1. Переконайтеся у власній впевненості, що дитячий садок необхідний для вашої сім'ї саме зараз. Дитина добре відчуває, коли батьки сумніваються в доцільності "садівського" виховання. Будь-які ваші вагання вона використовує для того, щоб чинити опір розлученню з батьками. Легше і швидше звикають діти, у батьків яких немає альтернативи дитячому садку.

2. Розкажіть дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб маля пішло в дитячий садок.

Наприклад:

"Дитячий садок - це такий красивий будинок, куди мами й тата приводять своїх малят. Я хочу, щоб ти познайомився і подружився з іншими дітьми і дорослими. У садку все пристосовано для дітей. Там маленькі столики і стільчики, маленькі ліжечка, маленькі раковини для вмивання, маленькі шафи, багато цікавих іграшок. Ти все зможеш розглянути, доторкнутись, пограти з цими речами. У садочку діти їдять, гуляють, грають. Я дуже хочу піти на роботу, мені це цікаво. І я дуже хочу, щоб ти пішов в дитячий садок, щоб тобі теж було цікаво. Вранці я відведу тебе в садок, а увечері заберу. Ти мені розповіси, що у тебе було там цікавого, а я розповім тобі, що у мене цікавого на роботі. Багато мам і тат хотіли б відправити до цього садка своїх дітей, але беруть туди не всіх. Тобі пощастило, восени я почну водити тебе туди. Але нам потрібно підготуватися до цього. Купити всі необхідні речі, приготувати "радісну коробку", вивчити ім'я вихователів і правила дитячого садка".

3. Проходячи біля дитячого садка, з радістю нагадуйте дитині, як йому пощастило - восени він зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і близьким у присутності маляти про свій успіх, говоріть, що пишаєтесь своєю дитиною, адже її прийняли в дитячий садок.

4. Розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, вона робитиме. Чим детальнішою буде ваша розповідь і чим частіше ви її повторюватимете, тим спокійніше і упевненіше відчуватиме себе ваше дитя, коли піде в садок. Запитуйте у маляти, чи запам'ятав він, що робитиме після прогулянки, куди складатиме свої речі, хто йому допомагатиме роздягатися, що він робитиме після обіду. Питаннями такого роду ви зможете проконтролювати, чи добре дитина запам'ятала послідовність подій. Малят лякає невідомість. Коли дитя бачить, що очікувана подія відбувається, як і було обіцяно, воно відчуває себе упевненіше.

5. Поговоріть з дитиною про можливі труднощі, до кого вона може звернутися за допомогою, як вона це зможе зробити.

Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи: "Я хочу пити", і Ганна Миколаївна наллє тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це». Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на першу вимогу і так, як вона хоче. Поясніть, що в групі багато дітей і інколи їй доведеться почекати. Ви можете сказати маляті: "Вихователь не зможе одягнути відразу всіх дітей, тобі доведеться трохи почекати». Спробуйте програти всі ці ситуації з дитям вдома. Наприклад, ви - вихователь, а ведмежа, за якого вам теж доведеться говорити, просить пити.

6. Приготуйте разом з дитиною «радісну коробку», складаючи туди недорогі речі. Це можуть бути невеликі іграшки, привабливі для вашої дитини і вже точно будуть радувати інших дітей, коробочки з вкладеними в них забавними предметами: красиві паперові серветки або латочки з тканини, приємні на дотик; книжки з малюнками. Можливо, ви вмієте складати орігамі, тоді сміливо відправляйте в «радісну коробку» паперового журавля або собачку. За літо ви наповните коробку. Тоді восени вранці вам простіше буде відправляти дитину в дитячий садок: з іграшкою веселіше йти і простіше зав'язати стосунки з іншими дітьми.

11. В період адаптації емоційно підтримуйте дитину. Тепер ви проводите з ним менше часу. Компенсуйте це якістю спілкування. Частіше обіймайте дитину. Скажіть маляті: «Я знаю, що ти нудьгуєш без мене, що тобі буває страшно. Коли відбувається щось нове, завжди спочатку страшно, а потім звикаєшся і стає цікаво. Ти молодець, ти сміливий, я пишаюся тобою. У тебе все вийде».

12. Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, і йому простіше буде відпускати вас.

13. Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитись до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани. Краще, якщо на цей період в сім'ї буде можливість підлаштуватися до особливостей адаптації свого маляти.

14. Якщо через місяць ваша дитина ще не звикла до дитячого садка перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті з них, про які ви забули.

15. Важливе розуміння батьками необхідності враховувати емоційний стан дитини. Якщо вона вранці відмовляється йти в садок, мама може сказати: «Так, буває, що інколи нікуди не хочеться йти. У мене якраз сьогодні є така можливість - побути з тобою, і ти можеш залишитися вдома, а завтра знову підеш в садок. Адже там Марія Миколаївна, Сергій - твій друг. Вони нудьгуватимуть за тобою. Нам доведеться зайти в садок попередити Марію Миколаївну, що ти прийдеш завтра. А може, якщо ти захочеш, ми погуляємо разом з дітьми твоєї групи?». Для дитини необхідний цей досвід. Батьки її розуміють, прислухаються до її бажань. Дуже важливо дитині бачити цього дня вихователя. Переконатися, що дорослий не ображається на неї з повагою відноситься до його бажання побути вдома, радіє, нехай навіть короткою, зустрічі з дитям, говорить, що чекає його завтра. Батьки можуть відповісти і так: «Я розумію тебе, ти нудьгуєш по будинку і мамі. Але сьогодні я зайнята, йду на роботу. Давай зробимо так: ти побудеш в садку, а я на роботі домовлюся, щоб завтра залишитися з тобою вдома». Вихователь має бути попереджений про розмову, що відбулася.

Увага! Треба відчувати грань, що відокремлює пошану батьками бажання дитини і потурання дитячому капризу.

Хорошою профілактикою уранішніх дитячих капризів є впевненість батьків в своїй позиції, ранок без зайвої метушні, оптимізм і почуття гумору.