#STEMтиждень_2025

#ідеяSTEMтиждень_spring2025

STEM-ІНЖЕНЕРНИЙ ТИЖДЕНЬ  " ВИВЧАЄМО КОСМОС "

 інтегровані заняття (дитина в природному довкіллі + дитина в соціумі + дитина в сенсорно пізнавальному просторі) для дітей  дошкільного віку за освітньою програмою для дітей від 2 до 7 років «Дитина»

Програмовий зміст: Розвивати спостережливість, память, мислення, кругозір. Виховувати бажання пізнавати нове.

Дитина в природному довкіллі: Формувати у дітей поняття про Всесвіт як сукупність зірок, планет, комет, метеоритів тощо. Ознайомити дітей із Сонячною системою як частиною Всесвіту: в центрі її знаходиться Сонце, яке є джерелом світла й тепла; навколо Сонця обертаються планети, серед яких і наша планета – Земля.

Дитина в соціумі: Продовжувати знайомити дітей з особливостями професії космонавта. Дати знання про першого у світі  космонавта  Юрія Гагаріна.

Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі: Закріпити назви геометричних фігур (ромб, п’ятикутник, квадрат, трикутник, прямокутник, круг).

Матеріал: глобус, дрібні металеві предмети, магніт на ниточці, картина «Сонячна система», портрет Юрія Гагаріна, аудіо запис космічної музики, геометричні фігури для гри «Склади ракету», слайди із зображенням планет, телевізор, магнітофон, вода, макети планет та ракети.

Наші маленькі дослідники зробили крок до пізнання і розвитку власних відкриттів.

Пишаємося нашими дошкільниками і віримо, що у майбутньому вони зроблять для науки неймовірні відкриття!

Пожежна безпека для дітей. Вікторина.

Мета. Довести дітям, що вогонь може бути корисним і небезпечним. Продовжити формувати уявлення про причини виникнення пожеж в побуті та їх наслідки. Вчити викликати пожежно-рятувальну службу, правила пожежної безпеки. Формувати здоров’язбережувальну, комунікативну, соціальну компетентності, сприяти ціннісному ставленню школярів до життя і здоров’я. Розвивати навички самостійної роботи, вміння застосовувати знання на практиці. Виховувати повагу до професії пожежного, бажання дотримуватись правил пожежної безпеки, берегти і зміцнювати своє здоров’я.

      Пізнавальна екскурсія до бібліотеки "Дошкільнятам про великого Тараса Шевченка"

 Бібліотекар, Лариса Миколаївна Свищ радо запросила на пізнавальну екскурсію до себе, сформувала у діток початкові знання про Т. Г. Шевченка - українського поета та художника; навчила дошкільнят упізнавати його на портретах; показала багатогранність таланту Шевченка; наголосила, що твори поета актуальні і сьогодні.

Повернувшись у садочок, Ірина Миколаївна, показала відеопрезентацію про Великого Кобзаря.

      Формування логіко-математичної компетентності дошкільників 

Математика, природа, мова пронизують усю діяльність людини, математичні поняття використовуються на кожному кроці. Без них неможливий дивовижний технологічний процес, економічне процвітання. Тому виникає необхідність здійснювати логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку.

Наукові дослідження педагогів, психологів переконують, що готувати дітей до життя, до успішного навчання у сучасній школі мають висококваліфіковані фахівці, творчі особистості – вихователі у взаємодії з сім’єю.

У Законі України «Про дошкільну освіту» записано: «Дошкільна освіта – це цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб. З погляду сучасної дошкільної освіти, дітей слід навчити не тільки обчислювати, вимірювати, розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися в часі, у просторі, а й учити логічно мислити, розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси. Математичний розвиток дитини складається з двох взаємопов’язаних основних ліній: логічної (тобто підготовки мислення до способів міркування) і математичної (тобто формування математичних уявлень)».

Логіко-математична компетентність передбачає здатність дитини самостійно здійснювати:

· класифікацію геометричних фігур, предметів та множин за якісними ознаками та чисельністю;

· серіацію, тобто впорядкування предметів за величиною, масою, об’ємом розташування у просторі;

· обчислення та вимірювання кількості, відстані, розмірів, довжини, ширини, висоти, об’єму, маси, часу.

Питання формування логіко-математичної компетентності є принциповим для особистісно орієнтованої моделі освіти. За особистісно орієнтованої моделі освіти дорослий стає авторитетною, довіреною особою, яка створює середовище, що розвиває, забезпечує комфортні умови для життєдіяльності дитини, виступає передусім партнером, а не контролером її діяльності.

Вихователь завжди пам’ятає, що центром педагогічної діяльності є дитина! Компетентна! Розсудлива! Людяна! Справедлива! Відповідальна! Творча!

Так, при аналізі коментаря до Базового компонента простежується у змісті дошкільної освіти як математичний, традиційний і нами відпрацьований аспект, так і логічний. Що таке логіка? Чи доступна вона дошкільникам?

Це здатність людини доводити правильні судження і спростовувати неправильні, уміння висловлюватись,тобто:

1) будувати найпростіші висловлювання за допомогою зв’язок «і», «чи», «якщо», «ні», «то»;

2) робити правильні умовисновки, доводити правильність своїх міркувань.

