Харчові алергени
Статтями 6 і 15 чинного Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», а також додатком №1 до нього передбачено обов’язкове зазначення речовин або продуктів, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.
Якщо ви чи ваша дитина має проблеми з харчовими алергенами, то краще завжди мати під рукою перелік речовин та продуктів, які можуть спричинити алергічну реакцію та непереносимість:
Перелік речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергичні реакції або непереносимість:
горіхи
риба
арахіс
соя
молюски та ракоподібні
злакові вироби що містять глютен
молочні продукти
яйця
селера
люпин
насіння кунжуту
гірчиці
двуокиссірки та сульфіти.
Відповідно до додатку №1 Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів та додатку 13 постанови КМУ від 24.03.2021 року №305.Крім того, інформація про вміст речовин та готові страви/вироби, які призводять до алергічних реакцій або непереносимості визначено додатком 13 до Норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених Постановою КМУ від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».
Інформація про наявність у складі готової страви/виробу алергену або непереносимої речовини обов’язково зазначається в меню закладу освіти відповідним індексом в дужках після назви готової страви/виробу (наприклад, сирники із сметаною (Л, МП), що вказує на наявність у страві лактози та молочних продуктів). Інформація з розшифровкою індексів алергенів ( тут лінк на таблицю) або непереносимих речовин розміщується біля меню.
НФОРМАЦІЯ
про вміст речовин та готові страви/вироби, які призводять до алергічних реакцій або непереносимості
Індекс алергену або непереносимої речовини
Розшифровка індексів алергенів або непереносимих речовин
{Позицію виключено на підставі Постанови КМ № 871 від 18.08.2021}
Інформація про вміст речовин та готові страви/вироби, які призводять до алергічних реакцій або непереносимості:
Індекс алергену та розшифровка індексів алергенів або непереносимих речовин
Г - глютен або його сліди
Л - лактоза
Ф- фруктоза
ЗП- злакові продукти
РП - ракоподібні продукти
Я - яйця
Р - риба
А - арахіс
СБ - соєві боби
МП - молочні продукти
ГХ - горіхи
С - селера
ГЦ - гірчиця
К - кунжут
ЛП -люпін
М - молюски
Матеріали погоджено МОЗ України
Кліщі можуть траплятися в природі протягом усього року, проте найбільшу активність вони проявляють навесні та восени. У ці періоди варто бути особливо уважними, перебуваючи в місцях їхнього проживання — лісах, парках, на луках і навіть на подвір’ях. Найбільшу загрозу становлять іксодові кліщі, які можуть переносити небезпечні інфекції, зокрема бореліоз (хворобу Лайма) та кліщовий енцефаліт.
Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, схоже на мішень (червоні кола), головний біль, ломота в усьому тілі та млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової й серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик інфікування залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби ймовірність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.
Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. Це захворювання переважно вражає центральну нервову систему, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках — до смерті людини. Інфікуватися можна не лише під час кровоссання кліща, але й випадково його розчавивши або якщо розчесати місце його укусу.
Якщо вирушаєте у місце, де є висока ймовірність зазнати укусу кліща, дотримуйтеся таких простих правил захисту:
перед прогулянкою нанесіть на шкіру або одяг репелент — засіб, що відлякує комарів і кліщів;
правильно вдягайтеся: заправте штани в шкарпетки, носіть закрите взуття. Краще брати світлий одяг — на ньому кліщі помітніші;
тримайтеся середини стежки, не заходьте в траву чи кущі — саме там кліщів найбільше;
періодично ретельно оглядайте себе та ваших супутників, особливо дітей і собак;
вдома повторіть огляд, зверніть особливу увагу складки шкіри та вкриті волоссям ділянки голови.
Цікавий факт - кліщі не “стрибають з дерев”. Насправді, кліщ не забирається на висоту вище за метр від землі, та чекає на носія, здебільшого, перебуваючи на траві або кущах.
Читайте: як правильно проводити огляд.
Не крапайте на нього олію, спирт чи крем! Це може ускладнити видалення. Найкраще — зверніться до лікаря.
Якщо такої змоги немає: видаліть кліща пінцетом або спеціальним інструментом:
найкраще підходить пінцет із тонкими загостреними кінчиками або спеціальний інструмент для видалення кліщів (продається в аптеках чи зоомагазинах);
не підходить пінцет для брів (з тупими кінцями), бо може стиснути кліща й збільшити ризик зараження.
Як видаляти кліща пінцетом:
обережно захопіть кліща якомога ближче до шкіри, намагаючись не торкатися його тіла, лише хоботка;
потягніть повільно й рівномірно вертикально вгору. Не крутіть і не смикайте!
