Дитину краще похвалити, ніж посварити
З двох методів — заохочення і покарання — останнє здається більш дієвим, але це не зовсім так. Покарання може викликати в дитини протилежну реакцію — відкритої непокори. Справа в тому, що і похвалою і покаранням потрібно користуватися дуже обережно.
Уявіть собі маму, яка несе до столу склянку соку, її малюк, якому вже хочеться в усьому копіювати свою маму, намагається зробити те саме. А мама говорить «не можна» і кидається до нього, побоюючись, що він проллє сік. Це неправильно. Адже вона сама дорікне потім дитину, коли та підросте, що вона їй не допомагає. Навіть якщо малюк хоче зробити щось, що йому ще важко, краще похвалити його: «Який ти в мене великий став», потім відлити трохи соку і дати йому донести склянку. Такий підхід дуже важливий.
Якось доктор Сузукі розповів мені про учня, якого він зустрів у провінційній музичній школі. Вважали, що його зовсім неможливо навчити. Він грав на скрипці жахливо, ніхто не міг допомогти йому. «Ти пограєш мені?» — запитав доктор Сузукі. Це було дуже погане виконання, але доктор похвалив дитину: «Чудово, чудово», — і додав: «А я граю це так. Як ти думаєш, у тебе вийде так само?» — «Вийде», — відповів хлопчик і знову взявся за скрипку. І, як не дивно, у нього стало виходити краще.
Виявилося, що останнім часом бідолаху тільки лаяли, а він жадав підтримки, похвали. Доктор Сузукі вважає, що з дітьми набагато легше працювати, якщо не сварити їх, а хвалити.
Зрозуміло, бувають випадки, коли необхідно і посварити, і примусити, але разом з тим краще у складній ситуації надати дитині право вибору або спробувати переконати її. Якщо малюк рве газету, яку ви ще не прочитали, замість того, щоб просто забрати її в нього або вдарити його по руках, можна підсунути йому стару газету. Якщо цього не зробити, а просто відібрати, ви придушите в ньому дуже важливий імпульс до діяльності, і ще заберете предмет, який йому цікавий, залишивши його без діла. Якщо ви не можете запропонувати малюку ніякої альтернативи, треба принаймні пояснити, чому чогось робити не можна. Може, він і не зрозуміє вашого пояснення, але почує переконливі нотки у вашому голосі, і це на нього подіє позитивно.
«Кращий спосіб зробити дітей хорошими – зробити їх щасливими»
О. Уайльд
Інтуітивно батьки розуміють, що взути, одягти і нагодувати дитину – це означає зробити її щасливою. Але, намагаючись зробити якнайкраще, ми мимоволі припускаємося помилок, забуваючи про важливість виховання почуттів та емоційної чуйності дитини.
Дехто просто ігнорує почуття своїх дітей, вважаючи, що вони не заслужили розуміння. Ці батьки зайняті кар’єрою, бізнесом, собою врешті-решт. У стосунках із дітьми головним вони вважають задоволення найпростіших потреб дитини, тому запитання « Ти поїв?» головне.
Другий етап стосунків. Натомість, щоб навчити дитину долати труднощі, батьки потурають їй. Найбільш конструктивними і соціально доступними засобами батьки роблять вигляд, що проблеми не існує, сподіваючись, що ситуація вирішиться сама собою. Такі батьки частіше дратівливі та сердиті , дозволяють дитині робити все, що тій заманеться, не втручаючись у ситуацію. Дають все що вона просить, аби та заспокоїлась і не вередувала. Але важливо не просто заспокоїти дитину, коли вона засмучена чи збуджена, а й навчити її керувати своїми почуттями. Спираючись на особистий життєвий досвід, навчіть дитину усвідомлювати та висловлювати свої почуття. Надайте дитині можливість виходу негативних емоцій, не зашкодивши оточуючим. Межі дозволеного повинні бути чітко обумовленні. Наприклад: « Ти можеш сердитися на молодшу сестру, але її не можна бити, штовхати і обзивати!»
Спостережливість – важлива умова виховання дитини. Дуже часто вона не хоче обговорювати виниклі труднощі з батьками. Але саме в цій ситуації батькам необхідно бути терплячими та спокійними, знайти привід для довірливої розмови, емоційного зближення.
Тож памя'тайте,щоб виховати дитину щасливою, слід дотримуватись кількох простих правил:
Проводьте з дитиною більше часу, будьте уважними до неї.
Частіше говоріть дитині слова любові та підтримки: «Я люблю тебе…», «Я пишаюся тобою…», «У тебе все вийде. Спробуй ще раз…» та ін.
Намагайтесь виховувати дитину у спокійному оточені, уникайте скандалів і конфліктів.
Встановіть з дитиною довірчі видносини.
Своїм прикладом вчіть дитину бути турботливою. Для цього краще завести домашнього улюбленця.
Частіше обіймайте дитину, цілуйте її, цінуйте її кожне навіть найменше досягнення. Нехай вона постійно відчуває вашу любов та турботу.
І завжди пам’ятайте, що хороша дитина виростає у щасливих та люблячих батьків.