Навчити розмірковувати – одне з важливих педагогічних завдань. В основу змістових ліній логіко-математичного аспекту Базового компонента покладено такі логічні операції, як серіація, класифікація, вимірювання та обчислення.

I. Формування математичної компетентності дошкільників ефективно здійснюється:

1) на спеціально організованому навчанні;

2) у спільній діяльності вихователя та дітей;

3) у дошкільній самостійній діяльності дошкільників.

Дошкільники лише починають оволодівати математичними знаннями, тому їхню логіко-математичну компетентність доцільно характеризувати як елементарну, але розглядати її як складну, комплексну характеристику логіко-математичного розвитку.

II. Логіко-математична компетентність має таку компонентну структуру:

· мотиваційний компонент – це ставлення дитини до математичної діяльності, виявлення пізнавального інтересу, розуміння значущості математики в житті людей;

· змістовий компонент – це оволодіння математичними знаннями у межах програми вікової групи та наступного періоду навчання дітей;

· дійовий компонент – це оволодіння процесуальними, конструктивними, контрольно-оцінювальними діями.

Формування цих компонентів здійснюється паралельно протягом року. Особливу увагу в організації навчально-виховного процесу слід приділяти мотивації, оскільки саме вона є однією з важливих умов, що забезпечує активність, підвищення й досягнення об’єктивно можливих результатів діяльності за раціональних витрат часу та сил.

Позитивні мотиви навчання зумовлюють його успіх. Необхідно створити такі умови, які забезпечать дитині переживання щодо успіху в навчальній роботі, відчуття радості на шляху просування від незнання до знання.

III. Важливими умовами формування мотивів є:

· організація навчання, за якої дитина діє, тобто активно залучається до процесу самостійного пошуку нових знань;

· організація навчального процесу на оптимальному рівні розвитку;

· підвищення інтересу до навчання завдяки його різноманітності;

· розуміння дітьми необхідності, важливості, доцільності навчання математики;

· зв’язок нового матеріалу з раніше вивченим;

· яскравість навчального матеріалу;

· створення педагогом емоційної атмосфери навчання, сприятливого спілкування у процесі засвоєння знань;

· постійний контроль та оцінювання роботи дітей.

Для формування мотиваційного компонента роботи ми проводимо таким чином:

1. Використання навчально-ігрових ситуацій (за сюжетом казки).

2. Використання фізхвилинок математичного змісту, художнього слова.

3. Наявність дидактичного матеріалу (багатофункціональний, для диференціації і індивідуалізації). Наприклад: пенал із геометричними фігурами різного кольору і величини. Використовується для класифікації, порівняння множин, утворення числа, вправляння у кількісній та порядковій лічбі, складання задач. (Щоб матеріал не відволікав, залучати дітей до виготовлення).

4. Використання логічних та розвивальних вправ та ігор. Гра «Знайди зайвий предмет чи фігуру».

5. Використання змагання «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг» тощо.

6. Використання проблемних ситуацій (Чи поміститься шафа між вікнами).

Для формування мотивації математичної діяльності дітей необхідно широко використовувати різні форми зацікавленості, заохочення, наочність, гру. Саме ці форми забезпечать розвиток позитивних емоцій дошкільників, допитливість, прагнення до пошукової діяльності, формування пізнавального інтересу та активності, розуміння значущості математики в житті людей – усе це є важливими критеріями математичної компетентності.

Формуючи мотивацію математичної діяльності, можна будувати навчальні заняття на сюжетах казок. На таких заняттях можна вирішувати проблемні ситуації, у які потрапили герої казок. Наприклад «Чому ведмежатка з казки «Двоє жадібних ведмежат» залишились голодними?», «Як допомогти Червоній Шапочці першій (або швидше) потрапити до бабусі?», «Допомогти Попелюшці виконати роботу», «Знайти дідові рукавичку». При цьому дошкільники виконають ігрове завдання без навчального.

Емоційну насиченість освітнього процесу нам допомагають створювати фізкультхвилинки математичного змісту та художнє слово. Це сприяє закріпленню знань дітей та підвищенню їхньої активності.

Для формування позитивної мотивації дошкільників ми використовуємо різні прийоми заохочення: схвалення, похвала, нагорода (присвоєння титулів «Розумник», «Винахідник»), підтримання успіхів, авансування.

Велику роль відіграє емоційне невербальне спілкування дорослого з дітьми: погляд, жест, міміка.

Заохочуючи дошкільників, педагог обов’язково враховує індивідуальні особливості кожної дитини (темп оволодіння матеріалом, здібності, інтереси тощо). У тій чи іншій формі варто заохочувати кожну дитину, підтримувати її дію, спілкуватись, тобто спонукати і привчати до співробітництва.

Особливістю формування логіко-математичної компетентності є насиченість навчального процесу проблемними життєвими ситуаціями практичного характеру, які активізують пізнавальні інтереси дітей, розвивають передумови логічного мислення, вправляють вихованців у використанні набутих знань із математики. Наприклад: «Як визначити, чи поміститься шафа між вікнами?».

Індивідуально-диференційований підхід – основа формування змістового компонента логіко-математичної компетентності дошкільників.

