Рослини є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Понад 30 % усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини. Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найбільше лікарські рослини застосовуються в народній медицині. Низька токсичність більшості лікарських рослин дозволяє використовувати їх у лікуванні хронічних захворювань, для протирецидивного або реабілітаційного лікування.

Рослини мають різний полівалентний хімічний склад, до якого можуть входити речовини з фармакологічними властивостями. Зазвичай у лікарських рослин один з хімічних компонентів домінує та визначає лікувальні властивості даного виду. Біологічно активні речовини групують у широкі хімічні класи: терпеноїди (ізопреноїди), фенольні сполуки, ліпіди, моно- та полісахариди, алкалоїди, вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини.

Зазвичай поділяють на наступні категорії лікарські рослини:

• Офіцинальні лікарські рослини — рослини, сировина яких дозволена для виробництва лікарських засобів в країні. Ці види лікарської рослинної сировини вказані в Державному реєстрі лікарських засобів України.

• Фармакопейні лікарські рослини — офіцинальні рослини, вимоги до якості лікарської рослинної сировини яких викладені у відповідній статті Державної Фармакопеї або міжнародних фармакопей. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина вивчає один з напрямків фармацевтичної науки Фармакогнозія.

• Лікарські рослини народної медицини — найширша категорія, більшість рослин в ній відносно погано описано, і відомості про ефективність їх застосування не пройшли необхідної перевірки засобами сучасної фармакології. Тим не менш, багато рослин цієї групи активно використовуються в країнах, де медична допомога недоступна або занадто дорога.

Переваги і недоліки рослинних ліків

Дієві речовини лікарських рослин, мають низку серйозних переваг перед хімічними речовинами. По-перше, ці речовини утворюються в живій клітині, тому вони краще, ніж синтетичні, пристосовані до життєдіяльності клітин людського організму та біохімічних процесів. По-друге, в живій клітині завжди є й інші речовини, що підсилюють або пом'якшують лікувальну дію. По-третє, лікарські рослини діють не на один орган чи симптом, а на весь організм в цілому — відновлюють функції ендокринної системи, активізують імунну систему, підвищують захисні сили організму, мають загальнооздоровчу, протипухлинну й протизапальну та іншу дію.

Крім того, перевагами рослинних ліків є їх мала токсичність, що є особливо важливим при лікуванні хронічних захворювань, можливість тривалий час застосовувати в домашніх умовах. Важливим фактором є й те, що більшість з них доступні й дешеві.[3]. До недоліків рослинних ліків належить небезпека отруєння ними — приміром, через недотримання правил збирання рослини, перевищення рекомендованої дози та курсу лікування. Часто рослини вбирають в себе токсини з навколишнього середовища і перетворюються на отруйні. Такі рослини, як цикута, борець (аконіт), наперстянка, вовчі ягоди, тощо можуть призвести до смертельного отруєння. Також внаслідок надмірного заготування багато видів рослин було знищено або ж їх запаси у дикій природі було значно вичерпано.

Сучасна фармакогнозія вивчає лікарські рослини й ЛРС (лікарську рослинну сировину) і класифікує ЛРС за хімічною природою діючих речовин. Діючі, або фармакологічно активні речовини, — це БАР (біологічно активні речовини), які забезпечують терапевтичну цінність ЛРС. Вони можуть змінювати стан і функції організму, виявляти профілактичну або лікувальну дію; можуть використовуватися як субстанції у виробництві фітопрепаратів. Супутні речовини — умовна назва продуктів метаболізму, які присутні в ЛРС разом із БАР. Вони можуть діяти на живий організм позитивно або негативно, впливати на екстрактивність, фармакодинаміку й фармакокінетику діючих речовин. Речовини рослинного походження можна умовно розділити на чотири групи.

 Класифікація речовин рослинного походження

До першої групи належать речовини, що блокують біохімічні процеси, які протікають в організмі хворого. До них відносяться: фітонциди, флавоноїди, кумарини, дубильні речовини, смоли.

Фітонциди є складними азотовмісними органічними сполуками різного хімічного складу, що виявляють блокуючий вплив як до мікроорганізмів, так і до імунної системи людини. Тому фітонциди застосовують в лікувальній практиці для швидкого блокування біохімічних процесів при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, ангіні, хворобах слизової оболонки порожнини рота і в ряді інших випадків.

