Прокрастинація в нашому житті
Буває так, що людина відкладає все важливе «на потім», а коли виявляється, що часу мало, починає намагатися зробити все відкладене за нереально короткий час. В результаті такого «штурму» робота виконується не повністю або не дуже якісно, що призводить до стресів, неприємностей на роботі і викликає цілу низку особистісних психологічних станів таких, як; підвищення тривоги, фрустрованість, почуття провини, зниження самооцінки. Цей стан називається прокрастинація.
Буває так, що людина відкладає все важливе «на потім», а коли виявляється, що часу мало, починає намагатися зробити все відкладене за нереально короткий час. В результаті такого «штурму» робота виконується не повністю або не дуже якісно, що призводить до стресів, неприємностей на роботі і викликає цілу низку особистісних психологічних станів таких, як; підвищення тривоги, фрустрованість, почуття провини, зниження самооцінки. Цей стан називається прокрастинація.
Прокрастина́ція (від англ. procrastination - затримка, відкладання; від лат. cras - завтра або crastinus - завтрашній і лат. pro - для, заради) - схильність до постійного відкладання важливих і термінових справ, що призводить до життєвих проблем та негативних психологічних станів. Постійне відкладання справ «на потім» спостерігається, за статистикою, у 15% - 20% людей. На відміну від звичайної ледачої людини, прокрастінатор завжди чимось зайнятий, але як правило, це непродуктивна та неефективна діяльність, яка не приносить ні особистого розвитку, а ні матеріального добробуту.
Наприклад, у Вас «горять» терміни, треба дописати статтю (місячний звіт, перспективний проект), а Ви замість того, щоб почати його робити швидше, починаєте наводити порядок на робочому столі або продивляєтесь стрічки новин у соціальних мережах. Нарешті, Ви вже сіли за комп'ютер, щоб дописати статтю (звести дебет з кредитом) але як же без чашки кави? Якщо Ви працюєте дома і кава в такий момент закінчилася, то Ви підете її купувати. Коли повернетеся додому, то є шанс, що Ви все ж таки сядете писати (зводити баланс), але перед цим перевірите поштову скриньку, подивитесь новини у Facebook..... і повернетеся на кухню за другою чашечкою ароматної кави.
Якщо ледача людина в стані «бездіяльності» спокійна і розслаблена, то прокрастінатор постійно думає про справи за які так і не взявся, при цьому відчуває виснаження і спустошення.
Давайте спробуємо розібратися, чому виникає прокрастинація. Однією з її причин може бути недостатня впевненість в собі і своїх знаннях.
Наприклад: сіли Ви писати статтю, а Вас починають турбувати численні сумніви: «Чи добре Ви її напишете?», «Чи достатньо вона буде цікавою?», «А навіщо писати, коли стільки талановитих людей навколо, які напишуть набагато краще Вас?». Зрозуміло, що стаття буде писатися дуже довго або взагалі не буде написана.
Прокрастина́ція (від англ. procrastination - затримка, відкладання; від лат. cras - завтра або crastinus - завтрашній і лат. pro - для, заради) - схильність до постійного відкладання важливих і термінових справ, що призводить до життєвих проблем та негативних психологічних станів. Постійне відкладання справ «на потім» спостерігається, за статистикою, у 15% - 20% людей. На відміну від звичайної ледачої людини, прокрастінатор завжди чимось зайнятий, але як правило, це непродуктивна та неефективна діяльність, яка не приносить ні особистого розвитку, а ні матеріального добробуту.
Наприклад, у Вас «горять» терміни, треба дописати статтю (місячний звіт, перспективний проект), а Ви замість того, щоб почати його робити швидше, починаєте наводити порядок на робочому столі або продивляєтесь стрічки новин у соціальних мережах. Нарешті, Ви вже сіли за комп'ютер, щоб дописати статтю (звести дебет з кредитом) але як же без чашки кави? Якщо Ви працюєте дома і кава в такий момент закінчилася, то Ви підете її купувати. Коли повернетеся додому, то є шанс, що Ви все ж таки сядете писати (зводити баланс), але перед цим перевірите поштову скриньку, подивитесь новини у Facebook..... і повернетеся на кухню за другою чашечкою ароматної кави.
Якщо ледача людина в стані «бездіяльності» спокійна і розслаблена, то прокрастінатор постійно думає про справи за які так і не взявся, при цьому відчуває виснаження і спустошення.