Критеріями диференціації виступають не тільки обсяг математичних знань та вмінь, а й ставлення кожної дитини до математичної діяльності, рівень самостійності, уміння контролювати й оцінювати свої дії, переносити знання та вміння в інші види діяльності. Залежно від рівня знань, самостійності дітей, вихователь обирає одну з форм роботи: індивідуальну, групову або колективну (фронтальну), роботу в парах. Індивідуальні заняття – це заняття в межах 1-4 дітей. Групове заняття – це підгрупа дітей (коли для одних дана тема занадто складна, для інших – занадто проста).

Під час проведення колективного заняття диференційований підхід здійснюється у межах груп (наприклад: середній, достатній, високий), при цьому вихователь має змогу працювати то з однією, то з іншою групою. Так, під час закріплення знань, якщо немає великої розбіжності між підгрупами в темпі вивчення матеріалу, можна проводити фронтальні заняття. Диференційований підхід можна здійснювати в межах групи на фоні фронтальної організації .

Якщо дидактична мета і зміст навчального матеріалу різні для обох підгруп, то даються різні завдання паралельно для обох підгруп (це коли матеріал з однієї теми занадто простий для однієї підгрупи і занадто складний для іншої) – це проводиться на фоні фронтальної організації роботи.

Можна проводити заняття з однією підгрупою, а інша за бажанням займається іншими видами діяльності. Тут педагог має справу з обмеженою (меншою) кількістю дітей і має можливість краще спостерігати за способом та темпом діяльності кожної дитини.

Типи індивідуальних занять:

· навчальне;

· розвивальне (поглиблення, розширення знань);

· корекційне (усунення недоліків);

· комбіноване (різні теми);

· контрольно-діагностичне.

Формування логіко-математичної компетентності передбачає вироблення в дітей передумов навчальної діяльності, а саме: виховання самостійності, елементарних навичок контролю та оцінювання.

Особливістю навчання є те, що перед виконанням завдання дітям не даються готові зразки, а спочатку пояснюють завдання, частина вихованців справляється з роботою, пропонують зразок для перевірки, різними способами стимулюють їхню діяльність. Така організація навчання сприяє запам’ятовуванню дошкільниками інструкцій, утриманню її в пам’яті, самостійному вибору способу розв’язання завдання, плануванню дій тощо. Ефективними у формуванні самостійності є завдання, які мають декілька варіантів розв’язання: знайти безпечний шлях у лабіринтах, поділити геометричні фігури на частини різної форми.

IV. Формування навичок контролю та оцінювання здійснюється поетапно:

перший етап – педагогічна оцінка;

другий етап – взаємооцінка і взаємоконтроль однолітків;

третій етап – самоконтроль і самооцінка.

Контроль за діяльністю дітей та її оцінювання переважно здійснюється педагогом. Він змістовно оцінює процес, його результати, надає розгорнуті коментарі, які мають засвоїти діти, акцентує увагу на тому, що вдалося і чому, доброзичливо радить, як покращити роботу. Таким чином, уміння оцінювати формуються у дітей на основі наслідування оцінних дій дорослого. Ми поступово створюємо умови для формування взаємоконтролю та взаємооцінки (або колективного обговорення відповідей).

Так, після виконання завдання пропонуємо дітям обмінятися навчальними картками і перевірити завдання свого сусіда і оцінити його. Така ситуація сприяє оволодінню не тільки навичками взаємоконтролю та взаємооцінювання, а й культурою праці. Під час перевірки діти швидше помічають помилки, намагаються допомогти одне одному.

Третій етап – самоконтроль і самооцінка. Наприклад, у завданні «Розфарбуй кожну другу фігуру» дитина, перш ніж почати розфарбовувати, спершу позначить собі їх крапками, інша може почати одразу розфарбовувати і зробить це без помилки, ще інша може допустити помилку (їм запропонувати перевірити).

Математичні вміння дошкільника полягають у здатності лічити, вимірювати, класифікувати, співвідносити, розв’язувати елементарні математичні задачі. Це один із штрихів до портрета дошкільника як компетентної особистості.

Серед різноманітних методів освітньої роботи в дошкільному закладі варто добирати такі, які об’єктивно відповідають ідеї інтегрування:

По-перше, це методи, пов’язані з передачею та сприйманням програмового матеріалу, які поділяються на:

· словесні (розповідь, бесіда, пояснення);

· наочні (ілюстрації, картини, фото, ТЗН);

· практичні (досліди, логіко-математичні задачі, вправи).

По-друге, це логічні методи передачі та відтворення інформації: індуктивні, дедуктивні, моделювання, узагальнення, конкретизації, абстрагування.

По-третє, методи за ступенем самостійності мислення: репродуктивний, продуктивний, творчий, проблемно-пошуковий.

Дотепер принцип інтеграції більшою мірою організовувався на колективних заняттях.

Ставлячи за мету виховання компетентної особистості, педагоги мають вийти на ширший життєвий простір, активніше застосовувати інтегрований підхід у процесі життєдіяльності. А звичну та зрозумілу для багатьох поколінь вихователів таку форму роботи, як «заняття», слід розглядати як зайнятість дитини протягом реального, нерегламентованого часу з наданням пріоритету спілкуванню, обговоренню, спостереженню, дослідницькій та пошуковій роботі.