Флавоноїди – це природні фенольні сполуки з двома ароматичними кільцями, які в залежності від структури і ступеня окислення, діляться на флавоноли, флавони, флавонони, катехіни, антоціани і ін. У рослинах вони знаходяться як у вільному стані, так і у вигляді глікозидів, за винятком катехінів. Містяться в рослинах флавоноїди досить часто, але найбільш багаті ними представники сімейств зонтичних, бобових, складноцвітних, розоцвітних і ін.

Флавоноїди також мають блокуючу дію на біохімічні процеси в організмі. Вони збільшують агрегацію молекул, що призводить до підвищення міцності капілярів, мають яскраво виражену антиоксидантну дію, за рахунок чого здатні оздоровлювати організм, виявляють спазмолітичну, антисклеротичну, імунномодулюючу, протизапальну, антиканцерогенну дію, збільшують виведення жовчних кислот з клітин та ін.

На жаль, флавоноїди – це надзвичайно нестабільні з’єднання, вони легко окислюються просто при контакті з повітрям при зберіганні або переробці. Цю якість необхідно враховувати при підготовці рослинної сировини, щоб зберегти природне багатство в незмінному стані, в тій формулі, яка закладена природою і здатна протистояти серйозній проблемі людства – смертності від хвороб серця та онкології.

Кумарини – це з’єднання  в основі будови яких лежить бензо-альфа-пірон. В лікарських рослинах кумарини знаходяться як у вільному стані, так і в зв’язаному стані, у формі глікозидів. Найбільш часто вони зустрічаються серед представників сімейств селерових, бобових, рутових. Кумарини виявляють антикоагулянтну, судинорозширювальну, болезаспокійливу, бактеріостатичну і спазмолітичну активність.

Дубильні речовини – ароматичні безазотисті з’єднання з групи поліфенолів. Характерною рисою їх є також здатність утворювати з’єднання з білками і металами, що призводить до блокування окремих біохімічних процесів. Однак подібне блокування відбувається в «м’яких» умовах. Залежно від хімічної будови дубильні речовини діляться на конденсовані і гідролізуемі. Утримуються вони майже у всіх родинах рослин, але найбільш багаті ними сімейства розоцвітних, гречишних, вербових та ін.

Рослини, що містять дубильні речовини, використовуються у в’яжучих, протизапальних, кровоспинних і бактерицидних засобах. Всередину їх приймають в основному при захворюванні шлунково-кишкового тракту і отруєннях солями металів і рослинними отрутами.

Смоли – складні суміші різних органічних сполук. Вони являють собою високомолекулярні аморфні речовини, в основному досить добре розчинні в ефірі, хлороформі, ацетоні, бензолі і не розчинні у воді. Велику кількість смол містять тропічні рослини, хвойні дерева, бруньки берези та ін. В основному смоли надають блокуючу дію, яка виражена в бактерицидному і антигнилісному впливі на мікроорганізми.

Слизи – це безбілкові з’єднання на полісахаридній основі, що утворюють у воді густі колоїдні розчини. У значних кількостях вони містяться в бульбах зозулинця, насінні льону, айви, корінні алтея і ін. Слизи надають блокуючу дію, що виявляється в таких властивостях, як обволікання і пом’якшувальна дія. Завдяки цим властивостям, вони захищають слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від подразнення, перешкоджаючи всмоктуванню різних речовин з травного тракту і таким чином допомагають слизу, який синтезується в шлунково-кишковому тракті.

До другої групи належать речовини, що стимулюють біохімічні процеси. До них відносяться: алкалоїди, глікозиди, ефірні олії.

Алкалоїди – органічні азотовмісні сполуки основного характеру і їх відомо близько 15 000. Найчастіше в одній рослині присутні відразу кілька алкалоїдів, з яких переважає одна або дві близькі одна до одної групи. Вміст алкалоїдів в рослинах в основному вимірюється від тисячних часток до 1-2%. Найбільшу їхню кількість виявлено в корені хінного дерева (близько 16%).

