22.05.2020 і 28.05.2020

Тема. Позакласне читання. Е. Шмітт. "Оскар і Рожева пані"

1. Прочитати твір

21.05.2020

Написати контрольний твір на рдну із тем:

1. Мої враження про повість Міо мій Міо

2. Мої роздуми над сенсом життя за мотивами твору Р.Шеклі "Запах думок"

3. Роздуми автора про майбутнє людства

Написати контрольний твір на одну із тем

Тема. Дивакуватість пані Бартолотті у творі "Конрад, або Дитина з бляшанки". Гумор у творі

1. Виконати тести https://naurok.com.ua/test/kristine-nestlinger-konrad-abo-ditina-z-blyashanki-8386.html

14.05.2020

Тема. Проблема булінгу в повісті ""Конрад, або дитина з бляшки"

Завдання:

1. Дочитати повість.

2. Виконати тести. https://naurok.com.ua/test/kristine-nestlinger-konrad-abo-ditina-z-blyashanki-8386.html

16.04.2020

Тема: Образ Тома, його динаміка. Значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Сьогодні на уроці ми умовно перенесемося у майбутнє людства. Адже письменники силою своєї уяви і хисту це роблять досить часто. А у невідоме майбутнє нас поведе знайомий нам автор, ім’я якого Рей Бредбері.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

Переглянути анкету

Прізвище, ім’я

Рей Дуглас Бредбері

Роки життя

1920 -2012

Країна, яку представляє

Америка

Освіта

Школа + бібліотека + самоосвіта

Початок літературної діяльності

У 12 років сам друкував твори і розсилав до популярних часописів. У 22 роки – професійний письменник

Вид літератури

Наукова, соціальна фантастика

Жанр творів

Оповідання, новели, романи

Улюблені автори

Ж. Верн, Е.А.По, Мері Шеллі, Герберт Уеллса, Едгард Берроуз

Найвідоміші твори

«Марсіанські хроніки», «Золоті яблука»

Мрія письменника

«Я сподіваюсь дожити до того моменту, коли ми приземлимося на Марсі».

2. Знайдіть означення для літературних термінів:(по 1 б.)

соціальна фантастика, оповідання, конфлікт.

Бесіда

Слово вчителя. Перевіримо, чи уважні ви читачі.

- Яким уперше ви побачили Тома? (Том - звичайний хлопчик, єдина дитина в черзі, сором’язливий, допитливий).

- Чому хлопчик прийшов на майдан, хоча й мучився питанням, навіщо всі стоять? (Том прийшов для того, щоб долучитися до свята, тобто, плюнути на картину. Він не бачив іншого способу святкування й тому не знає як ще можна святкувати та радіти. Окрім того, він заінтригований картиною, кажуть, «вона усміхається», для нього це інтрига, адже в Томовому оточенні усмішкам немає місця.)

- Схарактеризуйте світ, в якому зростав Том, чи можна сказати, що таке оточення вбиває Любов і Красу? Аргументуйте свою думку текстом. («— Чи пам’ятаю я, Томе? Чи пам’ятаю? Я тоді розбив переднє скло — чуєш? Господи, який же звук тоді був! Хрясь!..Том ніби почув, як скло розлітається, на скалки». Світ, в якому люди живуть лише ненавистю, в якому сенс святкування є в тому, щоб розламати та розтрощити те, що залишилося від минулого, не може дати дитині ані Любові, ані Краси.)

- Чому Том так хвилювався, «накопичуючи слину»? (Він, як і всі, готувався висловити зневагу та презирство до цивілізації, яка померла, адже з давніх-давен невиховані люди завжди плюють на те, що їм не подобається й що вони зневажають. У спільноті, часткою якої є й Том, так прийнято. Це норма)

3. Робота з текстом

Виразно прочитайте уривок від слів «Том застиг перед картиною до …Справді, Мона Ліза»

- Чому Том застиг перед картиною? Що прокинулося в душі хлопчика? (Том застиг перед картиною тому, що вона була гарна. Душа Тома розкрилася перед силою мистецтва назустріч Красі він єдиний не зміг плюнути в неї.)

- Отже, Том єдиний не зміг плюнути в картину, що це може означати? (Що він інший, кращий, має чуйне серце, а отже, може повернути цивілізацію).

- Чому Тому здалася усмішка жінки на картині таємничо-сумною? (Здається, що Мона Ліза сумує через людей, що втратили людську подобу, здається, вона знає якусь таємницю, але розкрити її ці люди ніколи не зможуть.)

