Здоров'язберігаючі технології у закладі

Впровадження здоров’язбережувальних технологій

в початкових класах з досвіду роботи вчителів

початкових класів Щербанівського ліцею:

Пехота Анна Борисівна та Сільченко Наталія Миколаївна

Сучасний освітній процес характеризується широким впровадженням здоров’язберігаючих технологій. І це є об’єктивним процесом, новим етапом в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя , по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров'язберігаючі технології передбачають : зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків. Учитель повинен працювати так, щоб навчання та виховання дітей в школі не завдавало збитку їх здоров'ю, не знижувало рівня мотивації навчання.

Питання орієнтації на впровадження здоров’язберігаючих технологій, організації навчально-виховного процесу щодо підтримання здоров’я – це цілий пласт для серйозної методичної роботи , який спонукає на подальшу творчу працю.

Використання здоров'язберігаючих технологій в навчальному процесі початкової школи дозволяє учням більш успішно адаптуватися в освітньому і соціальному просторі. Батьки довіряють вчителям найцінніше, що в них є,- свою дитину. Завдання педагога не тільки дати учневі знання, а й зберегти його фізичне, моральне, психічне та соціальне здоров’я.

Здоров’язберігаючі технології вчать дітей жити без конфліктів. Навчають укріплювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Ці технології прищеплюють дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання.

Учителі у тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.

Детальніше : Впровадження здоров’язбережувальних технологій в початкових класах

З досвіду роботи вчителя початкових класів Йопи С.М.

Здоров’язберігаючі технології

В.О.Сухомлинський писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя».

Тому важливим критерієм оцінки діяльності як окремого вчителя, так і всього педагогічного колективу є не тільки показники навчальних успіхів, а й збереження здоров’я дітей, створення сприятливого мікроклімату, пропаганди здорового способу життя.

Отже, щоб діти зростали розумнішими та здоровими, Йопа С.М. розробила спеціальну програму взаємодії між педагогом, батьками, лікарями, психологом, учнями. Сюди входить забезпечення матеріально-технічної бази, правильна організація педагогічного процесу, впровадження здоров’я-зберігаючих технологій, виховна, просвітницька робота з дітьми та батьками.

Звичайно, можна говорити про всесвітнє погіршення екології, а значить і здоров’я дітей, а з іншого боку постаратись зробити все, що залежить від конкретного вчителя, вважає Йопа С.М., а саме: перевірити освітлення, температурний режим, провітрити кімнату , дотримання правил гігієни, чистоти в класі, створити затишок, озеленення в міру та інше.

Якщо парти в класі по бокових рядах поставити косо, діти бачать дошку під більш зручним кутом, не заважає спина товариша. Проведені на парті лінії підкажуть, як правильно розмістити на парті зошит. Спеціально пошиті мішечки з піском допоможуть не тільки при проведенні уроків фізкультури, а й вирівняти спину дитини під час сидіння за партою. При розсаджуванні дітей за парти вчителька користується такими критеріями: вади здоров’я (зір, слух, спина), зріст, психологічна сумісність, провідний тип мислення, розумові здібності. Впроваджуючи нові прогресивні технології та інтерактивні методи навчання, вчителька старається дотримуватися правила : «не нашкодь , навчаючи». Для цього під час навчального процесу стежить за своєчасною зміною статичної напруги під час письма та читання (фізкультхвилинка, вправи для очей, музична пауза);забезпечує зміну різних видів навчальної діяльності, старається використовувати наочність з урахуванням вимог гігієни; використовує позитивні емоції, які полегшують засвоєння матеріалу, що в свою чергу зменшує втому, стимулює вищу нервову діяльність, покращує психологічний клімат у класі, попереджує невротичні реакції дітей (музика, жарти, ігрові ситуації); постійно контролює правильну посадку за партою; регулярно проводить вправи для очей, пальців рук, осанки, організовує ігри під час перерв.

На уроках, крім віршованих, проводить сенсорні, імітаційні, профілактичні фізкультхвилинки та музичні паузи з мішечками, гантельками, джгутами. На перервах та як елемент трудового навчання та образотворчого мистецтва діти слухають «Мантри здоров’я» та іншу релаксаційну музику. У класі створений куточок «Наодинці з собою»,де дитина може поміркувати, помріяти, написати листа однокласнику чи вчителю, «відіславши» його до «чарівної скриньки», або просто посидіти і заспокоїтися. Дитина має відчути себе захищеною, незалежною, оточеною любов’ю та повагою. У класі є «килимок настрою».У невимушеній атмосфері діти на ньому обговорюють події, побачене, почуте, свої досягнення, відчуття, проблеми, настрій, намагаються порадити, підтримати, допомогти. Таким чином, учитель може цілеспрямовано, систематично і послідовно поліпшувати не тільки розвиток учнів, а й духовне і психічне здоров’я дітей.

Батьки довіряють вчителям найцінніше, що в них є,- свою дитину. Завдання педагога не тільки дати учневі знання, а й зберегти його фізичне, моральне, психічне та соціальне здоров’я.