Музей історії закладу освіти

ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ

 ПАМ'ЯТАЄМО   ПРО   ГЕРОЇВ

16 КВІТНЯ 2024 РОКУ У ЗРАЗКОВОМУ МУЗЕЇ "ІСТОРІЯ ШКОЛИ" ЧЕРНІГІВСЬКОГО КОЛЕГІУМУ №11  ВІДКРИТО НОВУ ЕКСПОЗИЦІЮ, ПРИСВЯЧЕНУ НАШИМ УЧНЯМ ТА ВИПУСКНИКАМ, ЗАГИБЛИМ У ВІЙНІ З РАШИСТАМИ З 2014 РОКУ...

Першими відвідувачами нової експозиції стали учні 4-Б класу, а наймолодші "Слідопити" - учні 5 - Г класу - провели першу в своєму житті екскурсію. Вони дуже хвилювалися, але в них все вийшло!  Початківці почули теплі слова про Героїв - захисників, про яких вже чули неодноразово (Володимир Близнюк, Володимир Шпак, Олександр Закіров, Віктор Антоненко, Анна Чумак), дізналися також імена Героїв, яких, нажаль, продовжує забирати страшна війна (Павло Буренок, Ростислав Пархоменко, Володимир Сусленніков, Вячеслав Яковенко), переглянули фото та особисті речі Героїв, що зберігаються в шкільному музеї. 

Герої відлітають журавлями в небо, та залишається ПАМ'ЯТЬ. І буде жити вічно. Слава ГЕРОЯМ!!!

РАЗОМ НАБЛИЖАЄМО ПЕРЕМОГУ!

          Допомога ЗСУ - головне завдання кожного українця сьогодні. Колектив Чернігівського колегіуму №11 постійно долучається до акцій та зборів на підтримку наших захисників. Ось і нещодавно на запит бійців 165 батальону 119 бригади ТРО було проведено збір коштів на придбання антитепловізовних плащів, що зможуть захистити наших снайперів. Спільними зусиллями педагогічного колективу (було проведено черговий, 13-й розіграш благодійної лотереї), батьківської громади та небайдужих українців (через мережу ФБ) було зібрано 41500 грн та придбано 5 плащів. 

       На зустрічі з військовослужбовцями в/ч А7331 Єгором Чаусом та Максимом Грабовцем учні передали плащі а також зібрані смаколики, листи і малюнки для наших захисників та захисниць.

      Дякуємо всім, хто долучається, адже тільки завдяки міцному тилу будуть перемоги на фронті. 

ДО ДНЯ ЗАХИСНИКІВ ТА ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ 

ЛІНІЙКА-РЕКВІЄМ З ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ 

ЗАГИБЛИХ ВИПУСКНИКІВ КОЛЕГІУМУ

4 ЖОВТНЯ В ЧЕРНІГІВСЬКОМУ КОЛЕГІУМІ №11 ВІДБУВСЯ ПАМ'ЯТНИЙ ЗАХІД - лінійка-реквієм, присвячена вшануванню пам'яті шести полеглих у бою з ворогом випускників колегіуму, які захищали Україну як за часів АТО/ООС, так і за час повномасштабної війни. Разом з тим, учні та гості вшанували пам'ять учениці колегіуму - десятикласниці Анни Чумак, яка загинула від куль російських окупантів під час спроби у березні 2022 року евакуюватися з міста, яке на той час перебувало під постійними обстрілами ворога.

Пам'ятний захід керівництвом колегіуму проводиться щорічно із запрошення рідних та близьких полеглих випускників навчального закладу. Цьогоріч на лінійку-реквієм завітали мати старшого лейтенанта Володимира Шпака - Світлана Олександрівна, дружина старшого солдата Віктора Антоненка – Ольга, а також брат лейтенанта Дмитра Буренка - Максим. Традиційно, вшанувати пам'ять полеглих воїнів-земляків та десятикласниці Анни Чумак запросили  представницю Чернігівського обласного ТЦК та СП - майора Тетяну Романишин, а також представника Регіонального управління Сил ТрО “Північ” Збройних Сил України підполковника Ігоря Бизгана.

"Сьогодні ми зібрались тут, щоб згадати про кожного з наших полеглих вихованців - Володимира Близнюка, Володимира Шпака, Віктора Антоненка, Олександра Закірова, Ростислава Пархоменка, Павла Буренка та Анни Чумак. Наші випускники віддали життя за вільну та демократичну Україну, за нашу з вами свободу. Вони не були байдужими до чужого горя, були порядними, добрими й щирими людьми, які загинули за наше з вами майбутнє - вони мріяли бачити Україну сильною і вільною, своїми діями довели, що вони - дійсно патріоти України! Для кожного з нас вони є прикладом мужності, патріотизму і свободи духу, і сьогодні кожен українець повинен робити все можливе, аби наблизити Перемогу. Пам'ять про наших випускників буде жити доти, доки буде жити Україна, а Україна буде жити вічно!" - наголосила директор Чернігівського колегіуму №11 Світлана Рубан.

