Взагалі то запахи мають не тільки квіти, дерева, тварини, але й кожна людина пахне по-своєму. По різному пахнуть малюк і стара людина; жінка і чоловік. Запах людини залежить від багатьох факторів: національності; віку; місця проживання; стану здоров'я; особливостей харчування.
Залежність запаху людини від стану здоров'я навіть покладено в основу діагностики хвороб по запаху.
А криміналісти навчилися навіть консервувати запахи, що допомагає їм розкривати злочини.
Навіщо я про це кажу? А щоб нагадати вам, що не зважаючи на те усвідомлюємо ми чи ні, а запахи досить сильно впливають на наше сприйняття, самопочуття, емоції і навіть спонукають до дій.
Усі ароматичні речовини діляться на натуральні та синтетичні. Натуральні, тобто природні, поділяються на рослинні і тваринні.
До речовин рослинного походження відносять: а) ефірні олії; б) бальзами; в) смоли.
До речовин тваринного походження відносять: а) мускус; б) амбру; в) цибетин; г) боброву струю.
Та добування природних ароматичних речовин - занадто дорогий і трудмісткий процес. Наприклад: щоб виділити 1кг трояндової олії, треба переробити З тонни пелюсток троянди. Тому сучасна парфумерна промисловість до 2000 р. налагодила виробництво практично усіх аналогів натуральних запашних речовин.
Ароматичні, тобто ефірні олії - це концентровані запахи рослин.
Містяться ароматичні олії в різних органах рослин:
- насінні,
- корі,
- листі,
- квітах,
- деревині,
- смолі,
- корінні.
Апельсинову олію можна отримати із шкірки плодів, із квітів, пагонів і листя гіркого апельсину. А ось гвоздичне дерево містить різні види олій у своїх плодах, стеблах, листі. Різні ароматичні олії містяться у смолі, деревині і хвої сосни. Тому ефірне масло сосни отримане з різних органів рослини матиме різні відтінки аромату.
Сосна. Це унікальне дерево. У соснових лісах надзвичайно чисте, ніби дистильоване повітря, насичене смолистим ароматом, особливо сильний аромат вилучає молода хвоя. В ній нагромаджується багато ефірної олії, фітонцидів, які мають бактерицидні властивості і роблять повітря довкілля стерильним.
Аромат сосни діє в трьох фазах.
Людина гуляє в літку у сосновому лісі. На початку прогулянки відчувається злегка одурманюючий запах літньої хвої. Це відповідає стану превентивного ( початкового ) гальмування нервової системи - перша фаза.
Через деякий час заявляється бадьорість і легкість у всьому тілі. Це зв'язано із другою фазою - збудженням нервової системи.
Продовження перебування у хвойному лісі, особливо при наявності гіпертонії, призводить до запаморочення, головного болю, слабкості, втоми. Це третя фаза - вторинне гальмування нервової системи.
Встановлено, що перебування людини в сосновому лісі 5-7 годин збільшує хвилинний об’єм дихання, покращує роботу головного мозку, збільшує захисні сили організму.
При ароматизації повітря в приміщенні в ньому гинуть практично всі патогенні бактерії і віруси. Як могутній антисептичний засіб застосовується для дезінфекції повітря під час епідемії грипу. Олія підвищує імунологічну реактивність і неспецифічну резистентність організму, допомагаючи краще протистояти інфекції. Сприяє виведенню токсинів через шкіру. Знижує високу температуру тіла. Усуває слабкість, млявість, напади запаморочення, пітливість після перенесених хвороб.
Стимулює секрецію бронхіальних залоз, розріджує мокротиння і полегшує її відтік.
Надає антисептичну і протизапальну дію на сечові і жовчні шляхи. Зменшує запальні процеси у жовчному міхурі й передміхуровій залозі. Знімає спазми сечоводів, розчиняє камені і виводить пісок з сечового міхура і нирок. Перешкоджає розвитку жовчнокам'яної хвороби. Позитивно впливає на травлення при порушеннях роботи кишечника.
Надає зігріваючу дію, зменшує біль, усуває набряки і запалення при артритах, артрозах, ревматизмі, подагрі, остеохондрозі, ішіасі, міозитах, невритах і невралгіях.
Стимулює розумову діяльність, робить благотворний вплив на стан розумового перенапруження і при занепаді сил.
СПОСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ:
Для інгаляцій – 2-3 краплі, тривалість процедури 5-7 хв. При захворюванні органів дихання хороші результати дають інгаляції сумішшю, що складається з 1г лавандової, 2г соснової, 2г тим'янової, 4г евкаліптової ефірних олій і 150 мл етилового спирту 90%.
Для розтирань — 7-9 крапель на 15 мл базисного жирного олії.
Для масажу — 7-10 крапель на 10 мл рослинної олії.
Для збагачення кремів, тоніків — 4-5 крапель на 5 мл основи.
Спиртовий розчин для сауни: 5 крапель на 10 мл 90% етилового спирту. 10 крапель цього розчину на 10 л води.
В аромалампу — 4-5 крапель олії.
У ванну — 4-6 крапель олії, попередньо змішаного з емульгатором (1/4—1/3 склянки молока, сироватки, розчину морської або кухонної солі).
Ароматичні олії на відміну від звичайних олій мають таку молекулярну структуру, яка дозволяє їм легко проникати в шкіру, а через шкіру у кров'яне русло, тому вони діють дуже швидко. Та доведено, що при диханні вони проникають у кров'яне русло ще швидше, ніж через шкіру, бо у носі людини знаходяться біля 50 млн. рецепторів нюху, які сприймають запахи. Саме ці клітини посилають сигнал у мозок і впливають на самопочуття людини.
Аромаолії є головним елементом ароматерапії. Ароматерапія - це лікування запахами. Вперше поняття ароматерапія було введене французьким хіміком Р.М. Гаттефоссе в 1937 р. Ароматерапія являє собою комплекс прийомів, що дозволяють захистити, зміцнити імунну систему людини, дати додаткову енергію, або навпаки - стабілізувати емоції .Ароматерапія - не альтернативна медицина, не панацея, а допоміжна медична дисципліна!
Основними методами ароматерапії є:
- аромамасаж- що сприяє швидкому виведенню токсинів через шкіру і робить м'язи більш пружними і пластичними, а тонус шкіри кращим.
- інгаляції - гарячі і холодні з використанням аромакулонів.
- випаровування в аромалампі. У чашку аромалампи наливають 2-6 столових ложок води і добавляють 3-15 крапель чистої ароматичної олії, або суміш олій і нагрівають.
- аромадуш- 5 -7 крапель олії розбавляють у 5 мл гелю для душа, розтирають ним тіло і змивають водою.
- аромаванни-5 - 10 крапель ароматичної олії на ванну, яку приймають 15 - 20 хв.
- аромарозтирання
- аромазакапування
- аромапов'язки.
Ваші рецептори, певно вже відпочили від аромату сосни, том тепер я пропоную вам насолодитися ароматом троянди.
Серед нас, мабуть, немає людини, яка б не полюбляла запах троянди!
Презентація аромату троянди.
Троянда — цариця квітів! Нікого не дивує таке означення, бо вона й справді прекрасна. Її здавна шанували і широко використовували у косметології і медицині. А болгарські вчені з неї одержали препарат розалін, клінічні випробування якого, дали чудові наслідки при лікуванні хвороб жовчного міхура.
Масло троянди має антисептичну та антибактеріальну дію та покращує настрій.
Косметологи знають французький вислів: «Трояндова вода дає життя шкірі». Чисту трояндову воду готують шляхом перегонки свіжих пелюсток водяною парою. Така вода дуже запашна, на її поверхні часто плавають щонайтонші скалки трояндової олії. Зберігати цю воду треба в прохолодному місці в щільно закоркованому скляному посуді. Трояндова вода має чималий вміст фенілетилового спирту і діє антисептично при запаленні очей. Штучна трояндова вода, яку одержують, розчиняючи трояндову олію в дистильованій воді, тільки й того, що пахне, як природна, але вже не має таких самих цілющих властивостей.
У вже готові крема, шампуні, лосьйони можна додати кілька крапель улюбленого ефірного масла і отримати додатковий фармакологічний ефект і хороший настрій. Ще один спосіб покращення настрою і робото здатності – обладнати робоче місце декоративними ароматичними дрібничками, наприклад, саше.
Демонстрація варіантів ароматичних засобів.
Ми, звичайно ж, покажемо вам ближче ці ароматичні саше, і навіть продемонструємо як їх виготовити, але поки що хочеться продемонструвати вам наступний аромат.
Що незвичайного, оригінального несе із собою аромат лаванди?
Презентація аромату лаванди.
Ефірне масло лаванди отримують із лаванди широколистої і деяких інших видів. Сухі квіти і листки лаванди довго зберігають духмяний запах, їх використовують для відлякування молі. Лавандова олія використовується, як дезодоруючий запах для шкіри. Як протизапальний засіб при ранах, забитті, синяках. Олія лаванди сильний протигрибковий засіб, прекрасний засіб проти комах і паразитів: молі, мурашок, термітів, кліщів. Ось, що написано про застосування олії лаванди в інструкції від виробника.
