Слово "конфлікт" викликає у білшості відверто негативні асоціації. Є кілька причин тому, чому ми намагаємося за будь - яку ціну не конфліктувати.

Конфлікт може стати початком розитку ближчих та гармонійних стосунків, покращення свого життя та життя блищих нам юдей, можливістю реально щось змінити.

Конфлікт - часто є лише проявом накопиченного невдоволення та напруги, сигнлом того, що далі так жити неможливо. І замість того, щоб тікати від нього, можно прислухатися і пригледітися до цього сигналу.

Чому виникє тиск і агресія в конфлікті?

Ось деякі із можливих причин:

1. У дитячому віці ми спостерігаємо стосунки між батьками і ставлення батьків до нас. Ми дізнаємося, як будуються стосунки, як вони підтримуються, як розв'язуються проблеми.

Разом ми дізнаємося, як розвиваються конфлікти. Якщо в сім'ї конфлікти розв'язуються за допомогою агресії і тиску, якщо дитина сама є жертвою психологіного та фізичного насильства або була свідком таких відносин між батьками, вона отримує відповідний урок. Вона дізнається, що це припустимий спосіб поведінки у стосунках, що агресія може бути способом домогтися бажаного. І вона переносить цей досвід у доросле життя і веде себе так само у своїй сім'ї.

2. Часто ми просто не знаємо інших способів розв'язування конфліктів.

3. Не увага до своїх власних почуттів і потреб, невміння прямо сказати про те, що ми потребуємо, і виразити те, що ми відчуваємо, призводить до накопичення негативних переживань. І, що врешті - решт, ми зриваємося і виявляємо гнів та агресію.

Привід для конфлікту - це лише сигнал про те, що існують проховані потреби та інтереси, які ми не висловлюємо.

Підґрунтям для кризи можуть бути розбіжності в галузі моральних цінностей, особистих інтересів, бажань, прагнень, цілей. Конфлікти можуть виникати в зв'язку з порушенням правил і норм взаємодії між людьми, а також нечесна, несправедли

Соціологи вважають, що кожна хвилина конфлікту дорівнює 20 хвилинам наступних переживань. А у людей з поганим настроєм результативність розумової праці знижується на 60-70 %.

Міжособистісний конфлікт має не лише негативне, але й позитивне значення в процесі спілкування між людьми.

Негативну роль відіграє так званий тупиковий конфлікт, в основі якого лежать непримиренні протиріччя, які виникли між особистостями в результаті образливих дій одного з партнерів по спілкуванню.

Позитивну роль відіграє конфлікт в зв'язку з тим, що є сигналом неблагополуччя в міжособистісних відносинах, які слід змінити, вирішуючи конфліктну ситуацію в інтересах всіх людей, які до нього залучені. Крім того, ситуативний конфлікт відіграє роль стимулятора розвитку процесу спілкування, оскільки привносить пожвавлення в процес спілкування.

На конфліктні ситуації люди здатні реагувати по-різному, обираючи ту чи іншу стратегію поведінки в конфлікті.

Компроміс виявляється у намаганні не загострювати ситуацію за рахунок взаємних поступок інтересами. Партнери не враховують глибинних потреб, а задовольняються зовнішньою стороною поведінки.

Пристосовуючись, людина адаптується до ситуації, не відстоюючи своїх інтересів. Девіз: Щоб ти виграв, я повинен програти.

Уникання пов'язане з намаганням відсунути конфліктну ситуацію якомога далі, сподіваючись, що все вирішиться само собою. Девіз: Щоб не було конфлікту, краще я відступлю.

Конкуренція - активний, майже агресивний наступ, намагання вирішити конфлікт, ігноруючи інтереси інших осіб. Людина доводить свою думку, як єдину і правильну, ігноруючи міркування інших. Девіз: Щоб я переміг, ти повинен програти.

Співробітництво проявляється в прагненні разом підійти до ефективного вирішення ситуації з урахуванням інтересів, потреб обох сторін. Ця стратегія є найефективнішою для налагодження добрих стосунків, але вимагає багато часу. Девіз: Щоб я виграв, ти теж повинен виграти.