Алкалоїди відносяться до сильнодіючих лікарських речовин і мають широкий спектр стимулюючого впливу на організм. Вони впливають на стимуляцію серцево-судинної і нервової систем, органів травлення і дихання, на чутливість нервових закінчень, тонус мускулатури і т.д. В даний час вивчено багато алкалоїдів. Найбільш відомі з них – морфін, кофеїн, кодеїн, нікотин та ін. Незважаючи на те, що останнім часом отримано чимало препаратів, що містять синтетичні алкалоїди, але, як і раніше, алкалоїди нерідко використовуються у вигляді галенових препаратів.

Глікозиди – органічні сполуки, що складаються з цукрової (глікона) і нецукрової (аглікона) частин. У більшості випадків в чистому вигляді вони являють собою кристалічні речовини, добре розчинні у воді і гірше – в спирті.

Стимулюючий вплив глікозидів на організм хворого обумовлені присутністю агликонів, хімічна будова і властивості яких відрізняється великою різноманітністю. До них найчастіше відносяться альдегіди, терпени, флавони та інші сполуки. Зміст цукрової частини забезпечує їм більш кращу розчинність і всмоктуваність. За стимулюючим впливом на ті чи інші органи, глікозиди поділяються на серцеві глікозиди, антраглікозіди, гіркоти, сапоніни.

Серцеві глікозиди є нестійкими хімічними сполуками, що вибірково впливають на стимуляцію біохімічних процесів в серці. Під їхнім впливом поліпшуються процеси переносу цукрів через клітинну мембрану, активізується тканинне дихання і нормалізуються ферментативні процеси в міокарді, поліпшується освоєння їм АТФ, що дозволяє будувати нові клітини для м’язової тканини серця і т.д. Окремі серцеві глікозиди (дигоксин, строфантин і ін.) можуть виділятися з лікарських рослин в чистому вигляді, або у вигляді галенових препаратів з горицвіту весняного, конвалії майської, наперстянки.

Антраглікозиди, як правило, містять антрахінонові сполуки, які мають проносний вплив. Розпадаючись в шлунково-кишковому тракті, вони викликають стимулювання і посилення перистальтики нижніх відділів кишечника, що призводить до виведення калових мас. На відміну від сольових проносних, антраглікозиди надають стимулюючий ефект через 8 – 9 годин після застосування.

Гіркоти – безазотисті органічні сполуки дуже гіркого смаку. Від інших подібних природних речовин вони відрізняються відсутністю яскраво вираженого загального стимулюючого впливу. Застосовуються в якості засобу, що покращує в цілому апетит і поліпшує травлення.

Сапоніни – це комплексні сполуки, що складаються із стеролових або тритерпенових агліконів з різними цукрами. Вони добре розчиняються у воді, а при струшуванні дають багату і стійку піну, що пояснюється їхньою високою поверхневою активністю. Крім цього, сапоніни добре розчиняються в спирті і лужних розчинах. Рослини, що містять сапоніни, використовуються в основному в якості стимулювання при відхаркуванні, а також як жовчогінний і сечогінний засіб.

Ефірні масла – складні суміші різних летких при високій температурі органічних речовин, основними компонентами яких є сесквітерпени, терпеноїди та їхні похідні, вуглеводні спирти, альдегіди, кетони і багато інших. Вони представляють собою безбарвні, рідше забарвлені рідини, добре розчинні в спирті, ефірі, оліях і практично не розчинні у воді. Ефірні масла містяться в рослинах родин кіпарисових, соснових, зонтичних та інших.

Залежно від хімічного складу ефірних олій, що містяться в рослинах, їх використовують в якості загального стимулювання – гірко-ароматичні, або стимулювання окремих біохімічних процесів – жовчогінні, відхаркувальні, діуретичні.

Третя група речовин активно бере участь в синтезі клітинних і позаклітинних структур організму людини. До них відносяться з’єднання, потрібні організму в малих кількостях: класичні вітаміни, вітаміноподібні речовини, органічні кислоти, пектини, мінеральні речовини.

