Рефлексії та роздуми по завершенні КМЕФ-2016
Post date: Oct 6, 2016 9:35:09 AM
Осінній Київ гостинно зустрів Київський міжнародний економічний форум - 2016 (KIFF-2016). Впродовж двох днів - 6 та 7 жовтня - виклики, що стоять перед Україною, стали лейтмотивом комунікації його учасників. Офіційний підсумок роботи КМЕФ-2016 влучно висловлено у заголовку прес-релізу:
УКРАЇНА В УМОВАХ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ: ШАНСИ НА УСПІХ Є, АЛЕ ПОТРІБНІ ЧІТКА СТРАТЕГІЯ ТА ПЛАН ДІЙ
Про перший день роботи Форуму ми написали зразу ж (див. http://www.prostir.ua/?blogs=kyjivskyj-mizhnarodnyj-ekonomichnyj-forum-2016-abo-pro-te-yak-rahuvaly-osnovni-pytannya-v-pershyj-den-roboty). Проте, аби осмислити значущість фахового обговорення перспектив України у її русі до Індустрії 4.0 та обрати певний контест його висвітлення, знадобився час. І коли вранці 17 жовтня 2016 року Google сповістив, що прогресивне людство в цей день відзначає Міжнародний день боротьби з бідністю, а Мінсоцполітики України на своєму сайті розмістив інформацію про наслідки цієї боротьби в нашій країні (див.: http://zik.ua/news/2016/10/17/minsotspolityky_ukrainy_informuie_shcho_nyni__mizhnarodnyy_den_borotby_z_954522), стало зрозумілим, що контекст знайдено.І він, окреслений різними способами та рівнями життя українців, є таким:
з одного боку - виразна динаміка збіднення пересічних українців, яка потужно впливає на падіння благополуччя більшості співвітчизників, негативно впливає на соціально-психологічний стан суспільства
(бо в 2014 році за межею фактичного прожиткового мінімуму перебувало 28,6 % населення, наступного - 2015 р. - цей показник подвоївся, та й поточний рік навряд чи порадує нас змінами тренду);
З іншого - серед учасників КМЕФ-2016 не було осіб, яких аж ніяк не можна віднести до незаможних. Як помітив один із спікерів, майже всі чоловіки - у синіх краватках, котрі є індикатором успіху, то й атмосфера Форуму - відповідна: гламурно-успішна і задоволено-радісна.
ОТЖЕ, ПОГОВОРИМО ПРО ЦЕЙ ЗНАКОВИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ ЗАХІД В
контексті перспектив пересічних українців, у котрих унаслідок нестачі коштів
відсутнія можливостей підтримувати належний спосіб життя, притаманний Індустрії 3.0 і яким великий бізнес разом з урядом торує шлях до Індустрії 4.0.
Пленарне засідання, на якому обговорювалися виклики і можливості економіки ХХІ століття, продовжилося представленням успішних кейсів у сфері крипто-фінансових технологій України. Відкриваючи Форум, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що метою уряду є конкурентноспроможний у всьому світі український продукт, тому серед нагальних завдань — створити сприятливі умови для залучення інвестицій та для реалізації великого потенціалу української промисловості.
Перша панельная дискусія першого дня запропонувала учасникам Форуму такі питання для обговорення:
- Індустрія 4.0 та промислова політика України.
- Україна на світовій економічній мапі.
- Індустрія 4.0: чому і як навчати у ХХІ столітті?
- Роль жінки в сучасному суспільстві та бізнесі.
На другій панелі увага учасників була зосереджена навколо:
- Створення інституцій для сталого розвитку.
- Світового досвіду боротьби з корупцією.
- Промислового потенціалу України (партнер - Interpipe).
- Коштів пенсійних фондів як потужного ресурсу розвитку економіки.
Перший день Форуму завершували дискусії про:
- Лідерство і реформи (партнер - Deloitte).
- Hi-Tech інтрументи розвитку української промисловості.
- Стратегію розвитку банківської системи України.
Таким чином, в перший день учасники Форуму мали можливість долучитися до обговорення бачень вітчизняних та зарубіжних політиків, науковців і бізнесменів щодо того, як визначити готовність економіки України до перетворень, які диктує Четверта промислова революція.
Так, Віктор Галасюк, голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, заявив, що з трьох способів змінити економіки - через її реформацію, що дозволяє країні «втриматись на плаву», трансформацію, яка, принаймні, спрямовує на спробу наздоганяти країни-лідери, і інновацію, котра уможливлює появу нової економіки - Україна, що перебуває в стані падіння економіки та деіндустріалізації, має використати всі наявні ресурси, аби розвивати ті галузі, які можна швидко масштабувати в декілька разів, а також створювати нові галузі.
Гаррі Джейкобс, головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистецтва та науки, висловлюючи своє бачення передумов руху в напрямку Індустрії 4.0, запевняв, що Україні, де значна кількість випускників вишів, не варто перейматися проблемою зростання обсягу осіб з вищою освітою, проте краще зосередитися на новій парадигмі навчання. Пояснюючи, що саме мається на увазі під цим, він додав, що студенти мають навчатися не заради того, щоб здати екзамени — необхідно стимулювати креативне мислення та ініціативність. Наявність високоосвічених осіб, університетів з фокусом на прикладному застосуванні наукових напрацювань. а також підприємців, готових запроваджувати такі напрацювання в бізнесі - саме й утворюють передумови руху до т. зв. Індустрії.0.