На сьогодні значно важливіше, щоб дошкільник зміг застосовувати свої логічні та математичні знання і вміння, засвоюючи основні закони буття (зміну дня і ночі, або циклічність пір року), порівнюючи, упорядковуючи та з’ясовуючи причини й наслідки.

Застосування принципу інтеграції значно розширює педагогічні можливості: стимулюється аналітико-синтетична діяльність дітей, розвивається потреба в системному підході до об’єкта пізнання, формуються вміння аналізувати, порівнювати предмети об’єктивної діяльності, що забезпечує цілісне сприйняття світу.

Природне середовище, з яким взаємодіє дитина, сприяє пізнанню навколишнього світу, отриманню цілісного уявлення про світ. Під час спілкування дитини з природою збагачуються враження про різноманітні явища та стани природи, вона навчається диференціювати основні особливості життя на планеті Земля, дізнається, що кожна пора року складається з місяців, місяць – з тижнів, тиждень – з днів, день – з доби, доба – з годин, години – з хвилин, хвилини – з секунд; має можливість порівнювати та класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками і кількістю; робить спроби вимірювати відстань, довжину, масу, сипкі та рідкі природні речовини.

У свою чергу, довкілля благодатно впливатиме на розвиток особливості дитини, якщо дорослий надаватиме їй можливість обстежувати, порівнювати, класифікувати, встановлювати зв’язки і взаємозалежності, досліджувати, експериментувати у звичайних ситуаціях реального життя.

Звичайна купка піску на ігровому майданчику може бути не тільки матеріалом для гри, а й слугувати для проведення елементарних дослідів, бути засобом засвоєння логіко-математичних понять.

Будуючи башточки з піску, малюки можуть порівнювати їх за висотою, величиною «велика – мала», «висока – низька», впорядкувати їх за величиною: вища, нижча, найнижча.

Діти можуть перевозити пісок машинами різної величини, легко й наочно засвоюючи при цьому поняття «багато – мало», «важкий – легкий», здійснюючи серіацію від найбільшого до найменшого чи навпаки.

Можна, наприклад, запропонувати дитині набрати у жменю сухого піску і повільно висипати пісок із кулачка та стежити водночас за стрілкою годинника – дитина помітить, що поки пісок висипався, положення стрілки змінилось.

Це допоможе усвідомити дитині таку властивість часу, як плинність, а також ознайомитися з пісочним годинником.

Дитяча жменя або пригорща може бути умовною міркою для вимірювання як піску, так і інших сипких речовин, адже саме жменя та пригорща були найдавнішими народними мірками місткості. Тож можна запропонувати малюкам насипати жменею чи пригорщею пісок у пластикові стаканчики різної величини, форми для вимірювання їхньої місткості.

Можна запропонувати дітям пошукове завдання:

Взяти 6 однакових пластикових стаканчиків, з яких три порожні, а три – із сухим піском, викласти в ряд.

Що треба зробити, щоб повні та порожні стакани чергувались, беручи при цьому в руки тільки один стакан? (Із 2-го стакана пересипати пісок у 5-ий і поставити його на місце).

Насипавши в стакан вологого і сухого піску, можна порівняти за важкістю (важкий – легкий), визначити властивість (ліпиться – розсипається).

З вологого піску можна запропонувати виліпити посуд для ляльки чи для персонажів казок «Три ведмеді», «Лисиця і Журавель».

Цей посуд можна порівняти за різними параметрами, уточнити поняття «малий», «більший», «найбільший» або «великий», «менший», «найменший», «глибокий», «мілкий». Запропонувати дітям розподілити цей посуд для казкових героїв.

Вологий пісок (або сніг) є чудовою дошкою для написання цифр, малювання різних предметів геометричних фігур. При цьому їх можна порівнювати і лічити. Намалювавши дві дороги: одну прямою лінією, а іншу – хвилястою або ламаною, запропонувати визначити, яка з них довша, а яка коротша. Тут можна дати дітям можливість поміркувати, як швидше дістатися до пункту призначення, запропонувати перевірити правильність міркувань, якою умовною міркою варто скористатися.

Можна запропонувати також вихованцям намалювати звичайною паличкою по вологому піску, наприклад, намисто, в якому б чергувались великі та маленькі намистинки, або ж з 5, 7, 10 намистин, з метою вправляння у кількісній та порядковій лічбі; намалювати будиночок: великий із трикутним дахом і одним квадратним віконцем і малий із прямокутним дахом і двома круглими чи трикутними віконцями, розселити у ці будиночки звірят чи казкових героїв.

Велику роль у створенні умов для пошуку та прояву активності відіграють проблемні ситуації, які інколи виникають самі по собі або ж створюються вихователем.

V. Проблемна ситуація – це ситуація, для розв’язання якої окремий суб’єкт (чи дитина, колектив) має застосувати нові знання чи способи дій.

Проблемні ситуації умовно можна розподілити таким чином:

1) ситуації за змістом казки, вірша, оповідання;

2) з використанням іграшок, атрибутів, дидактичного матеріалу;

3) з досвіду дітей та життєвих ситуацій;

4) ситуації в побутовій та ігровій діяльності.

Будь-яка іграшка в ігровому куточку може бути використана для створення проблемної ситуації.

Можна придумати таку історію.

