Актуальність обраної теми обумовлюється низкою об’єктивних чинників — реальні трансформації гендерних стосунків у сучасному українському суспільстві; злам традиційної системи поляризації жіночих та чоловічих соціальних ролей, їхнє зближення,переосмислення ролі та місця жінки у різних сферах суспільної діяльності; необхідність вивчення основ гендерних знань в системі освіти.

Провівши ряд спостережень, ми з’ясували, що у нашому дошкільному закладі гендерне виховання відбувається стихійно, запроваджується традиційний підхід у формуванні статево-рольових стереотипів, стереотипів самосприйняття та самооцінки особистості дитини лише за статевою ознакою. Тому, під час проведення різних видів організованої діяльності з вихованцями надали перевагу ігровим методам і прийомам, що сприяють невимушеному засвоєнню кожною дитиною необхідних знань. Створили варіативне предметне середовище, яке задовольняє спільні й відмінні інтереси та уподобання, забезпечили ігрову зону в достатній кількості „хлопчачими” та „дівчачими” іграшками. Завдяки системному використанню в освітньому процесі розвивальних ігор вихованці старшої групи виявляють творчість, самостійність, уміння використовувати набутий досвід під час розв’язання інтелектуальних завдань.

На жаль, у недалекому минулому наша дошкільна і початкова освіта не враховувала особливості протилежних статей, орієнтуючись на якусь усереднену безстатеву особистість. Вважалося, що вимоги до хлопчиків і дівчаток, оцінки їхньої діяльності і поведінки мають бути однакові. Нині ж ми дедалі глибше замислюємося над тим, чому наші діти такі різні, несхожі за своїми рисами, уподобаннями та діями, і як саме нам слід будувати свої стосунки з ними, як виховувати і навчати. Дошкільний і молодший шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку вміння хлопчиків і дівчаток спілкуватися і добре, коли він не залишається поза нашою педагогічною увагою. Мета гендерного виховання, закладена у Базовому компоненті та у чинних загально-дидактичних програмах, орієнтована передусім на андрогінність виховання, що означає: кожна дитина, незалежно від статі, має право радісно, щасливо, повноцінно пізнавати, досліджувати навколишній світ. Гендерна демократія можлива за умови належного виховання хлопчиків і дівчаток, їхньої орієнтації на партнерство та взаємозамінність у виконанні сімейних та соціальних ролей.

Усім дорослим, серед яких росте дитина перші шість років, відводиться важлива роль в її статевому вихованні, яке починається від народження дитини. Тож усе, що дорослі роблять до загального розвитку малюка, позитивно позначатиметься й на його статевому розвитку. Відомий педагог А. С. Макаренко відзначав, що статеве виховання не повинно бути тільки «фізіологічним». Біологічні, фізіологічні знання повинні органічно поєднуватись із соціально-етичними. Червоною ниткою в статевій освіті дітей має проходити формування позитивного ставлення до норм та вимог статевої поведінки, до уважних, чуйних відносин між представниками протилежної статі. Засвоєння статевої ролі – це, насамперед, пізнання її моральних норм, правил поведінки.

Формування відповідної статево-рольової поведінки має неабияке значення для успішної соціалізації дітей. З огляду на важливість формування гендеру (соціально-психологічної статі) дитини я визначила завдання та зміст роботи щодо формування статево-рольової поведінки у дітей:

• формувати у дітей уявлення про відмінності у поведінці хлопчиків і дівчаток;
• розвивати способи взаємодії, притаманні жіночому і чоловічому типам поведінки;
• розвивати морально-вольові якості, характерні для хлопчиків (сміливість, рішучість, силу, витривалість тощо) і дівчаток (доброту, ніжність, чуйність, співчутливість тощо);
• створювати умови для набуття досвіду чоловічої і жіночої поведінки.

Основними формами роботи з дітьми у цьому напрямі є:

• організовані заняття – групові та індивідуальні;
• етичні бесіди;
• проблемні ситуації;
• ігри;
• прогулянки, екскурсії;
• театралізовані розваги;
• самостійна діяльність дітей.

В ході роботи над проблемою гендерного виховання дошкільників я розробила цикл спеціально організованих занять на теми :

1. Ми схожі, ми різні у групі малята – сміливі хлоп’ята і гарні дівчата.

2. В нашій групі є малята – гарні хлопчики й дівчата.

3. Ігри та захоплення хлопчиків і дівчаток.

4. Ми уміємо дружити.

5. Скоро я дорослим стану.

Проведення даних занять сприяє усвідомленню своєї статевої належності, формує прагнення наслідувати стереотипи поведінки жінки чи чоловіка, виховує позитивне ставлення до себе та культуру взаємин між хлопчиками і дівчатками.

Важливу роль у формуванні правильного розуміння ролі чоловіка і ролі жінки у суспільстві відіграє народна педагогіка. Ознайомлення дітей з національними традиціями, в яких закладено великий духовний потенціал, дає можливість відкрити малюкам цікавий світ народної педагогіки. «Народ навчить так, як ніхто інший», - говорить народна мудрість. І це дійсно так. Саме тому я звертаюсь до народних джерел, вшановуючи культурну спадщину нашого народу. З метою виховання в дівчаток почуття дівочої честі і гідності, пошани до жінки як берегині роду мною було підготовлено та проведено родинне обрядове свято «Коса – дівоча краса». Спільно з батьками та дітьми організовано фізкультурну розвагу «Веселі козачата», яка сприяла вихованню у хлопчиків сили, витримки, вміння подолати труднощі.

Під час виконання таночків, музично-ритмічних рухів у хлопчиків формується лицарське ставлення до дівчаток. Дівчатка навчаються пластичності, гнучкості, усвідомлюють бажання бути красивими, стрункими, жіночними. Музична гра «Яка це дівчинка?», «Який це хлопчик?» (муз. Г. Свиридова), проведена з дітьми старшого дошкільного віку. Слухаючи музичні п’єси «Стрибуха» та «Упертюх», малята визначають відмінності рис характеру хлопчика і дівчинки, порівнюючи їх музичні портрети.

Усвідомлення гендерної належності особливо формується також в образотворчій діяльності. Малювання, ліплення та аплікація сприяють статевій самоідентифікації дитини. Так, під час проведення заняття «Веселі сніговички» малята за бажанням визначали стать свого сніговичка, додаючи до шапочки певну деталь – помпон.

Значне місце у гендерному вихованні дітей належить різним видам ігор: дидактичним, іграм-драматизаціям, сюжетно-рольовим, настільним.

Ігри «Одяг для дівчаток і хлопчиків», «Професії», «Загадковий одяг», «Казкові герої», «Чарівна квітка», «Подарунки на День Народження» допомагають нашим малюкам розширити знання про чоловічий та жіночий одяг, ігри та захоплення хлопчиків і дівчаток, сприяють формуванню інтересу до певних видів професійної діяльності чоловіків і жінок, виховують уважне ставлення до однолітків протилежної статі.

Для індивідуальної роботи з дітьми було виготовлено тематичні ігри та захоплення.

1. Знайди пару.
2. Домалюй настрій.
3. Головні убори хлопчика і дівчинки.
4. Кому що потрібно для роботи.

Для розширення уявлень про мужність та жіночність у дітей 5-6 року життя я використовую етичні бесіди:

• Хлопчики – майбутні чоловіки;
• Дівчата – майбутні жінки;
• Хлопчик – майбутній тато;
• Дівчинка – майбутня мама;
• Хлопчики – маленькі лицарі;
• Дівчатка – маленькі принцеси.

Під час проведення бесід у дітей формується уявлення про жіночі та чоловічі риси, виховується прагнення у хлопчиків стати мужніми, сміливими, сильними, витривалими; а у дівчаток – вирости гарними, добрими, ніжними, лагідними.

Особливу увагу приділяю читанню літературних творів. Образи казкових персонажів емоційно приваблюють малюків, формується вміння асоціювати себе з героями казок, знаходити в них позитивні риси. Діти навчаються розрізняти жіночі і чоловічі якості характеру, розвивають свої творчі та акторські здібності під час декламування віршів, розігрування сценок, діалогів, казкових героїв.

З метою пропагування важливої ролі гендерного виховання в системі дошкільної освіти я підготувала консультації для вихователів «Роль художнього слова в реалізації завдань статевої соціалізації дошкільнят», «Мета та завдання гендерного виховання дошкільників», в яких ознайомила педагогів з переліком художніх творів з цієї теми, з організацією роботи з гендерного виховання у дошкільному закладі.

Найголовніше місце в прищепленні культури міжстатевих взаємин у соціалізації дитини посідає сім’я. Правильне статеве виховання в родині багато в чому визначає перспективи особистого щастя і сімейного благополуччя дітей. Тому роботі з батьками вихованців приділяю особливу увагу. З родинами вихованців проводяться консультації:

1. «Особливості виховання хлопчика».
2. «Особливості виховання дівчинки».

Корисні поради щодо статевого виховання допомагають батькам у доступній формі давати дітям знання про спільні і відмінні ознаки чоловіків та жінок, заохочувати прояви у дівчаток жіночих рис, а у хлопчиків – мужніх, а ще допомагають батькам розуміти власних дітей та взаємодіяти з ними, бо довіра – найважливіший аспект у відносинах між дорослим і дитиною. Якщо поряд з малюком надійний, турботливий дорослий, він завжди почуватиметься захищеним – як психологічно, так і фізично. Щастя людини – у її власних руках. А родом воно – з дитинства, з тих перших життєвих уроків, які кожен отримує у своїй сім’ї. Що винесе дитина з цих уроків – залежить від ковалів дитячої долі – від батьків.

Під час занять та у повсякденній виховній роботі, що складається з бесід, ігрової діяльності, індивідуальної роботи з дітьми, читання художньої літератури я працюю над реалізацією основних завдань гендерного виховання дошкільників, орієнтованого на те, щоб діти, коли стануть дорослими людьми, змогли створити щасливу сім’ю. Тому необхідно долати роз’єднаність хлопчиків і дівчаток у дошкільні роки, формувати у них дружні стосунки, культуру спілкування, повагу одне до одного.