В основі фокуса мови «Ієрархія критеріїв» є така ідея, що завжди є щось важливіше ніж те, про що говориться в переконанні.
Коли нам щось потрібно, ми починаємо це цінувати, тому що розуміємо, що ця цінність може задовільнити наші потреби. Цінності це те, що важливо для людини. Цінності – це речі, явища, події, стосунки, люди, досвід який для нас є дуже важливим. І для того, щоб визначити ступінь важливості та значимості тієї чи іншої цінності, ми використовуємо критерії. Критерій – це мірило за допомогою якого ми вимірюємо що для нас є важливим, значимим та цінним, а що ні. Пріоритетність або ієрархія цінності та критеріїв можуть постійно змінюватись – щось, що було колись важливим, вже не так важливо зараз, а щось, що було менш важливо в одному просторі, стало вже набагато важливішим в іншому. Наприклад, деяким людям не так важливо бути здоровим, скільки набагато важливіше постійно привносити вклад у розвиток певної ідеї. Вони працюють на знос заради втілення власної ідеї в життя. Відповідно, дуже мало сплять, харчуються неякісною їжею, не відвідують спортзал, не проходять обстеження у лікарів. Це означає, що таким людям не так важливе власне здоров’я, скільки їхня самореалізація. В цій ситуації можна запитати людину, а що їй з цих двох критеріїв важливіше. Таким чином це дасть можливість людині замислитись чи вірно в неї розставлені пріоритети.
Іноді буває і так, що людина робить щось за звичкою, і в той же час розуміє, що їй це вже не важливо, що в цьому немає для неї жодної цінності, але змінити свою поведінку ніяк не може. І якщо людина продовжує це робити, значить вона справді, у такий спосіб, реалізує якийсь свій критерій або якусь свою цінність. Наприклад, річ, яка вже давно не має ніякої цінності і можна було б її давно позбутися, але чомусь і досі лежить на полиці. Можливо, цінність несе не сама річ, а спогади пов’язані з нею. Чи ті зусилля, які були прикладені, щоб її отримати. Фокус мови «Ієрархія критеріїв і цінностей», – його ще й так називають, дозволяє змістити фокус уваги з того, що вже не так цінно та важливо, на те, що справді є цінним та важливим. Люди завжди роблять тільки те, що їм важливе і цінне і не роблять те, що для них не важливе і не цінне. І часто буває так, що вони самі не можуть розібратися із пріоритетністю та ієрархією своїх критеріїв, а інколи навіть взагалі плутаються в них. І цей речовий патерн допомагає розібратися з ієрархією своїх цінностей та критеріїв і сказати можна було б так: «Тобі важлива не сама річ, а спогади пов’язані з нею. Навіть якщо її в тебе вже не буде, пам’ять про ті чудові емоції, які ти відчував, коли отримав її, залишаться назавжди з тобою». Таким чином зміщується фокус уваги з «наявність речі» на критерій «пам’ять про емоції».
В переконанні «Мені складно зрозуміти фокуси мови, тому я не буду їх більше вчити», – закладається такий критерій, як «розуміння». Але що може бути важливіше, ніж просто розуміти фокуси мови? Який більш важливіший критерій людина не бачить, що саме він допоможе інакше віднестись до свого переконання? Наприклад, це може бути такий критерій, як «тренування». І відповідь тоді буде наступною: «Розуміти, як працюють ці лінгвістичні патерни безумовно важливо, і для цього набагато важливіше слід більше часу приділяти увагу тренуванням».
Терапевтичний контекст.
– Я не завожу свій блог, бо мене будуть критикувати рідні.
– Буде набагато краще, якщо ти замислишся над тим, скільки грошей тобі вдасться заробити завдяки своєму контенту.
Поточний критерій: критика. Важливіший критерій: заробіток.
Сімейний контекст.
– Ти знову пізно прийшов додому, тобі точно наплювати на сім’ю.
– Саме головне це те, щоб ви всі були здорові.
Поточний критерій: запізнення. Важливіший критерій: здоров’я.
– Роза, чому так важко зітхаєш?
– Хочу бути щасливою.
– То будь нею! Головне – щоб чоловік не помітив.
*** *** ***
В адекваті – це стан, у якому бути навіть важливіше, ніж у потоці, ресурсі та моменті.
Умови придбання дивіться в моєму Instagram в першому пості.