КР Обдарованість

Кожна дитина неповторна по-своєму. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе. Скільки дітей – стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізичних особливостей людини, соціального оточення , сім’ї та школи.

Вивченням можливостей людського мозку займається світова наука й практика. Вчені дійшли висновку, що його резерви надзвичайні, але використовуються протягом життя людини надто мізерно.

У центрі уваги педагогічного колективу школи – дитина. Учитель вбачає в кожній дитині особистість. Це і створює сприятливі умови для розкриття та розвитку обдарувань і здібностей у процесі навчання.

У розрізі свого навчального предмета вчитель розробляє систему індивідуальних занять для кожного учня чи групи учнів на відповідний період, якість виконання і засвоєння яких надає йому можливість зробити підсумковий аналіз рівня знань і рівня здібностей.

Усі обдаровані діти мають потребу в знаннях, яскраво виражений інтерес до певної галузі знань. Немає потреби примушувати їх вчитися, вони самі шукають собі роботу, частіше складну інтелектуальну, із задоволенням нею займаються, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками. Вони показують високий рівень досягнень.

Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, вони запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства їх натури.

Творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке відчуття гумору, вони цінують його. У них особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них, і не випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я входять до "групи ризику". Вони потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, шкіл.

Робота над розвитком пізнавальних інтересів дитини, активізує її діяльність, підвищує продуктивність праці. Дитина, яка захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. В творчості дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності. Обдарована дитина дуже хоче, щоб її сприймали як рівноправну в особистісному плані партнерів. Їй не хочеться, щоб її повчали, вона прагне рівноправного спілкування, щоб її сприймали як особистість й реагували на неї як на особистість.

Педагоги мають навчити батьків розвивати творчих здібностей і обдарованість у їхніх дітях. Тут важливе значення мають відкриті запитання, творчі дискусії, глибоке знання батьками психологічної сутності творчого процесу, віра в інтелектуальні сили дитини.

ЗРАЗОК