"На жаль, ця війна забрала тисячі людських життів та ще більше зруйнувала людських доль. Пам'ятати про тих, кого навіки вирвали з обіймів рідних - обов'язок кожного з нас. Історія показує, що сила українського народу - в його єдності, коли ми разом захищаємо нашу землю, наших рідних, саме тоді ми - непереможні. І, на жаль, Герої гинуть, їх полягло занадто багато - серед них і ваші випускники. Не вмирає тільки пам'ять про них. Тому наш обов'язок перед всіма полеглими - зробити все можливе, аби ці втрати не були марними!" - наголосила представниця Чернігівського ОТЦК та СП Тетяна Романишин.

Світлана Олександрівна, мати старшого лейтенанта Володимира Шпака - командира протитанкового взводу роти вогневої підтримки 13-го окремого мотопіхотного батальйону 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського, який загинув 6 квітня 2021 року на Донеччині, згадує:

"Якось у 2018-му році мій син прийшов додому і сказав: "Мамо, я підписав контракт і йду захищати нашу землю". Я, звичайно, боялася за свою дитину, але він запевнив: "Чоловік - народжений воїном, і коли на мою державу напав ворог - я не можу сидіти вдома. Я давав присягу українському народові - і я мушу його захищати!". Шановні діти, ви - наше підростаюче покоління, і ми сподіваємося, що ви станете справжніми патріотами своєї держави, що ніколи не забудете тих Захисників і Захисниць, які віддають своє життя за те, аби ніякий ворог не сунувся на нашу землю!"

Дружина Віктора Антоненка пригадала перші дні повномасштабної війни:

"Коли почалася повномасштабна війна, я знала, що мій чоловік так просто не сидітиме. Він сказав мені: "Я не знаю як вас захищати, сидячи вдома. Я мушу йти!". Тому, шановні діти, я вас дуже прошу - гарно навчайтеся, любіть своїх батьків, поважайте вчителів та всіх, хто поряд з вами. Всі ми - і цивільні, і військові, дуже стараємось, щоб у вас було щасливе дитинство, на яке ви всі заслуговуєте!"

До школярів звернувся і брат Дмитра Буренка - Максим:

"Я хочу, аби всі ви розуміли, якою великою ціною ми виборюємо Перемогу. Пам'ятайте, що наші полеглі воїни не шкодували себе, вони йшли захищати нас, бо знали, що їх жертви не будуть марними!"

Не забули присутні і про Анну Чумак - ученицю 10 класу колегіуму № 11. Народилася дівчина 20 липня 2006 року, а у 2012 році прийшла у перший клас. По закінченню колегіуму Аня планувала вступити до ветеринарного університету, оскільки дуже любила тварин, але цьому не судилося статися. Життя Ані обірвалося 9 березня 2022 року при спробі евакуюватись із Чернігова. За селом Количівка евакуаційну колону розстріляли російські солдати. В одній з автівок їхала Аня разом зі своєю мамою, тіткою та дядьком. Врятувалась лише одна людина, решта загинули...

Наприкінці пам'ятного заходу учні та гості вшанували світлу пам'ять полеглих вихованців колегіуму хвилиною мовчання.

Сьогодні твориться історія, учасниками якої є ми самі, і від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини. Від нас залежить, чи Україна і надалі буде Незалежною державою. Сьогоднішні події не дають бути осторонь жодному свідомому українцю. Ми повинні допомагати своїй державі, а також - своїм воїнам, які захищають нас та нашу Батьківщину: словами підтримки, оберегами, окопними свічками, маскувальною сіткою, продуктами харчування, домашньою випічкою та теплотою своїх сердець!

СЛАВА УКРАЇНІ!  (за матеріалами ОТЦК та СП)

29 СЕРПНЯ - День пам’яті захисників України

Близнюк   Володимир Володимирович    (28.08.1988 – 06.09.2014) 

Володимир Володимирович Близнюк  народився 28 серпня 1988 року у Чернігові. Закінчив Чернігівський колегіум № 11, музичну школу. Строкову службу проходив у внутрішніх військах. Після армії працював і заочно навчався в університеті, мріяв стати юристом.

Після окупації Криму пішов разом з батьком – підполковником у відставці – до військкомату. Батька не взяли за віком, а Володимир пішов добровольцем до 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1».

       Загинув Володимир від осколку ворожої міни під час бойового чергування у селищі Станиця Луганська 6 вересня 2014 року. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Рішенням міської ради міста Чернігова у 2020 році присвоєно почесне звання "Захисник України – Герой Чернігова" (посмертно).

Шпак   Володимир Віталійович   (13.03.1984 – 06.04.2021) 

Шпак Володимир Віталійович народився 13 березня 1984 року в Чернігові. В 2001 році закінчив Чернігівський колегіум № 11.    Вступив до Чернігівського державного інституту економіки і управління на спеціальність «економічна кібернетика», який закінчив у 2006 році. Одночасно закінчив військову кафедру при Харківському університеті, отримав звання «молодший лейтенант».

Працював на різних посадах, але весь час цікавився зброєю, працював у «Міжнародній збройній компанії» на посаді менеджера.

З 2014 року — інструктор Центру тактичної підготовки. Займався домобілізаційною підготовкою військовослужбовців та цивільного населення.

        У 2018 році вступив до Збройних сил України на військову службу за контрактом до 13-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського (м. Конотоп Сумської області). З лютого 2018 року перебував на Сході.

6 квітня 2021 року в зоні проведення операції Об'єднаних сил було зафіксовано  порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації. Недалеко від населеного пункту Невельське Донецької області противник відкривав вогонь із протитанкових гармат «Рапіра». Внаслідок ворожого обстрілу старший лейтенант Шпак Володимир Віталійович зазнав поранень, несумісних із життям. Похований герой у Чернігові, на кладовищі Яцево. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ΙΙΙ ступеня (посмертно).

Антоненко  Віктор Валентинович   (21.02.1983 – 09.03.2022) 

Віктор Валентинович Антоненко народився 21 лютого 1983 року в Білорусі. Після Чорнобильської аварії родина переїздить до Чернігова. В 1991 році Віктор пішов в перший клас 11 колегіуму. З дитинства хлопчик був дуже цілеспрямованим  і працьовитим з  великим добрим серцем. Віктор дуже гарно навчався, захоплювався футболом і волейболом, де досяг гарних результатів. (одну з його нагород ви бачите в музеї).

В школі, разом з хлопцями, Віктор створює музичний гурт Crystal Sword. Цей гурт набув популярності не тільки в школі, а і в місті. Віктор писав музику та тексти до своїх пісень. Він був одним з найкращих гітаристів Чернігова.

В 2001 році Віктор закінчив школу, був ведучим випускного вечора, до якого написав пісню і присвятив своїй вчительці.

Після закінчення школи  був Інститут економіки та управління бізнесом, військова служба, робота на керуючих посадах в банку.

Останніми роками Віктор дуже захоплювався настільним тенісом, брав участь у багатьох змаганнях та виборов багато нагород. Мріяв відновити свій музичний гурт, але не склалося…

На початку повномасштабної війни Віктор без роздуму пішов захищати свою сім’ю та Батьківщину,  інакше він вчинити не міг.

Загинув Віктор 9 березня 2022р, від осколкового поранення під час ворожого бомбардування стадіону ім. Гагаріна.

Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) (Указ Президента №735/2022) 25 жовтня 2022 року

Чумак  Анна Олегівна   (20.07.2006 – 09.03.2022) 

Анна Олегівна Чумак. Учениця 10 класу колегіуму № 11. Загинула від рук російських окупантів при спробі евакуюватися з Чернігова 9 березня 2022 року.

Аня Чумак народилася 20 липня 2006 року. У 2012 році вона прийшла у перший клас   Чернігівського колегіуму №11.

Анна була дуже романтичною, полюбляла гуляти на природі. Захоплювалася творчістю, любила читати, малювати, вишивати, плести з бісеру. Дівчинка  мала теплі стосунки з рідними, найближчою людиною  для Ані  була мама, охоче проводила час з бабусею.

Зі спогадів бабусі: «Анечка була для нас сонечком. Я була з нею щасливою бабусею. Вона допомагала мені. Ми ходили разом на річку, по гриби. Разом будували плани на майбутнє»

По закінченню колегіуму Аня планувала вступити  до ветеринарного університету, оскільки дуже любила тварин, але цьому не судилося статися

Життя Ані обірвалося 9 березня 2022 року при спробі евакуюватись із Чернігова, який в той час постійно обстрілювався.

За селом Количівка евакуаційну колону розстріляли російські солдати. В одній з автівок їхала Аня разом зі своєю мамою, тіткою та дядьком. Врятувалась лише одна людина, решта загинули.

Закіров  Олександр Сергійович   (28.09.1985 – 07.08.2022) 

Олександр Сергійович Закіров. Народився 28 вересня 1985 року у Чернігові. Навчався у Чернігівському колегіумі №11, а після його закінчення - у Чернігівському державному інституті економіки та управління. Працював в ІТ-сфері. З початком повномасштабного вторгнення росії вирішив долучитися до оборонців України і потрапив на військову службу до 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат»

Олександр забезпечував роботу техніки та разом з побратимами давав гідну відсіч російським окупантам в одній з найгарячіших точок передової на Донеччині .