якщо частини голови кліща залишились у шкірі, видаліть їх стерильною голкою або пінцетом.
Як видаляти кліща інструментом:
обережно підсуньте інструмент під кліща якнайближче до хобота;
припідніміть і повільно прокручуйте інструмент в один бік (за або проти годинникової стрілки) доки кліщ не відчепиться;
не змінюйте напрямок обертання!
Після видалення кліща:
обробіть місце укусу антисептиком (спирт, хлоргексидин тощо);
ретельно вимийте руки з милом;
кліща збережіть герметичній баночці або пакетику (живим або мертвим) на випадок, якщо лікар порекомендує здати його на аналіз.
Як утилізувати кліща:
найбезпечніше — помістіть кліща в герметичний контейнер, щільно обернувши скотчем, змивши в унітаз або помістивши в спирт;
не роздавлюйте кліща пальцями.
Протягом трьох тижнів після укусу кліща спостерігайте за своїм станом. Якщо з'явилися почервоніння, гарячка, біль у суглобах, слабкість — зверніться до сімейного лікаря.
Якщо у місці укусу з’явилася «мішень» — почервоніння у вигляді кіл — це може бути ознакою хвороби Лайма.
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) представляють собою широкий спектр захворювань, які вражають верхні та нижні дихальні шляхи. Зумовлені різними вірусами, ці інфекції є одними з найпоширеніших причин медичних звернень та тимчасової непрацездатності серед населення усіх вікових груп. Характеризуючись швидким поширенням, ГРВІ можуть спричиняти значні епідеміологічні спалахи, особливо в осінньо-зимовий період. В цій статті ми ознайомимося з характерними ознаками гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), розберемося в основних причинах їх появи та розглянемо ефективні методи лікування та профілактики цих поширених захворювань.
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) можуть бути спричинені такими факторами:
Вірусні агенти. Основною причиною ГРВІ є пряме зараження різними вірусами, такими як риновірус, коронавірус, аденовіруси, віруси грипу та парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) та інші.
Сезонність. Більшість ГРВІ має виражену сезонність, особливо зростаючи у холодні та вологі періоди року, коли люди більше часу проводять у закритих приміщеннях.
Знижений імунітет. Імунна система відіграє ключову роль у захисті організму від інфекцій. Фактори, що знижують імунну відповідь (стрес, недостатній сон, погане харчування, хронічні захворювання), можуть підвищити вразливість до ГРВІ.
Тісний контакт з інфікованими особами. ГРВІ легко передаються від людини до людини через повітряно-крапельний шлях (чхання, кашель) або через предмети побуту.
Недотримання гігієни. Неправильне або нерегулярне миття рук, а також відсутність звички прикривати рот та ніс при кашлі чи чханні, можуть сприяти швидкому розповсюдженню вірусів.
Розуміння цих факторів важливо для розробки ефективних методів профілактики та контролю за ГРВІ, що спрямовані на зменшення ризиків захворювання та його поширення.
Симптоми ГРВІ можуть варіювати від легких до важких та залежать від типу вірусу, стану імунної системи людини та інших факторів:
Підвищення температури тіла. Часто є першою ознакою інфекції, може супроводжуватися ознобом.
Нежить. Водянисті або густі виділення з носа, залежно від стадії захворювання.
Чхання. Часто виникає як реакція на подразнення слизової оболонки носа.
Біль у горлі. Може бути сухим або супроводжуватися відчуттям першіння, часто ускладнює ковтання.
Кашель. Спочатку сухий, у подальшому може стати вологим з виділенням мокротиння.
Головний біль. Часто супроводжується загальним нездужанням і слабкістю.
Біль у м'язах і суглобах. М'язові болі можуть бути досить інтенсивними, особливо у дорослих.
Загальна слабкість та нездужання. Відчуття втоми, нестачі енергії.
У деяких випадках, також можуть спостерігатися:
Запаморочення та втрата апетиту.
Подразнення або біль у очах, особливо при русі очних яблук.
Чутливість до яскравого світла.
Увага до перших ознак ГРВІ та своєчасне звернення за медичною допомогою може допомогти запобігти розвитку ускладнень та сприяти швидкому одужанню. Самолікування без консультації з лікарем може призвести до неправильного лікування та подальшого погіршення стану.
