Зоряне намисто™ - Прикраси Опілля

Нашийні прикраси

Опілля

+38 096 860 85 35

Нашийні прикраси Опілля

Опілля − український етнорегіон, західна частина Подільської височини в межах Львівській, Івано-Франківській та Тернопільської областей України. За адміністративно-територіальним поділом України (до адмінреформи 2020 року), до складу Опілля входять населені пункти сучасного Перемишлянського, на північ від Дністра Миколаївського і Жидачівського районів Львівської області, Рогатинського та Галицького районів Івано-Франківської області та поселення на північ від Дністра і на захід від річки Золота Липа Бережанського, Підгаєцького і Монастириського районів Тернопільської області.

Опілля на сході межує з річкою Золотою Липою, на заході — з річкою Верещицею, на півдні підходить до Дністра, на півночі — до Львівського плато, Гологорів та Перемишлянського низькогір'я.

Як це не дивно, щодо нашийних прикрас, які були поширені у етнорегіоні Опілля, у наукових та краєзнавчих джерелах майже немає інформації. Є лише згадки про те, що доповненням до комплексу жіночого вбрання Опілля були нашийні прикраси, скляні чи коралові намиста, часто — поєднання намистин з обох матеріалів.

У тому числі, опільські народні вироби з бісеру також є маловідомим явищем мистецтва, в літературі можемо знайти небагато відомостей (що подаються у загальному контексті української традиції) лише про накладні бісерні прикраси Опілля XIX — першої половини XX ст.

Відомо, що на Опіллі виготовляли такі бісерні прикраси: зубчасті силянки, довгі бісерні стрічки, які пов’язували на грудях легким одинарним вузликом, кутові гердани та розеткові гердани з медальйоном-прямокутником на грудях.

Зокрема, найпоширенішою прикрасою з бісеру у селах Опілля був стрічковий ґердан. У першій половині XX ст. оздоба такого типу побутувала тут під назвами «ґердан», «ґердон», «герданець» та «висьорок». Стрічковий ґердан носили близько до шиї, також на грудях та на голові. Наприкінці 1940-х рр. дівчата виготовляли такі прикраси переважно у техніці ткання («шили на станку»).

Також як прикраса народного одягу Опілля побутував перетинчастий ґердан та кутовий ґердан - тканий стрічковий ґердан носився нижче від шиї як кутовий ґердан, складаючись у центральній частині кутом, а складку фіксували ниткою.

Подекуди на Опіллі виготовляли зубчасті силянки («висьорок»).

Декор віднайдених стрічкового та кутового ґерданів дає змогу припускати переважання геометричних мотивів.

Зоряна Куриляк

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Федорчук Олена. Українські народні прикраси з бісеру. – Львів: Свічадо, 2007.

Федорчук Олена. Традиції бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021.

Врочинська Ганна. Історія традиційних українських прикрас. - Київ: Балтія - Друк, 2020.

Врочинська Ганна. Українські народні жіночі прикраси XIX — початку XX століть. Частина 1 - Київ: Родовід, 2015.

Врочинська Ганна. Українські народні жіночі прикраси XIX — початку XX століть. Частина 2 - Київ: Родовід, 2015.

Будзан А.Ф. Художні вироби з бісеру / Антін Федорович Будзан // Народна творчість та етнографія. — 1976. — № 1. — С. 80—85.

Архівні світлини з прикрасами Опілля з відкритих джерел