Євген Клопотенко
Євген Клопотенко народився в родині, яка не мала жодного відношення до кулінарії. Та його доля змінилася, бо в 1991 році бабуся Євгена переїхала до Великобританії та запросила його пожити в неї. Там Євген відкрив для себе абсолютно новий світ, починаючи від величезного вибору продуктів у супермаркетах та закінчуючи іншою культурою харчування. Після Великобританії Євген ненадовго опинився в Італії, де познайомився з дивовижною італійською кухнею і зрозумів, що готувати, ставитися до їжі та жити потрібно зовсім інакше.
Головна мета Євгена – поліпшення культури харчування в Україні та посилення статусу української кухні у світі. Усі його проєкти спрямовані саме на це.
Робота Євгена над поліпшенням гастрономічної культури в Україні та популяризацією української кухні у світі отримала міжнародне визнання.
У квітні 2021 року Євген Клопотенко увійшов до авторитетного міжнародного списку 50 Next – переліку професіоналів, які змінюють майбутнє гастрономії, від міжнародного рейтингу найкращих ресторанів світу The World’s 50 Best Restaurants.
Євген Клопотенко – професіонал, що змінює майбутнє гастрономії
У 2020 році Євген підписав меморандум про співробітництво з Міністерством освіти і науки України та став амбасадором реформи профосвіти. Наразі Євген займається реформою кухарської освіти в одному з кулінарних коледжів Києва, який в майбутньому стане прикладом для зміни інших подібних навчальних закладів, а професія кухара стане популярною та престижною.
У 2019 році Євген випустив свою першу книгу: «Зваблення їжею. 70 рецептів, які захочеться готувати».
До неї увійшли найкращі авторські рецепти. Окрема пристрасть Євгена – українська кухня. Він займається постійним пошуком та модернізацією старовинних українських рецептів. Частину з уже адаптованих та перевірених Євгеном страв можна знайти в другій книзі шеф-кухаря «Зваблення їжею з українським смаком».
У жовтні 2021 року вийшла третя книжка Євгена Клопотенка «Святкові страви». Це 70 авторських рецептів страв до найважливіших подій, які святкують українці.
У березні 2019 року Євген разом з Інною Поперешнюк відкрили в Києві ресторан «Сто років тому вперед», який презентує принципово нову сучасну форму української кухні. При розробці концепції ресторану Євген поставив собі за мету показати, якою б українська кухня була, якби не Радянський Союз, і зруйнувати стереотипи про те, що українська їжа – це тільки борщ і вареники.
До кожної подачі – кілька видів хліба власної випічки
Галушки за полтавським рецептом із м’ясом і вишнею
Клопотенко розповідає, що в процесі підготовки до запуску «100 років тому вперед» його команда ретельно вивчила українську кухню.
Зокрема, спілкувалися з істориками, регіональними дослідниками кулінарії і читали збірники рецептів. Окрім того, у телевізійному проекті «Енеїда» команда Клопотенка обробила описані Іваном Котляревським страви. «В Україні не було свого Александра Дюма, який написав збірник французьких рецептів і зафіксував французьку кухню. Але в нас був Котляревський. Він записав в «Енеїді» те, як люди їли і як при цьому веселилися. Ми вичитали це все, до того ж глядачі «Енеїди» почали надсилати нам листи зі своїми рецептами. У такий спосіб із п’яти-шести ресурсів ми змогли відтворити традиційну українську кухню», – каже Клопотенко.
6 жовтня 2020 року, за ініціативи Євгена, Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України внесла український борщ до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Євген добивався внесення борщу до цього переліку 1,5 року. Ним було здійснено декілька борщових експедицій по всій країні, у рамках яких були зібрані десятки родинних рецептів борщу з різних куточків України. Також був відзнятий відеоматеріал, який 2020 року вийшов на великі екрани, як документальний фільм «Борщ. Секретний інгредієнт». У березні 2021 року Україна подала офіційну заявку на визнання борщу частиною нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
1 липня 2022 року на 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини український борщ увійшов до списку Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
У березні 2023 року Євген стає ведучим телевізійного проекту «Пекельні борошна з Євгеном Клопотенком» на телеканалі СТБ. У ній Євген розказує глядачам, як зі звичних і доступних продуктів приготувати страви, якими надихались наші легендарні предки. У кожному випуску до Євгена приходять зірковий гість. Разом вони готують унікальні українські страви та відкривають такий багатий на смаки світ української гастрономії.
