Істерики: способи запобігання

1. Намагаєтесь якомога рідше вживати слово «НІ». Говоріть тільки тоді, коли це дійсно необхідно, тобто коли це щось таке, що може зашкодити здоров’ю її або оточуючих її людей.Коли Ви багато чого дозволяєте робити, дитина менше разів вступає в протест (адже пізнавати світ – це одна з її основних потреб), а отже і більшості істерик можна уникнути. «Ні» повинно бути мало, але воно бути повинно!!! Потрібно завжди пам’ятати, що відмовляти дитині в чомусь – цілком нормально. Як і те, що дитина може обурюватися через це. Але якщо вже Ви дитину в чомусь обмежуєте і вона починає висловлювати яскравий протест, важливо не поступатися, оскільки така манера поведінки може закріпитися – як тільки дитина зрозуміє, що так вона зможе домагатися того, що хоче, це буде ведучий механізм взаємодії з вами, а надалі і з оточуючими в дорослому житті.

2. Підключайте почуття гумору. І навіть простеньке смішне завдання може допомогти втомленій дитині дійти виконати ваше доручення.

3. Якщо дитина втомилась від того, що довго чекає на щось або когось (наприклад на батьків) і ви відчуваєте, що поганий настрій “не за горами” – залучіть її до діяльності – нехай спробує намалювати портрет матусі або напише листа Діду Морозу і нічого страшного, що до Нового року ще далеко.

4. Ніколи не висміюйте, не принижуйте і не ображайте дитину. Якщо, вона вчинила який-небуть негарний, з Вашої точки зору, вчинок – обов’язково скажіть їй про це. Але не акцентуйте увагу на особистості, а говоріть саме про дії. Тобто не “ти поганий”, а “ти вчинив не правильно”.

5. Для дитини дуже важливо, щоб її почули. Часто звичайне проговорення вчителем того, що хоче дитина (наприклад, “Я почула і зрозуміла, що ти хочеш, але нам треба зараз виконати інше завдання…”) зводить нанівець внутрішнє напруження. Інколи дитині просто хочеться знати, що її почули і зрозуміли.

Рекомендації написані на основі інформації сайту https://dytpsyholog.com/