відео-Лекція 6 

засоби, що діють на еферентні нерви

Продовжуємо розглядати засоби, що діють на периферійну нервову систему, а саме на еферентні нерви.

Відцентрову нервову систему умовно поділяють на дві частини: соматичну і вегетативну.

Соматична нервова система регулює скелетні м'язи. Вегетативна нервова система регулює, переважно, м'язи внутрішніх органів. У соматичній нервові системі як зв'язуючий так і руховий центри знаходяться у сірій речовині головного і спинного мозку. У вегетативній нервовій системі зв'язуючий центр знаходиться у центральній нервовій системі, а рухливий у периферійних гангліях.

Процеси, що регулюються соматичними нервами усвідомлюються, тоді як процеси, що регулюється вегетативною нервовою системою не усвідомлюються.

Вегетативні нерви поділяються на симпатичні і парасимпатичні. 

Симпатичні нерви знаходяться поблизу центральної нервової системи, парасимпатичні - поблизу органів.

Симпатичні і парасимпатичні нервові волокна протилежно діють на функції органів. 

Місце контакту між нервом і органом (або між двома нервами) називається синапсом. Відповідно існують холінергічні та адренергічні синапси.

Холінергічний синапс складається з пресинаптичної та постсинаптичної мембрани. Між ними знаходиться синаптична щілина.

У пресинаптичних мембранах виробляється медіатор ацетилхолін. Він надходить у синаптичну щілину, а потім контактує із закінченнями на постсинаптичній мембрані. Так відбувається передача від одного нервового волокна до іншого, після цього ацетилхолін руйнується.  

За схожим принципом відбувається передача інформації і в адренергічних синапсах.

До холінергічних нервів належать постгангліонарні парасимпатичні, соматичні, симпатичні і парасимпатичні прегангліонарні волокна. До адренергічних нервів налажить тільки постгангліонарні симпатичні волокна.

Холіно- і адренорецептори мають неоднакові властивості в різних органах, тому по-різному взаємодіють з різними речовинами.

Речовини, що діють на адренорецептори поділяються на адреноміметики (прямої та непрямої дії) та адренолітики і спазмолітики.

Розглянемо речовини, що діють на холінергічні синапси.

М-холіноміметики вибірково збуджують мускаринчутливі холінорецептори і викликають симптоми збудження парасимпатичної нервової системи.

Наприклад, ареколіну гідробромід проявляє більш виражену стимуляцію моторної функції (та згубно діє на гельмінти). Пілокарпіну гідрохлорид проявляє більш виражену стимуляцію секреторної функції, добре звужує зіницю ока.

М- і Н-холіноміметики застосовується для лікування атонії і гіпотонії передшлунків, для посилення скорочень матки і видалення вмістимого при ендометритах, затриманні посліду і субінволюції матки.

М-холінолітики блокують передачу імпульсів у парасимпатичних постгангліонарних синапсах, викликають симптоми збудження симпатичної нервової системи.

У ветеринарній медицині атропіну сульфат та його аналоги застосовують для зняття спазмів стравоходу, при коліках та при наявності каменів у нирках чи печінці, при виразковій хворобі шлунку, при захворюваннях очей, а також, як антидот при отруєнні холіноміметиками.

Прикладами міорелаксантів у ветеринарній медицині являються диплацин та дитилін. Вони блокують нервово- м'язові синапси скелетних м'язів соматичних нервів, що призводить до їх розслаблення. Міорелаксанти застосовують у хірургічній практиці для повного розслаблення скелетної мускулатури, для знерухомлення і фіксації диких або агресивних тварин у зоопарках і заповідниках та при відловлюванні тварин.