Пішли білочки в ліс і назбирали горішки. Одна білочка каже, що в неї більше, а інша – що неї більше. Як визначити, котра білочка має рацію? (Порівняти горішки, які назбирала перша і друга). (Пригощання ляльок), (Порівняння ляльок за висотою)…

Щоб математика не стала для дитини недоступною, слід якнайбільше використовувати можливості ігрової діяльності. Однак не слід ігрову діяльність перетворювати на заняття. Провідним видом діяльності дошкільника є сюжетно-рольова гра. Гра надає великі можливості для інтеграції знань та взаємопроникнення елементів одного об’єкта в структуру іншого.

Так, найбільш поширена серед дітей гра «Сім’я» надає великі можливості поєднувати різні теми:

· Тато їде на роботу на машині;

· Будує будинок;

· Мама йде в магазин і робить покупки;

· Мама купує ліки в аптеці;

· Годує дитину (посуд);

· Вкладає спати;

· Розповідає казку;

· Грається з дитиною тощо.

(Діти обладнують торгівельну зону, класифікують товар: овочі, фрукти, хліб, печиво, молочний товар; розбивають множину на підмножини: хлібобулочні вироби – це булки, батони, рогалики; діти визначають ціни, оперують цифрами, купують сипкі речовини, використовуючи умовні мірки).

Під час гри у дошкільнят розвиваються як логічні, так і математичні уміння. Цей зв’язок можна простежити на простому прикладі. Якщо діти самостійно готуватимуть атрибути до гри «Лялькове кафе», самі обладнуватимуть дизайн приміщення, то граючись, вони намагатимуться класифікувати множини предметів за якістю (масою, формою, кольором, величиною); утворюватимуть множини за ознакою, що має більш загальне значення (кондитерські вироби, напої, фрукти); розбиватимуть множину на підмножини (кондитерські вироби – це пиріг, печиво, тістечка…), писатимуть і виставлятимуть ціни. Таких ситуацій, у яких логічні та математичні операції взаємозалежні, щодня виникає безліч. Саме в таких ситуаціях логіко-математичні вміння виступають тут свідченням життєвої компетентності дитини.

Під час ігор діти виконують безліч математичних і логічних операцій: лічать предмети, групують, порівнюють за величиною, формою.

Будь-яка пора року надає можливості дитині зрозуміти, що будь-які математичні поняття описують реальний світ, а не існують самі по собі.

Сонечко – кругле, місяць буває круглий, а буває як половинка круга, чи серп; листочки на деревах різної форми; доріжки широкі і вузькі, довгі та короткі, дерева товсті і тонкі, високі й низькі, квіти різного кольору мають різну кількість пелюсток, різну висоту, величину, пташки великі та маленькі (можна лічити, складати задачі).

Зробити букет із осінніх листочків, сортуючи за кольором, формою, величиною. Проводити спостереження за міським транспортом, групуючи його на вантажний та легковий.

ПРОГУЛЯНКА В ПРИРОДУ

Продовжуємо розвивати в малят інтерес до природнього середовища та вміння спостерігати за його об’єктами; дітки уточнили знання про дерева, зимуючих птахів, Ірина Миколаївна викликала в малят співчуття до  проблем пташок в холодну пору року та бажання допомагати їм; дошкільнята продовжували вчитись, слухати і відгадувати загадки, виховували любов до природи. 

      ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Український народ мужній, сильний, всепереможний, так було і так є!Прикладом цього є сьогоднішнє свято -День Соборності, День єднання  України! Повномасштабна війна стала серйозним випробовуванням єдності українців. Ми гідно його проходимо - згуртовуємось, боремось, досягаємо позитивних результатів та йдемо разом до ПЕРЕМОГИ! 

В цей день у нашому садочку лунали патріотична поезія, вірші  та пісні, цікаві бесіди! А які емоції найкраще передають глибину патріотичних почуттів? Звісно, поезія та пісні українською мовою – це не просто слова, вони торкаються найпотаємніших струн душі, здатні викликати сльози радості та гордості за нашу Батьківщину. 

Це свято покликане нагадати про важливість української єдності та незалежності. 

Ідея соборності завжди була і є базовою національною цінністю українського народу. Сьогодні вона стала передумовою успіху нашого спротиву проти агресії росії. Сучасні події нинішньої російської агресії лише підсилюють значущість того Акта злуки УНР і ЗУНР, який відбувся … на площі біля стародавньої Софії Київської. Бо знову Україну хочуть «пошматувати» та розділити, силою забравши її землі, встановивши штучні кордони й сірі зони, посваривши наш народ, пропагандою ввівши в оману. Тому для нас свято Соборності є дуже важливим, бо воно нагадує про найголовніший урок нашої спільної історії: в єдності – сила, в розділенні – поразка». 

Зараз ідея соборності є чимось життєво необхідним для українського народу, оскільки соборність – це означає дбати про те, що об’єднує. Навіть більше, це означає ставити за найвищу цінність усе те, що може нас об’єднувати, надихати й робити сильнішими, бо разом нас не подолати.

Дошкільнята з захопленням та старанністю з кубиків LEGO зробили велике серце та український прапор на знак єдності та безмежної  вдячності нашим Захисникам і Захисницям.

      ХУСТКО МОЯ, БЕРЕГИНЕ ВРОДИ!

Дошкільники дізнавалися про значення цього традиційного елементу українського вбрання через цікаві дидактичні ігри.

