Поради психолога

Ведемо дитину в перший клас. Поради психолога батькам першокласників

Батькам учнів перших класів

·  З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.
·  Не підганяйте, розраховувати час - це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили − провини дитини в цьому немає.
·  Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.
·  Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії.
·  Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов'язків і стане більш зібраною.
·  Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без застережень: „Дивись, поводь себе гарно!", „Щоб не було поганих оцінок" та таке інше. У дитини попереду - важка праця.
·  Забудьте фразу „Що ти сьогодні отримав?!", а краще запитайте: „Про що нове ти сьогодні дізнався?". Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте, як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.
·  Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід − зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.
·  Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
·  Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.
·  Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань, необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань - з 15 до 17 години.
·  Пам'ятайте, що телевізор - ворог № 1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивитися тільки дитячі передачі.
·  Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що у дитини вистачить сил і часу. Початок навчального року − період стресу, і перевантаження можуть тільки нашкодити.
·  Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
·  У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Усі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
·  Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий загальний стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження.
·  З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною, щоб вона лягала спати в один і той же час. Сон для школярів має першочергове значення. У І чверті дитина повинна спати не менше 10-11 годин, потім можна скоротити до 9-10 годин.
·  Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. І не треба думати, що школяр уже достатньо дорослий для того, щоб йому розповідали казки. Використайте спосіб, перевірений століттями: тихо поговоріть з дитиною перед сном, попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі. Такі хвилини - одна з не багатьох можливостей для справжнього спілкування.
·  Знайте, що навіть великі діти (7-8 років) люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь цього робити. Це їх заспокоює, знімає денну напругу, допомагає спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй мають батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.
·  Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину, навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і потім повернутися до виконання завдань.
·  Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на Вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.
·  Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.

"Віковий" портрет дитини на порозі школи:

- у дитини є бажання піти до школи;

- впевнена у своїх силах, доброзичлива, відкрита зовнішньому світу;

- у грі проявляє ініціативність, самостійність. Любить малювати, конструювати, полюбляє рухливі ігри. Легко обирає собі партнерів-друзів для гри;

- активно спілкується з дорослими та однолітками, здатна домовлятися, враховуючи інтереси інших;

- допитлива, задає багато питань стосовно оточуючих предметів та явищ, намагається самостійно пояснити їх. Полюбляє спостерігати, міркувати, проявляє цікавість до книжок;

- часто фантазує;

- може виконувати прохання дорослих, намагається досягнути поставленої мети. 

Психологи вважають, що батьки, у першу чергу, повинні запам'ятати наступні правила:
1. Визначити час спільної взаємодії дитини з дорослими (наприклад, 1- 1,5 години з дитиною активно співпрацює дорослий, а потім дитина працює якийсь час самостійно).
2. Необхідно батькам знати темп роботи своєї дитини, щоб вона могла працювати в оптимальному для неї темпі.
3. Часто учням потрібна не стільки допомога з якого-небуть предмета, скільки допомога в поточній навчальній ситуації. Батькам треба "розглянути" у чому полягає їхня домомога.
4. При допущенні помилки дитиною дорослий повинен зробити так, щоб дитина сама знайшла цю помилку, а не вказувати на неї. Для того, щоб допомогти дитині знайти свою помилку, дорослий має спростити завдання, вирішивши яке, дитина змогла б самостійно виявити і виправити свою помилку.

Поради батькам, що допомагають дітям навчатися:

1. Намагайтеся співпрацювати з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес-найкраща з мотивацій.

2. Кращий час для розумової діяльності з 15.00 до 17.00.Після 15-20 хв. виконання завдань краще робити 10-15 хв. "перерви" ( бажано рухливі).

3. Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і практика.

4. Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного просування або навіть деякого регресу вашої дитини.

5. Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за межі її інтелектуальних можливостей.

6. Працюючи з дитиною, її не слід перевантажувати. Не змушуйте дитину виконувати вправу, якщо вона весь час крутиться, стомилася. 

Десять заповідей для батьків майбутнього першокласника. Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання

5.Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».

6.Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

7.Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчувала, що це вам цікаво.

8.Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

9.Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

10.Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання

2.     Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи її розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, наприклад, вказівка на довідники, генерування  правил, відгадування ребусів, що може сприяти розв’язанню проблеми. Але не подавайте сам розв’язок. Не спонукайте свою дитину тільки до різних шляхів розв’язання завдань.

3.     Дайте своїй дитині можливість попрацювати над матеріалом удома.

4.     Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою.

5.     Не ставте перед своєю дитиною завищених вимог, щоб вони не були суворішими за вимоги вчителя.

6.   Будьте, як вихователь, зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків за читанням, швидше сама почне читати, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.

7.    Говоріть позитивно про школу, вчителів та навчальні предмети. Вашій дитині досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи.

Пам’ятка для батьків першокласників

Шановні батьки першокласників! Ваша дитина на порозі пізнання.

1. Поважайте її працю. Розмовляйте з дитиною, як з рівним.

2. Менше карайте, критикуйте, вимагайте.

3. Прищеплюйте дитині здорову звичку до навчальної праці не погрозами, а переконаннями і власним прикладом.

4. Правильно організуйте робоче місце.

5. Готуйте руку дитини до письма. Давайте їй вправи для розвитку кисті: малювання, штрихування, вирізування, виготовлення різноманітних іграшок, ліплення з пластиліну.

Ваша дитина цього року йде у перший клас? 

Ваша дитина цього року йде у перший клас? Тоді саме час вмикати зворотний відлік часу і почати підготовку до школи. Але навіть не думайте муштрувати дитину читанням чи лічбою. Адже значно важливішими є навички комунікації, орієнтування в просторі, готовність дотримуватися правил та розпорядку дня, знання безпекових алгоритмів під час повітряних тривог.

Пояснюйте дитині, хто такий учитель. Розкажіть, що роль учителя — бути наставником для дітей: він допомагає вчитися, пізнавати світ, він є другом, але він також несе відповідальність за учнів. Вчителя слід поважати, а не боятися. Проговоріть із дитиною варіанти звертання до вчителя: залежно від школи це може бути звертання на ім’я по батькові або «пані Маріє», «пане Андрію». Але в жодному разі не «тьотя Наталя» чи «дядя Віктор».

Програвайте з дитиною ситуації привітання з учителями та учнями. Поясніть, що вчитель — друг, але все ж старший, тому з учителями школи слід вітатися «Добрий ранок», «Добрий день», а з однокласниками можна «Привіт». Якщо дитина не ходить у садочок, варто потренувати стандартні фрази знайомства: «Привіт, мене звати Софія. Давай разом гратися./Можна погратися біля тебе/твоєю іграшкою?» Для успішного спілкування з однолітками дитина повинна вміти розповісти, що вона любить робити, чим бавитися, що їсти.

Привчайте дитину вдома до «шкільного» розпорядку дня. Дитина повинна мати власне окреме робоче місце, де можна сидіти зручно, з рівною спиною, правильно тримаючи ручку. Практикуйте вдома зосереджену роботу дитини за столом не більш ніж 20 хвилин, потім — рухливу перерву. Дуже прошу батьків не ставити на дитячий стіл перекус, бо так дитина привчиться малювати і хрумати пластівці одночасно. У закладі освіти ми ще раз наголошуємо на правилі: на уроці їсти не можна, для цього є перерва.

Якомога більше говоріть з дитиною. Це найкращий спосіб підготуватися до школи — ідете вулицею, говоріть про все, що бачите довкола: про дерева, тварин, погоду, автомобілі. Цікавтеся думкою дитини, слухайте її та не перебивайте. Це дуже ефективний спосіб розвивати мовлення дитини та її навички спілкування.

Відомості дитини про себе: власне ім’я та прізвище, імена батьків, домашня адреса, місто, країна, дата свого народження. Обов’язкові загальні поняття: пори року, послідовність місяців року та днів тижня, назви різних фруктів, овочів, тварин та рослин, елементарні правила дорожнього руху. Звісно, на уроках ми знову будемо вивчати місяці та пори року, але ці поняття вже мають бути знайомі дитині.

Поясніть, що у школі діють правила, і їх треба дотримуватись. Але не муштруйте дитину, що в класі можна говорити лише з дозволу вчителя або тільки якщо була піднесена рука. У Новій українській школі на кожному уроці ми маємо живий діалог дітей, тому тут діють правила взаємоповаги: не можна перебивати того, хто говорить, перекрикувати чи вигукувати. Усі правила співжиття у класі ми з дітьми спершу створюємо, а потім стараємося дотримуватися. Батьки мають власним прикладом привчати дітей уважно слухати співрозмовника і не перебивати.

Перевірте базові побутові навички дитини. З досвіду роботи з дітьми знаю, що на момент першого класу дітям ще складно самостійно зав’язувати шнурки, застібати/розстібати пасок, штани чи спідницю, переодягатися в спортивну форму тощо. Упевніться, що дитина вміє робити все це сама, без допомоги дорослого, або намагайтеся купувати речі без складних застібок чи шнурівок. Привчайте дітей складати свої речі охайно в одному місці, а не розкидати по класу.

Упевніться, що дитина має навички самообслуговування. Дитина має чітко знати: якщо їй треба до туалету, вийти можна в будь-який момент уроку без окремого дозволу від учителя. Достатньо просто повідомити вчителя, що є потреба вийти.

Привчайте дитину впізнавати свої шкільні речі та тримати їх впорядкованими. По-перше, купуйте речі до школи разом із дитиною: щоб вона сама їх обирала, а потім могла впізнати свої. Щоб діти не плутали зошити та підручники, поки вони ще не впевнено читають, я пропоную учням спеціальні наліпки. По-друге, тренуйте навички дитини складати шкільну сумку за розкладом на наступний день: хай дитина роздивиться всі відділення свого рюкзака і визначить, куди і що складатиме. У першому класі це можна робити разом із дорослим, але до 4-го класу дитина вже повинна повністю сама збиратися до школи. По-третє, раджу батькам підписувати одяг дітей на внутрішніх етикетках: так учитель зможе швидше знайти власника речі.

Влаштуйте гру-імітацію «Мій перший день у школі». Перетворіть один день на гру у школу: хай хтось із батьків грає роль учителя, а хтось — іншого учня. Так зможете потренувати всі складові шкільного дня, змоделювати ситуації на уроці чи на перерві. Батьки, закликаю вас не боятися гратися, адже гра лежить в основі навчання у Новій українській школі, і це справді ефективний спосіб прокачування навичок.

Вивчіть з дитиною алгоритми дій у разі повітряної тривоги. Разом із дитиною пройдіться маршрутом від школи додому, покажіть дитині найближчі укриття, розкажіть, як діяти у разі сигналу повітряної тривоги. Складіть разом із дитиною тривожний рюкзачок, який вона братиме з собою до укриття, та поясніть, що у школі потрібно неухильно виконувати інструкції вчителів під час повітряної тривоги.

Поради батькам першокласника

Порада друга:

Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації.

Запитайте будь-якого знайомого першокласника, яка у нього вчителька. У відповідь ви, швидше за все, почуєте, що вона найкраща, найкрасивіша, найдобріша. Для першокласника вчителька стає одним з найголовніших дорослих у житті.

У перші місяці в закладі освіти вчителька закриває собою маму і тата. Мудрим вчинком треба підтримати цю «закоханість» дитини і не ревнувати. Співробітничайте з вчителями вашої дитини, пропонуйте допомогу, проявляйте активність. У класі з активними батьками, як помічено, тісніші і кращі стосунки між дітьми, цікавіше життя, більше свят і походів.

Навіть якщо особисто у вас, як батьків, є якісь питання до вчителів, вам здається, що щось потрібно робити по-іншому, всі тертя повинні залишитися між дорослими. Інакше дитина буде вимушена розриватися між любов'ю до батьків і авторитетом вчителя.

Дуже шкідливі негативні чи нешанобливі вислови про школу і вчителів «у сімейному колі», це значно ускладнить дитині адаптаційний період, підірве спокій дитини і впевненість в турботі і згоді між важливими для неї дорослими людьми.

Порада третя:

Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.

Побачивши батьків спокійними і впевненими, дитина відчує,  що боятися школи просто не потрібно. Одна бабуся плакала, збираючи внука зранку в школу. Вона гладила його по голові, бігала між портфелем і одягом і голосила: «Куди ж ми тебе відпускаємо! Тебе ж там цілий день годувати не будуть! Як же ти там сам один без мене будеш!» І так кожного ранку протягом місяця.  Зустрічали хлопчика зі школи так, ніби він тільки повернувся живим з війни.

Батьки хлопчика помітили, що дитина почала «боятися школи». Основну роботу провели з бабусею.

Її запросили на цілий день на шкільні заняття, вона була присутня на всіх уроках, снідала разом зі всім класом, зайшла в шкільну роздягальню, медичний кабінет, спортивний зал.

До речі, гордість хлопчика не була вражена присутністю в класі бабусі. Йому пообіцяли, що він розповість однокласникам, що це його бабуся, тільки якщо захоче сам. Після цього дня бабуся зрозуміла, що внук росте і тепер школа йому по плечу. Дуже швидко пройшли страхи і у самої дитини.

Порада четверта:

Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і відчувати себе впевнено.

Особливо ваша допомога знадобиться, якщо дитина не ходила до школи в дитячий садок. В цьому випадку вона не звикла до того, що увага дорослих розподіляється відразу між декількома дітьми. Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками, допоможіть стати вашій дитині цікавою іншим. Вчіть її новим іграм, щоб вона могла показати їх друзям. Запросіть однокласників вашої дитини до вас додому - просте чаювання, а маленький господар навчиться приймати гостей.

Не варто «підкуповувати» увагу шкільних товаришів вашої дитини дорогими іграшками та одягом. Так ваша дитина не навчиться бути потрібною іншим. Ваш син чи дочка може зіткнутися із заздрістю однокласників.

Упевнений в собі, товариський малюк адаптується до будь-якої ситуації швидше і спокійніше.

Порада п'ята:

Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя.

Дитина звикає до закладу освіти не тільки психологічно, але і фізично. Багато дітей в першому класі вперше стикаються з необхідністю вставати в один і той же час зранку.

Впродовж  3-6 годин шкільного дня дитина активно вчиться. У шість-сім років таке навантаження дорівнює напруженому робочому дню дорослої людини.

З початком шкільного навчання різко збільшується навантаження на нервову систему, хребет, зір, слух дитини.

Якщо до цього ви не дотримувалися режиму дня, то постарайтеся м'яко ввести його. Ваша дочка чи син потребує  регулярного  тривалого сну. Допоможіть школяру навчитися засинати в один і той же час.

Не примушуйте дитини відразу сідати за уроки.

Дитині потрібний час, щоб відпочити. Це корисно і для самого процесу навчання. Мозок використовує час відпочинку, щоб «укласти нові знання на потрібні полички». Дитині, як і нам, після робочого дня потрібно трошки тиші і відпочинку. Поклопочіться про здоров'я вашої дитини, оскільки в перші місяці шкільного навчання огріхи в режимі дня позначатимуться серйозніше, ніж раніше.

Порада шоста:

Мудре відношення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.

Багато батьків так хочуть гордитися своїми дітьми і так турбуються про їх оцінки, що перетворюють дитину на додаток до шкільного щоденника.

Шкільні успіхи, безумовно, важливі. Але це  - не все життя вашої дитини.

Шкільна оцінка - показник знань дитини з даної теми даного предмету на даний момент. Ніякого відношення до особи дитини це не має.  Хваліть дитину за її шкільні успіхи. І пам'ятайте, ніяка кількість «гарних оцінок» не може бути важливішою за щастя вашої дитини.

Тест: Чи готова ваша дитина до школи?

Запитання №2:

Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

так

ні

Запитання №3:

Чи може Ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

так

ні

Запитання №4:

Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

так

ні

Запитання №5:

Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

так

ні

Запитання №6:

Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?

так

ні

Запитання №7:

Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?

так

ні

Запитання №8:

Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

так

ні

Запитання №9:

Чи розвинена у Вашої дитини дрібна моторика рук?

так

ні

Запитання №10:

Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

так

ні

Запитання №11:

Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

так

ні

Запитання №12:

Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

так

ні

Запитання №13:

Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

так

ні

Запитання №14:

Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

так

ні

Запитання №15:

Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

так

ні

Запитання №16:

Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

так

ні

Опис, який учні побачать після проходження тестування

Кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:

14 – 16 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

9 – 13 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли “ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

8 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Шановні батьки, пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини!