Пам'ятки батькам

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ (дорогою до садка)

Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні... Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка, навіть якщо він розташований поруч з будинком, є чималою проблемою. Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?

Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу д о дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?

Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру «Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, у дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу.

У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.

Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчують­ся на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка!» І нехай спочатку це буде не дуже образно і складно — зате весело!

Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна вико­ристовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Нап­риклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються: навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.

Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад, зелений, і називає предмети тільки цього кольору. За кілька днів — жовтий тощо.

За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.

Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показати, як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.

Можна також придумувати разом з дітьми загадки. Наприклад «Руда, хитра... (не відгадав — продовжуйте далі) живе в ліс зайцями ганяється». Ось так. Дерзайте! Можливо, і ви складете свої загадки, казки, історії та і тоді дорога до дитячого садка або тривала поїздка з малюком не здаватиметься вам втомливою та одноманітною.

Поради батькам майбутніх першокласників

1. Поясність дитині, що дорослі ходять на роботу; для діток робота – дитсадочок, а для старших – школа. Розкажіть, що всі колись ходили до школи: і бабуся, і дідусь, і мама, і тато.

2. Дуже часто причина негативного ставлення дитини до школи криється у відношенні батьків. Батьки «заражують» дітей своїми хвилюваннями, побоюваннями і малюк починає сприймати школу як невідому загрозу. Налаштуйте дитину позитивно, розкажіть, що у неї з'явиться багато нових друзів, що кожен день вона буде дізнаватися багато цікавого. Згадайте веселі історії зі свого шкільного життя. Можна погратися у «Школу». Нехай учителем у цій грі буде мама чи бабуся, а дитина – учнем, а потім поміняйтесь ролями.

3. Разом з дитиною виберіть найкраще шкільне приладдя: ручки, пенали, зошити, олівці, рюкзак, пластилін, альбоми. Нехай дитина поміряє новеньку форму, відчує себе дорослим, склавши все у рюкзак.

4. Якщо дитина захоче помалювати в новому альбомі чи зошиті, або зліпити зі «шкільного» пластиліну динозаврика – не забороняйте їй.

5. Не акцентуйте увагу лише на навчанні. Дитинство у шість років не закінчується.

У БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ВИНИКАЄ БАГАТО ЗАПИТАНЬ: ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО ШКОЛИ, ЧИ ВОНА НЕ ГІРША ЗА ІНШИХ, ЧИ ЗАСВОЇЛА ПРОГРАМУ СВОЄЇ ВІКОВОЇ ГРУПИ? ЗОКРЕМА, БАТЬКІВ НЕПОКОЇТЬ, ЧИ ВІДПОВІДАЄ РІВЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ЇХНЬОЇ ДИТИНИ ВІКОВИМ НОРМАМ. ЩОБ ДАТИ ВІДПОВІДІ НА ЦІ ЗАПИТАННЯ, ДОЦІЛЬНО ПЕРЕВІРИТИ РІВЕНЬ МОВЛЄННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ ВДОМА.

ЯК РОЗМОВЛЯЄ ВАША ДИТИНА?

Обізнаність із типовими віковими особливостями фізичного, інтелектуального та психічного розвитку старших дошкільників дає змогу батькам адекватно оцінювати рівень готовності власної дитини до шкільного навчання і за потреби вчасно надати допомогу.

Для майбутнього школяра дуже важливо мати відповідний рівень мовленнєвого розвитку.

На час вступу до школи дитина:

• оволодіває правильним звуковим оформленням слова, чітко й зрозуміло вимовляє всі звуки, не замінює, не пропускає і не спотворює їх у словах;

• має багатий словниковий запас, її мовлення граматично правильне;

• будує різні за конструкцією речення, узгоджує слова в роді,числі та відмінку, правильно відмінює часто вживані дієслова;

• може розповісти пережиту нею історію, переказати зміст казки, розповіді, описати предмети, які її оточують, розкрити зміст картини, сутність деяких явищ навколишньої дійсності.

Усі ці вміння та навички дадуть змогу дитині вже на початку навчання в школі успішно оволодівати програмовим матеріалом.

ОБСТЕЖЕННЯ РІВНЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ В ДОМАШНІХ УМОВАХ

Для самостійного обстеження рівня мовленнєвого розвитку дитини, батькам слід забезпечити вдома належні умови, зокрема:

• добре провітрити приміщення, у якому відбуватиметься заняття з дитиною;

• забезпечити абсолютну тишу;

• створити спокійну, доброзичливу атмосферу спілкування.

Загальновідомо, що будь-яке заняття стає ефективнішим, якщо його унаочнити. Тож для обстеження потрібно заздалегідь підготувати необхідні предмети, іграшки та картинки. Проводити обстеження слід у такий спосіб: один з дорослих спілкується з дитиною і, граючись, з’ясовує питання, які його цікавлять. А другий дорослий фіксує відповіді дитини, записуючи кожен слово.

Якщо дитина відповідає на запитання неправильно, не потрібно її виправляти.

Якщо вона мовчить, не наполягайте на відповіді.

За будь-якої відповіді дитину в жодному разі не можна сварити або соромити.