7 серпня 2022 року Олександр виконував чергове бойове завдання в населеному пункті Піски. Російські окупанти намагалися прорвати оборону наших військ у тому напрямку, тому здійснювали рясні обстріли із артилерії та танків позиції українських бійців. Наші Захисники не дали можливості противнику прорвати оборону, але заплатили за це своїми життями.

Нажаль, в той день, 7 серпня 2022 року солдат Олександр Закіров загинув, до останнього подиху обороняючи рідну українську землю. Осиротіла маленька донечка Героя Рада, не дочекалася коханого дружина Тетяна.

Пархоменко   Ростислав Олександрович   (15.05.1993 – 26.06.2023) 

Пархоменко Ростислав Олександрович - воїн Головного управління розвідки Міністерства оборони України,  майор.

Народився 15 травня 1993р. в Чернігові. У 2010 році закінчив Чернігівський колегіум №11.

Навчався в Житомирському національному авіаційному університеті ім. Корольова, після закінчення якого служив у Києві.

З 2015 року перебував у зоні АТО/ООС.

З початком повномасштабного вторгнення продовжив військову службу.

Загинув 26 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Похований герой у с. Хмільниця. У Ростислава залишилися мати, дружина, син та ненароджена донька.

Буренок  Павло Геннадійович  (11.06.1991 – 03.08.2023) 

Павло Геннадійович Буренок народився 11 червня 1991 року в м. Чернігів. 2008 року закінчив Чернігівський колегіум N°11. Вищу освіту здобував на юридичному факультеті Чернігівського інституту економіки та управління, де також закінчив військову кафедру, отримавши звання молодшого лейтенанта запасу. Служив у патрульній поліції з перших днів її заснування. Із початком бойових дій у Чернігові допомагав громадянам з евакуацією з міста, забезпечував ліками мешканців міста, взаємодіяв із військовими під час оборони міста. Павло пішов із поліції за власним бажанням і вирішив вступити до лав ЗСУ. Після закінчення навчання при Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові був призначений командиром взводу розвідки й проходив стажування у Франції.

Після повернення відправився воювати на Запорізький напрямок у складі 116 бригади, де виконував складні бойові завдання. Був поранений, проходив лікування у шпиталі, але знову повернувся у стрій. При виконанні чергового бойового завдання, в районі малої Токмачки Запорізької області був тяжко поранений.

Як розповів його брат Максим, Павло потрапив під обстріл — в їхній бліндаж влучив російський снаряд, він отримав численні травми та помер у лікарні м. Запоріжжя 3 серпня 2023 року. Поховано героя у Чернігові на кладовищі Яцево.

 У Павла Буренка залишилась дружина та 12-річна донька.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ!!!

НАБЛИЖАЄМО ПЕРЕМОГУ РАЗОМ

Наприкінці січня  до нас звернувся наш випускник Вадим Бойко - Кіборг, захисник Донецького аеропорту, який 2022 року залишив роботу за кордоном і повернувся боронити рідну землю. Підрозділу ППО, де він наразі перебуває, щодня і щоночі захищаючи північний кордон Чернігівщини, Київський і Сумський напрямки,  в умовах частого відключення світла необхідні багатофункціональні зарядні пристрої. Ціна, звичайно, недешева, але ж разом ми-сила. До збору коштів долучилися вчителі, батьки, користувачі соціальних мереж. За 10 днів було зібрано майже 30 тисяч гривень. І сьогодні так необхідний захисникам прилад був переданий безпосередньо у підрозділ. Було дуже несподівано і приємно, що до колегіуму завітав сам Вадим з побратимами. Це було справжнє свято для колегіїстів.

Дякуємо нашим захисникам і робимо все можливе для перемоги!

МОЛОДЬ! АРМІЯ! КРАЇНА!

     «Молодь! Армія! Країна!» Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відзначив переможців другого обласного конкурсу аматорських відеороликів, присвяченого Дню Збройних Сил України. Його проводили з 19 вересня по 27 листопада 2022 року. Цьогоріч до участі в конкурсі долучилися приблизно 2 000 дітей, які створили понад 160 патріотичних роликів. 

Відеоролик клубу "Пам'ять" став переможцем у номінації "Вірю в ЗСУ. Наближаю перемогу". 2 грудня ав актовій залі ТЦК та СП відбулося урочисте нагородження переможців конкурсу. На заході були присутні керівник ТЦК та СП полковник Олег Гончарук,  командувач  військ оперативного командування «Північ» генерал-майор Віктор Ніколюк., народний депутат України Олег Семінський. Привітати переможців приїхав навіть всесвітньо відомий пес Патрон. 

6 ГРУДНЯ - ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

У Зразковому музеї "Історія школи" відбулися зустрічі з матерями загиблих в АТО Віктора Запеки та Дениса Чередніченка Оленою Запекою та Мариною Чередніченко.