Танцювали разом, створюючи святкову атмосферу, виготовили власноруч свої яскраві аплікації хустинок.

Це чудове поєднання навчання та розваг, яке допомагає малюкам відчути дух української культури та традицій. 

      Виставка РОБІТ з природних матеріалів  "ОСІНЬ 2024" 

Щоосені природа дарує нам не тільки натхнення для творчих ідей, але і можливості для їх втілення. Захоплюючий процес виготовлення дошкільнят спільно з батьками своїми руками поробок з природних матеріалів допомагає провести їх час з користю, виховує працьовитість і старанність у дітей, дає поштовх для фантазії, розвиває естетичний смак, пам’ять і мислення.  

Вироби принесені дітьми з листя, шишок, кори, овочів, моху, камінчиків, паперу та інших природніх матеріалів -  креативні, непервершені,  красиві і витончені. 

МОЛОДЦІ!!!

       Проведення занять з використанням нетрадиційних технік малювання вимагає від педагога, насамперед власного творчого розвитку, нестандартного мислення, креативного підходу у виборі тематики занять, прийомів виконання малюнку та матеріалів, які можуть втілити той чи інший задум дитини.

Поряд із традиційними пензлями для малювання, акварельними та гуашевими фарбами, доречним є використання таких матеріалів і предметів для вільної діяльності.Під час виконання роботи із зображувальної діяльності дитина постійно тренує рухи пальців рук. Вченими доведено, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбуваються під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. І навіть при загальній фізичній активності, якщо розвиток рухів пальців відстає, то у дитини затримується і розвиток мовлення. Крім того, стимулювання мовленнєвого розвитку дітей шляхом тренування пальців рук є одночасно й підготовкою руки до письма. Тому робота із зображувальної діяльності з дітьми дошкільного віку є надзвичайно актуальна. Завдання педагогів – мотивувати дошкільників до створення прекрасного своїми руками. В цьому допоможе нестандартний підхід у методиці навчання навичкам та прийомам малювання, зокрема, нетрадиційними техніками.

                               Екологічний проєкт «Город на підвіконні» 

Вмійте щодня відкривати перед дитиною щось нове,
і відкривати так, щоб навколишній світ заграв перед нею всіма барвами веселки.
В.Сухомлинський

Ще на початку лютого діти разом з вихователем почали втілювати в життя екологічний проєкт «Город на підвіконні».
Він сприяв розвитку допитливості і спостережливості в дітей, розширенню уявлень про рослини, як живі організми, про умови, необхідні для їх розвитку, розвивав естетичні почуття, уміння радіти красі вирощуваних рослин та результатам своєї праці.
У процесі проєкту проводилися заняття, дидактичні ігри, спостереження.
Ми отримали дуже гарні результати. Пропонуємо переглянути.

Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави. Патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи:принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в студентів відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах;принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні. 

День вшанування пам'яті жертв голодомору

       Кожен з нас вшановує пам'ять людей, котрі постраждали від геноциду та загинули під час трьох голодоморів у ХХ столітті. Половина загиблих - діти та підлітки. Голодомор 1932-1933 років забрав життя орієнтовно 1,5 мільона дітей.

• Голодомор – це соціально-економічне явище, що виявляється у позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів харчування та призводить до його вимирання та негативної зміни демографічної та соціальної структури населення. Голодомори іноді організовувалися урядом штучно з метою винищення певних груп населення.

• Перший голодомор в Україні тривав з 1921 року до середини 1923 року. Багато років причиною голодомору називали жорсткі посухи, що спричинили неврожаї в 1921 і 1922 роках, але це було лише способом відвернути увагу світу від жорсткої політики СРСР. Його справжніми причинами були:

-політика “воєнного комунізму“;

            -заборона селянам реалізовувати хлібні лишки за ринковими цінами, в наслідок чого різке падіння товарності сільського господарства, незацікавленості селян у розвитку виробництва сільгосппродукції;

                  - перша світова та громадянська війни.

Для дошкільників була проведена інформаційна хвилина: "Пам'ятаймо минуле - ніхто не хотів помирати..."

ЄДНАЙМОСЯ! 

ГУРТУЙМОСЯ!

ДОПОМАГАЄМО ТИМ, ХТО В ОКОПАХ!

З розділу програми "Дитина у природничому довкіллі", дошкільнята формували уміння розрізняти властивості води та її стани. 

Дослід  1: "Яка? 

Дослід 2: Що відбувається?"

Нетрадиційна техніка малювання : "Калина"

Малювання - чудовий спосіб заохотити вихованців до творчості та самовираження, дозволяє виражатисвої емоції, що може бути особливо корисним для діток, яким важко висловити свої почуття.

Цей вид мистецтва дозволив дошкільнятам використати свою уяву, дослідити різні текстури, форми та колір. А найголовніше - дітлахи отримали чудові емоції, адже ця захоплива діяльність їм неймовірно подобається. 

Тож нумо малювати просто зараз!

Екопростір (соціальний розвиток)- пошуково дослідницька діяльність : "Звідки до нас хліб прийшов?"

 з метою дати  дошкільнятам знання про шлях хліба від поля до столу, виховання пошани до хліборобської праці, до найдорожчого, що є в житті людини - хліба.

