Робота з кадрами — один із напрямів діяльності вихователя-методиста дошкільного навчального закладу. Складовою кадрового ме­неджменту є атестація персоналу. Це важлива форма морального та матеріального стимулювання, спрямована на вдосконалення діяльнос­ті педагогів, які працюють в освітніх закладах різних типів і форм влас­ності.

Мета атестації педагогічних працівників:

– активізація їхньої творчої професійної діяльності;

– підвищення відповідальності за результати роботи;

– оцінка особистісних якостей;

– визначення рівня якості виконання ними посадових обов’язків, зазначених у професійно-кваліфікаційних ха­рактеристиках, нормативно-правових документах;

– забезпечення соціального захисту компетентної педагогіч­ної праці.

І саме вихователь-методист має підтримувати прагнення педаго­гів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізува­ти на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкрити фахові здібності.

Посадова інструкція вихователя-методиста

Конкретні, чіткі обов’язки, виконання яких спрямовуватиметь­ся на реалізацію завдань атестаційного періоду в дошкільному навчальному закладі, мають бути визначені у посадовій інструкції вихователя-методиста.

Зокрема, такі обов’язки:

– вивчення та оцінка рівня ква­ліфікації, результатів педаго­гічної діяльності педагогів, які атестуються;

– створення оптимальних умов для активізації творчої діяль­ності педагогів;

– виявлення, вивчення, узагаль­нення, поширення найкращо­го досвіду роботи педагогів;

– моніторинг професійного зрос­тання педагогів, які атесту­ються;

– участь у засіданнях атестаційної комісії дошкільного навчаль­ного закладу, розробленні захо­дів з реалізації рекомендацій атестаційної комісії; – виконання організаційно-методичних заходів з підготов­ки і проведення атестації;

– ведення документації, передбаченої нормативно-право­вими актами; ш оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо);

– проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів;

– внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних пра­цівників у процесі атестаційного періоду, щодо проведен­ня позачергової атестації (за потреби) ; – внесення питань атестації педагогів у план методичної ро­боти.

Вихователь-методист може виконувати повноваження заступни­ка голови чи секретаря атестаційної комісії, про що має бути зазначено у наказі керівника дошкільного навчального закладу «Про ство­рення атестаційної комісії».

Функціональні обов’язки секретаря атестаційної комісії

Якщо вихователя-методиста обрано секретарем атестаційної комісії, то до його основних обов’язків додаються ще й такі:

– прийом заяв від педагогів, які атестуються;

– підготовка матеріалів до розгляду на атестаційній комісії;

– ознайомлення осіб, які атестуються, з графіком проведен­ня атестації;

– ведення протоколів засідань атестаційної комісії;

– оформлення атестаційних листів у двох примірниках за встановленою формою;

– вручення примірника атестаційного листа (під підпис) атестованому працівнику;

– упорядкування, зберігання документації, що велась у про­цесі атестації (протоколи засідань атестаційної комісії, бю­летені таємного голосування тощо).

Ведення документації з атестації

Проведення атестації передбачає ведення цілої низки докумен­тів, оформлення яких, як правило, покладається на вихователя-методиста.

Зокрема, у методичному кабінеті ДНЗ має бути впоряд­ковано такі матеріали щодо атестації:

– законодавчі і нормативні документи з питань атестації пе­дагогічних працівників;

– перспективний план курсової перепідготовки педагогіч­них працівників;

– перспективний план атестації педагогічних працівників;

– графік проведення атестації педагогічних працівників;

– пам’ятки, порадники для педагогів, які атестуються;

– матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;

– аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей;

– аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (діловий щоденник аналізу освітньої роботи, ін­дивідуальна облікова картка педагога, модель оцінювання результатів роботи педагогічних працівників тощо);

– аналітичні матеріали за результатами атестації педагогіч­них працівників (таблиці, різні типи діаграм тощо);

– матеріали, напрацьовані у процесі роботи атестаційної комісії, — протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування, книга обліку видачі атестаційних листів тощо (за умови виконання вихователем-методистом обов’язків секретаря атестаційної комісії).

