: в дитсадочку нашім зайчик собі їжу шука...

А дітки йому завзято і весело допомагали: жваво працювали, гарні вірші розповідали та нових друзів зустрічали.

ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.                                                    Патріотизм(грец. paths — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.        Патріотизм, як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в нашій педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей, національні, державні свята.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ. Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах. Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішує завдань патріотичного виховання. Це засвідчив досвід роботи дошкільних закладів у 20—30-ті роки XX ст. Водночас не можна ігнорувати значущості ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни, іншими суспільними явищами. Концепція дошкільного виховання в Україні (1993), сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.                                                                               Діти молодшого мають знати назву рідного міста (села), а в середнього повинні мати певні уявлення про Батьківщину (“Батьківщина — це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина — Україна”). Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, — це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні — український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому. Діти старшого віку  формують уявлень про історію рідного міста (села), походження його назви і назв вулиць, географічні та історичні пам'ятки рідного краю.                                                                                                                             Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор, гімн, герб України, назву її столиці, інших великих міст, значущі географічні назви (Крим, Карпатські гори, Дніпро), пам'ятні місця (Тарасова гора у Каневі, Хортиця, заповідник Асканія-Нова тощо). Цій меті підпорядковані заняття “Ми живемо в Україні, ми дуже любимо її”, “Пам'ятні місця України”, “Рідне місто (село)”, “Вулиці нашого міста (села)”, “Наш герб” та ін. Діти мають поступово усвідомлювати, що моральний аспект патріотизму полягає і в розвитку національної економіки (це нові робочі місця, заробітна плата працівникам, доходи бюджету, раціональне використання яких робить життя у рідній країні достойним), і в підтримці національного виробника, і в економічній, господарській порядності власників підприємств, і в розвитку меценатства тощо. Щодо цього педагог може використати приклади з історії і з сучасного життя країни. Доцільним у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку є використання творів художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих.                                                    До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; запрошення членів родин у дитячий садок; спільні з родинами виховні заходи (День сім'ї, свято бабусь тощо); зустрічі з батьками за межами дошкільного закладу, за місцем роботи та ін.                                                                                                        Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.                                                                                                                                      Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).                 Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У дошкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.                                                                                                                                    Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні і збагаченні культури українського народу, провідними засадами діяльності сучасного національного дошкільного закладу мають бути національна психологія, культура та історія, а також загальнолюдські духовні надбання.                                                                           Головним завданням національного виховання дітей дошкільного віку є формування основ національної самосвідомості — відчуття належності до певної нації, яка виявляється в етнічному самовизначенні (віднесенні себе до певної етнічної групи). Основою національної самосвідомості є національні почуття — комплекс емоцій, які фіксують суб'єктивне ставлення людей до своєї нації, її потреб і норм життя, а також до інших народів. Важливо, щоб сформовані у ранньому дитинстві національні почуття, елементи національної свідомості мали моральну спрямованість. Безперечно, малюк не відразу починає зауважувати ознаки національної належності людей, особливо коли йдеться про нації, які не мають помітних відмінностей у зовнішності, одязі, побутовій культурі. У середньому дошкільному віці інтерес дитини до явищ суспільного життя підводить її до усвідомлення певних виявів міжнаціональних стосунків. У цьому сенсі батьки і вихователі мають дбати, щоб дитина засвоювала норми міжнаціонального спілкування (співжиття) не стихійно, а цілеспрямовано, орієнтуючись на загальнолюдські моральні цінності. Формуванню доброзичливих міжнаціональних стосунків у дошкільному закладі сприяє доброзичливе, дружелюбне співжиття у групі, в якій є діти різних національностей. Формування патріотичних почуттів дітей дошкільного віку має поєднуватися з вихованням їх у дусі миру. Адже глобалізація, зростання відкритості суспільств актуалізує ідею планетарності, вселяє багатьом людям відчуття того, що вони є жителями Землі. За даними Всесвітньої організації з дошкільного виховання (ОМЕР), представники різних країн змістом мирних відносин між людьми вважають:

а) любов і повагу до ближнього, щирість, співпереживання, привітність, розуміння, вміння допомагати тим, хто потребує допомоги;

б) дотримання прийнятих у суспільстві моральних норм, протидію злу без виявлення агресивності;

в) почуття солідарності та відповідальності стосовно інших.

У дошкільному закладі розкриття етнічної багатоманітності світу доцільно починаємо з ознайомлення безпосередніми методами. Засоби і методи цієї роботи традиційні: розповіді вихователя; використання творів художньої літератури; показ народних іграшок, виробів народних майстрів, предметів побуту тощо; розглядання ілюстративного матеріалу (картин природи, історичних пам'яток тощо); ігрові заочні екскурсії-подорожі; узагальнюючі заняття, що підсумовують знання дітей про певну країну. Успіх національного виховання значною мірою залежить від національної та міжнаціональної культури батьків і педагогів. Спрямованість морального виховання на загальний особистісний розвиток дитини, його неперервність у педагогічному процесі, багатоманітність напрямів і методів вимагає високої професійної та моральної культури вихователя, гуманістичної спрямованості його педагогічної діяльності, вміння розуміти дитину і діяти спільно з нею. Результатом такої роботи може стати вищий рівень моральної вихованості дітей — здатність до морального самовдосконалення, усвідомлена потреба в ньому.

Патріотизм- одне з найбільш глибоких людських почуттів. Як правило, це поняття розуміють як відданість і любов до Батьківщини, до свого народу, гордість за їхнє минуле й сьогодення, готовність до її захисту. Це почуття є одним із найважливіших духовних надбань особистості. Воно характеризує вищий рівень розвитку особистості й проявляється в її активно-діяльнісній самореалізації на благо Батьківщини. Саме тому формування патріотизму на сучасному етапі є фундаментом і опорою суспільного й державного устрою та запорукою ефективності функціонування всієї системи соціальних і державних інститутів.
Засвоєння патріотичних цінностей і норм є тривалимпроцесом. Вони не закладені у генах, це не природна якість, а соціальна, і тому не успадковується, а формується цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності з підростаючим поколінням.
Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури.
Така постановка питання націлює на розуміння тієї істини, що патріотами не стають у зрілому віці. Почуття любові до батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з самого раннього дитинства, „вбиратися з молоком матері”.
Сьогодні існує розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру тощо; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови. Звичайно, у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкільного віку. Проте, створити фундамент, на основі якого можна буде вже зводити „будівлю” майбутнього громадянина-патріота не лише можливо, а й потрібно, особливо якщо врахувати всі переваги, що створює дошкільний вік для результативного виховного процесу.
Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.
Основними напрямами патріотичного виховання є:
- формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;
- краєзнавство;
- ознайомлення з явищами суспільного життя;
- формування знань про історію держави, державні символи;
- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
- формування знань про людство.
Концепція дошкільного виховання в Україні, сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.

Сьогодні , 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки.Свято завдяки діаспорі  відразу набуло всесвітнього статусу. Тож у нашому садочку вихователька Ірина Миколаївна разом з маленькими акторами організували театралізоване дійство "Мені матуся хустку пов'язала..."

Адже з давніх- давен  в українських сім'ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.

З метою виховання виховання любові до свого народу, поваги до його традицій, минулого та сучасного, бажання пізнавати свята, звичаї, святкування Великодня було проведено заняття "Писанка"