Ще з давніх-давен хліб для українців був найбільшою святістю. Перш, ніж потрапити до столу над ним трудяться тисячі людей. Спочатку рано-вранці комбайнери косять ще зрошені колоски, потім  пекарі трудівники своїми золотими руками вимощують кожну хлібину і нарешті через магазини до кожної домівки.

Хліб називають по-різному: паляниця, калач, батончик, рогалик. Але суть одна. Мати паляницю на столі до багатства й добробуту. Не дарма ж у народі кажуть: «Хліб усьому голова». Так нас вчать ще з дитинства. І справді, він безцінний. Адже ні робота, ні свята не обходяться без справжнього символу України. Він супроводжує нас упродовж усього життя. Тому хліб так оберігали в усі віки. 

В Україні були всякі часи. Та пам’ятає історія, як було складно без хліба. Як спустошувались цілі території, як за колоски саджали за грати і як вмирали від голоду цілими сім’ями. Тому сьогодні головними питаннями кожного українця є поважати хліб і бережливо ставитися до нього.

Тож, давайте не забувати найважливіші цінності нашого життя. Нехай хліб буде вічним і завжди свіжим на столі в кожного господаря. Бо, як відомо, черствіє хліб – черствіють людські душі.

Логіко – математичний розвиток та його значимість у дошкільному віці.

Сьогодні з поміж важливих завдань, що ставить перед собою освіта особливої активності набирає проблема розумового виховання дітей.Розумове виховання – це розвиток уваги та логічного мислення. Здійснення такого розвитку можливе за умови використання на заняттях завдань із логічним навантаженням.

Математика, природа, мова пронизують усю діяльність людини, математичні поняття використовуються на кожному кроці. Без них неможливий дивовижний технологічний процес, економічне процвітання. Тому виникає необхідність здійснювати логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку.

Отже, на сьогодні навчання початкам математики має сприяти розвитку інтелектуальної освіті дитини, а саме:

1) пізнавальних інтересів, аналітичності розуму, вміння віднаходити конструктивне рішення.

2) дослідницькому інтересу, прагненню до пошуку.

3) логічного, дивергентного мислення.

4) якостей мислення: гнучкості, самостійності.

5) схильності до винахідливості.

Логіка– (з грецького наука про умовивід) про закони, форми та прийоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини в праці міркування і пізнання.

Отже, логіка – це міркування, а будь-яке міркування позбавлене логіки стає неправильним. Мислити логічно означає мислити чітко й послідовно не припускає суперечностей у своїх міркуваннях.

Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку, за судженнями Баглаєвої Н.І. психолога, педагога в галузі дошкільної освіти – зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розвитку математичних умінь і пов’язаних з ними логічних операцій.

Логіко-математична компетентність – це вміння дитини самостійно здійснювати класифікацію (геометричних фігур, предметів, множин); сиріацію, узагальнення, аналіз, синтез, умовивід, порівняння, моделювання, обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, об’єму, маси.

На важливості логіко-математичнго розвитку дітей дошкільного віку наголошували державні документи:

• Сучасна концепція дошкільної освіти.

З погляду сучасної концепції дошкільної освіти дітей слід навчити не лише обчислювати, вимірювати, розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися у просторі і часі, а й навчати логічного мислення, розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси. Математичний розвиток дітей має складатися з 2х взаємопов’язаних ліній: логічної, тобто підготовка мислення до способу міркування і власне математичної – ФЕМУ.

• Закон України про дошкільну освіту.

В законі України про дошкільну освіту зазначено:

«Дошкільна освіта – це цілісний просес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку що є неможливим, якщо поза увагою залишиться розумове виховання і Педагог має озброїти дитину вмінням жити, сприймати життя в цілісності. Це значно складніше, ніж окремо формувати систему знань і вмінь із математики, природи, грамоти. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати.

 Формування математичної компетентності дошкільників ефективно здійснюється:

1)    на спеціально організованому навчанні;

2)    у спільній діяльності вихователя та дітей;

3)    у дошкільній самостійній діяльності дошкільників.

Дошкільники лише починають оволодівати математичними знаннями, тому їхню логіко-математичну компетентність доцільно характеризувати як елементарну, але розглядати її як складну, комплексну характеристику логіко-математичного розвитку.

Позитивні мотиви навчання зумовлюють його успіх. Необхідно створити такі умови, які забезпечать дитині переживання щодо успіху в навчальній роботі, відчуття радості на шляху просування від незнання до знання.

Формуючи мотивацію математичної діяльності, можна будувати навчальні заняття на сюжетах казок. На таких заняттях можна вирішувати проблемні ситуації, у які потрапили герої казок. Наприклад «Чому ведмежатка з казки «Двоє жадібних ведмежат» залишились голодними?», «Як допомогти Червоній Шапочці першій (або швидше) потрапити до бабусі?», «Допомогти Попелюшці виконати роботу», «Знайти дідові рукавичку». При цьому дошкільники виконають ігрове завдання без навчального.

Емоційну насиченість навчально-виховного процесу допомагають створювати фізкультхвилинки математичного змісту та художнє слово. Це сприяє закріпленню знань дітей та підвищенню їхньої активності.

