Лекція 8
засоби, що діють на процеси обміну в організмі
лекція 8 Засоби, що діють на обмін речовин.mp4
В цій лекції мова йтиме про речовини, що діють на обмінні процеси в організмі.
Обмін речовин (метаболізм) – це комплекс біохімічних процесів, які лежать в основі життєдіяльності всіх організмів.
На обмін речовин впливають білки, жири, вуглеводи, кисень, вітаміни, гормони, макро-, мікроелементи та інші речовини.
Ми поговоримо про ті речовини, які за хімічною структурою нагадують метаболіти організму людини чи тварини і проявляють фармакологічну активність.
Для більшості метаболітних препаратів характерні такі властивості: по-перше, вони мають широкий спектр активності, що дозволяє застосовувати їх при різноманітних порушеннях обмінних процесів; вони регулюють обмін речовин як окремих органів так і цілих систем; вони мають низьку токсичність для організму і проявляють небагато побічних ефектів, їх можна комбінувати між собою для покращення лікувального ефекту, вони збільшують адаптивні властивості організму, що підвищує їх лікувальну ефективність.
Порушення обміну речовин в організмі спостерігається як при захворюваннях заразної так і незаразної етіології.
Для ліквідації патологічних процесів використовуються або речовини, які компенсують нестачу певних елементів в організмі, виконуючи замісну терапію, або являються антагоністами при їх надлишку в організмі.
До засобів, що діють на процеси обміну в організмі відносять вітаміни, ферменти, гормони, солі лужних та лужноземельних металів, засоби, що діють на систему крові та еритроцитопоез (залізовмісні препарати, коагулянти та антикоагулянти), замінники крові, вуглеводи.
Оскільки вітаміни входять до складу багатьох ферментів і виконують роль каталізаторів біохімічних процесів, нестача вітамінів призводить до гальмування відповідної біохімічні реакції, а потім і до порушення фізіологічних функцій.
Розрізняють дві форми вітамінної недостатності - авітаміноз та гіповітаміноз.
Гіпервітаміноз - це захворювання, що виникає при надлишку певного вітаміну в організмі.
Нестача певного вітаміну в організмі або його групи веде за собою сповільнення росту і розвитку організму, зменшення захисних властивостей організму та втрати продуктивності. Крім того, наявність вітамінів в організмі впливає на вироблення ферментів, гормонів та засвоєння макро- і мікроелементів.
Вітаміни поділяють на дві загальні групи - жиророзчинні та водорозчинні. Основним джерелом вітамінів для тварин є корми. Більшість вітамінів надходить в готовому вигляді. Деякі з них синтезуються в організмі тварини з провітамінів. Потреба у вітамінах зростає під час вагітності, при фізичних навантаженнях, при порушенні обміну речовин, хронічних захворюваннях, порушенні функції щитовидної та надниркових залоз.
Гіповітаміноз В1 (В1-тіамін) частіше спостерігається у молодняку тварин і птиці коли у них недостатньо функціонує мікрофлора травного каналу.
При недостатньому забезпеченні вітаміном В2 (В2-рибофлавіном) спостерігається запалення і кровоточивість слизових оболонок ротової порожнини, язика та кон'юнктиви.
Вітамін В6 (В6-піридоксин) просто незамінний для підвищення антитоксичної функції печінки і попередження розвитку жирової інфільтрації. Він застосовується для лікування екзем, дерматитів, виразок, набрякової хвороби, для профілактики анемії та для зниження підвищеної збудливості центральної нервової системи.
Вітамін B12 (В12-ціанокобаламін) одержують методом мікробного синтезу. Ця хімічна сполука застосовується для лікування анемій пов'язаних з гіповітамінозу, а також при променевій хворобі. Ефективний він при парезах та паралічах, при захворюваннях печінки та підшлункової залози, при отруєннях важкими металами та деякими пестицидами, а також для підвищення резистентності організму при інфекційних захворюваннях або хронічних захворюваннях травного каналу та для поліпшення росту молодих тварин.
Вітаміном С (С-аскорбінова кислота) всі сільськогосподарські тварини і птиця здатні забезпечувати себе за рахунок ендогенного синтезу. Його застосовують для підвищення загальної резистентності організму при інфекційних захворюваннях і отруєннях.
Вітамін К (К-вікасол) використовується для зупинки паренхіматозних і капілярних кровотеч. Його синтетичний аналог є водорозчинним вітаміном.
Вітамін А (А-ретинол) синтезується з провітаміну – кератину. Вітамін А бере участь у окисновідновних процесах, у вуглеводному, жировому, мінеральному обмінах та запобігає розвитку атеросклерозу. При нестачі цього вітаміну розвиваються сльозотечі, кон'юнктивіти, з'являється загальна слабкість, загрубіння шерсті, проноси, яловість у корів, схуднення, куряча сліпота, запалення легень, у коней підвищується збудливість, порушується координація рухів та з'являється слабкість і дефекти копитного рогу.
Найбільш вивченими вітамінами групи D являється вітамін D2 (Д2-ергокальциферол) та вітамін D3 (Д3-холекальциферол). Вітаміни групи D впливають переважно на обмін мінеральних речовин, а саме сприяють проникненню кальцію через стінку кишок там самоврядуванню у кров травного каналу, відкладанню кальцію в кістках та підтриманню необхідної його кількості в крові. Його застосовують для профілактики та лікування рахіту у молодняку, остеомаляції у дорослих тварин, а також при різних захворюваннях кісток.
Вітамін Е (Е-Токоферол) в організмі самців і птахів не синтезується, тому їм необхідно його одержувати з кормом. Його застосовують при порушенні функції розмноження, неплідності або при низькій запліднюваності.