Від легких застуд до серйозніших станів, ГРВІ можуть мати різноманітні прояви та наслідки для здоров'я. Ось деякі з найбільш поширених видів ГРВІ:
Звичайна застуда. Найчастіше спричинена риновірусами, застуда характеризується нежитем, чханням, болем у горлі та загальним нездужанням. Це найлегша форма ГРВІ, яка зазвичай проходить сама по собі.
Грип. Спричинений вірусами інфлюенци групи А та В, грип має більш серйозний перебіг з високою температурою, м'язовими болями, головним болем та втомою. Може призвести до ускладнень, особливо у людей зі зниженим імунітетом.
Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ). Частіше вражає дітей та викликає симптоми, схожі на застуду, але може призвести до серйозніших респіраторних проблем, таких як бронхіоліт та пневмонія.
Парагрип. Проявляється підвищенням температури тіла, інтенсивним болем у горлі та кашлем. Парагрип може бути особливо важким для маленьких дітей та літніх людей.
Аденовірусні інфекції. Викликають широкий спектр симптомів, від легких респіраторних проблем до кон'юнктивіту, гастроентериту та навіть пневмонії.
Коронавірусні інфекції. Включають такі захворювання, як SARS (тяжкий гострий респіраторний синдром), MERS (Середньосхідний респіраторний синдром) та COVID-19. Симптоми можуть варіювати від легких респіраторних симптомів до тяжкої пневмонії та гострої дихальної недостатності.
Усвідомлення цих видів ГРВІ допомагає розробити відповідні стратегії профілактики та лікування, зменшуючи ризик ускладнень та сприяючи швидкому відновленню.
Діагностика гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) вимагає комплексного підходу, оскільки симптоми ГРВІ можуть бути схожими на інші захворювання. Акцент робиться на оцінці клінічних проявів, анамнезу та, за необхідності, лабораторних та інструментальних методів обстеження:
Анамнез. Збір докладної інформації про симптоми, тривалість хвороби та можливий контакт з іншими інфікованими особами.
Фізичне обстеження. Оцінка загального стану пацієнта, вимірювання температури тіла, огляд ЛОР-органів, перевірка лімфатичних вузлів та аускультація легень.
Лабораторні тести. Загальний аналіз крові для виявлення ознак запалення, а також специфічні тести, такі як ПЛР або експрес-тести, для ідентифікації конкретного вірусу.
Інструментальні дослідження. Рентгенографія грудної клітки може бути призначена для виключення пневмонії або інших ускладнень.
Диференціальна діагностика. Важливо відрізняти ГРВІ від інших інфекцій, що мають схожі симптоми.
Після проведення діагностики важливо розробити індивідуальний план лікування, який враховує специфіку виявленого збудника, загальний стан пацієнта та наявність супутніх захворювань. Неправильна діагностика або затримка у зверненні за медичною допомогою може призвести до ускладнень та загострити перебіг захворювання.
Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) зазвичай спрямоване на полегшення симптомів та підтримку організму під час боротьби з інфекцією. Основні підходи до лікування ГРВІ включають:
Симптоматичне лікування. Це включає застосування жарознижувальних засобів, таких як парацетамол або ібупрофен, для контролю високої температури та полегшення болю, препаратів для зменшення набряку слизової оболонки рота та носа, усунення кашлю. Важливо дотримуватися рекомендованого дозування та не перевищувати максимальну добову дозу.
Зволоження повітря. Використання зволожувачів повітря може допомогти полегшити дихання, особливо в нічний час, і зменшити подразнення слизових оболонок.
Відпочинок. Достатній відпочинок та сон є критично важливими для відновлення, оскільки вони допомагають організму ефективно боротися з інфекцією.
Достатня кількість рідини. Збільшення споживання рідини (вода, трав'яні чаї, неконцентровані фруктові соки) допомагає запобігти дегідратації, особливо при високій температурі та пітливості.
Противірусні препарати. Для деяких вірусів, наприклад вірусу грипу, лікар призначає противірусні препарати, щоб скоротити тривалість хвороби та зменшити тяжкість симптомів.
Промивання носа сольовим розчином. Регулярне промивання носових ходів сольовими розчинами може допомогти очистити носові проходи від слизу та збудників інфекції.
Вживання теплих напоїв. Теплі напої, такі як трав'яні чаї з медом або лимоном, можуть зігрівати та заспокоїти подразнену гортань та допомогти зменшити кашель.
Самолікування без консультації з медичним фахівцем може призвести не лише до відсутності поліпшення, але й до ускладнень або розвитку додаткових проблем зі здоров'ям. Тому, при перших симптомах ГРВІ важливо звернутися за медичною порадою.