Ефективне спілкування

Спілкування відіграє важливу роль в оволодінні людиною культурними і загальнолюдськими цінностями, громадськими досвідом. У процесі спілкування, цієї специфічної форми взаємодії людини з іншими людьми, здійснюється обопільний обмін уявленнями, ідеями, інтересами, настроями, установками і т.п.

Підвищення значущості спілкування в сучасному світі вимагає вміння спілкуватися. Значить, спілкування потрібно вчити, спілкуванню потрібно вчитися, що передбачає необхідність глибокого знання цього явища, його закономірностей і особливостей, які з роботи людей.

В основу теорії культури мови, як особливої ​​лінгвістичної дисципліни пропонується покласти наступне визначення цієї дисципліни. Культура мови - це такий набір і така організація мовних засобів, які в певній ситуації спілкування при дотриманні сучасних мовних норм і етики спілкування дозволяють забезпечити найбільший ефект у досягненні поставлених комунікативних завдань.

Ефективність спілкування - це той "кінцевий продукт", створення якого повинна полегшити теорія культури мови при її практичному застосуванні. Під ефективністю спілкування ми розуміємо оптимальний спосіб досягнення поставлених комунікативних цілей. Комунікативні цілі спілкування найтіснішим чином пов'язані з основними функціями мови.

Технології ефективного спілкування - це такі способи, прийоми та засоби спілкування, які повною мірою забезпечують взаємне розуміння і взаємну емпатію (емпатія - здатність поставити себе на місце іншої людини (або предмета), здатність до співпереживання) партнерів по спілкуванню.

Саме спілкування як складний соціально-психологічний процес характеризується трьома основними змістовними аспектами: комунікативним, інтерактивним і перцептивних. Кожен з них володіє відносною самостійністю і забезпечує певні цілі суб'єктів спілкування:

• комунікативний аспект відображає прагнення партнерів по спілкуванню до обміну інформацією;

• інтерактивний аспект проявляється в необхідності дотримання ними встановлених норм спілкування, а також у прагненні їх до активного впливу один на одного в певному напрямку;

• перцептивних аспект висловлює потребу суб'єктів спілкування у взаємній емпатії, співпереживанні.

Особливе місце у змісті технологій ефективного спілкування в конфлікті займають цільові установки конфліктантів. Перш за все, це пов'язано з істотним протиріччям в самому процесі такого спілкування. З одного боку, суперники особливо потребують того, щоб правильно зрозуміти один одного. А з іншого боку, такому порозумінню заважає відсутність належної довіри між ними, їх «закритість» по відношенню один до одного, обумовлена ​​усвідомленої чи неусвідомленої самозахистом в конфлікті. Тому для забезпечення конструктивного спілкування в конфлікті бажано (по можливості) створити атмосферу взаємної довіри в цьому процесі, сформувати у себе цільову установку на співпрацю.

Основне ж зміст технологій ефективного спілкування в кінцевому підсумку зводиться до дотримання певних правил і норм спілкування.

Основні правила ефективного спілкування:

• Концентруйте увагу на мовцях, його повідомленні.
• Уточнюйте, чи правильно ви зрозуміли як загальний вміст прийнятої інформації, так і її деталі.
• Повідомляйте іншій стороні в перефразований формі сенс прийнятої інформації.

У процесі прийому інформації не перебивайте що говорить, не давайте поради, не критикуйте, не підводьте підсумок, не відволікайтеся на підготовку відповіді. Це можна зробити після отримання інформації та її уточнення. Домагайтеся, щоб вас почули і зрозуміли. Дотримуйтесь послідовність повідомлення інформації. Не пересвідчившись у точності прийнятої партнером інформації, не переходьте до нових повідомлень.

Підтримуйте атмосферу довіри, взаємної поваги, виявляйте емпатію до співрозмовника.

Використовуйте невербальні засоби комунікації: частий контакт очей; кивання голови в знак розуміння та інші, які спонукають до конструктивного діалогу прийоми.