Важливою умовою формування позитивної мотивації дошкільників є використання різних прийомів заохочення: схвалення, похвала, нагорода (присвоєння титулів «Розумник», «Винахідник»), підтримання успіхів.

Велику роль відіграє емоційне невербальне спілкування дорослого з дітьми: погляд, жест, міміка.

«МАТЕМАТИЧНІ» ПОРАДИ НА ЩОДЕНЬ НА ПРОГУЛЯНЦІ

Звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння». Наприклад: « Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі ( тричі..)».

«У КІМНАТІ»

          Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казочку запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером ( від 1 до 10 ).

• Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуйте дитині взяти та підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, скласти їх в один за принципом мотрійки.

• Заохочуйте дитину самостійно організовувати свій ігровий простір. Наприклад запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, на забувайте хвалити його старанність.

«НА КУХНІ»

• Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти.

• Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику та сенсорику.

• Приготування вареників – цікава і захоплива справа, тож нехай ваш малюк допомагає їх ліпити, при цьому лічить, скільки він зробив сам, скільки ви, а скільки разом.

• Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною міркою відміряти крупу. Можете проводити гру «Магазин», тобто «купувати» у дитини певні продукти.

• З чистих губок для миття посуду нехай дитина збудує будиночок, якщо вдається, то нехай сконструює кілька поверхів, а потім їх полічить.

• Пропонуйте маляті шукати на кухні предмети, схожі за формою на прості геометричні фігури, і називати їхнє місцерозташування. Наприклад «Мілка тарілка схожа на круг. Знаходиться на другій поличці зверху, в шухляді, біля чайника ».

«В ПРИРОДІ»

• Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера, моря) можна полічити, хто знайшов більше камінчиків. Цікаво буде оголосити конкурс на віднайдення найменшого чи найбільшого камінчика.

• Камінчики можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.

• Малеча полюбляє кидати камінчики у воду. Позмагайтеся і покидайте їх на дальність: хто кинув далі, хто ближче.

Добіг до завершення традиційний "Олімпійський тиждень 2023", який проходив з 11 по 15 вересня. Тиждень був спрямований на  популяризацію спорту, здорового способу життя, поширення ідей олімпізму та розвитку Олімпійського руху в Україні. Упродовж тижня діти знайомилися з історією олімпійських ігор, демонстували свою спритність, швидкість, згуртованість та високій рівень спортивних вмінь. Багато уваги приділялося зміцненню здоров'я вихованців, проведені заходи були спрямовані на підтримку фізичного та ментального здоров'я. Бажаємо усім перемагати не лише у спортивних змаганнях, а й- життєвих!

День знань!

З букетом гарних побажань, цікавих завдань та розваг в наш садочок завітав. Зростаємо здоровими в любові до нашої України, віримо в нашу Перемогу! Українські воїни заради нас тримають оборону і дають відсіч ворогу. Дякуємо Збройним Силам , які роблять все, щоб наші діти мали можливість жити і навчатися  і жити в Україні!

Одягни вишиванку, очі радуй і душу,

це традиція роду, берегти її мушу.

Оберег у узорах. сонце в вишитих квітах...

Всіх з Днем  вишиванки! І дорослі, і діти! Цей день має особдивий сенс для нас, для українців, особливо у цей важкий для  Країни час! Ми підкреслюємо свою національну особливість, ми відстоюємо свою національну автонтичність! Вільні! Незлажні! Об'єднана! І все є Україна!!!

Освітній проєкт "Фінансова оборона. Професія банкір"

Під час ігрової діяльності вихованці закріпили і отримали знання, які сприяли формуванню морально-економічних звичок і досвіду у дошкільнят. 

ЦІКАВО! МОЛОДЦІ!!!

Рекомендації щодо роботи з дітьми відповідно до їхнього віку

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

ПЛАТФОРМА РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНЯТ  "НУМО"

На платформі розвитку дошкільнят НУМО  виокремлено  16 найважливіших навичок, які дитина опановує у віці від 3 до 6 років. Вправи й ігри для "прокачування" кожної навички стали улюбленими для наших діток. І ми вирішили доповнити щоденні заняття інтерактивним застосунком "НУМО розвивальні ігри". Щоб наші дошкільнята могли вибирати ігри саме для свого віку та завзято опановували навичку за  бажанням.

Види навчально- пізнавальної діяльності - засвідчують високу якість організації освітнього простору і формування досвіду дітей через різні види діяльності, створення умов для гри та розвитку.

Параметри:

• дрібна моторика

• кубики

• мистецтво

• музика і рух

• рольова гра

• природа/ наука

• математичні матеріали і види діяльності

• математика в повсякденному житті

• розуміння зображених чисел

• сприяння прийняттю різноманітності

• правильне використання технологій

Повсякденні практики особистоготдогляду - є основними ключовими у збереженні здоров'я дітей. ці підходи є орієнтирами для батьків та засвідчують високу якість повсякденної ЗДО для забезпечення   особистого догляду, безпеки та комфорту дітей.

Параметри:

• споживання їжі

• туалетно-гігієнічні процедури

• здоров'язбережувальні практики

• безпека

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ!!!

дитина 3 років

 ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ТЕ, ЩО МАЛЮЄ ВАША ДИТИНА?

Не дивно, що за малюнком дитини можна сказати дуже багато про те, що саме подабається маленькому художнику, а що турбує...