Профілактика гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) є ключовим аспектом у збереженні здоров'я, особливо під час епідемічних спалахів. Ефективні профілактичні заходи можуть значно знизити ризик зараження та передачі інфекції, а також обмежити її поширення у громадських місцях та серед членів сім'ї.
Регулярне миття рук. Застосування мила та води або антисептичних засобів для рук знижує ризик передачі вірусів.
Вакцинація. Щорічне щеплення проти грипу рекомендується для певних груп ризику та може д
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) представляють собою широкий спектр захворювань, які вражають верхні та нижні дихальні шляхи. Зумовлені різними вірусами, ці інфекції є одними з найпоширеніших причин медичних звернень та тимчасової непрацездатності серед населення усіх вікових груп. Характеризуючись швидким поширенням, ГРВІ можуть спричиняти значні епідеміологічні спалахи, особливо в осінньо-зимовий період. В цій статті ми ознайомимося з характерними ознаками гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), розберемося в основних причинах їх появи та розглянемо ефективні методи лікування та профілактики цих поширених захворювань.
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) можуть бути спричинені такими факторами:
Вірусні агенти. Основною причиною ГРВІ є пряме зараження різними вірусами, такими як риновірус, коронавірус, аденовіруси, віруси грипу та парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) та інші.
Сезонність. Більшість ГРВІ має виражену сезонність, особливо зростаючи у холодні та вологі періоди року, коли люди більше часу проводять у закритих приміщеннях.
Знижений імунітет. Імунна система відіграє ключову роль у захисті організму від інфекцій. Фактори, що знижують імунну відповідь (стрес, недостатній сон, погане харчування, хронічні захворювання), можуть підвищити вразливість до ГРВІ.
Тісний контакт з інфікованими особами. ГРВІ легко передаються від людини до людини через повітряно-крапельний шлях (чхання, кашель) або через предмети побуту.
Недотримання гігієни. Неправильне або нерегулярне миття рук, а також відсутність звички прикривати рот та ніс при кашлі чи чханні, можуть сприяти швидкому розповсюдженню вірусів.
Розуміння цих факторів важливо для розробки ефективних методів профілактики та контролю за ГРВІ, що спрямовані на зменшення ризиків захворювання та його поширення.
Симптоми ГРВІ можуть варіювати від легких до важких та залежать від типу вірусу, стану імунної системи людини та інших факторів:
Підвищення температури тіла. Часто є першою ознакою інфекції, може супроводжуватися ознобом.
Нежить. Водянисті або густі виділення з носа, залежно від стадії захворювання.
Чхання. Часто виникає як реакція на подразнення слизової оболонки носа.
Біль у горлі. Може бути сухим або супроводжуватися відчуттям першіння, часто ускладнює ковтання.
Кашель. Спочатку сухий, у подальшому може стати вологим з виділенням мокротиння.
Головний біль. Часто супроводжується загальним нездужанням і слабкістю.
Біль у м'язах і суглобах. М'язові болі можуть бути досить інтенсивними, особливо у дорослих.
Загальна слабкість та нездужання. Відчуття втоми, нестачі енергії.
У деяких випадках, також можуть спостерігатися:
Запаморочення та втрата апетиту.
Подразнення або біль у очах, особливо при русі очних яблук.
Чутливість до яскравого світла.
Увага до перших ознак ГРВІ та своєчасне звернення за медичною допомогою може допомогти запобігти розвитку ускладнень та сприяти швидкому одужанню. Самолікування без консультації з лікарем може призвести до неправильного лікування та подальшого погіршення стану.
Від легких застуд до серйозніших станів, ГРВІ можуть мати різноманітні прояви та наслідки для здоров'я. Ось деякі з найбільш поширених видів ГРВІ:
Звичайна застуда. Найчастіше спричинена риновірусами, застуда характеризується нежитем, чханням, болем у горлі та загальним нездужанням. Це найлегша форма ГРВІ, яка зазвичай проходить сама по собі.
Грип. Спричинений вірусами інфлюенци групи А та В, грип має більш серйозний перебіг з високою температурою, м'язовими болями, головним болем та втомою. Може призвести до ускладнень, особливо у людей зі зниженим імунітетом.
Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ). Частіше вражає дітей та викликає симптоми, схожі на застуду, але може призвести до серйозніших респіраторних проблем, таких як бронхіоліт та пневмонія.
Парагрип. Проявляється підвищенням температури тіла, інтенсивним болем у горлі та кашлем. Парагрип може бути особливо важким для маленьких дітей та літніх людей.
Аденовірусні інфекції. Викликають широкий спектр симптомів, від легких респіраторних проблем до кон'юнктивіту, гастроентериту та навіть пневмонії.