До вітамінів ми відносимо органічні сполуки, які не синтезуються самим організмом, і тому вони повинні обов’язково вводитися або з їжею, або з лікарськими рослинами. Вони, як правило, використовуються для синтезу більш високомолекулярних речовин (насамперед ферментів), які відіграють важливу роль в управлінні біохімічними процесами. Відомо близько 30 вітамінів, добова потреба організму в яких становить близько 120-150 мг. Відсутність або нестача вітамінів в продуктах харчування, порушення їх всмоктування в шлунково-кишковому тракті, а також ряд інших факторів призводить до розвитку гіпо- або авітамінозів, які можуть бути усунені при застосуванні фітотерапії. Як було виявлено, тільки натуральні вітаміни з їжі або лікарських рослин засвоюються організмом повністю і активно беруть участь в біохімічних процесах, а синтетичні вітаміни – всього на 10-25%.

До класичних вітамінів ми відносимо наступні сполуки: аскорбінова кислота (вітамін С); ретинол (вітамін А); тіамін (вітамін В1); рибофлавін (вітамін В2); піридоксин (вітамін В6); нікотинова кислота (вітамін РР); пантотенова кислота (вітамін В3); біотин (вітамін Н); фолієва кислота (вітамін В9) філлохінін (вітамін К); токоферол (вітамін Е); кальциферол (вітамін D) та інші. Про ці з’єднання так багато написано, що ми не будемо зупинятися на їх розгляді.

Отримувані препарати з рослин можна розділити на такі групи:

1.                 Галенові препарати. До них належать цілі рослини, окремі частини рослин і суміші їх у свіжому вигляді (соки, сиропи), а також витяжки із рослин (настої, відвари, настоянки, екстракти).

2.                Новогаленові препарати - лікарські форми із лікарських рослин, очищені від баластних і пігментних речовин. Новогаленові препарати можна вводити внутрішньом'язово, внутрішньовенно.

Ще зовсім недавно в арсеналі фітотерапії були лише настої, відвари і чаї з лікарських трав. Однак такий спосіб вживання фітозасобів не дозволяє контролювати кількість спожитої активної речовини, адже її концентрація в рослині залежить від багатьох факторів — температури, вологості, освітлення тощо, у зв’язку з чим фармакотерапевтична цінність лікарської рослини може істотно варіювати. Крім бажаної активної речовини рослини містять інші сполуки, які в деяких випадках знижують лікувальний ефект рослинного засобу.

Фахівці компанії «Швабе» розробили методи стандартизації екстрактів активних речовин у фітопрепаратах, що випускаються у формі таблеток і капсул, завдяки чому їх можна точно дозувати. Крім того, здійснюється очищення фітопрепаратів від баластних та шкідливих речовин за допомогою унікальних ноу-хау, що значно підвищує клінічну ефективність лікарських засобів і допомагає уникнути небажаних побічних ефектів.

 БАДи

Лікарський препарат – продукт фармацевтичної діяльності, який має певний склад, певну лікарську форму, упаковку, термін придатності. Це речовина або суміш активних речовин, що мають властивість запобігати або лікувати симптоми захворювання або виліковувати захворювання. Лікарський препарат може бути дозволений для застосування лише після багатьох процедур державної реєстрації з низкою клінічних випробувань. Клінічні випробування необхідні для встановлення або підтвердження ефективності та безпеки медикаменту. Офіційну інформацію про ліки, термін дії ліцензії, склад, виробника опубліковано у “Державному реєстрі лікарських засобів України”. Якщо медикамент у реєстрі не числиться, то швидше за все це харчова добавка чи гігієнічний засіб. До лікарських препаратів пред'являються дуже суворі вимоги, включаючи терапевтичну ефективність, безпеку, точність дозування діючих речовин, стабільність та інші показники.

В Україні правовідносини, що пов'язані зі створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів, визначає Закон України “Про лікарські засоби” від 1996 року. Він також визначає права та обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян, повноваження у цій сфері органів державної влади та посадових осіб. У законодавстві України термін “лікарський засіб” визначений таким чином: будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або кількох активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) та допоміжних речовин), яка має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, або будь-яка речовина чи комбінація речовин (одного або кількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції або зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

До лікарських засобів належать: активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ), продукція "in bulk" (для виготовлення готових ліків), готові лікарські засоби, гомеопатичні засоби, засоби, для виявлення збудників хвороб, а також боротьби зі збудниками хвороб або паразитами, лікарські косметичні засоби та лікарські добавки до харчових продуктів.

