Рекомендації педагогам щодо взаємодії з дітьми з проявами гіперактивності

Причина цього розладу біологічна – запізніле формування функцій лобних ділянок кори головного мозку, які полягають у загальному контролі та організації поведінки людини. Вони бувають зумовленими найчастіше генетичними факторами або органічним ураженням центральної нервової системи.

Основна ознака розладу – надмірна активність, насамперед, рухливість, непосидючість, неуважність.

Умови налагодження взаємодії:

1. Позитивне ставлення до дитини: доброзичлива увага, підтримка у всіх її добрих намірах. Від педагога залежить і ставлення однокласників до такої дитини. Якщо вона відчуватиме захищеність і прихильність, у неї зникне потреба будь-якою ціною, навіть негативними вчинками, привертати до себе увагу.

2. Дитині повинно бути цікаво. Підтримка безпосереднього інтересу лежить в основі усієї педагогічної роботи з гіперактивною дитиною, якій дуже важко підпорядкувати свою діяльність опосередкованій, віддаленій меті.

3. Не ставити перед дитиною нездоланних завдань. Важкі та об’ємні завдання поділяти на короткі вправи. Нехай вони будуть спочатку зовсім простими і не потребують тривалого часу і зосередження уваги для їх виконання.

4. Направляйте енергію гіперактивних дітей у корисному напрямку – під час уроку попросіть дитину витерти дошку, роздати зошити, розкласти картки і т.д.