Коронавірусні інфекції. Включають такі захворювання, як SARS (тяжкий гострий респіраторний синдром), MERS (Середньосхідний респіраторний синдром) та COVID-19. Симптоми можуть варіювати від легких респіраторних симптомів до тяжкої пневмонії та гострої дихальної недостатності.
Усвідомлення цих видів ГРВІ допомагає розробити відповідні стратегії профілактики та лікування, зменшуючи ризик ускладнень та сприяючи швидкому відновленню.
Діагностика гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) вимагає комплексного підходу, оскільки симптоми ГРВІ можуть бути схожими на інші захворювання. Акцент робиться на оцінці клінічних проявів, анамнезу та, за необхідності, лабораторних та інструментальних методів обстеження:
Анамнез. Збір докладної інформації про симптоми, тривалість хвороби та можливий контакт з іншими інфікованими особами.
Фізичне обстеження. Оцінка загального стану пацієнта, вимірювання температури тіла, огляд ЛОР-органів, перевірка лімфатичних вузлів та аускультація легень.
Лабораторні тести. Загальний аналіз крові для виявлення ознак запалення, а також специфічні тести, такі як ПЛР або експрес-тести, для ідентифікації конкретного вірусу.
Інструментальні дослідження. Рентгенографія грудної клітки може бути призначена для виключення пневмонії або інших ускладнень.
Диференціальна діагностика. Важливо відрізняти ГРВІ від інших інфекцій, що мають схожі симптоми.
Після проведення діагностики важливо розробити індивідуальний план лікування, який враховує специфіку виявленого збудника, загальний стан пацієнта та наявність супутніх захворювань. Неправильна діагностика або затримка у зверненні за медичною допомогою може призвести до ускладнень та загострити перебіг захворювання.
Лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) зазвичай спрямоване на полегшення симптомів та підтримку організму під час боротьби з інфекцією. Основні підходи до лікування ГРВІ включають:
Симптоматичне лікування. Це включає застосування жарознижувальних засобів, таких як парацетамол або ібупрофен, для контролю високої температури та полегшення болю, препаратів для зменшення набряку слизової оболонки рота та носа, усунення кашлю. Важливо дотримуватися рекомендованого дозування та не перевищувати максимальну добову дозу.
Зволоження повітря. Використання зволожувачів повітря може допомогти полегшити дихання, особливо в нічний час, і зменшити подразнення слизових оболонок.
Відпочинок. Достатній відпочинок та сон є критично важливими для відновлення, оскільки вони допомагають організму ефективно боротися з інфекцією.
Достатня кількість рідини. Збільшення споживання рідини (вода, трав'яні чаї, неконцентровані фруктові соки) допомагає запобігти дегідратації, особливо при високій температурі та пітливості.
Противірусні препарати. Для деяких вірусів, наприклад вірусу грипу, лікар призначає противірусні препарати, щоб скоротити тривалість хвороби та зменшити тяжкість симптомів.
Промивання носа сольовим розчином. Регулярне промивання носових ходів сольовими розчинами може допомогти очистити носові проходи від слизу та збудників інфекції.
Вживання теплих напоїв. Теплі напої, такі як трав'яні чаї з медом або лимоном, можуть зігрівати та заспокоїти подразнену гортань та допомогти зменшити кашель.
Самолікування без консультації з медичним фахівцем може призвести не лише до відсутності поліпшення, але й до ускладнень або розвитку додаткових проблем зі здоров'ям. Тому, при перших симптомах ГРВІ важливо звернутися за медичною порадою.
Профілактика гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) є ключовим аспектом у збереженні здоров'я, особливо під час епідемічних спалахів. Ефективні профілактичні заходи можуть значно знизити ризик зараження та передачі інфекції, а також обмежити її поширення у громадських місцях та серед членів сім'ї.
Регулярне миття рук. Застосування мила та води або антисептичних засобів для рук знижує ризик передачі вірусів.
Вакцинація. Щорічне щеплення проти грипу рекомендується для певних груп ризику та може допомогти уникнути ускладнень ГРВІ.
Уникнення тісного контакту. Обмеження контакту з людьми, які мають симптоми ГРВІ, допомагає запобігти передачі інфекції.
Використання захисних масок. Маски можуть бути ефективним засобом профілактики при перебуванні у громадських місцях або в контакті з інфікованими особами.
Збалансоване харчування та підтримка імунітету. Правильне харчування, багате вітамінами та мінералами, сприяє зміцненню імунної системи.
