Вік 5-6 років це старший дошкільний вік. Він є дуже важливим у розвитку пізнавальної, інтелектуальної та особистісної сфер дитини. Хочеться відзначити, що 90 % всіх рис особистості дитини закладається саме в цьому віці.

У 5-6 років дитина як губка вбирає всю пізнавальну інформацію. Науково доведено, що дитина в цьому віці запам'ятовує стільки матеріалу, скільки вона не запам'ятає потім ніколи в житті. Зараз дитині цікаво все, що пов'язано з навколишнім світом, розширенням його кругозору.

Цей період називають сензитивним ( сприятливим ) для розвитку всіх пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам'яті, уяви.

Для розвитку пізнавальних процесів добре грати в словесні ігри, оскільки дитина вже використовує у своїй мові синоніми, антоніми, розрізняє голосні і приголосні, може визначити кількість складів у словах, місце звуку в слові (початок, середина, кінець слова).

Конструктор добре розвиває логічне мислення. Тут важливим моментом є складання за схемою - зразком, починаючи з простих візерунків. Кубики, різні головоломки, мозаїку необхідно викладати по картинці, орієнтуючись на колір, форму, величину.

Головне, у розвитку дітей 5-6 років - це їх пізнавальний розвиток, розширення кругозору. І всі ігри, спрямовані на це, дадуть хороший результат. Не відповідайте односкладово - «так» чи «ні ». Відповідайте дитині розгорнуто, запитуйте її думку, змушуйте думати і міркувати. А чому зараз зима? Доведи. А чому в лісі не можна розводити багаття. Поясни. У дітей багато неусвідомленої інформації в голові, часом акумулювати її , розкласти по поличках вони не можуть. І завдання дорослих їм у цьому допомогти.

Також у дітей цього віку активно розвивається образотворча діяльність. Це вік найбільш активного малювання. За рік діти здатні створити до двох тисяч малюнків. Малюнки можуть бути найрізноманітнішими за змістом: це і життєві враження дітей, і уявні ситуації, та ілюстрації до фільмів і книжок.

Шестирічна дитина стає самостійною, вона незалежна від дорослого, її відносини з дорослими розширюються. Бесіди дитини з дорослим в цей час зосереджені на дорослому світі і для дошкільникам важливо знати - «як потрібно», він прагне до взаєморозуміння і співпереживання зі старшими. Завдяки дорослому, дитина засвоює моральні закони, вчиться оцінювати свої вчинки і вчинки оточуючих його людей. Батьки виступають для дитини як зразок поведінки. Дошкільник дуже чуйно сприймає зауваження та вказівки дорослого, і це є сприятливою умовою для виховання, навчання, а також підготовки дитини до школи. Принаймні засвоєння норм і правил поведінки вони стають тими мірками, якими користується дитина в оцінці інших людей. Але докласти ці мірки до себе самій дитині дуже важко. Переживання, захоплюючі дитину і штовхають її на ті чи інші вчинки, заступають від нього сенс скоєних вчинків. Уміння порівнювати себе з іншими дитина опановує до старшого дошкільного віку і це служить основою правильної самооцінки.

Важливим показником цього віку 5-6 років є оціночне ставлення дитини до себе та інших. Діти можуть критично ставитися до деяких своїх недоліків, можуть давати особистісні характеристики своїм одноліткам, помічати відносини між дорослим і дорослим або дорослим і дитиною. І як вже зазначалося, батьки продовжують залишатися прикладом для дітей.

Рекомендації батькам :

