Гуцульські зґарди


Зґарди - це нашийні та нагрудні жіночі прикраси із хрестоподібними підвісками з бронзи чи латуні, які були найбільш поширені на Гуцульщині. Хрестики з’єднували між собою металевими елементами або нанизували на шнур поміж намистинами з венеційського скла («писані пацьорки»), коралу, бурштину чи інших матеріалів. Такі згарди складались із 1 аж до 5 чи 7 низок.


Форму­вання зґард як нагрудних оберегів пройшло довготривалий шлях розвитку, започаткований язичницькою традицією, - згарди виконували потужну оберегову дію.


Спершу характерною рисою підвісок згард було вписування в коло їх дисків равноконечного хреста з чотирма малими колами із шестипелюсткової розеткою між плечима. Ці хрестоподібні мотиви, маючи дохристиянське походження, були солярними знаками.


Але поступово, крок за кроком, дископодібні солярні знаки в згардах набували хрестоподібної форми. Сонцеподібні диски замінювались хрестиками з рівними гілками, проміжки між якими заповнювалися променями. Хрестики, як правило мали однакову форму і розміри. Згодом хрести втратили однорозмірність: одна з гілок стала довшою і хрест набрав рис, специфічних для християнської культової форми. Саме на хрестах такого типу з'явились рельєфні розп'яття, з рисами примітивної пластики. Але і такі суто християнські хрести ще мають на собі багато залишків язичницької символіки. Так, на кінці гілок цих хрестів час зустрічаємо солярні розети або кружки.


Однак, в подальшому хрестики на гуцульських нагрудних прикрасах із доповнюючих стають основними елементами, перетворюючи “пацьорки”, “перевтикані крижиками”, у зґарди — дорогі хрестикові нагрудні прикраси, які поряд із венеційським та кораловим намистом, сороківцями і шелестами стали ознакою “маєтності” їх власниць.


Для з'єднання згард служили так звані "чепраги" - дві, переважно круглі, пластини, прикрашені карбованим або ажурним орнаментом. Чепраги, як правило, мали великі розміри - деякі з них досягають 6-7 см. в діаметрі. Чепраги із сонячними символами були покликані охороняти людину від злих духів. У центральній частині декору чепраги, як і в згардах, в більшості випадків розміщували різні варіанти солярної символіки: колесо з вісьмома, шістьма або чотирма спицями, концентричні кола.