Успішність дитини у навчанні, збереженні фізичного і психічного здоров’я значною мірою залежить від ефективного процесу адаптації. Всі діти, окрім радості, здивування, відчувають одночасно тривогу, напруження. Початок навчальної діяльності вимагає від дитини якісно нового рівня розвитку й організації психічних процесів, здатності керувати своєю поведінкою.
За даними фізіологів, кора головного мозку лише в 7 років є досить зрілою для систематичного навчання. Найбільш важливі відділи головного мозку, які відповідають за програмування, регуляцію і контроль складних форм діяльності, у дітей 6 років іще не завершили формування. Тому першокласники не можуть довго бути зосередженими, мають низьку працездатність, швидко втомлюються, є збудливими, емоційними.
У 6-7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною в навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко.
Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути й сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
Правило 1
Памятайте, що дитина може концентрувати увагу не більше ніж 10-15 хв.Тому, коли виконуватиме разом з нею уроки, не забувайте через кожні 10-15 хв. перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку.Можете просто попросити його пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Починати виконувати домашні завдання краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
Правило 2
Комп’ютер, телефон і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.
Правило 3
Протягом першого року навчання ваше маля понад усе потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось-ні. Саме у цей час у маля складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина,- обов’язково хваліть!Підтримуйте, не лайте за погані оцінки чи неохайність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина зневіриться у собі.
Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
Не можна ніколи, (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших
Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які запитання.
Намагайтеся щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною
Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.
Не соромтеся підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
Оцінюйте тільки вчинки, а не саму дитину.
Не домагайтеся успіху силою. Примус найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї руйнує особистість дитини.
Визнайте право дитини на помилку.
Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.