Фармакологічна дія: Лавандова олія виявляє протиспазматичну (у токсичних дозах — збудливий), болезаспокійливу, антисептичну, бактерицидну, відхаркувальну, жовчогінну, сечогінну і потогінну, тонізуючу, анти ревматичну дію, збільшує секрецію шлунка і моторність кишечника.
Спосіб застосування та дози
Аромалампа: 3-5 крапель на 5 кв. метрів площі приміщення (простудні захворювання).
Аромаванна: 5 крапель на емульгатор (розслабляє, усуває занепокоєння, нормалізує гормональну функцію у жінок).
Розтирання і розчини для обробки ран: 7-8 крапель на 10 г основи (при опіках і загоюються — змащувати пошкоджені місця кілька разів на день).
Збагачення шампунів: 3-5 крапель на 10 г основи (профілактика появи лупи, перешкоджає випаданню волосся).
Збагачення косметичних засобів: 5 крапель масла на 10 г основи (опіки, незагойні рани, післяопераційні шви).
Всередину: можна приймати лавандовий спирт -1% -ний спиртовий розчин лавандового ефірного масла — по 1 чайній ложці 3 рази на день.
Умови зберігання і термін придатності
Препарат слід зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2° до 15°С. Термін придатності — 18 міс.
Демонстрація аромату жасмину.
Жасмин. Квіти жасмину використовують для приготування напоїв, бо вони мають стійкий, своєрідний, приємний аромат. Збір квітів проводять з липня по серпень. Роботи починаються на світанку, бо квіти починають розкриватися вночі. Якщо затриматися зі збором, то до обіду вони всі розкриються і втратять значну частину ароматичних речовин. Чай з жасмину краще пити зранку, так як він стимулює роботу головного мозку. Аромат жасмину активізує роботу головного мозку.
Ароматична олія жасмину має і лікувальне призначення у якості допоміжного засобу, бо має таку дію:
> седативну, антидепресивну, протизапальну, болезаспокійливу, спазмолітичну, відхаркуючу;
> стимулює кровообіг;
> усуває сухість, подразнення і гіперчутливість шкіри.
Нові дані показують, що люди все частіше ставлять під загрозу своє здоров’я, коли звертаються до популярних ефірних олій.
Новий аналіз даних з Австралії виявив збільшення числа отруєнь ефірною олією в останні роки, причому більше половини звернень пов’язані з дітьми.
Дослідники з університету Сіднея виявили 4412 випадків впливу ефірної олії в період з липня 2014 року по червень 2018 року і розбили їх по часу, типу олії, змін у часі і характеристикам постраждалої людини.
Вони виявили, що з 2014 по 2015 рік в центр надійшли 1 011 дзвінків від окремих осіб або батьків, зі скаргами на потенційне отруєння. У 2017−2018 роках це число зросло більш ніж на 16 відсотків, до 1177 випадків.
Більшість отруєнь — 80 відсотків — були чисто випадковими, коли пляшку вважали іншими ліками, такими як сироп від кашлю. Тільки близько 2 відсотків були отримані в результаті навмисного вживання ефірної олії. Найбільш неприємним є те, що в 63 відсотках випадків потерпілий був молодший 15 років.
Найчастіше ефірні олії викликають подразнення шкіри або контактний дерматит. Деякі містять природні сполуки, відомі як ендокринні руйнівники, які можуть надавати небажаний вплив на наші гормони.
Але дослідники виявили, що трохи меньше половини звернень до центру були пов’язані з ефірними оліями евкаліпта. Прийом всього декількох мілілітрів може привести до болів в животі, нудоті, а в деяких випадках навіть до судом.
Смертність від отруєння ефірною олією вкрай рідкісна, але одного разу смерть все ж була зафіксована — від отруєння помер 80-річний чоловік.
Отож, щоб уникнути цих неприємностей, слід засвоїти кілька простих правил:
1. Враховувати індивідуальну чутливість до запаху (нудота, головний біль, запаморочення);
2. Не приймати ефірні олії внутрішньо (виключенням може бути рекомендація лікаря);
3. При зовнішньому застосуванні обов’язково попередньо змішувати (розчиняти) з основами, дотримуючись рекомендованого співвідношення.
Щоб перевірити, чи шкодить Вам олія, треба зробити шкірну або нюхову пробу. Для шкірної проби розводять одну краплю ефірної олії в 1/3-1/4 чайної ложки соняшникової і втирають невелику кількість цієї суміші в шкіру внутрішньої сторони зап'ястя. Якщо через 15 хв. не буде ознак подразнення, то цю олію можна використовувати для ванни та масажу. Якщо при вдиханні запаху немає дискомфорту, кашлю, задухи (перевіряємо декілька разів впродовж двох днів), то цю речовину можна використовувати для ароматизації приміщень, в аромалампі чи для інгаляції.