Гормони – це речовини, що виділяються залозами внутрішньої секреції або тканинами та впливають на органи мішені.
Гормони регулюють основні життєво важливі процеси в організмі (ріст, розвиток, формування органів і систем). Кожен гормон впливає лише на специфічні органи-мішені. Вони проявляють свою фармакологічну дію у дуже малих дозах. Також їм властиво впливати на органи, які розміщені на досить значній відстані від залози, що їх синтезує.
Різними відділами гіпофіза виробляється чимала кількість гормонів. Гормональні препарати гіпофізу застосовують для лікування алергічних захворювань, ревматичних запалень, для посилення тонус гладеньких м'язів матки, кровоносних судин та кишечника.
Одним із гормональних препаратів гіпофізу являється окситоцин. Він широко використовується у ветеринарній практиці. Застосовується для стимуляції родів при слабких потугах, особливо у дрібних тварин, а також при затримці посліду, для припинення кровотечі з матки,при субінволюції матки та агалактії.
Щоб спричинити тічку та охоту, а також стимулювати розвиток матки та вторинних жіночих статевих ознак при їх нерозвиненості, використовуються естрогенні препарати такі як фолікулін або його синтетичний аналог синестрол.
Препарат прогестерон зменшує чутливість матки до окситоцину. Застосовують прогестерон та інші гестагенні препарати для збереження вагітності, синхронізації охоти та для підвищення плодючості.
Гормони щитовидної залози впливають на всі види обміну речовин (активізують процеси окислення, збільшують потребу тканин у кисні, стимулюють ріст та диференціацію тканин).
Гормон тиреоїдин застосовують при недостатній функції щитовидної залози.
Підшлунковою залозою виробляється гормон інсулін. При порушенні утворення інсуліну розвивається захворювання - цукровий діабет, який супроводжується гіперглікемією, глюкозурією, порушенням обміну жирів і білків та ацидозом.
Наднирниками синтезується велика кількість стероїдних гормонів. Їх поділяють на дві групи: мінералокортикоїди, що регулюють обмін електролітів та глюкокортикостероїди, що впливають на вуглеводний, білковий обміни.
Кортикостероїди такі як кортизон і гідрокортизон виявляють протизапальну, протиалергічну, протишокову та антитоксичну дію. Застосовують для лікування ревматоїдних артритів, свербіжу, дерматитів, алопецій, екзем та інших захворювань.
Гормони досить швидко руйнуються тканинами, а тому повинні постійно виділяється залозами внутрішньої секреції.
Розрізняють ендокринні та тканинні гормони. Ендокринні гормони виділяються залозами внутрішньої секреції та розносяться кров’ю по організму. Тканинні гормони діють лише в місці їх виділення.
Ферменти - це високомолекулярні термолабільні білки, які виконують роль каталізаторів біохімічних процесів. Особливостями ферментів є їхня висока специфічність. Ферментні препарати можуть назначатися у ветеринарній медицині не лише при нестачі їх в організмі, а й для прискорення розсмоктування продуктів запалення.
Для життєдіяльності організму крім вітамінів, гормонів і ферментів необхідні також неорганічні сполуки солей лужних та лужноземельних металів.
Іони цих речовин у водному стані виконують дуже важливу біологічну роль - підтримують нормальний стан цитоплазми клітини. Підтримати або відновити осмотичний тиск клітин допомагають використання розчинів солей різних концентрацій - гіпотонічної, гіпертонічних та фізіологічних (або фізіологічної).
Ізотонічні розчини тому і називають фізіологічними оскільки вони мають такий же ж осмотичний тиск, що й тканини здорового організму. Їх використовують для поповнення рідини в організмі або як розчинники для лікарських речовин.
Гіпертонічні розчини мають осмотичний тиск, що значно перевищує фізіологічний.
Їх використовують для подразнення тканин, для стимуляції їхньої дії.
Гіпотонічні розчини знижують осмотичний тиск тканин і діють переважно негативно на органи тому їх використовують дуже рідко.
Натрію хлорид (кухонну сіль) застосовують переважно для поліпшення травлення при шлунково-кишкових захворюваннях. Функціональне значення іонів натрію зводиться в основному до регуляції осмотичного тиску. Свині і птиця мають підвищену чутливість до кухонної солі, що часто спричинює масове отруєння.
Натрію гідрокарбонат (харчову соду) застосовують переважно для промивання ран та слизових оболонок при запальних процесах, а також для інгаляції парів з іхтіолом при ринітах та фарингітах.
Кальцію хлорид використовують в розчині 10 % концентрації внутрішньовенно, він зумовлює протизапальну та протиалергічну дію. Застосовується тваринам як антидот при отруєнні солями магнію, кухонною сіллю, входить до складу багатьох кровозамінних і протишокових рідин.
Для збагачення організму іонами кальцію використовують також кальцію глюконат, кальцію фосфат та кальцію карбонат.
Важливу роль для організму виконують також речовини, що діють на систему крові та еритропоез.
Препарати цієї групи стимулюють синтез гемоглобіну та еритроцитів. Застосовують їх для профілактики і лікування анемії. Еритропоез стимулюється препаратами заліза, вітамінними речовинами, а також препаратами міді.
При різноманітних інфекційних та інвазійних захворюваннях, а також при інтоксикації організму фізико-хімічні властивості крові змінюються, що може бути небезпечним для життя тварини. З лікувальною метою можуть бути використані речовини, які покращують згортання крові (коагуляти) або ж речовини, що розріджують кров (антикоагулянти).
Щоб відновити втрачений об'єм крові використовують кровозамінники, які можуть містити в собі білки, солі, вуглеводи, колоїди. При великих крововтратах знижується кров'яний тиск, знижується осмотичний тиск, що призводить до неминучої загибелі тварини.