Запровадження здорового харчування в навчальних закладах України відомим кулінаром Євгеном Клопотенком
У 2016 році пан Клопотенко запустив проект "Cult Food", мета якого є поліпшення харчування в українських освітніх закладах, а також реформа професійної освіти кухарів.
У 2018 році був створений та затверджений на офіційному рівні рецептурний збірник зі 110 новими стравами для шкільних їдалень. Станом на початок 2020 року за новим рецептурним збірником готували в майже 5000 шкіл по всій країні.
У 2020 році завдяки активній позиції Євгена питання покращення харчування в освітніх закладах України було підняте на державний рівень. Протягом 2020-2021 років відбулися значні зміни в законодавчих нормах, які регулюють харчування дітей у навчальних закладах: ухвалено новий Санітарний регламент та Порядок і норми харчування в закладах освіти, розроблені методичні рекомендації щодо здійснення закупівель, активно виділяються кошти на переобладнання їдальнь та впроваджується НАССР. У рамках робочої групи Євген та команда Cult Food розробили збалансоване та сучасне чотиритижневе меню для шкільних їдалень.
1 вересня 2021 року всі дитячі садочки та школи України перейшли на нові стандарти та норми харчування.
Що змінилося в шкільному меню?
Рекомендоване меню для шкільних їдалень, яке розробив Євген Клопотенко, містить 160 страв. У них враховані нові норми, за якими потрібно збільшити кількість споживання молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів.
Натомість обмежити кількість солі та цукру, жирів рослинного й тваринного походження та субпродуктів.
Ось кілька нововведень, що стосуються основних продуктів:
Сіль та цукор. Сіль можна використовувати лише йодовану та для приготування їжі. Для дітей середньої школи норма солі на одну порцію становить 1-1,5 г, залежно від віку. При цьому кількість цукру потрібно зменшити у 2-2,5 раза – до 7,5 г на один прийом їжіі.
Хліб. Хліб повинен бути цільнозерновий з пшеничного або житнього борошна. На одне приймання їжі його рекомендовано зменшити до 30-50 г.
Молочні продукти. Можна використовувати молоко й молочні продукти, рослинні напої з кількістю цукру не більше 10 г на 100 г, бажано ті, до яких додано вітамін D. Дітям дозволяється за один прийом їжі випивати 200 мл молока або 125 мл йогурту.
Овочі та фрукти. Близько 75% меню мають містити продукти рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди. Кількість овочів та фруктів тепер може складати по 100 г на одну порцію. Дозволяється використовувати будь-які сезонні овочі, а також заморожені та інколи квашені. Картоплю як окрему страву можна пропонувати не більше 2 разів на 5 днів. Відварювати овочі потрібно в день приготування страв.
М’ясо та риба. Різні сорти морської риби (90 г на порцію) можна вживати 2 рази на тиждень, свинину (100 г) – 3 на тиждень, а птицю (100 г) – 6 разів. М'ясні страви рекомендовано комбінувати з овочевими гарнірами та салатами.
Напої. Під час їжі в школярів має бути необмежений доступ до питної води. Какао, чай та сік можна вживати не більше 2 разів на тиждень без додавання цукру та підсолоджувачів.
Соуси. Відтепер заборонено використовувати соуси та майонези, крім кетчупу з високим вмістом томатів.
Нововведення стосуються не лише шкільного меню, у буфетах також заборонено продавати:
солодкі хлібобулочні вироби;
продукти з високим вмістом цукру чи солі, консервантів, барвників та ароматизаторів;
газовані напої, зокрема й солодкі;
м’ясні та рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;
непастеризовані соки та молочні продукти;
каву;
гриби.