Вентиляція приміщень. Регулярне провітрювання приміщень зменшує концентрацію вірусів у повітрі.
Використання цих запобіжних заходів може значно зменшити ризик захворювання ГРВІ, підвищити Ваш імунітет і зміцнити загальний стан здоров’я, що дозволить вам насолоджуватися активним та здоровим способом життя у будь-який сезон.
Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати для лікування та профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.
Харчові ОТРУЄННЯ!!! та Перша долікарська допомога
КАШЛЮК - КАШЕЛЬ, ЯКИЙ ДОВГО НЕ ПРОХОДИТЬ:
ДІЄВІ ЗАСОБИ ПРОФІЛАКТИКИ ПРИ СКІЗІ ТА ДИРОФІЛЯРІОЗІ
ОБЕРЕЖНО, КІР
З метою запобігання захворюваності гострими респіраторними захворюваннями та грипом учнів та працюючого персоналу у загальноосвітніх навчальних закладах Держпродспоживслужба звертає увагу на дотримання протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів.
Насамперед це:
з ознаками застудних захворювань діти та працівники не повинні взагалі приходити до навчального закладу, а негайно звернутися до лікаря;
не рекомендовано проводити масові заходи, в тому числі: збори, олімпіади, концерти, тощо;
регулярне вологе прибирання приміщень з використанням дезінфікуючих та миючих засобів;
використання всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне
Відповідно до ДСанПіну 5.5.2.008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально - виховного процесу» класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах, а рекреації (зони відпочинку) - під час уроків. До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень.
Дуже важливим є проведення навчальних занять у теплих приміщеннях для запобігання переохолодження учнів та вчителів: у приміщеннях шкіл та загальноосвітніх шкіл-інтернатів температура повітря має бути: у класах і кабінетах - 17-20°C; у майстернях з обробки металу і дерева - 16-18°C; у спортивному залі 15-17°C; у роздягальнях спортивних залів 19-23°C; в актовому залі - 17-20°C; у бібліотеці - 16-18°C; у медичних кабінетах 21-23°C; у рекреаціях - 16-18°C; у спальних приміщеннях - 18-20°C; в умивальних 20-23°C; у вестибюлі, гардеробі - 16-19°C; у туалетах - 17-21°C; у душових - не нижче 25°C.
Також інформуємо, що ДСанПін 5.5.2.008-01 також визначає, що учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їх життя та здоров'я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами, в тому числі: очищення даху і проїжджих частин вулиць від снігу та льоду.
Не меж важливим для збереження здоров’я дітей є дотримання повітряно-теплового режиму в дошкільних навчальних закладах, гігієнічні вимоги до цих закладів регламентуються Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів.
Оптимальною температурою у групових осередках дошкільних навчальних закладів є +19-23 С. У приміщеннях басейну - +29-30 С. У залах для занять музикою та фізичною культурою +18-19°С. У теплих переходах - не менше +15 С.
У приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будівлі дошкільного навчального закладу, температура повітря повинна бути не менше +21°С.
Звертаємо увагу, що кімнатні термометри мають бути розміщені на внутрішній поверхні кожного приміщення, де перебувають діти, на рівні 0,8-1,2 м від підлоги залежно від зросту дітей.
За відсутності дітей приміщення дошкільних навчальних закладів повинні періодично провітрюватися. Ефективним є наскрізне або кутове провітрювання. Забороняється провітрювання через туалетні кімнати. Тривалість провітрювання залежить від температури зовнішнього повітря, напрямку вітру та ефективності роботи опалювальної системи.
У холодну пору року провітрювання повинно бути закінчене не пізніше ніж за 30 хвилин до приходу дітей із занять або з прогулянки і за 30 хвилин до сну. Під час сну може бути забезпечено доступ свіжого повітря з одного боку приміщення, але за 30 хвилин до підйому дітей його припиняють. Після короткочасних провітрювань допускається зниження температури повітря у групових осередках до +19 °С для дітей 4-5 років і до +18 °С для дітей старше 5 років.
Відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти, повинна бути в межах 40-60 %.
Важливою є наступна вимога:
При вході до дошкільного навчального закладу необхідно розміщувати термометр для контролю за температурою повітря на вулиці. Прогулянки на відкритому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день. Оптимальний час перебування на відкритому повітрі - 3,5-4 години на день з достатньою руховою активністю. Основними причинами скорочення тривалості перебування на свіжому повітрі є погіршення самопочуття, порушення стану здоров`я дітей, ускладнення метеоумов.
Прогулянки на вулиці дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16 °С.