Україна, як підкреслили представники ЄС, одна з небагатьох країн, що не входить до Євросоюзу, але має доступ до його ринку. Наразі вона стоїть на шляху відновлення економіки, тому варто зосередити зусилля щодо максимального використання можливостей Асоціації з ЄС. При цьому не можна забувати, що в процесі інтеграції вітчизняної економіки до європейського ланцюжку створення доданої вартості, підгрунтя успіху Україна європейські партнери вбачають у її власних зусиллях, добре продуманій і виваженій стратегії, що стане українською історією успіху, але не в наслідуванні готових історій успіху.
Другий день розпочався обговоренням міжнародного співробітництва України з Європою і Азією. Не забули й про здобутки і труднощі впровадження ефективної інвестиційної політики. Зазначимо, що панельні дискусії за участі Олександра Громика і Василя Хмельницького викликали не лише неабиякий інтерес серед учасників форуму, але й додали у його перебіг жаданого всіма учасниками оптимізму щодо економічного майбуття України. Впевненість у прибутковості вітчизняного виробництва побутової техніки, як наслідок успішного власного досвіду, помножена на тверде переконання щодо необхідності жорсткої боротьби з контрабандою та тіньовим імпортом - така одна з формул зрушень в українській економіці.
Відтак, рекомендація Пітера Ліндхольма, радника з інноваційної політики Світового банку, щодо недоречності копіювання зарубіжних напрацювань і доцільності зосередження саме на розробці оригінальних способів економічного зростання, лише ствердила, що вітчизняні бізнесмени не тільки демонструють готовність, але й вже роблять помітні кроки у створенні нашого, вітчизняного досвіду входження в Індустрію 4.0.
На завершення ділової частини Форуму спланували B2B зустрічі власників та керівників бізнесу, а також підсумкове ток-шоу "Виклики економіки для українського бізнесу в найближчі 5 років".
Проте хвилювання за своїх пересічних й не такою мірою успішних співвітчизників була домінантою у всіх виступах представників вітчизняного бізнесу і задавали тон дискусіям, або принаймні, більшості з них.
Доречно зазначити, якщо "акули" бізнесу були приголомшені, коли до них звернулися із запитанням про те, чи знають вони, що в Оушен-Плазі майже всі товари контрабандні і тому там не дають фіскальний чек.
Неоднозначно була сприйнята пропозиція, аби замістити Китай на полицях європейських магазинів.
Пересічні українці мають знати про оптимізм спікерів, що наявно містився у їхніх ствердженнях:
- не все так у нас й погано;
- ми можемо стати Кітаєм, аби отримати китайську (тобто, дуже низьку) собівартість продукції;
- грошей в світі багато.
Також кожен громадянин, який на собі відчуває, що показники бідності 2015 року досягли пікових значень на фоні загострення кризових явищ в економіці попередніх рокі, чекатиме на переконливі відповіді, котрі були поставлені спікерам Форуму. Серед них такі:
- Яке місце посідає Україна у Четвертій промисловій революції?
- Як Україні перейти з країни сировини на продуктову лінійку?
- Що робити, аби наші хлопці й дівчата повернулись із Стенфорду?
- Кого брати в партнери?
- Які інвестиції цікаві для українського бізнесу?
До того ж було порушено питання про:
- кількість і якість державних органів у сфері інвестицій;
- детенізацію як умову розвитку вітчизняного бізнесу;
- поточне розуміння економіки знання.
Спостереження про те, як канадські бізнесмени приходили в Україну з великими сподіваннями і не менш великими капіталами, а йшли - зі хзначно меншими сподіваннями і набагато меншими капіталами, стали підгрунтям, аби заявити, що українці бідні, бо хитрі, оскільки вся енергія витрачається на те, аби перехитритити.
А на завершення наведемо поради від спікерів, які є важливими для всього суспільства, бо спроможні його консолідувати:
- Позбутися погляду на бізнес як на злочинне явище.
- Орієнтуватися на технології подвійного призначення.
- Сміливо йти до банків.
- Припинити внутрішньокорпоративне шахрайство.
- Подолати "хутірський" підхід.
Респект організаторам Форуму за мобільний додаток KIFF, котрий став справжньою підмогою для плідної роботи і продуктивної комунікації.
Сподіваємось, що натхнення й завзятість учасників Форуму - запорука того, що Україна реалізує свою спроможність наздогнати і сісти у потяг, який прямує в Четверту промислову революцію, а може - й збудувати сучасний локомотив і очолити світовий рух у новітнє технологічне майбутнє.
На першому КМЕФ, що відбувся у 2014 році, було окреслено контури структурних реформ, які дозволять нашій країні здійснити економічний прорив. Під час КМЕФ-2015 експерти визначили найдієвіші інструменти для цього прориву. У роботі КМЕФ-2016 взяв участь Прем'єр-Міністр Гройсман, чим додатково ствердив необхідність поєднати зусилля бізнесу, влади і суспільства, аби питання входження України в Індустрію 4.0 стало невід'ємним від вирішення проблеми бідності, оскільки внаслідок складної фінансово-економічної та політичної ситуації останніх років громадянам, реальні доходи яких знижуються, нереально "перестрибнути" у життя за стандартами нової епохи.