Коли слід звернутися до фахівця
Щоб вчасно помітити відхилення в мовленнєвому розвитку дитини і вчасно
звернутися до фахівців, дуже важливо знати норми мовленнєвого розвитку та симптоми, при яких треба звертатися до спеціалістів ( логопеда, невролога , психолога,психіатра... ). Етапи розвитку мовлення досить умовні, але все ж знання основних особливостей розвитку мовлення дозволяє відмежувати норму від патології.
Батьки пам'ятайте
« Діагнози в картці дитини - це не сигнал до паніки, а сигнал до дії!»
Коли розвиток мовлення дитини не відповідає очікуванням батьків, вони задаються питанням – «виговориться» дитина сама, чи потрібно звернутися до логопеда?
Отож, до спеціаліста потрібно звернутися, якщо…
• У 7-8 місяців малюк не розуміє до нього мову: не реагує на своє ім’я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама? Де тато?»
• В 1 рік малюк не вимовляє 8-10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах».
• Отоларинголог встановив зниження слуху.
• Невролог виявив відхилення в тонусі м’язів.
• Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку — при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння.
• Є розщелина піднебіння, губи («заяча губа», «вовча паща»).
• Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи: верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
• У 2 роки дитина не розмовляє окремими словами.
• У 2,5 роки немає елементарного фразового мовлення — у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2-3 слова. Хоча б, «дай пі» (дай пити), «тато бі» (тато поїхав).
• До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук, тук-тук».
• У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення — під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.
• До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці 5 секунд.
• Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» — «афон».
• Після 3 років малюк не вживає найбільш прості граматичні конструкції (число, рід, відмінок …).
• До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади і слова. Наприклад: мишка-миска, гілка-білка.
• Дитина просовує язик між зубами.
• Не цікавиться навколишнім, не задає запитання.
• Дитина говорить «на ніс», гугняво.
• Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно.
• Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі — близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршики, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі «складними» звуками – ще норма)
• У 4,5 роки не сформована звукова сторона мовлення — не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно.
• Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки.
• Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова.
• Якщо в 5-6 років все ще є проблеми зі звуковимовою, в т.ч. з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми словами сюжет на картинці, або допускає грубі помилки при побудові речень (при цьому допускаються помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді).
• Допомога логопеда також необхідна в тому випадку, якщо з початком шкільного навчання з’явилися складнощі з читанням і письмом.