Лікарські препарати бувають кількох категорій доступності:

• Рецептурні (Rx) – для придбання необхідний письмовий або електронний рецепт від лікаря з печатками, реклама заборонена;

• Безрецептурні (OTC) – відпускаються в аптеках вільно, рекламування препаратів дозволяється;

• Госпітальні – використовуються лише в умовах стаціонарного медичного закладу (хіміотерапевтичні засоби, анестетики для загального наркозу, крово- та плазмозамінники), рідко представлені в аптеках.

Ліки, що відпускаються строго за рецептом, можуть мати серйозні побічні ефекти при неправильному використанні і часто навіть при правильному. Негативний вплив на організм може включати токсичну дію, порушення функції організму, розвиток залежності, виникнення додаткових побічних реакцій при взаємодії з іншими медикаментами або БАДами. Рішення про їхнє призначення завжди пов'язане з балансом користі та ризику, тому визначити його може лише кваліфікований медичний працівник.

Препарати з групи ОТС можна вільно купити у будь-якій аптеці чи навіть супермаркеті. Вони мають низький рівень токсичності, не призводять до серйозних побічних реакцій та не повинні взаємодіяти з іншими терапевтичними медикаментами. Застосування їх спрямоване усунення легких симптомів хронічних або неважких захворювань. Однак застосування безрецептурних препаратів завжди пов'язано з основними ризиками, що виникають при самолікуванні. Об'єм ОТС засобів неухильно зростає, що ускладнює контроль за ними та вивчення віддалених наслідків застосування. Важливо суворо дотримуватися інструкцій з використання, щоб уникнути можливої шкоди здоров'ю.

За ступенем доказовості ефективності та безпеки лікарські засоби розподілені на 5 кодів:

• А – оригінальний лікарський препарат (інноваційний);

• В – генеричний засіб (дженерик);

• С – ліки з добре вивченим медичним застосуванням або традиційний лікарський засіб (рослинного походження);

• D – окремі типи лікарських засобів, до яких використовуються спеціальні вимоги при реєстрації в Україні.

Оригінальні ліки групи А були вперше винайдені і запатентовані виробником. Вони захищені правом на інтелектуальну власність. Коли термін патентного захисту на діючу речовину спливає, інші виробники мають право “копіювати” оригінальний препарат і продавати його під аналогічним або новим брендом. Внаслідок конкуренції відбувається і його здешевлення. Так з'являються генеричні препарати з групи В.

Що таке БАД?

Біологічно активна добавка (БАД) або дієтична добавка є концентрованим харчовим продуктом, що призначений для доповнення звичайного раціону. Вона містить різні речовини або суміші цих речовин, включаючи протеїни, вуглеводи, амінокислоти, олії, вітаміни, мінерали, екстракти рослинних та тваринних матеріалів, які вважаються необхідними або корисними для харчування та загального самопочуття людини. У більшості випадків засоби призначені для перорального прийому одночасно з їжею або додаються до їжі. БАД не може бути в ін'єкційній формі. Такі добавки призначені переважно для здорових людей з метою підтримки та зміцнення здоров'я, але не призначені для лікування захворювань.

Процес введення БАДу в ринок досить простий. Реєстрація згідно з суворими законодавчими нормами не потрібна. Також немає потреби проводити клінічні випробування. Моніторинг побічних ефектів не поширюється на біологічно активні добавки, а рекламувати засіб можна без обмежень. Для законного виготовлення дієтичних добавок на території України необхідний нормативний документ під назвою Технічні умови (ТУ). Також має бути отримано протокол про проведення лабораторних досліджень. Терапевтичні ефекти, заявлені виробником харчової добавки, не вимагають перевірки. Не потрібно достовірного підтвердження ефективності та побічних реакцій. Достатньо, щоб вони відповідали положенням про маркування харчових продуктів. Однак статус того, що продукт схвалений для застосування не доводить його безпеку або ефективність.