ЗУПИНИМО ТУБЕРКУЛЬОЗ РАЗОМ!
24 березня відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Для привернення уваги до проблеми туберкульозу та на відзначення 120 річниці відкриття Робертом Кохом мікобактерії туберкульозу згідно з Указом Президента України 24 березня визначено як Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз.
Туберкульоз становить серйозну загрозу для здоров’я всього людства. Цю хворобу не ліквідовано в жодній країні світу. У багатьох країнах було передчасно послаблено боротьбу з цим захворюванням, що спричинило вихід ситуації з-під контролю.
Кожні 4 секунди житель Землі захворює на туберкульоз, а кожні 10 секунд від цієї хвороби помирає одна людина. Згідно з останніми даними ВООЗ збудником туберкульозу інфіковано третину населення Землі, щороку реєструється більш ніж 9 млн. нових випадків захворювання туберкульозом, у т.ч. 700 тис. випадків серед людей з ВІЛ і 500 тис. випадків мультирезистентного туберкульозу. Майже 80% випадків припадає на країни Східної, Центрально-Східної Європи та Африки. Щороку туберкульоз забирає життя в 2 млн. людей.
В Україні за даними статистики щодня реєструється 82 хворих на туберкульоз людей (половина із них – бактеріовиділювачі) і 30 хворих вмирає.
Нині туберкульоз – одна з найбільш загрозливих хвороб для всього людства.Від цієї недуги у цілому світі помирає більше хворих, аніж від всіх інфекційних та паразитарних хвороб разом взятих.
Щорічно в світі хворіють на туберкульоз 10 млн. осіб, у тому числі 4-4,5млн. – із бактеріовиділенням, і помирає від нього близько 3 млн. осіб.
Кожний хворий, якого не вилікували від туберкульозу, може заразити 15-20 і більше людей.
Туберкульоз – хвороба інфекційна і збудником його є мікобактерія туберкульозу.Є багато видів туберкульозу: людський, бичачий, пташиний, мишачий та інші і всі вони можуть уражати людину. Всі вони дуже стійкі у навколишньому середовищі. Так, збудники туберкульозу зберігаються в ґрунті 1-2 роки, у річковій воді до 5 місяців, у вуличному пилу до 10 діб. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини.
Зараження відбувається повітряно-крапельним(через вдихання повітря),повітряно-пиловим(через вдихання зараженого пилу), а такожаліментарним шляхом– через їжу, посуд, побутові речі. Однак, найчастіше заражаються туберкульозом від хворих на туберкульоз легень, які кашляють і спльовують харкотиння, зокрема члени сім’ї, сусіди, співробітники.
Основним резервуаром туберкульозної інфекції є хворі на туберкульоз із бактеріовиділенням.
Найбільша захворюваність на туберкульоз спостерігається серед осіб у віці 20-50 років. Висока захворюваність на туберкульоз серед осіб, що хворіють на алкоголізм і наркоманію, осіб без визначеного місця проживання, мігрантів.
Вкрай несприятлива епідемічна ситуація з туберкульозу склалася у виправно-трудових закладахсистеми Міністерства внутрішніх справ України, де захворюваність майже у 80 разів перевищує аналогічний показник серед всього населення.
Всі симптоми туберкульозу легень можна розподілити на респіраторні та загальні.
Найчастішими респіраторними ознаками туберкульозу легеньє кашель і харкотиння. При гострій респіраторній вірусній інфекції ці симптоми тривають 1-2 тижні. У всіх осіб, які кашляють і виділяють харкотиння більше 3-х тижнів, треба досліджувати харкотиння на мікобактерії туберкульозу. Із респіраторних ознак туберкульозу можливі кровохаркання, біль в грудях, задишка, хрипи, часті застудні недуги.
Загальні симптоми туберкульозувключають втрату маси тіла, підвищення температури тіла, пітливість, особливо вночі, швидку втомлюваність, загальну слабкість, втрату апетиту. Ці та респіраторні симптоми поступово наростають впродовж тижнів і місяців.
Діагностиці допомагають дослідження харкотиння на мікобактерії туберкульозу, рентгенологічне обстеження, гістологічне дослідження.
Що треба зробити, щоб своєчасно виявити туберкульоз чи запобігти його виникненню?
Профілактична флюорографіязаймає провідне місце серед методів виявлення туберкульозу у дорослого населення.
Флюорографічним профілактичним обстеженням підлягають особи у віці від 15 років і старші. Повторне обстеження молодь проходить перед закінченням середньої школи.
Суцільне обстеження населення на туберкульоз проводиться з 18 років, 1 раз у 2 роки.
