Ліцей– це майстерня, де формується думка підростаючого покоління,
треба міцно тримати її в руках якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.
А. Барбюс
Складно проходила відбудова народного господарства міста Ворожба в повоєнні роки. Поруч із вирішенням - економічних проблем, стало питання розвитку інфраструктури міста, зокрема будівництва нової школи.
У 1950 році керівництво Московсько-Київської залізниці, враховуючи зростання населення міста, прийняло рішення про будівництво школи.
Ворожбянська селищна рада виділила ділянку землі розміром 6 га в центрі міста для навчального закладу.
За типовим проектом школу будували протягом декілька років. 1 вересня 1954 року відкрилися двері нової школи. Ця споруда вражала своєю добротністю, ошатністю, зручністю. Навчальний рік розпочали 700 учнів та 40 учителів. Педагогічний колектив із 6 вересня 1954 року очолив Григорій Федорович Старинський, історик за фахом, вихованець дитячого будинку, людина з великим життєвим, педагогічний досвідом, повний енергії та планів.
Цьому керівнику вдалося створити працездатний учительський колектив,
організувати учнів та вирішити складні проблеми:
• поновити матеріальну базу;
• створити лінгафонний кабінет та кабінет технічних засобів;
• придбати книги для шкільної бібліотеки;
• добудувати школу (з'явилося 12 класних кімнат);
• оформити та налагодити роботу Ленінського залу;
• домогтися перемоги учнів на престижних конкурсах та змаганнях.
Дбав Григорій Федорович про естетичний розвиток учнів, вмів долучити до цієї справи талановитих педагогів, зробити їх своїми однодумцями.
Опанас Омелянович Силенко - учитель-фронтовик, втративши зір, мав унікальні музичні здібності, працював на посаді вчителя музики та співів. Учні охоче відвідували
заняття хорового гуртка, були призерами різних творчих конкурсів.
Помічником директора був завуч Собакар Григорій Юхимович, який працював на цій посаді з 1954 по 1975 роки. Григорій Юхимович дбав про сприятливий психологічний клімат в колективі, зростання його майстерності, міцні знання учнів.
У 1970 році школу очолив Скрипченко Микола Мефодійович, який працював на цій посаді до 1972 року. У цей час розширилася мережа класів школи робітничої молоді.
З 1972 року на чолі колективу став учасник Другої світової війни - Коломійченко Василь Михайлович. У цей час відбувалося становлення професійного навчання.
У наступні десятиліття школу очолювали:
1977-1979 рр. - Логвин Віктор Іванович;
1979-1982 рр. - Гейна Ольга Євгенівна;
1982-1985 рр. - Дудченко Дмитро Васильович;
1985-1987 рр. - Коломієць Дмитро Васильович;
1987-1992 рр. - Бащук Петро Іванович;
1993-1996 рр. - Литвиновська Віра Іванівна;
1997 р. - Вєтрова Ніна Денисівна;
червень-серпень 1998 р. – Пустовойтова Людмила Григорівна;
1998 -2023 р.р. - Василець Тамара Петрівна.
З 2023 року ліцей очолює т.в.о директора Пєскова Валентина Іванівна.
Динамічно розвивався заклад в 70-ті - 80-ті роки. У школі з'явилися нові меблі, обладнання, технічні засоби навчання. Педагогічний колектив впроваджував нові методи навчання та виховання, тісно співпрацював з педагогічними колективами шкіл району та області. У цей час працювала в школі плеяда талановитих учителів. Серед них учителі англійської мови: Есаулко Валентина Сергіївна, Власова Надія Павлівна, Кравченко Надія Марківна. Вихованці цих учителів мали міцні знання, продовжували навчання в престижних вузах країни. Школа була базовою у вивченні англійської мови.
Хімію викладала з 1954 по 1987 рік Базова Валентина Миколаївна. Кабінет хімії був обладнаний згідно сучасних вимог.
Тимошенко Зінаїда Захарівна викладала біологію з 1954 по 1988 рік. Цією жінкою-фронтовиком була проведена велика робота по озелененню подвір'я (посаджені березові та каштанові алеї школи, організовано роботу шкільної теплиці, налагоджена природоохоронна робота на пришкільній ділянці).
Школа співпрацювала з науковими установами.
Військову справу викладав Кислий Федір Васильович. Цей педагог проводив значну роботу з героїко-патріотичного виховання учнів. Був створений музей «Бойової слави», велася пошукова робота. Випускники - юнаки охоче обирали професію захисника Вітчизни.
Велику увагу благоустрою шкільного подвір'я, оновлення приміщення надавав Бащук Петро Іванович. Кабінети поновилися новими меблями, розбиті нові квітники, збудовано фонтан. Велике значення в закладі надавалося виховній роботі. Учнівський актив дбав про престиж школи, діти ставали переможцями конкурсів - оглядів, були учасниками піонерських зльотів. Найпершим у районі був організований табір праці й відпочинку «Прометей» на базі колгоспу «Більшовик». Діти поєднували відпочинок із працею, вчилися колективізму, товариськості.