Давайте спробуємо розібратися, чому виникає прокрастинація. Однією з її причин може бути недостатня впевненість в собі і своїх знаннях.
Наприклад: сіли Ви писати статтю, а Вас починають турбувати численні сумніви: «Чи добре Ви її напишете?», «Чи достатньо вона буде цікавою?», «А навіщо писати, коли стільки талановитих людей навколо, які напишуть набагато краще Вас?». Зрозуміло, що стаття буде писатися дуже довго або взагалі не буде написана.
Прокрастинація виникає у перфекціоністів, в яких все повинно бути ідеально. Міркування щодо деталей і нюансів, ретельна робота над кожним словом, страх помилки, яка буде сприйматися як «грандіозна катастрофа» - все це про те, що з перфекціоністом трапиться прокрастинація.
Перфекціоніст -- прокрастинатор має думки на кшталт «Якщо не зможу зробити ідеально, то краще взагалі не братимусь за цю роботу».
Прокрастинація виникає у перфекціоністів, в яких все повинно бути ідеально. Міркування щодо деталей і нюансів, ретельна робота над кожним словом, страх помилки, яка буде сприйматися як «грандіозна катастрофа» - все це про те, що з перфекціоністом трапиться прокрастинація.
Перфекціоніст -- прокрастинатор має думки на кшталт «Якщо не зможу зробити ідеально, то краще взагалі не братимусь за цю роботу».
Цілепокладання. Людина швидко ставить багато цілей але при цьому фокус уваги постійно зміщується («важко сконцентруватися»). Особистістю усвідомлюється те, що багато часу витрачається на пусті справи, є розуміння, що це не зовсім нормально, але змінити самотужки це людина не може.
Цілепокладання. Людина швидко ставить багато цілей але при цьому фокус уваги постійно зміщується («важко сконцентруватися»). Особистістю усвідомлюється те, що багато часу витрачається на пусті справи, є розуміння, що це не зовсім нормально, але змінити самотужки це людина не може.
Страх невдачі. Людина схильна до прогнозування найгірших сценаріїв розгортання подальших подій, не залежно від того на скільки це раціонально. Високі показники особистої тривоги у людини, підтримують схильність «катастрофізувати» всі процеси і передбачати невдачі та поразки. «У мене ні чого не вийде», «А якщо все піде не так…» - основні ірраціональні думки людини схильної до такої поведінки. Звичайно, що певний рівень тривожності - природна особливість людини, але підвищена тривога є основним механізмом не адаптивної поведінки.
Страх невдачі. Людина схильна до прогнозування найгірших сценаріїв розгортання подальших подій, не залежно від того на скільки це раціонально. Високі показники особистої тривоги у людини, підтримують схильність «катастрофізувати» всі процеси і передбачати невдачі та поразки. «У мене ні чого не вийде», «А якщо все піде не так…» - основні ірраціональні думки людини схильної до такої поведінки. Звичайно, що певний рівень тривожності - природна особливість людини, але підвищена тривога є основним механізмом не адаптивної поведінки.
Страх успіху. Людина боїться стати учасником конкурентної боротьби, привернути до себе увагу. Успішне виконання перспективного проекту може викликати появу нових важливих завдань, які спровокують думки на кшталт «це може привести до поразки і провалу…».
Страх успіху. Людина боїться стати учасником конкурентної боротьби, привернути до себе увагу. Успішне виконання перспективного проекту може викликати появу нових важливих завдань, які спровокують думки на кшталт «це може привести до поразки і провалу…».
Аналізуючи причини прокрастинації, слід сказати, що існують інші специфічні індивідуальні причини цього феномену.
Аналізуючи причини прокрастинації, слід сказати, що існують інші специфічні індивідуальні причини цього феномену.
Як боротися з прокрастинацією? Для початку необхідно визнати той факт, що вона у вас є. Далі визначитися, яка ж саме причина змушує Вас весь час відкладати справи "на потім», а далі рухатись двома шляхами: по-перше, це робота з ідентифікацією проблемних когніцій (думок) та відповідною поведінкою; по-друге тренування навичок тайм-менеджменту.
Як боротися з прокрастинацією? Для початку необхідно визнати той факт, що вона у вас є. Далі визначитися, яка ж саме причина змушує Вас весь час відкладати справи "на потім», а далі рухатись двома шляхами: по-перше, це робота з ідентифікацією проблемних когніцій (думок) та відповідною поведінкою; по-друге тренування навичок тайм-менеджменту.