СКЛАД ХАРЧОВИХ ДОБАВОК

Найбільш поширеними речовинами для виготовлення БАДів є:

• Вітаміни: А, С, D, Е, групи В;

• Мінерали: кальцій, магній, залізо, мідь, цинк, йод, натрій, калій, хром, кремній;

• Ненасичені жирні кислоти, включаючи омега-3 та омега-6;

• Пробіотики (ліофілізат корисної мікрофлори);

• Рослинні інгредієнти: спіруліна, куркумін, імбир, часник, чорниця, алое та ін;

• Інгредієнти тваринного походження: борсучий жир, акулій хрящ, колаген, кератин, альбумін;

• Харчові волокна: клітковина гарбуза, льону, зародків пшениці;

• Інші біологічно активні речовини, такі як коензим Q10, лецитин.

КОМУ РЕКОМЕНДОВАНО ПРИЙМАТИ ДІЄТИЧНІ ДОБАВКИ?

Як було сказано вище, БАДи не призначені для лікування захворювань, а лише для забезпечення організму необхідними вітамінами та мінералами, які пацієнт не може отримати за допомогою дієти. Вони також можуть зменшити вплив деяких факторів ризику, які впливають на людину щодня через професійну діяльність або неблагополучну екологічну обстановку, пов'язану з виникненням певних захворювань. При цьому люди, які дбають про своє харчування і дотримуються збалансованої повноцінної дієти, зазвичай не потребують харчових добавок. Винятком є добавки з вітаміном D3, особливо в осінньо-зимовий період, які є заміною позитивної дії сонячного світла. Використання БАДів може бути рекомендовано наступним групам людей:

• Вагітні жінки;

• Жінки під час постменопаузи;

• Люди похилого віку;

• Люди, які дотримуються низькокалорійної дієти під час схуднення;

• Діти в активній фазі зростання, позбавлені доступу до якісних продуктів харчування;

• Люди, які виключили із раціону певні нутрієнти (вегани, вегетаріанці).

У чому різниця між ліками та БАДом?

Основна відмінність між лікарським засобом та біологічно активною добавкою полягає в тому, що перший проходить оцінку ефективності, безпеки, якості та має пройти процедуру державної реєстрації. Лікувальний препарат обов'язково має проходити суворі клінічні випробування серед різних груп людей. Його безпека регулярно контролюється та оцінюється, поки продукт знаходиться на ринку. У складі більшості лікарських засобів знаходяться фармакологічні активні речовини синтетичного походження. Їх прийом часто пов'язаний із ризиками для здоров'я.

На відміну від ліків, харчова добавка не проходить суворих випробувань якості та ефективності, оскільки її складові відрізняються відносною безпекою для людини. На упаковці та в інструкції БАДу має бути обов'язкове маркування, що вона не є лікарським засобом, а відноситься до “дієтичних добавок”. У складі харчової добавки знаходяться активні інгредієнти природного проходження (рослинного, тваринного) або синтезовані елементи, наприклад вітаміни.

Як відрізнити лікарський засіб від харчової добавки за упаковкою?

Кожна упаковка та інструкція лікарського засобу, відповідно до законодавства України, повинна містити таку інформацію:

• Торгова назва;

• Склад, хімічна назва, фізико-хімічні властивості;

• Фармакологічні властивості;

• Показання для застосування;

• Протипоказання;

• Взаємодія з іншими лікарськими засобами;

• Способи застосування та дози;

• Побічна дія;

• Запобіжні заходи;

• Форми випуску;

• Умови та строки зберігання;

• Умови відпустки.

Інформація на упаковці та в інструкції має бути державною українською мовою.

На упаковці біологічно активних добавок обов'язково має бути зазначено, що продукт є дієтичною добавкою. У вкладці або інструкції має бути доступна така інформація:

• Назва харчового продукту;

• Список інгредієнтів;

• Кількість харчового продукту у міліграмах;

• Назва категорій окремих поживних чи інших речовин, що характеризують продукт чи вказують на походження таких окремих поживних чи інших речовин;

• Кількість (порцію) дієтичної добавки, рекомендована для щоденного споживання.

• Термін придатності;

• Будь-які особливі умови зберігання;

• Найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт;

• Країна походження;

• Вкладиш з використання;

• Інформація про поживну та енергетичну цінність харчового продукту.

У листівці до препарату повинні бути вказані попереджені про те, що дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування і не перевищувати рекомендовану дозу для щоденного споживання, а також про те, що продукт потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.

         Дія лікарських засобів здійснюється головним чином шляхом зміни фізико-хімічних властивостей середовища, у якій перебувають клітинні елементи організму; при цьому дія може мати характер хімічної сполуки ліків з елементами організму й у деяких випадках при безпосередній дії на протоплазму клітин, супроводжуватися повним руйнуванням їх. Фізіологічним ефектом дії ліків є або порушення або пригнічення життєдіяльності клітинних елементів; при цьому величезну роль грає доза лікарської речовини, тому що ті самі ліки в різних дозах можуть спричинювати різну дію — збуджувати в малих дозах і гнітити (аж до паралічу) у великих дозах.

·         Істотним моментом є фаза дії лікарських засобів: одні ліки можуть проявляти свою дію в момент проникнення в організм (фаза входження по Кравкову), інші — більшість — у період максимальної концентрації в організмі (фаза насичення), треті — у момент падіння концентрації (фаза виходження); при цьому надзвичайно важливим є здатність деяких ліків до кумуляції, що проявляється в різкому посиленні, а іноді й спотворенні їхньої дії при повторному введенні, що пояснюють накопиченням ліків в організмі й посиленням ефекту дії його.

·         Дія ліків залежить від віку, статі, стану здоров'я й індивідуальних особливостей організму особи, яка приймає їх. Ряд лікарських засобів у відповідно зменшеній дозі має на дітей набагато сильнішу дію, ніж на дорослих (часто отруйне); жінки у період менструації, вагітності, лактації реагують на ліки інакше, ніж звичайно; на деяких осіб ліки діють ненормально сильно, що пояснюють підвищеною чутливістю організму до певних речовин.

Використані джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8

https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2074/likarska-roslinna-sirovina

https://medicus-medicine.com/sklad-i-vlastyvosti-likarskyh-roslyn/ 

Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісакова Т. І. / Фармакогнозія з основами біохімії рослин/ Підруч для студ вищ фармац навч закл та фармац ф-тів вищих мед навч закл III—IV рівнів акред (2-е вид ) — X Вид-во НФаУ, МТК-книга. 2004 — 704 с 

Наказ, Порядок від 23.07.2015 № 460  (Чинний) Лікарський засіб рослинного походження: https://ips.ligazakon.net/document/TM052747

Фармацевтична енциклопедія > Терміни по Алфавіту > ЛІКАРСЬКА РОСЛИННА СИРОВИНА https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2074/likarska-roslinna-sirovina

Біологічно активні речовини https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE_%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8

Ветеринарні препарати amma https://vetland.com.ua/brands/vet-preparati/amma

Особливості лікарських засобів природного походження https://denzadnem.com.ua/blogy/korysni-porady/96270

Фітотерапія в клінічній практиці: можливості, ефективність і безпека https://health-ua.com/article/42410-ftoterapya-v-klnchnj-praktitc-mozhlivost-efektivnst--bezpeka

АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОПРЕПАРАТІВ ФІРМИ AMMA https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:Cre1KvSr6PYJ:www.snaubulletin.com.ua/index.php/vm/article/download/481/433/&cd=10&hl=uk&ct=clnk&gl=ua

Гомеопатія https://imedic.kiev.ua/uk/statyi/gomeopatiya/1549-gomeopatija-osobennosti-gomeopaticheskogo-lechenija

Як працює гомеопатія і чому вам не допоможе таке лікування https://mldc.vn.ua/news/%D0%AF%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D1%94_%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Ми не все знаємо про гомеопатію https://www.unian.ua/health/country/137851-mi-ne-vse-znaemo-pro-gomeopatiyu.html

Український ветпрепарат https://www.youtube.com/watch?v=2maoKxRg37g

БАД https://akiba.com.ua/sergij-divakiv-likar-pro-badi-zrostannya/

Державний реєстр лікарських препаратів http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlist?opendocument&query=%F6%E5%F4%E0%E2%EE%F0%E0

БАР https://apkua.net/articles/medicinal_plants/dijuchi_rechovyny_likarskyh_roslyn.html

ПРАВИЛА належної виробничої практики ветеринарних препаратів https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0107-18#Text

реєстр ветпрепаратів https://dpss.gov.ua/bezpechnist-harchovih-produktiv-ta-veterinarna-medicina/reyestri

гомеопатія для тварин https://vetpreparaty.com/nastoyki-otvary-ekstrakty-gomeopatiya/