У комплексі бойківського вбрання до нашийних прикрас належало коралове намисто та його імітації, різнокольорове скляне намисто та мідні хрестики, які нанизували поміж намистом («мониста»). Великі за розміром хрестики носили на окремому шнурку або стрічці.

Намиста з коралу та його імітацій складалось із 9-15 низок на певній відстані одна від одної.

В багатьох селах Бойківщини (околиці Долини та Калуша Івано-Франківської області) в другій половині ХІХ століття обов’язковою і часто єдиною шийною прикрасою була силянка з бісеру у вигляді стрічки («драбинка», «ширинка», «ланка»).

В кінці ХІХ – на початку  ХХ століття були поширені також бісерні прикраси у вигляді широких комірців-пелерин, які одягали поверх коралових чи скляних намист, та зубчасті силянки.

На Бойківщині побутували також дводільні силянки, які складались з двох частин – стрічки та коміра, кожній з яких відповідав свій варіант нанизування чи ткання та орнаменту. 

Силянки на Бойківщині були шириною 7-14 см.

Кольорова гама – або різнокольоровий орнамент розміщувався на білому тлі (Західна та Східна Бойківщина), або тло було чорним чи темно-синім (Закарпатська Бойківщина), а уся силянка була різнокольоровою. Прикметними для орнаментики давніх творів були охриста, темно-вишнева, темно-синя (синя), зелена барви. Важливою ознакою бойківської кризи був її колорит, побудований на поєднаннях кольорів та відтінків: жовтого, оранжевого, червоного, трав’янисто-зеленого, блакитного, волошкового, чорного.  

В околицях міста Турка  на Львівщині побутували стрічки з бісеру із з’єднаними на грудях кінцями («ліци»).

Художньо-композиційне вирішення бойківської кризи ґрунтувалося на ажурному плетиві, виконаному прийомом «сіточка» зі стороною ромба чотири намистини. Задля надання прикрасі округлої форми (як і при виконанні деяких однодільних силянок) бойківські майстри доволі часто застосовували прийом стягування («брижування») верхнього краю плетінки.

Своєрідні риси мала також стрічково-ярусна (переважно тридільна) композиція прикраси.  В орнаменті з трьох смуг середня була найширша і створювала основу для великих геометричних мотивів, укладених суцільними стрічками з чітким метричним ритмом. Розміщені найчастіше на білому тлі, смуги орнаменту створювали контрастні по кольору композиції.

Неширокий стрічковий орнамент верхньої частини кризи відзначався багатою варіативністю нескладних мотивів. Це могли бути дрібні різноколірні ромби, прямокутники, трикутники, вісімки, скісні хрестики, або просто одноколірна стрічка чи лінійно окреслений зиґзаґ. У центральному орнаментальному ярусі бойківської кризи найчастіше панував мотив великого ромба, іноді облямованого променями, або шестикутника (ромба зі зрізаними вершинами) з меншим ромбом усередині. Проте траплялися винятки, наприклад, центральним мотивом цієї прикраси могла бути також чотирипелюсткова розета. А от нижній ярус композиції зазвичай утворювали горизонтально укладені смуги, часом переділені вузькими орнаментальними стрічками з мотивами-елементами невеличкого ромба, прямокутника, хрестика або трикутника.

Композиції нанизаних та тканих ґерданів ХІХ — початку ХХ ст. характеризувалися метричним ритмом нескладних мотивів ромба, шестикутника, квадрата, хреста, чотирипелюсткової розети, які наче «плавали» на тлі прикраси. Поширеними на бойківських оздобах також були композиції, мотиви яких розташовували в секціях, розділених вертикальними смугами (схожими на щаблі драбини).  

Тип композицій бойківських бісерних прикрас - стрічкова композиція із мотивів роз’єднаних, розділених паузами незайнятого тла.

Зоряна Куриляк

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Федорчук Олена. Українські народні прикраси з бісеру. – Львів: Свічадо, 2007.

Федорчук Олена. Традиції бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021.

Павлюк Степан. Етнографічні групи українців Карпат. Бойки. – Харків: Фоліо, 2020.

Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. – Київ: Наукова думка, 1983.

Чулак Марія. Бісерні прикраси Карпатського краю. – Львів: Апріорі, 2015.

Врочинська Ганна. Історія традиційних українських прикрас. - Київ: Балтія - Друк, 2020.

Врочинська Ганна. Українські народні жіночі прикраси XIX — початку XX століть. Частина 1 - Київ: Родовід, 2015.

Врочинська Ганна. Українські народні жіночі прикраси XIX — початку XX століть. Частина 2 - Київ: Родовід, 2015.

Стельмащук Галина. Традиційний стрій етнографічних груп Українців Карпат. – Львів: Видавництво «Апріорі», 2021.

Олена Кульчицька (1877–1967). Народний одяг західних областей України (зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького): альбом-каталог / автори статті та упорядники: Л. Кость, Н. Ленько. — Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького; Апріорі, 2018.

Архівні світлини з прикрасами Бойківщини з відкритих джерел

Світлини творів Олени Кульчицької про Бойківщину із альбому «Народний одяг західних областей УРСР»

Світлини коралового намиста з колекції Історико-етнографічного музею "Бойківщина" у Самборі Львівської області

Світлини з силянками Бойківщини з відкритих джерел

Силянки Бойківщини від Дизайн-студії "Зоряне намисто"