Урок №34-36
Основи енергоменеджменту
Урок №34. Об’єкт, предмет дисципліни.
Урок №35. Цілі дисципліни.
Урок №36. Завдання та структура дисципліни.
Метою вивчення навчальної дисципліни «Основи енергоменеджменту» є систематизації знань сучасних основ та можливостей застосування енергетичного менеджменту на підприємстві, як інструменту управління енерговикористання та енергопостачання для забезпечення високопродуктивної діяльності з мінімальними витратами матеріалів, праці, фінансів та раціональним використанням енергетичних ресурсів.
Завдання вивчення дисципліни: − опанування теоретичними основами управління сферою раціонального використання енергоресурсів, існуючих моделей систем енергетичного менеджменту, методологічних основ формування та реалізації діяльності з раціонального використання енергоресурсів; − прищеплення умінь застосовувати набуті знання з тенденцій і закономірностей використання енергоресурсів у повсякденній діяльності; − навчання практичним навичкам роботи з управління енергозбереженням при виробництві продукції на основі застосування принципів енергетичного менеджменту на підприємстві.
Основним інструментом скорочення споживання енергії на підприємстві є енергоменеджмент. Енергоменеджмент являє собою процес управління всіма аспектами діяльності в галузі енергозбереження підприємства.
Основною метою енергоменеджменту є забезпечення найефективніших шляхів реалізації енергозберігаючої стратегії підприємства на окремих етапах його розвитку.
У процесі реалізації цієї основної мети енергоменеджмент спрямований на вирішення таких найважливіших завдань:
• забезпечення зниження споживання енергії за рахунок застосування енергозберігаючого обладнання, технологій;
• створення картини споживання ресурсів на підприємстві (баланс підприємства);
• проведення регулярного аналізу енерговикористання;
• розроблення і впровадження енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ);
• визначення економічної оцінки енергозберігаючих заходів;
• впровадження системи обліку енергоносіїв;
• розроблення системи зацікавленості працівників підприємства в енергозбереженні;
• розроблення внутрішніх стандартів підприємства з ефективного енерговикористання;
• проведення внутрішнього енергетичного аудиту, самоенергоаудиту і укладання угод для проведення зовнішнього енергоаудиту.
Основними функціями енергоменеджменту є:
• облік та звітність; • контроль; • аналіз; • регулювання (коригувальні дії); • планування; • нормування; • організація.
Процес розроблення та запровадження СЕМ є сукупністю впорядкованих за часом взаємозв'язаних, об'єднаних у стадії та етапи робіт, виконання яких необхідно й достатньо для створення СЕМ, що відповідає вимогам технічного завдання на її створення. Першочерговими завданнями служби енергоменеджменту на етапі впровадження системи енергоменеджменту (1–1,5 року від моменту її створення) є: - щоденно доводити до відома керівництва підприємства інформацію щодо:
а) фактичних рівнів питомих витрат енергетичного ресурсу на виробництво;
б) результатів аналізу та рекомендації щодо зниження питомого енергоспоживання;
в) конкретних винуватців негативної ситуації з неефективного використання ПЕР (якщо остання мала місце);
г) тих підрозділів, що спрацювали найкраще (для подальшого їх заохочення) та ін.;
- розробити карти енергоспоживання (розробити енергобаланси) всіх ланок технологічного процесу та за допомогою цього виявити основних споживачів енергоресурсів та з’ясувати “вузькі місця”;
- поетапно відлагодити систему обліку і контролю за енергоспоживанням:
а) окремих цехів;
б) окремих технологічних процесів;
в) окремих бригад, змін, а в перспективі і окремих працівників;
- постійно забезпечувати візуальною (ілюстративною) інформацією щодо ефективності енергоспоживання керівництво підприємства;
- брати участь у налагодженні та вдосконаленні процесу бюджетування на виробництві;
- здійснювати розроблення, впровадження та контроль за реалізацією ЕЗЗ;
- здійснювати контроль за якістю ПЕР, що їх отримує підприємство від постачальників.
Під час роботи служба енергоменеджменту повинна дотримуватися таких правил енергоменеджменту:
• жодна компанія не повинна думати про інвестиції у високі технології до того часу, поки не буде вичерпано всі можливості щодо правильного ведення господарської діяльності та ефективного управління і контролю з боку керівництва.
Тут мається на увазі реалізація перш за все організаційних заходів, що, як правило, є безвитратними;
• енергоменеджер повинен піддавати аналізу всі, без будь-якого винятку, дії персоналу підприємства, пов’язані з використанням ПЕР;
• необхідно інвестувати саме ті проекти, що мають найкращі економічні показники;
• необхідно реалізовувати лише ті проекти, економічні показники яких найкращі для вкладання коштів, враховуючи можливі ризики.
Існує чітка послідовність для розвитку дій з енергоменеджменту. Ця послідовність може бути представлена як ряд фаз, що перекриваються:
• стадія 1: досягнення контролю над енергоспоживанням;
• стадія 2: інвестування в заходи щодо енергозбереження;
• стадія 3: підтримка контролю над енергоспоживанням .
Основним аспектом роботи енергоменеджера є допомога в зміні відносин людей і їх поведінки в напрямку енергозбереження.
Аеропорт – приклад підприємницької культури.
Міська адміністрація – приклад командної культури.
Газопостачальна компанія – приклад ієрархічної культури.
Мережа супермаркетів – приклад ринкової культури.
Цей зв'язок між корпоративною культурою і стилем керування має важливий сенс для енергоменеджерів. Розуміння типу культури, у рамках якої працює підприємство, може допомогти енергоменеджеру вибрати найбільш придатну стратегію і стиль для представлення своєї роботи керівництву й стимулювання людей заощаджувати енергію.