Натомість усі відповіді слід схвалювати.

Деколи трапляється так, що дитина відповідає й одразу ж дає іншу відповідь – виправляється. Це свідчить про те, що вона не впевнена у правильності своєї відповіді. А тому це завдання слід повторно виконати з дитиною за кілька днів. Якщо обидві відповіді співпадають можна вважати, що завдання виконано правильно.

ТИПИ ДІАГНОСТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Обстежуючи рівень мовленнєвої компетентності дитини старшого дошкільного віку, слід оцінити стан її фонематичного слуху та розвитку зв’язного мовлення. Крім цього, проаналізувати вміння дитини:

• класифікувати предмети чи зображення на предметних картинках за родовими ознаками;

• виокремлювати зайве слово із семантичного ряду;

• утворювати -

  • - зменшувально-пестливі форми іменників з використанням суфіксів;

  • - іменники у множині від іменників у формі однини;

• вживати в мовленні -

  • - прийменники;

  • - іменники в родовому відмінку;

  • - імена в орудному відмінку;

• узгоджувати іменники з числівниками;

• правильно вимовляти багатоскладові слова.

У разі якщо, проаналізувавши результати обстеження, батьки з’ясували, що дитина слабко контролює своє мовлення, необхідно визначити коло питань, над якими слід додатково попрацювати. Якщо ж дитина зовсім не справилася з поставленими діагностичними завданнями, слід звернутися по допомогу до фахівців.

Працюючи з дитиною вдома, батьки мають змогу самостійно проаналізувати загальний рівень її розвитку та визначити готовність до школи. У додатку запропоновано орієнтовні дидактичні ігри та вправи, які стануть у пригоді під час проведення обстеження.

Дидактичні ігри та вправи для обстеження рівня мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку

Як назвемо?

Тема: класифікація предметів за родовими ознаками.

Інструкція: дорослий називає предмети або показує дитині предметні картинки. Дитина має назвати їх одним словом за родовою ознакою.

Наприклад: яблуко, груша, вишня, слива, абрикос – це фрукти. Вони ростуть в саду.

Яке слово зайве?

Тема: виокремлення зайвого слова із семантичного ряду.

Інструкція: дорослий називає ряд слів і просить дитину подумати, яке з цих слів зайве – має відмінні від інших родові ознаки:

- лялька, машина, цукерка, м’яч;

- штани, светр, подушка, куртка;

- ялинка, дуб, пеньок, береза.

Велике-маленьке

Тема: утворення зменшувально-пестливої форми від іменників з використанням суфіксів.

Інструкція: дорослий називає предмет, а дитина називає його в зменшувально-пестливій формі:

сонце – сонечко; дерево – деревце.

У лісі

Тема: використання прийменників у мовленні.

Інструкція: дитина відповідає на запитання дорослого:

- Білочка сидить де?

(Білочка сидить на дереві.)

- Ведмідь заховався де? За чим?

(Ведмідь сховався за дубом.)

- Де присів зайчик?

(Зайчик присів за пеньком.)

Що зникло?

Тема: вживання в мовленні іменників у родовому відмінку.

Інструкція: дорослий викладає у ряд 5 картинок і просить дитину заплющити очі. У цей момент забирає одну картинку. Після того як дитина розплющила очі, дорослий запитує: «Що зникло?»

Чим ти будеш гратися?

Тема: вживання в мовленні іменників в орудному відмінку однини.

Інструкція: дорослий виставляє на стіл різні іграшки, пропонує дитині взяти одну з них і відповісти на запитання «Чим ти будеш гратися?» (Я буду гратися машиною, ракетою тощо.)

Один – багато

Тема: утворення іменників у формі множини.

Інструкція: дорослий називає предмет в однині та просить дитину назвати цей іменник у формі множини:

- літак – літаки;

- кіт – коти.

Один – три – п’ять

Тема: узгодження іменників з числівниками.

Інструкція: дорослий викладає в ряд цифри: 1, 3, 5. Дитина бере предмет чи предметну картинку, підносить до кожної цифри і послідовно озвучує: одна квітка, три квітки, п’ять квіток.

Багатоскладові слова

Тема: вимова багатоскладових слів.

Інструкція: дорослий просить дитину повторити за ним багатоскладові слова: акваріум, велосипед, листопад.

Повторюй за мною

Тема: формування правильної звуковимови, розвиток фонаматичного слуху.

Інструкція: дорослий називає склади та слова, дитина за ним повторює, чітко вимовляючи звуки:

- ПА-БА-ДА;

- ТА-ДА-ПА;

- ДІД-КІТ-ЛІД;

- ШИТИ-ЖИТИ-ПИТИ і т.ін.

Скажи навпаки

Тема: збагачення лексичного запасу словами антонімами (протилежними за значенням словами)

Інструкція: добери антоніми до слів:

важкий – легкий; високий – низький; далеко – близько.

Склади розповідь

Тема: розвиток зв’язного мовлення.

Інструкція: дорослий пропонує дитині:

- переказати казку;

- описати іграшку;

- скласти розповідь з власного досвіду.