Правила поведінки дітей під час повітряної тривоги.
Правила поведінки дитини у громадському місці:
Гімнастика для очей
Як зробити прогулянки з дітьми безпечними та захистити їх від вибухонебезпечних предметів?
Якщо у вашому місті нещодавно вели бойові дії чи територія, де ви живете, перебуває під обстрілами, вам потрібно бути дуже уважними та обережними під час прогулянок:
🌳 Не відвідуйте парки, ліси та пляжі, якщо ваша місцева влада забороняє це робити.
🌈Уважно огляньте дитячий майданчик перш ніж гуляти там, не тільки під ногами, але й на рівні кущів та гілок дерев.
🧸Не дозволяйте дітям наближатись та піднімати незнайомі та покинуті речі, як-от іграшки, книжки, пакунки, сумки і тп. Вони можуть бути замінованими.
Дивіться відео про безпечні прогулянки, поширюйте його та бережіть своїх рідних! ❤️
Як залучати дітей до морально-патриотичного виховання вдома?
Як відволікти дитину від негативу, грою!
Під розпорядком дня розуміємо раціональний розподіл часу протягом доби на сон та неспання.
Сон — життєво важлива потреба людини будь-якого віку. Він сприяє відновленню сил, затрачених в період неспання. Для дітей віком від двох років норма тривалості сну — 11-12 годин.
Під час неспання дитина розвивається і пізнає світ. Для того щоб вона розвивалась органічно, важливо розробити раціональний розпорядок дня, що враховував би вимоги до харчування, фізичної та розумової активності, відповідні до віку дитини. Зауважимо, що правильний розпорядок дня дає змогу:
Ø дисциплінувати (сприяє дотриманню у порядку місця для гри, навчання тощо);
Ø зміцнювати здоров'я;
Ø формувати культурно-гігієнічні навички;
Ø формувати навички здорового способу життя.
Складаючи розпорядок дня вдома, батькам слід урахувати таке:
Ø при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та виділяти достатньо часу на сон;
Ø призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;
Ø дотримання запланованого розкладу має бути постійним і системним, не можна порушувати складений розклад;
Ø до правильного розпорядку дня слід обов'язково включити дотримання санітарно-гігієнічного режиму;
Ø необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, возити візочки, іграшкові автомобілі тощо.
Режим харчування вдома
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Батькам слід привчати дитину:
Ø перед прийомом їжі обов'язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
Ø під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
Ø після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Важливо пам'ятати: коли дитина почне харчуватись у дитячому садку, необхідно буде відкоригувати режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Необхідні культурно-гігієнічні навички
Призвичаювання дитини до розпорядку дня вдома (а потім і в дитячому садку) потребує паралельного формування у неї культурно-гігієнічних навичок. Слід привчати дитину самостійно надягати колготи, штани, шапку, взуватися, знімати та охайно складати одяг. Необхідно подбати і про вміння малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Дитина має вміти користуватись носовичком; проситися на горщик, знати, де він знаходиться, та сідати на нього.
Аби дитині було комфортно, порадьте батькам обговорювати з дитиною правила розпорядку, пояснювати їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати в дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
Ø привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п'ють, ложкою їдять тощо);
Ø виховувати слухняність, пошану до дорослих;
Ø заохочувати висловлювати прохання;
Ø навчати словам ввічливості, привітанням.
Санітарно-гігієнічний режим вдома
У дитячому садку на дитину чекають умови, що відповідають санітарним нормам. Задля збереження здоров'я дитини батькам варто подбати, щоб і вдома члени родини неухильно дотримувалися санітарно-гігієнічного режиму.
Приміщення, в яких перебуває дитина (зокрема те, в якому вона спить), потрібно щодня добре провітрювати. Слід також регулярно проводити вологе прибирання, витирати пил, а іграшки чистити або мити з милом, якщо це можливо. Одяг дитини має відповідати її віку та погодним умовам.
Важливо, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням потрібно обдавати окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу батькам слід обов'язково дотримуватися порад санітарно-епідеміологічної станції.
Психологічний клімат у родині.
Легкість звикання до нового розпорядку дня багато у чому залежить від психологічного клімату вдома, м'якості і тактовності батьків, їхніх наполегливості та вміння заохотити дитину вийти за межі звичного, виконувати щось нове. Аби забезпечити емоційно сприятливе перебування дитини у родині, слід:
Ø розмовляти спокійним тоном та не підвищувати голос на дитину;
Ø не конфліктувати у присутності дитини;
Ø спілкуватися з дитиною якомога більше;
Ø сприяти спілкуванню дитини з однолітками;
Ø стимулювати пізнавальну активність дитини;
Ø дотримуватися правил поведінки, культури взаємин та заохочувати до цього дитину.
Коли ви наступного разу подумаєте, що ваша дитина "просто грається", вам варто буде подумати про це знов. Гра має величезну роль у розвитку вашої дитини. Дізнайтесь про те, чому гра є важливою - і навіть більш важливою, ніж читання, писання і рахування.
Багато батьків вважають, що гра – це просто можливість для дітей побавитись і провести час. Як часто ми кажемо: "Та він просто грається". Однак, нічого простого з цим не пов’язано. Ми б навіть дозволили собі заявити, що гра є важливою, і навіть, більш важливою для розвитку вашої дитини, ніж вчитись читати, писати чи рахувати!
Роль гри
Насправді, гра має величезне значення для розвитку її соціальних, емоційних, лінгвістичних та інтелектуальних можливостей, вона дозволяє вашій дитині розширювати свої знання про світ, пор такі складні речі, як розмір, форма, сила тяжіння, вага, пружність і гнучкість. І ми переконаємось в тому, що такий процес навчання вже розпочинається протягом перших місяців після народження. Гра також пов’язана із розвитком навичок дрібної моторики, а також істотних моторних навичок, укріплює мязи вашої дитини для того, щоб вона могла повзати, бігати та піднімати важкі предмети. Окрім того, що дозволяє досліджувати якості предметів, гра сприяє розвитку винахідливості, уяви, творчості та всіх видів навичок для вирішення різних проблем. Насправді, спострегігання за всіма складнощами у грі вашого малюк може викликати певні страхи у вас. Однак, гра є важливою для здорового ментального і фізичного розвитку і допомагає маленьким дітям прогресивно розуміти сенс їх світу. Але ви можете задати питання: як проста гра у пересуванні на підлозі двох маленьких елементів конструктора, які, на думку вашого малюка, є автомобілями, і яка супроводжується відповідними звуками, що нагадують гуркотіння машин, може сприяти розвитку дитини важливих довгострокових зв’язків? Напевно, вам ніколи не здавалось, що гра може виконувати таку важливу функцію. Тому давайте розглянемо і проаналізуємо, що саме пов’язане із цими простими, на перший погляд, видами діяльності, які так захоплюють дітей протягом перших років їх життя.
1. Добрий ранок починається ввечері. Зібрати себе, мов пазл, легше тому, заздалегідь подумає що буде робити наступного дня, які справи потрібно вирішити. Підготуйте на ранок потрібні речі, що звільнить вранці трохи часу. І не важливо, на що він буде витрачений: на солодкий сон, на смачний, без поспіху сніданок.
2. Повноцінний сон. Дорослим потрібно 7-8 годин сну, а не 4. Проте, дослухайтесь до свого тіла, живіть з ним в гармонії. Дуже важко радіти життю, якщо Ваш організм виснажився і не встиг відновити сили. Ця порада здається надто очевидною, але істини залишаються беззаперечними.
3. Будильник ‒ не ворог. Сигнал будильника не повинен дратувати, лунати в радіусі кількох вулиць. Поставте ритмічну мелодію, яка Вам подобається. Якщо любите класику ‒ це ідеальний варіант.
4. Заряд енергії. Робіть, те що Вас бадьорить! Як не можливо з похмурим обличчям слухати рок-н-ролл, так і вкрай важко не прокинутися після контрастного душу (що не тільки додасть енергії, а й зміцнить здоров’я!).
5. Секретні прийоми. Спробуйте після пробудження помасажувати мочки вух і пушечки пальців. Впливайте, на точки свого організму! Лежачи в ліжку потягніться а потім зробіть легку зарядку.
6. Допоможе чудо-техніка. Для тих, хто може проігнорувати не лише будильник, а й сирену винайшли безліч гаджетів. Тепер будильник може літати, їздити по кімнаті, вмовляти відгадати головоломку чи підсмажити бекон. Такий пристрій не дозволить проспати важливу зустріч.
7. Режим. Привчіть себе засинати і прокидатися в один і той же час, не наїдатися перед сном. Ваш мозок запам’ятовує цей розпорядок. Завдяки цьому Ви почуватиметесь добре, незалежно від того, це ‒ ранок понеділка,чи суботи.
Роль гри в емоційному розвитку дитини не можна переоцінити. Діти часто вирішують складну ситуацію, наприклад, народження брата або сестри, відпрацьовуючи її у безпечних умовах гри в своєму власному маленькому вигаданому світі. Насправді дитячі терапевти часто використовують гру щоб допомогти дітям, які зазнали певних травм. Як мамо або батько ви можете дізнатись більше про страхи вашої дитини і ті питання, що її непокоять, якщо уважно спостерігатиме за її грою, а не ставлячи конкретні запитання. Тому, замість того, щоб питати "ти розстроєний?", що означає для дитини висловити словами те, що вона відчуває – і це просто не можливо для неї на цьому етапі її розвитку – ви можете встановити її глибші почуття, уважно спостерігаючи на деталями її гри. Прояви гніву та ревнощів часто можуть бути зменшені, якщо ці почуття програються із ляльками. Тому це гарна ідея – купити ляльку-пупсика для вашої дитини, якщо ви очікуєте на другу дитину.
Не сваріть дитину, якщо побачите, що вона кричить на ляльку або б’є її. Це насправді здорова ознака того,що вона намагається зрозуміти і контролювати свої нові почуття, направляючи те, що її непокоїть, у свій вигаданий світ і подалі від справжньої дитини із реального світу. Діти також використовують гру для відпрацьовування соціальних стереотипів. Вони граються із ляльками, встановлюючи для них ролі зі світу соціальних стосунків: наприклад, роль вчителя, водія, мами, дитини і поліцейського, наприклад, в різні складні способи, для того, щоб зрозуміти, які такі ролі відрізняються і поступово зрозуміти своє місце у своєму соціальному світі, що постійно зростає. тому наступного разу, коли побачите, що ваша дитина граується в те, що ви вважали "пустою, легкою грою", намагайтесь спостерігати за нею з іншої точки зору, і подумайте про всі розумові зв’язки, які формуються в її мозку, що так швидко розвивається!
1. Тримайте під контролем власні емоції
Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх.
Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків.
"Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації.
2. Станьте ініціатором розмови
Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала.
Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації.
Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом.
«Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників", – каже Рейчел Томасян, ліцензований терапевт з питань шлюбу і сім'ї.
3. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус
Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан.
Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття.
Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію.
4. Спілкуйтеся з дитиною правильно
Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку.
Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися.
5. Продемонструйте свою підтримку
Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці.
6. Будьте чесними зі своїми дітьми
Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь.
Не варто використовувати категоричні фрази, типу "ми всі налякані" або "ми тут нічого не можемо зробити".
7. Дозвольте дитині контролювати ситуацію
"Не говоріть про профілактику, як про спосіб налякати дитину та змусити її мити руки.
Замість цього поговоріть про кроки, які ви всі збираєтесь робити, щоб попередити різні хвороби", – наголошує Рейчел Томасян.
Самоорганізація дошкільника
Поняття «самоорганізація» означає раціональну й усвідомлену організацію своєї діяльності. Якщо йдеться про дитину — чи може вона без зовнішнього контролю, допомоги і стимуляції з боку дорослого організовувати свою діяльність і досягати поставлених цілей. Розвиток самоорганізації пов’язаний із формуванням у дитини в старшому дошкільному віці важливого психічного новоутворення — довільності психічних процесів. На цьому етапі дитина набуває змогу:
· сприймати та розуміти завдання;
· планувати свою діяльність;
· здійснювати самоконтроль діяльності та самооцінку.
«Стартовим майданчиком» для становлення самоорганізації є самостійність дитини.
Як проявляється самостійність
Самостійність зароджується на межі першого і другого років життя, коли у малюків з’являється потужне бажання пізнавати навколишній світ. Перші самостійні дії поступово удосконалюються і ускладнюються під час ігор, занять, спілкування. Показником розвитку самостійності дитини є результативність дій. При цьому постійний контроль з боку дорослого не бажаний — він може призвести до розвитку у дитини безвольності, безвідповідальності, лінощів, інфантилізму.
Що можуть зробити дорослі?
Насамперед дорослі мають пам’ятати, що обсяг самостійних дій дитини поступово збільшується. Відтак допомогу потрібно зменшувати. Навіть якщо дитині потрібно набагато більше часу на виконання дії власноруч, ніж це зробили би дорослі — необхідно стримати власну нетерплячку і дати їй цей час. Тим паче, що під час «карантинного» перебування вдома це можна собі дозволити. У деяких сім’ях дитину довго вважають маленькою і цим блокують розвиток її самостійності. Такі діти звикають до надмірної опіки, у дитячому садку і початковій школі почуваються безпорадними та самотніми. Проте у підлітковому віці батьки починають вимагати від цих дітей прояву самостійності. Але ж ця якість не може сформуватися сама собою! Якщо допомагати дитині й схвалювати проявлену нею ініціативу, то у її діях скоро проявиться важливий компонент самостійності — цілеспрямованість. Її ознаками є захоплення справою, прагнення отримати не будь-який, а саме бажаний результат. Цілеспрямованість проявляється і у прагненні копіювати дії дорослих (прати білизну, як мама, забивати цвях, як тато, тощо). Не всі батьки охоче підтримують прояви дитячої самостійності, вважаючи їх обтяжливими, або й небезпечними. Утім не варто припиняти самостійну діяльність дитини чи перемикати її увагу. Лише якщо дитина вдалася до дій, небезпечних для себе чи оточення, її треба зупинити. Якщо ви підтримуєте ініціативу малюка, у нього формуватимуться такі риси: посидючість наполегливість організованість. Важливо, що невдача для дитини, яку підтримують, не стає приводом відмовитися від задуманого. Навпаки, це підштовхує подвоїти зусилля і за необхідності звернутися по допомогу до дорослого. При цьому дитина може одразу відмовитися від допомоги, щойно відчує, що може впоратися сама. Батькам варто дотримуватися декількох правил: дати змогу дитині переживати власний досвід успішних самостійних дій і досягнення бажаного результату. Для цього організуйте сприятливе середовище, пропонуйте дитині різні варіанти дій у межах дозволеного; визначити ліміт дозволеного: що, коли і де можна робити; оцінювати позитивно діяльність дитини, її результати, а головне — зусилля, які доклала дитина до досягнення бажаного результату. Це заохочуватиме дитину повторювати досвід у подальшій діяльності.
Яку діяльність запропонувати дошкільнику
Ігрова
Гра завжди бажана для дитини. Вона створює позитивне емоційне тло, на якому всі психічні процеси протікають активно. Ігрова діяльність сприяє і розвитку в дитини навичок, необхідних для самообслуговування й надання допомоги дорослим. Наприклад, у різних сюжетно-рольових іграх дитина має змогу багаторазово моделювати й закріплювати послідовність прибирання, прання, одягання, прийому їжі, одягання й роздягання (ляльки) тощо.
Трудова
У дошкільників є бажання самостійно діяти з предметами зі «світу дорослих» — мити посуд, накривати на стіл, підмітати тощо. Тож малюкам неодмінно слід давати посильні трудові доручення. Для дітей це спосіб самоствердження, втілення своїх бажань і можливостей. У старшому дошкільному віці у дітей з’являється почуття відповідальності за свою роботу, а також новий мотив діяльності — зробити для інших. Дитина проявляє ініціативу, у неї з’являється об’єктивна самооцінка. У цей період діти навчаються працювати разом, розподіляти між собою обов’язки, домовлятися, здійснювати дії так, щоб інший міг їх успішно продовжувати. Залучати дітей до побутової праці важливо, бо під час такої діяльності між дитиною і дорослим встановлюються стосунки реальної взаємодопомоги, координації дій, розподілу обов’язків. Зароджуючись у дошкільному віці, ці стосунки розвиваються й надалі.
Художньо-продуктивна
У різних видах художньо-продуктивної діяльності формується незалежність дитини від дорослого, прагнення до пошуку адекватних засобів самовираження. Дошкільники мають змогу втілити свої задуми та реалізувати творчі здібності.
Кашляти потрібно в зігнутий лікоть, а не в руку.
"Існує етикет кашляння, коли ми маємо кашляти в зігнутий лікоть, а не в руку.
Якщо хтось використовує хустинки, то їх після цього треба викидати.
А гігієна для запобігання коронавірусу дуже подібна до гігієни звичайного сезонного грипу", – пояснив Хабіхт.
Лікар Комаровський порадив дорослим "кооперуватися", щоб "поки одна мама гуляє з двома дітьми, інша могла виспатися та відпочити від подвигу материнства"
Лікар Комаровський стверджує, що гуляти з дітьми під час карантину не просто бажано, а й потрібно, адже відсутність свіжого повітря може викликати більш серйозні хвороби, ніж коронавірус.
За його словами, без прогулянок діти можуть зустрітися з такими хворобами як бронхіт, тонзиліт, астма чи загострення алергії.
"Звертаю увагу: діти, позбавлені свіжого повітря, дадуть таку кількість бронхітів, тонзилітів, дерматитів, астм, загострень алергії тощо, що коронавірус здасться вам милою та привабливою болячкою", - зазначив він.
Комаровський пояснив, що дотримуючись низки умов, можна спокійно брати дітей і гуляти з ними навіть під час періоду карантину.
Ось на що потрібно зважати:
під час прогулянки ви не контактуєте з іншими людьми;
діти спілкуються невеликими групами (до 5 осіб) під наглядом дорослих, які дотримуються дистанції;
ви маєте можливість залишити власне помешкання не вступаючи в контакти з іншими людьми і не "облизуючи" по дорозі двері, поручні, кнопки і т.д;
ви знаєте, як правильно відкривати двері, як натискати кнопки ліфта, ви маєте із собою санітайзер і знаєте, як ним користуватися, ви готові, в решті решт, пройтися по сходах пішки, уникаючи кабіни ліфта, яка не провітрюється;
ліс і парк – це хоч і далі, але набагато краще, ніж лавочка біля під'їзду.
До того ж, Комаровський радить дорослим кооперуватися, щоб одна мама могла набратися сил і виспатися, поки інша гуляє з двома дітьми одразу.