Інструкції застосування
Аромалампи
Для 7-15 осіб потрібно мати приміщення об'ємом 25-50 м3, оформлене естетично. Музика має бути неголосною, мелодійною, заспокійливою, може бути спів птахів, дзюркотіння струмка, шелест листя. У повітрі створюється концентрація ароматів 1 мг/м3 для дорослих і 0,03-0,5 мг/м3 для дітей.
Тривалість лікувальної процедури ЗО хв., а курс для лікування чи профілактики - 12 процедур. Повтор курсу через 1-1,5 місяці.
Ароматичні ванни
Ароматичні ванни використовують для профілактики і лікування. Ванна повинна мати температуру 35-37 *С і тривалість 15-20 хв. 4 рази на тиждень.
Один курс - 12-15 процедур. Для ванни використовують 12-15 крапель натуральної олії, яку змішують з молоком або медом (0,5-1 чайна ложка).
Рекомендується використовувати ароматичні ванни при деяких формах неврозів, безсонні, деяких захворюваннях серцево-судинної системи. Наприклад, для приготування ароматичної ванни проти нежиті беремо 50 г грубої солі, 15 крапель ефірної олії піхти, 5 крапель олії сосни, 5 крапель олії лаванди і 5 крапель олії евкаліпта. Перемішуємо. Зберігаємо в скляній щільно закритій посудині. На одну ванну беремо 3 столових ложки солі. Після ванни слід прийняти душ.
Для домашньої ароматерапії можна приготувати просте пристосування: марлеву пов'язку в декілька шарів, яка прикриває ніс і рот. Між шарами марлі кладемо подрібнені шкірки лимона і апельсина, а також сухі (попередньо розмочені в окропі) полин, м'яту, деревій. Пов'язку носимо по 30-40 хв. З-5 разів на день. Таку ароматерапію корисно проводити для лікування й профілактики гострих респіраторних захворювань. Рекомендуються такі пов'язки при високій запиленості чи неприємних запахах.
Щоб отримати користь з цілющих властивостей ефірних олій, пропонуємо вам 6 способів їх використовувати.
1. Для кращого сну вночі перед сном додайте кілька крапель ефірної олії (лаванди, шавлії, лимонника) на тканину та проведіть нею під носом — таким чином ви вберете аромат олії. Якщо нанести її безпосередньо на тіло, це допоможе вам прокинутись зранку.
2. Для полегшення головного болю
Змішайте олію лаванди, м'яти і ромашки, та прикладіть до скронь (ці олії володіють протизапальними і заспокійливими властивостями). Крім того, ефірна олія чорного перцю допомагає при головних болях, розширюючи кровоносні судини, тим самим знімає напругу і дозволяючи крові вільно текти.
3. Для зменшення стресу
Нанесіть ефірні олії під лінією росту волосся вздовж задньої частини шиї. Ефірна олія іланг-ілангу, жасмину і лаванди допоможе знизити відчуття стресу, а базилік, розмарин і грейпфрут сприятимуть розумовій ясності.
4. Для пошуку натхнення спробуйте нанести ефірні олії ладану, троянди, неролі або сандалу.
5. Для вільного дихання потрібно нанести ефірні олії лаванди і евкаліпта або ванілі, лайма чи кориці вздовж ключиці.
6. Для хорошого самопочуття протягом дня
Наносьте ефірні олії на зап'ястя. Саме це місце на вашому тілі є відмінним для олій, здатних регулювати температуру: гвоздика, імбир, ветивер — зігрівають, а ялиця, м’ята та лаванда — охолоджують.
Пам'ятайте: вам потрібно всього лише дві краплі будь-якої ефірної олії, щоб випробувати терапевтичні переваги. Вони є сильнодіючими, тому дуже важливо перед нанесенням на шкіру розвести їх, щоб уникнути подразнення (2-3 краплі на 5 мл основи).
Ви також можете експериментувати з поєднанням деяких ефірних олій, щоб знайти власну суміш, яка позитивно впливатиме на ваше самопочуття.
Фармацевтична енциклопедія https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2873/aromoterapevtichni-proceduri
Гальчинська О.К. Фармакологія/ О.К. Гальчинська. –Київ: Аграрна освіта, 2013.
Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна Ветеринарна фармакологія: підручник для вищих державних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації із спеціальності «Ветеринарна медицина». – К.: Аграрна освіта, 2001.