Етапи атестаційного періоду

Атестацію слід розглядати як постійний неперервний процес, то­му що із завершенням одного атестаціиного періоду розпочинається наступний.

Проте кожний такий атестаційний період містить кілька етапів, які повторюються з року в рік, а саме:

· підготовчий;

· експертно-дослідницький;

· підсумковий.

На кожному з цих етапів діяльність вихователя-методиста напо­внюється певним змістом.

Питання, що вимагають особливої уваги від вихователя-методиста.

На початку навчального року вихователю-методисту варто зосе­редити увагу на окремих питаннях, що дасть змогу уникнути непо­розумінь та конфліктів у процесі проведення атестації педагогів у дошкільному навчальному закладі.

Зокрема, необхідно:

– перевірити своєчасність проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами, які атестуються, наявність посвід­чень курсової перепідготовки;

– подати інформацію керівнику закладу про внесення змін до перспективного плану атестації педагогів для підготов­ки наказу (за потребою);

– перевірити точність визначення стажу безпосередньої пе­дагогічної роботи педагогів, які атестуються.

Методисту варто пам’ятати, що:

– вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів про­водиться членами атестаційної комісії і працівниками ме­тодичних кабінетів;

– не можна вимагати оформлення узагальнюючих докумен­тів педагогічними працівниками, які проходять атестацію;

– слід своєчасно ознайомлювати педагогічних працівників з атестаційними листами (під підпис, із зазначенням дати).

Комплексна оцінка

рівня педагогічної майстерності педагогів, які атестуються

Методист, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові:

– професійна компетентність;

– результативність роботи (рівень компетентності дітей);

– особистісні якості.

Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п’ять років), а не лише за рік атестації. Планомірне аналізування діяльності кожного пе­дагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освіт­нього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань. Вихователь-методист повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином, педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості, самореалізуватися. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, уза­гальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів.

Методисту слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Кожен методист обирає зручну для себе форму фіксації інформації. Зокрема, це можуть бути індивідуальні облікові картки педагогів, моніторингові атестаційні таблиці або атестаційні карти експертної оцінки (див. Додатки 3—6) тощо. Такі робочі мате­ріали допоможуть дати обгрунтовану вичерпну характеристику ді­яльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об’єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уник­нути формалізму під час підбиття підсумків вивчення діяльності ви­хователів. Структурування отриманої інформації за допомогою таблиць, різних типів діаграм і т. ін. спрощує аналітичну роботу в межах ка­дрового менеджменту, зокрема з питань атестації. Після завершення атестаційного періоду керівник ДНЗ і вихователь-методист аналізують і узагальнюють результати атеста­ції (див. Додаток 7) та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників дошкільного закладу.

Працюємо з нормативними документами

Розпочався новий навчальний рік, і атестаційні комісії всіх рівнів дошкільної освіти активізували свою діяльність. Не секрет, що питання проведення атестації залишаються гострими для багатьох педагогічних працівників. Тому і керівникам, і педагогам дуже важливо знати свої права та обов’язки в атестаційному процесі.

Права та обов’язки учасників атестаційного процесу

Підготовка до атестації педагогічних працівників у кожному дошкільному закладі починається з ознайомлення колек­тиву з нормативними документами, що регламентують процес атеста­ції педагогічних працівників. Дуже важливо, щоб результати атеста­ції задовольнили як адміністрацію дошкільного закладу, так і педаго­гів, які атестуються. А для цього всім учасникам атестаційного проце­су необхідно добре знати свої права та обов’язки.

Згідно з пунктом 1 статті 32 Закону України «Про дошкільну освіту» атестація педагогічних працівників дошкільного навчального закладу, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педа­гогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1993 р. № 310, зареєстрованого у Мініс­терстві юстиції України 2 грудня 1993 р. за № 176 (далі — Типове по­ложення) .

Чергова атестація

Атестація педагогічного працівника — це визначення його від­повідності посаді та рівня кваліфікації. Усі педагогічні працівники дошкільного навчального закладу — керівники ДНЗ, що мають педа­гогічне навантаження, вихователі-методисти, вихователі, музичні ке­рівники, інструктори з фізичної культури, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, соціальні педагоги, практичні психологи — підля­гають атестації, яка є обов’язковою для всіх педагогів.

Щоб атесту­ватися, педагогічний працівник повинен мати фахову освіту та воло­діти державною мовою в обсязі, необхідному для виконання його професійних обов’язків. Чергова атестація проводиться один раз на п’ять років.

Відповід­но до пункту 3.4 розділу III Типового положення атестація педагогіч­них працівників передбачає попереднє підвищення кваліфікації, яке педагогічний працівник має право пройти на засадах вільного вибору змісту, програм, форм навчання, ор­ганізацій та установ, акредитованих в уста­новленому порядку на здійснення підви­щення кваліфікації. Тому кожен педагог зобов’язаний підвищувати кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років.

Керівник дошкільного навчального за­кладу та вихователь-методист, які склада­ють графік проходження атестації і графік підвищення кваліфікації на п’ять років, ма­ють знати, що не підлягають атестації педа­гогічні працівники, які:

– мають стаж безпосередньої педаго­гічної роботи до 3 років;

– перебувають на довготривалому лі­куванні.

А педагогічні працівники, які мають не­обхідний стаж педагогічної роботи і раніше проходили атестацію, але прийняті на робо­ту в поточному навчальному році, і ті, хто на­вчається у вищому навчальному закладі, ма­ють право атестуватися за бажанням.

Атестаційна комісія може протокольно підтвердити педагогічному працівнику ра­ніше встановлену кваліфікаційну категорію або посадовий оклад, педагогічне звання, якщо цей педагогічний працівник підлягає черговій атестації, але не претендує на підви­щення кваліфікаційної категорії чи посадового окладу (ставки за­робітної плати), присвоєння вищого педагогічного звання, ніж ви­значено за результатами попередньої атестації, і претензій до його роботи з боку адміністрації дошкільного закладу та батьків вихован­ців немає.

Якщо педагогічний працівник з поважних або незалежних від нього причин не може пройти чергову атестацію, він має право по­дати заяву до атестаційної комісії дошкільного навчального закладу щодо продовження чинності її попереднього рішення на один рік.

Атестаційна комісія за погодженням з комісією вищого рівня ухва­лює відповідне рішення, яке обов’язково фіксують у протоколі засі­дання атестаційної комісії.

Педагогічний працівник має право відмовитися від чергової атестації. Але у цьому випадку йому встановлюють кваліфікаційну категорію на ступінь нижчу від тієї, яку він мав за результатами по­передньої атестації. Якщо це стосується кваліфікаційної категорії «спеціаліст», то оплату праці визначають за нижчим посадовим окла­дом (ставкою заробітної плати), а для працівника з педагогічним званням припиняється чинність відповідного звання.

Позачергова атестація

Педагогічні працівники, які виявили бажання підвищити вста­новлену їм кваліфікаційну категорію (посадовий оклад) чи порушили питання про присвоєння їм педагогічного звання раніше визначено­го терміну, мають право на позачергову атестацію, але, як зазначе­но у пункті 3.3 розділу III Типового положення, не раніше ніж через рік з дня видання керівником дошкільного навчального закладу, ор­ганом управління освітою відповідного наказу за підсумками попе­редньої чергової атестації.

Адміністрація дошкільного закладу має право подати аргумен­товане подання до атестаційної комісії щодо позачергової атестації педагогічного працівника, який знизив рівень своєї професійної ді­яльності у міжатестаційний період. Педагогічний працівник, щодо якого порушено питання про йо­го невідповідність посаді, яку він обіймає, не має права відмовитися від атестації.

Кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників

Педагог, що підлягає атестації, зобов’язаний особисто подати зая­ву до атестаційної комісії, де має право вказати ту кваліфікаційну ка­тегорію (посадовий оклад), педагогічне звання, на які він претендує.

Кваліфікаційна категорія— це відповідний рівень кваліфікації, професіоналізму, результативності педагогічної праці, що відповідає нормативним критеріям і встановлюється педагогічним працівникам на 5 років. Для того щоб запобігти конфліктним ситуаціям, важливо, аби ко­жен педагогічний працівник, що атестується, добре знав вимоги до осіб, яким встановлюється/підтверджується певна кваліфікаційна ка­тегорія чи присвоюється/підтверджується педагогічне звання, і міг об’єктивно визначити рівень, якого він реально може досягнути. Тому доречно, опрацьовуючи з педагогічним колективом нормативну доку­ментацію з атестації, приділити цьому питанню особливу увагу.

Педа­гог, який підлягає атестації, має знати, що:

– кваліфікаційна категорія «спеціаліст» встановлюється/ підтверджується педагогічним працівникам, які професій­но компетентні, забезпечують нормативні рівні і стандар­ти навчання та виховання;

– кваліфікаційна категорія «спеціаліст II категорії» встанов­люється/підтверджується педагогічним працівникам, які виявили достатній рівень професіоналізму, використову­ють сучасні форми і методи навчання та виховання, досягли вагомих результатів у педагогічній діяльності, мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше ніж 3 роки;

– кваліфікаційна категорія «спеціаліст І категорії» встанов­люється/підтверджується педагогічним працівникам, які ви явили ґрунтовний рівень професіоналізму, добре володіють ефективними формами і методами педагогічної діяльності, досягли значних результатів у вирішенні навчально-виховних завдань, мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше ніж 5 років;

– кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» встановлюється/підтверджується педагогічним працівни­кам, які виявили високий рівень професіоналізму, ініціати­ви, творчості, досконало володіють ефективними формами і методами організації освітнього процесу, забезпечують ви­соку результативність, якість своєї праці,мають стаж без­посередньої педагогічної роботи не менше ніж 8 років.

Як виняток, цей стаж: може бути скорочений до 5 років. Для пе­дагогічних працівників з ученими званнями та науковими ступенями враховується стаж їхньої безпосередньої педаго­гічної роботи у вищому навчальному закладі;

– педагогічне звання «Вихователь-методист» може присво­юватися/підтверджуватися педагогічним працівникам з ви­щою освітою та освітою в обсязі вищого навчального закла­ду І — II рівня акредитації та іншого навчального закладу ек­вівалентного рівня;

– педагогічне звання «Старший вихователь» може присвою­ватися/підтверджуватися вихователям-методистам за по­садою, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст ви­щої категорії» або «спеціаліст І категорії», а за наявності освіти в обсязі вищого навчального закладу І —II рівня акредитації та іншого навчального закладу еквівалентного рівня, вихователю-методисту за посадою може присвою­ватися це звання, якщо стаж безпосередньої педагогічної роботи становить не менше ніж 8 років та встановлено найвищий посадовий оклад (ставка заробітної плати).

Повноваження атестаційної комісії при дошкільному навчальному закладі

Як передбачено пунктом 7.2 Типового положення, атестаційна комісія при дошкільному навчальному закладі має право безпосеред­ньо встановити, підтвердити (не підтвердити) кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст II категорії», «спеціаліст І категорії». А про встановлення/підтвердження (не підтвердження) педагогічним працівникам кваліфі­каційної категорії «спеціаліст вищої категорії», при­своєння/підтвердження (не підтвердження) педаго­гічного звання атестаційна комісія при ДНЗ може лише клопотати.

