Урок №5

Урок №5.Поняття і класифікація виробничих фондів.

Виробничі фонди (основні засоби) - це засоби праці, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься частинами на продукцію (роботу), що виробляється по мірі їх зносу. 

Класифікація і структура основних фондів

Основні фонди – це основні засоби зі строком експлуатації більше 1 року і вартістю більше 500 грошових національних одиниць.

Для встановлення норм амортизаційних відрахувань і розрахунків щорічних амортизаційних сум застосовують загальну класифікацію, виокремлюючи 3 групи основних фондів:

• Перша – будівлі, споруди, їхні структурні компоненти й передавальні пристрої.

• Друга – автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичного оброблення інформації, телефони, інше офісне обладнання.

• Третя – основні фонди, не включені до першої та другої груп.

Основні фонди поділяються на активні, тобто ті, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі і завдяки цьому забезпечують належний обсяг та якість продукції, і пасивні, що створюють умови для здійснення процесу виробництва. Для активної частини основних фондів відносять переважно роботі машини й устаткування, інструмент, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, обчислювальну техніку, деякі технічні споруди – гірничі виробки шахт, газові й нафтові свердловини.

Амортизація основних фондів – це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів відшкодування. Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують під час продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів.