Інформація присвячена проблематиці тероризму та насилля в усіх проявах
Запобігання та протидія сексуальному насиллю під час війни
Команда Благодійного фонду "Сильні" надає допомогу людям, які пережили сексуальне насильство під час війни.
Фонд надає безкоштовно:
психологічну (Фонд організовує як разову консультацію, так і терапевтичний курс);
медичну (Фонд організовує та оплачує медичні послуги);
юридичну допомогу (партнери Фонду готові знайти адвокатів у потрібному регіоні, в разі необхідності Фонд оплатить їхню роботу).
Запити людей, які пережили сексуальне насильство, є конфіденційними.
Звернутися за допомогою та дізнатися більше про роботу Фонду можна за посиланням: www.sylni.org
Люди будь-якого віку, статі та гендерної ідентичності можуть отримати безоплатну допомогу від фонду "Сильні".
Ви не винні в тому, що з вами сталося. Повноцінне життя після пережитого насилля існує.
Ви нікому нічого не винні. Ви не маєте замовчувати, якщо болить, і не маєте свідчити, якщо не хочете.
Немає неправильних дій і виборів.
ВИ – СИЛЬНІ. ВИ З УСІМ ВПОРАЄТЕСЬ!
Сексуальне насильство як воєнний злочин – це не лише зґвалтування. Але й такі дії як:
- погрози та спроби зґвалтування;
- каліцтво статевих органів;
- тортури сексуального характеру;
- примус до спостереження за сексуальним насильством над іншими людьми;
- примусове оголення;
- примусове утримання чоловіків та жінок в одному приміщенні, тощо.
Психологічно, постраждала/ий від сексуального насильства, переживає кілька етапів: шок, який супроводжують відчуття провини та сорому, злість, невизначеність, горювання та прийняття.
Під час цього важливо усвідомити:
Ви не винні!
Це зробив з вами ґвалтівник.
Важливо якнайшвидше відновити своє психічне здоров’я.
Для цього варто звернутися до спеціалістів, найкраще - психологів, які підтримають та дадуть поради як пропрацювати отриману психологічну травму.
На інфографіці представлені консультативні лінії, платформи, а також телеграм-боти, де кожен постраждалий українець та українка може отримати безоплатну, швидку та фахову психологічну підтримку.
Памятка "Як уникнути сексуального насилля"
По можливості уникайте ситуацій, що загрожують сексуальним насиллям
Не ходіть вечорами самі, особливо у нарядному або надто відвертому вбранні. Уникайте місць, де немає до кого звернутися по допомогу.
Не відвідуйте дискотеки і вечірки без друзів.
Уникайте поїздок "автостопом".
Не розмовляйте з нетверезими чи малознайомими людьми в непідходящих місцях (на зупинці, у транспорті, в парку).
Не заходьте до когось у дім чи квартиру, якщо там більше нікого немає.
Не беріть грошей і подарунків від малознайомих людей.
Тримайтеся з гідністю
Утримуйтесь, особливо з малознайомими людьми, від того, що може бути сприйняте як ваша легкодоступність і готовність до сексуальних стосунків (загравань, двозначних натяків, багатозначних поглядів, торкань тощо).
Упевнено і недвозначно реагуйте на спроби схилити вас до сексуальних стосунків
Якщо ви спілкуєтеся з людиною, яка намагається схилити вас до сексуальних стосунків без застосування фізичної сили (умовляннями, провокаціями, відволіканням від теми, тиском, погрозами), застосовуйте навички упевненої поведінки. Наприклад, наполягайте на своєму і кажіть, що вам це нецікаво. Йдіть з подругою (другом). По змозі негайно зателефонуйте родичам або друзям і повідомте, де ви і з ким та попросіть заїхати за вами.
Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин
У критичній ситуації важливо знати, що ви можете звернутися по допомогу і вас почують. Саме для таких випадків ми зібрали телефони гарячих ліній.
Якщо ви стали свідком насильства або потерпаєте від нього і потребуєте допомоги — не соромтеся звернутися по неї.
1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),
Messenger @childhotline.ukraine,
Instagram @childhotline_ua,
Telegram @CHL116111.
2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:
0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
3. Поліція: 102.
4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
5. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.
6. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
7. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0 800 505 085.
8. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
9. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.
10. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/ ).
11. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92.
12. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9rfbclid=IwAR0wg7gbGebEzyu5BkJRheY25d2IBm6ezHm_IcIkSWOUcrVdC_Am_9i2gVE
13. За підтримки Національної психологічної асоціації психологи-волонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) bit.ly/3QLUdwO
14. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» rozirvykolo.org/mental-support/
15. Група психологічної підтримки «Разом» razom.live/
16. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).
17. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини bit.ly/3OzJm6Z
18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).
19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).
За останні роки міжнародний тероризм та насилля в усіх проявах стали однією з найгостріших проблем країн світу. Терористичні акти - вбивства, поранення, викрадення, погрози та деякі інші акти насильства, які готуються організаціями і здійснюються окремими особами стосовно державних або громадських діячів, здавна чинять опір розвитку суспільства.
Основою тероризму можуть бути політичні мотиви (залякування населення, послаблення державної влади, змушування до певних дій або фізичне ліквідування політичних супротивників), а також дії, що мотивуються релігійними переконаннями, помстою, користолюбством, економічною конкуренцією або пов'язані з поведінкою психічно хворих людей.
В таких випадках мова йдеться про екстремізм як різновид тероризму (від фр. extremisme, від лат. extremus - крайній) - прихильність крайніх поглядів, крайні заходи. Серед таких заходів можна відзначити провокацію заворушень, громадянську непокору, терористичні акції, методи партизанської війни. Найбільш радикально налаштовані екстремісти часто заперечують будь-які компроміси, переговори, угоди.
Захистити себе від небезпеки погроз, в тому числі і від терористичної діяльності, – це бажання кожної людини. Всі навчальні дисципліни сприяють гармонійному розвитку людини зокрема і суспільства в цілому на шляху побудови правової, демократичної держави. Формуванні сучасного рівня культури безпеки життєдіяльності здобувачів освіти є дуже важливим у сучасному світі. Вкрай необхідно надавати студентам знання і вміння безпечної поведінки в повсякденному житті, у небезпечних і надзвичайних ситуаціях, в тому числі і під час загрози терористичного акту.
Але є й інша небезпека: потрапити в мережу терористичної організації, стати виконавцем злочинних дій. Щоб уникнути цього, потрібно усвідомлювати наслідки своїх вчинків і дій, дбати про особисту безпеку та безпеку оточуючих людей. Зрозуміло, що кожен хоче, щоб помилок у житті було якомога менше, але для цього потрібно знати і дотримуватися певних цінностей, які допоможуть побудувати щасливе життя: прагнення до правди і справедливості; любов до Батьківщини; турбота про життя та здоров’я; повага до традицій свого та інших народів; здатність до праці та самодисципліни; чесність та гідність; миролюбність і доброзичливість. На імовірність залучення людини до терористичної діяльності можуть впливати ряд його особистих якостей: психологічна неврівноваженість; недотримання норм здорового способу життя, наявність шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю та наркотичних засобів); невміння будувати свої стосунки з оточуючими людьми; наявність протиріч у поглядах, цінностях, відсутність чітко сформованої мети в житті.
Тому головними завданнями закладів вищої освіти є:
- розробка змістовних засад запобігання проявам насильства та екстремізму серед неповнолітніх і молоді;
- удосконалення нормативних засад запобігання проявам насильства та екстремізму в молодіжному середовищі;
- формування толерантності та запобігання проявам ксенофобії в молодіжному середовищі;
- усунення перешкод у взаємодії поліції, органів освіти та громадськості в процесі профілактики насильства серед неповнолітніх і молоді;
- спільна профілактична робота серед неповнолітніх;
- планування та координація профілактичної роботи освітніх закладів з особами, схильними до насильства й екстремізму;
- вивчення зарубіжного досвіду профілактики насильства та екстремізму серед неповнолітніх і молоді.
Основними методами і формами реалізації завдань процесу в закладах вищої освіти є бесіди, лекції про історію, культуру, звичаї та культурні взаємозв’язки, літературу і мистецтво різних народів країн, диспути про культуру міжетнічних відносин. З питань формування негативного ставлення суспільства до будь-яких форм і проявів тероризму та екстремізму виховання варто проводити виховні години, дискусії, засідання круглих столів, прес-конференції, рольові (ділові) ігри, тренінги на теми: «Формування особистості в процесі стосунків з дорослими», «Стратегія поведінки підлітка в конфліктній ситуації з батьками», «Формування особистості в процесі стосунків з однолітками», «Конфліктні ситуації і шляхи їх розв’язання», «Основні причини правопорушень», «Кримінальна відповідальність за терористичну діяльність», «Толерантність як запорука людяності», «Формування навичків асертивної поведінки», «Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності».
Варто зазначити, що у закладі вищої освіти має створюватися атмосфера нетерпимості до проявів жорстокості, міжетнічної дискримінації, расизму та ксенофобії. Необхідно організовувати та проводити заходи, спрямовані на виховання толерантності, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомагати іншим. Значних результатів у проведенні просвітницької роботи з означених питань можна і необхідно досягти за умови оптимального поєднання освітнього процесу та позааудиторної роботи.