Важливо знати: під час проведення атестації часто виника­ють спірні питання між педагогічним працівником та адміністрацією чи атестаційною комісією до­шкільного навчального закладу.

Роз’яснимо найтиповіші з них:

1. Педагогічні працівники з освітою в обсязі нав­чального закладу І-II рівня акредитації атесту­ються на встановлення/підтвердження кваліфі­каційної категорії «спеціаліст», присвоєння/під­твердження педагогічного звання. Помилкою є те, що під час атестації цієї категорії педагогіч­них працівників деякі керівники дошкільних на­вчальних закладів керуються пунктом 2.2 Типо­вого положення. Цей пункт стосується лише пе­дагогічних працівників, які там зазначені, і не поширюється на працівників дошкільних на­вчальних закладів.

2. Для педагогічних працівників, які припинили педагогічну ді­яльність у зв’язку зі скороченням штатів, ліквідацією навчаль­ного закладу, виходом на пенсію, переходом на роботу до ор­ганів управління освітою чи методичну роботу в системі осві­ти, у випадках відновлення ними роботи за фахом зберігаєть­ся кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, набуті рані­ше, їх чинність продовжується не більше ніж на один рік з наступною атестацією на загальних підставах.

3. У разі незгоди з рішенням атестаційної комісії при дошкіль­ному навчальному закладі педагогічний працівник має пра­во у двотижневий строк з дня вручення йому атестаційного листа звернутися зі скаргою до атестаційної комісії вищого рівня. Подана скарга розглядається у двотижневий строк від дня її надходження.

Рішення атестаційної комісії вищого рівня є підставою для ска­сування попереднього і видачі нового наказу про встановлення/під­твердження (не підтвердження) працівникові відповідної кваліфіка­ційної категорії, посадового окладу (ставки заробітної плати) чи при­своєння/підтвердження (не підтвердження) педагогічного звання з дня ухвалення рішення атестаційною комісією дошкільного на­вчального закладу, дії якої оскаржувались.

Відповідно до пункту 8.4 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України (далі — Типове положення) до 20 березня поточного навчального року атестаційна комісія при до­шкільному навчальному закладі завершує вивчення роботи педагогіч­них працівників і оформлює атестаційні листи у двох примірниках.

Атестаційний лист — це основний підсумковий документ, що подається до атестаційної комісії для прийняття відповідного рішен­ня. Тому він має містити всю інформацію, що дасть змогу атестаційній комісії прийняти правильне рішення. Крім цього, атестаційний лист — це документ, який підтверджує наявність кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, і є підста­вою для тарифікації педагогічного працівника. Пунктом 8.5 Типового положення передбачено, що не пізніше, як за 10 днів до засідання атестаційної комісії, на якому прийматиметься рішення щодо результатів атестації, педагогічний працівник має озна­йомитися зі своїм атестаційним листом під підпис. Це ще одна можли­вість перевірити, чи вся інформація, занесена до атестаційного листа, відповідає дійсності. Адже якщо атестаційний лист заповнено непра­вильно, це може стати причиною непорозумінь з тарифікацією педаго­гічного працівника або відмови атестаційної комісії вищого рівня щодо встановлення/підтвердження йому кваліфікаційної категорії «спеціа­ліст вищої категорії», присвоєння/підтвердження педагогічного звання. Тому вкрай важливо заповнити атестаційний лист правильно.

Рекомендації щодо оформлення атестаційного листа

Ураховуючи багаторічний досвід роботи з атестаційними доку­ментами, пропонуємо кілька порад тим вихователям-методистам, які з різних причин стикаються з труднощами під час оформлення атес­таційних листів.

1. Прізвище, ім’я, по батькові: заповнюючи атестаційний лист, не варто покладатися на те, що ви добре знаєте працівника, який атестується, і всю інформацію про нього. Прізвище, ім’я, по батькові вказуйте повністю відповідно до запису у паспорті.

2. Рік народження: коли заповнюватимете цей пункт не забудьте звірити свій запис із даними паспорта особи, яка атестується.

3. Освіта Інформація про освіту вкрай важлива. Адже освітній рівень педагога безпосередньо впливає на результат атестації, середньо впливає на результат атестації – зокрема: за наявності освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст або бакалавр (базова вища освіта), можна встановити кваліфікаційну кате­горію «спеціаліст» та присвоїти педагогічне звання. Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст чи магістр (повна вища освіта) — є однією з умов встановлення кваліфікаційних категорій «спеціаліст II кваліфікаційної орії», «спеціаліст І кваліфікаційної категорії та «спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії». Тому, заповнюючи пункт «Освіта», правильно вказуйте її рівень у педагога, який атестується, орієнтуючись на кваліфікацію, що за­значена в дипломі про освіту, виданому вищим навчальним закладом відповідного рівня акредитації.

4. Спеціальність за дипломом: цей пункт заповнюйте відповідно до запису в дипломі про осві­ту. Не робіть цього зі слів педагога, який атестується, чи керуючись інформацією, що викладена у його заяві. Адже, крім рівня освіти має значення спеціальність, за якою здобута освіта. Тому пункт «Спеціальність за дипломом» у цьому випадку слід запов­нювати, орієнтуючись на запис у Додатку до диплома про вищу осві­ту (далі — Додаток), який як невід’ємна складова документа про ви­щу освіту є дійсним лише з дипломом про вищу освіту, серія і номер яких співпадають, а саме на пункт «Напрям підготовки (спеціаль­ність)». Наприклад, у Додатку зроблено такий запис: «0101 Педагогічна освіта. 6.010101 Дошкільне виховання», де «0101» — шифр галузі знань, а «6.010101» — код напряму підготовки. У атестаційному листі має бути запис: Педагогічна освіта. Дошкільне виховання.

5.Стаж безпосередньої педагогічної роботи: обов’язково перевірте за записами у трудовій книжці, чи пра­вильно підраховано педагогічний стаж. Необхідно знати: час перебу­вання у відпустці по догляду за дитиною за умови, що педагог пере­бував на педагогічній посаді під час оформлення відпустки, зарахо­вується до стажу педагогічної роботи.

6.Місце роботи: тут вказуйте повну назву закладу освіти, у якому працює педа­гог, що атестується.

7.Посада: назву посади вказуйте відповідно до запису у трудовій книжці.

8.Державні нагороди, звання: державні нагороди, звання записуйте у послідовності зростан­ня їх значущості, а після кожної нагороди не забудьте вказати рік, коли вона була отримана педагогічним працівником. Така інформа­ція за потреби полегшить атестаційній комісії вибір виду заохочення педагога, який атестується.

9. Форма та результати підвищення кваліфікації протягом останніх 5 років за посвідченням: тут вкажіть назву курсів підвищення кваліфікації, повну назву навчального закладу, що їх провів, дату їх проходження працівником та номер посвідчення. Усю цю інформацію заносьте до атестаційного листа згідно із записами у свідоцтві про підвищення кваліфікації. Якщо протягом міжатестаційного періоду працівник здобув фахову освіту вищого освітнього рівня, то вкажіть повну назву вищого на­вчального закладу, номер і дату отримання диплома.

10. Результати попередньої атестації: вкажіть результат попередньої атестації та її дату.

11. Характеристика якості виконання посадових обов’язків, резуль­тативності навчально-виховної роботи, загальної і професійної культури адміністрацією установи: характеристика педагога, який атестується, має давати повне уявлення про рівень його кваліфікації та результативність роботи, а також про його морально-етичні якості. Тож у розгорнутій формі охарактеризуйте виконання посадових обов’язків, зазначте головні напрями роботи педагогічного працівника, вкажіть конкретні досяг­нення та підсумки роботи.