• Організуйте робоче місце для малюка, це місце він не повинен ні з ким ділити і за порядок відповідає повністю сам. Ви, головне, будьте поруч і підкажіть в перші 2-3 рази (а може і більше), як це краще зробити, навчіть цей порядок підтримувати.
• Розвиваючи самостійність , починайте вчити розігрівати їжу, відкриват , закривати квартиру, збирати портфель і т. д., прищеплюйте конкретні необхідні навички.
• Заведіть правило - доводити почату справу до кінця, таким чином ви будете сприяти вихованню цілеспрямованості, організованості, посидючості.
• Підтримуйте прагнення малюка пробувати свої сили , прагнення навчитися чому-небудь, без страху помилитися. Цим ви будете сприяти вихованню рішучості, самостійності, спрямованості на успіх.
• Залиште дитині право помилитися, вчіть спокійно аналізувати причини невдач. Таким чином ви будете сприяти розвитку самоконтролю, відповідальності. Всі ми знаємо, що не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Адже страх помилитися забирає ініціативу.
• Відзначайте у дитини навіть маленькі приклади успішного подолання труднощів, що виникли, цим ви будете надихати, надавати сили і віру в себе. Не порівнюйте успіхи своєї дитини з успіхами іншого, це сприяє формуванню всім знайомого комплексу неповноцінності.
• Сприяйте розвитку вміння спілкуватися, співпрацювати з однолітками і дорослими.
• Зберігайте в будь-яких ситуаціях впевненість у можливостях дитини. Він потребує вашого розуміння і підтримки. Наші діти хочуть бути успішними, але віру в себе вони черпають з нашої віри в них. Але не варто плутати розуміння і підтримку з гіперопікою або суперконтроле , в результаті якого дитина втрачає ініціативу, самостійність.
• Навчіть дитину брати на себе відповідальність за результати своєї праці, це сприяє розвитку самодисципліни, самоконтролю, самоорганізації.

На що слід звернути увагу при підготовці дитини до школи?

Перш за все на вміння майбутнього школярі спілкуватися з однолітками, адже 11 років йому доведеться не просто вчитися в колективі, але й взаємодіяти з ним. Дитина в сім’ї повинен мати свої невеликі обов’язки. Це формує почуття відповідальності перед суспільством – сім’єю, класом. Зустрічаються родини, де дитині багато дозволено. Він поволі керує родичами, які потурають йому у всьому, вважаючи винятковим створенням природи. Учителю буде дуже важко знайти спільну мову з такими батьками – вони спочатку не розуміють складності ситуації, а потім довго не визнають своїх помилок. Крім того, майбутній першокласник повинен володіти навичками самообслуговування: вмиватися, переодягатися і взуватися бел сторонньої допомоги, тримати в порядку свої речі.

Основні моменти, на які слід звернути увагу при підготовці дитини до школи:

√ розвиток загального кругозору (кращими способами розширити горизонт знань дитини є бесіди з нею "про життя", читання книг і їх обговорення);

√ вивчення літер і цифр, геометричних фігур і квітів, понять праворуч / ліворуч, великий / малий, широкий / вузький і т.п.;

√ по можливості - формувати вміння читати (хоча б по складах) і рахувати (хоча б у межах 10);

√ обов'язковий розвиток дрібної моторики - заняття на розвиток спритності кистей та пальців;

Це необхідно як для розвитку вміння писати, так і для розвитку мовлення. Тобто необхідно побільше малювати, ліпити, працювати з конструктором, вміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистин, монеток, сірників, зубочисток, з них можна викладати картини та аплікації, нанизувати їх у намисто - все це розвиває також увагу і посидючість;

√ тренувати пам'ять - заучування віршів та пісень;

√ тренувати уміння аналізувати, класифікувати.

Попросіть дитину структурувати історію, виявити, що сталося спочатку, що потім , вміти зібрати з частин картинки ціле, розкласти предмети за будь - якою ознакою.

Крім запасу знань, дитині необхідно також:

√ володіти і комунікативними та соціальними навичками - тобто вміти спілкуватися, розуміти і головне застосовувати в повсякденному житті морально-етичні норми, прийняті в суспільстві, де він живе;

√ не боятися вступати в контакти з дорослими і однолітками;

√ вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречної агресії - або, навпаки, зайвої боязкості.

√ усвідомлювати зміст процесу навчання в школі, розуміти, що дає отримання знань, який порядок навчання в школі;

√ вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;

√ мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;

√ вміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки (наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань).

Важливо пам'ятати, що крім готовності голови не менш важлива і готовність тіла:

навантаження на імунітет в перший шкільний рік буде серйозним, тому в останнє літо перед школою було б добре крім навчання зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині необхідно багато рухатись (в ідеалі - заняття в спортивній секції, які дають крім здоров'я також і дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування.

Якщо у малюка є порушення здоров'я, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації щодо корекції стану та організації процесу навчання.

Отже, озброєні всіма цими знаннями, ви з легкістю подужаєте дорогу до школи. Проте пам'ятайте: найголовніше для першокласника - не вміння і навички, а впевненість у своїх силах і в батьківській підтримці, щоб не відбувалося в школі.

Бажаємо, Вам успіхів!