Є обов’язковий перелік контингентів іконтингенти підвищеного ризику на захворювання туберкульозом(особи з залишковими змінами після вилікуваного туберкульозу, хворі на цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку і 12-палої кишки, з оперованим шлунком, психічними захворюваннями, алкоголізмом і наркоманією, після тривалого лікування гормональними препаратами), обстежуються не рідше одного разу на рік.
Флюорографія проводиться з метою своєчасного (доклінічного) виявлення хворих на туберкульоз, онкологічні та неспецифічні захворювання легень, плеври та межистіння.
Одним із найважливіших заходів у боротьбі з туберкульозом є ефективне лікування хворих на цю недугу, яке має суттєве епідеміологічне значення, бо попереджує формування резервуару інфекції та нових випадків туберкульозу, а також є шляхом до позбавлення від недуги хворим.
СОНЯЧНИЙ ТА ТЕПЛОВИЙ УДАРИ: ЯК РОЗПІЗНАТИ І ДОПОМОГТИ
Тривале перебування під прямими сонячними променями може бути небезпечним. Проте не менш небезпечним може бути перебування у спекотних приміщеннях.
Сонячний удар — це патологічний стан. Відбувається порушення роботи головного мозку через тривалий вплив сонячних променів на не вкриту капелюхом голову.
Тепловий удар — це форма гіпертермії, за якої різко підвищується температура тіла. Тепловий удар діагностують, спостерігаючи за симптомами й ознаками у людини, після впливу екстремальних температур.
Сонячний удар вважають різновидом теплового. Тепловий удар відрізняється від сонячного тим, що під час нього перегрівається все тіло, а не лише голова.
Під час сонячного удару розширюються кровоносні судини мозку, що може викликати ураження нервової системи.
Сонячний удар провокує тривале перебування на сонці. Тепловий удар — підвищена температура повітря і надмірна вологість.
Під час теплового удару порушується терморегуляція і втрата рідини організмом. Тепловий удар може виникнути під час високої фізичної активності в тісному приміщенні або у спекотну погоду на вулиці і навіть під час надмірного укутування малюків.
Найважливіші заходи запобігання теплового удару — уникати зневоднення та енергійних фізичних навантажень у спекотну, вологу погоду.
Немовлята, люди похилого віку, спортсмени та люди, які працюють на відкритій місцевості — найбільш вразливі групи.
Немовлята, діти чи тварини, яких залишили у авто мають серйозний ризик отримати тепловий удар. Навіть у помірну погоду температура всередині закритого автомобіля може досягати небезпечних рівнів.
Ознаки теплового та сонячного удару:
теплові висипання: скупчення червоних прищиків або маленьких пухирців;
м’язові спазми в руках, ногах або животі;
короткочасна втрата свідомості;
підвищення температури тіла;
нудота;
блювота;
втома;
слабкість;
головний біль;
запаморочення;
відсутність пітливості, гаряча, червона або рум’яна суха шкіра;
швидкий пульс;
утруднене дихання;
галюцинації;
дезорієнтація.
!!! У кожної людини симптоми можуть різнитися, тому потрібно бути уважним та у будь-якому випадку зателефонувати до служби екстреної медичної допомоги (103) за підозри на тепловий чи сонячний удар.
Кліщі. Хвороба Лайма ( кліщовий бореліоз) та як витягти кліща безпечно.
Болі в суглобах, м'язові скорочення, порушення кровообігу і, врешті, проблеми з усім опорно-руховим апаратом - все це може бути наслідком всього лиш погано підібраного взуття, щоб не допуститися помилок потрібно знати, як відбувається формування дитячих ніжок.
Максимальна користь від літніх смаколиків
ТЕПЛОВИЙ УДАР ТА ЯК УНИКНУТИ НЕПРИЄМНИХ НАСЛІДКІВ ВПЛИВУ ТЕПЛА ТА СОНЦЯ
УВАГА! Якщо після споживання грибів ви спостерігаєте у себе або своїх близьких симптоми отруєння - негайно викликайте "швидку допомогу". Не викидайте залишки грибів - їхній аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.
ПРАВИЛА ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ
ПРАВИЛА ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙКИ ТА ЩО РОБИТИ У ВИПАДКУ ВІДСУТНОСТІ ВОДОПОСТАЧАННЯ
ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ ТА ДІЇ НЕОБХІДНІ, ЩОБ ЗІГРІТИСЯ
ВПЛИВ КОМП'ЮТЕРА НА ЗДОРОВ'Я ДИТИНИ