На початку двохтисячних років значно оновилася матеріально-технічна база навчального закладу. За рахунок місцевого бюджету та з використанням спонсорської допомоги були проведені значні об’єми ремонтних робіт: реконструйовано систему опалення, встановлене сучасне газове обладнання та котли, облаштовані внутрішні санвузли, замінена покрівля школи, обладнана шкільна їдальня, проведений капітальний ремонт ганку школи, актової зали, класних приміщень. Відповідно типового положення навчальні кабінети були забезпечені сучасними меблями, встановлені мультимедійні дошки, проектори, комп’ютери, які підключені до швидкісного Інтернету.
Педагогічний колектив ліцею постійно підвищував свою професійну майстерність, ділився своїми здобутками з колегами навчальних закладів міста, району та області під час проведення семінарів, творчих майстерень. Брав активну участь у конкурсах: «Учитель року», «Золоте серце», де неодноразово педагогічні працівники школи посідали призові місця. Долучалися до участі в різноманітних освітніх проєктах.
Учні закладу щорічно - активні учасники та переможці ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнських предметних олімпіад, інтерактивних конкурсів: «Кенгуру», «Колосок», «Соняшник», «Лелека» та інші.
Уся робота педагогічного колективу спрямовувалася на набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, формування у молоді особистісних рис громадян Української держави, розвиток духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури.
У 2004 році за ініціативи педагогів школи Василець Т.П., Руденко А.В., з нагоди 50-річного ювілею закладу був заснований Музей міста, якому в 2016 році присвоєно звання «Зразковий музей». Вихованці гуртка «Українознавство» на чолі зі своїм керівником Недайводою Ю.В. продовжили добрі традиції – постійно доповнювали експозиції музею новими матеріалами: зібрані матеріали про воїнів ООС – випускників школи, створені «Книга пам’яті» та «Наші герої», учні долучилися до реалізації проекту «Одна родина у двох війнах»
Заклад вирізнявся активним, добре організованим учнівським самоврядуванням. Шкільний парламент на чолі з президентом школи сприяли підвищенню інтересу учнів до знань, самоосвіті, самовдосконаленню. Депутати шкільного парламенту проявляли ініціативу в проведені благодійних ярмарок, акцій «Благоустрій України», «Запалимо свічку пам'яті», «З добрим ранком, ветеране!», брали активну участь у міських та районних толоках, участь у різноманітних районних конкурсах. У 2018, 2019 роках за рейтингом Центру дитячої та юнацької творчості учнівський та педагогічний колективи закладу посідали відповідно І та ІІ місця за результативністю участі у виховних районних заходах.
Заслуговувала на увагу волонтерська діяльність закладу. Учні школи були активними учасниками акцій: «Учитель не повинен бути самотнім», «Милосердя», «Допоможи воїнам ООС», «Діти-дітям», «Від серця до серця», «Подаруй життя». Під постійною увагою волонтерів були учасники Другої світової війни, діти-війни, вчителі-пенсіонери, вихованці дитячого садочка. Учні закладу доглядали за могилою невідомого солдата в Катеринівському лісі, прилеглу територію пам'ятника «Жертвам фашизму». Велику увагу приділяли збереженню навколишнього середовища, формуванню екологічної культури.
У закладі створювалися всі умови для творчого самовдосконалення учнів, виявлення та підтримки обдарованих дітей. Постійно організовувалася робота гуртків за інтересами. Найбільшою популярністю серед учнів користувався вокально-хорових гурток «Дзвінкі голоси», який очолювала і очолює Домніч О.Є. Неодноразово хорові колективи та вокалісти здобували перемоги в районних та обласних конкурсах.
Особлива увага приділялася збереженню життя та здоров'я учнів. Робота педагогів спрямовувалася на вироблення у дітей ціннісного ставлення до свого життя та здоров'я. За сприяння міського голови Дружченка А.В. були придбані тренажери для спортивної зали, лижі, спортивний інвентар, тенісний стіл. Із 2012 року навчальний заклад занесений до обласної мережі «Шкіл сприяння здоров’ю», працює над реалізацією превентивного проєкту «Школа, дружня до дитини».
Багато років поспіль колектив брав участь у творчих звітах, став переможцем конкурсу-огляду «Школа року».
У 2021 році педагогічний колектив ліцею виборов почесне друге місце у обласному конкурсі на кращий опорний заклад загальної середньої освіти у 2021 році.
В останнє десятиріччя в школі працює талановитий колектив - однодумців. Молодість та завзяття поєднується з досвідом та мудрістю старших колег. Колектив спроможний вирішити будь-яку педагогічну проблему, подбати про матеріальне забезпечення закладу.
Нова сторінка в історії закладу розпочалася з 01 січня 2021 року, коли було створено Ворожбянську територіальну громаду. За цей час наш заклад став опорним. А з 09 вересня 2021 року Воробянський заклад загальної середньої освіти перепрофільовано на Ворожбянський ліцей (опорний заклад) Ворожбянської міської ради Сумської області.
За сприянням депутата Сумської районної ради Сахнюка Віталія Сергійовича та підтримки депутатів Ворожбянської міської ради на території ліцею встановлено новий спортивний майданчик "Воркаут".
Створення умов для занять спортом дасть можливість виховувати здорову націю. Завдання на сьогодення полягає в ефективному використанні таких майданчиків. Є надія, що відтепер, завдяки спільним зусиллям влади й громади, ліцеїсти та молодь громади у вільний час віддаватимуть перевагу заняттям спортом на майданчику, тим самим зміцнюючи своє здоров’я.