- А чи цікаво вам дізнатися про художника та історію цієї картини?

3. Робота з текстом

Прочитайте виразно епізод знищення картини від слів «Том навіть не скрикнув…. До заплакавши Том побіг».

4. Бесіда

- Яке враження справила на вас сцена знищення картини?

- Діти, на вашу думку, як люди ставилися до знищення картини? Про що свідчить таке ставлення? (Вони отримували насолоду від цього процесу. Це говорить про те, що в їхніх серцях не лишилося місця для прекрасного і доброго.)

- Яким змальовано натовп? Які слова переважають у його зображенні?

(Оскаженілий натовп перебуває у постійному русі («гукаючи, штовхаючись, борсаючись»). Переважають дієслова, за допомогою яких автор передає момент руху.)

- Що зробив Том, коли всі шматували картину? (Він «протяг руку, схопив клапоть лисніючого полотна, смикнув і впав, а поштовхи та стусани вибили його з натовпу на землю».)

- Чи свідомо діяв Том, коли відривав клаптик від картини? (Ні, скоріше, він сліпо наслідував дорослих.)

- Яким чином шматування картини спричинило злам у свідомості та душі хлопчика? (Дивлячись на те, як шматують саму Красу, Том заплакав і назавжди відійшов від «черги», що уособлювала силу ненависті та жагу руйнації.

Творче завдання. Складання сенкану

сенкан на тему Образ Тома

Том

Щирий, допитливий.

Цікавиться, засмучується, замислюється.

Обирає новий шлях – назустріч новій цивілізації

або Став справжньою Людиною під впливом Мистецтва.

Надія.

сенкан на тему Натовп.

Натовп

Зневірений, оскаженілий.

Штовхаються, ненавидять, знищують.

Не хочуть повернення цивілізації

Хаос. або Занепад.

- Як змінювався душевний стан Тома впродовж розвитку дії оповідання?

1. Гронування «Душевний стан Тома» (встанови послідовність )

«Душевний стан Тома»

Цікавість і причетність до всіх

Зміна почуттів

Спокій

Хвилювання і роздуми

Упевненість у собі

Захоплення і духовне прозріння

Душевний біль

Сліпе наслідування інших

Словникова робота (учні в зошит записують значення слова «символ»)

Символ (з грец. Symdolon «Симболон» – умовний знак, натяк) – це художній образ, що умовно відтворює яку – небуть думку, ідею, переживання. (Наприклад хліб -символ життя, добробуту, рушник – символ добра, надії)

Проблемне питання

- Як ви думаєте, символом чого стала у творі Р. Бредбері картина «Мона Ліза»? (Символом краси, мистецтва і відродження духовності.)

- Чому слово «усмішка» в тексті написане з великої літери? (Бо усмішка є більш живою, ніж жителі міста, вона є символом краси і добра.)

- Які ще символи ви побачили у творі? (Хлопчик — символ майбутнього, нового покоління; ранок - теж є символом прийдешнього, надії на краще.)

Символічні образи в оповіданні

Картина Л. да Вінчі «Мона Ліза» - символ краси, мистецтва і відродження духовності

Ранок – символ прийдешнього, надії на краще

Хлопчик – символ майбутнього, нового покоління

Усмішка Джоконди – символ краси, добра, сили мистецтва

«Краса врятує світ, якщо світ врятує красу.»

15. Запитання до учнів

- Діти, а для чого в житті людини потрібна краса? (Вона не тільки прикрашає життя, а й робить кращою душу людини, облагороджує її.)

- Як ви думаєте, чому усмішка потрапила саме до рук Тома? (Том — дитина, за ним майбутнє, в якому краса може врятувати світ.)

- А між ким відбувається конфлікт в оповіданні Р. Бредбері «Усмішка»? (У творі декілька конфліктів: між Томом і натовпом, між людиною і суспільством, між красою і потворністю.)

Прийом Кроссенс

Діти давайте узагальнимо те, що ми вивчили.

Рей Дуглас Бредбері, американський письменник – фантаст, Написав оповідання «Усмішка», в якому розповідається про майбутнє.

Кожен з нас мріє про щасливе майбутнє, але ми бачимо зруйновані міста, поля що світяться від радіації, люди розважаються так, що спалюють книжки, трощать останній автомобіль. І в центрі дитина, яка вірить у цивілізацію і хоче її повернути.

Висновок: поки є діти, які вміють бачити прекрасне то і наше майбутнє також буде прекрасне!

4. Заключне слово вчителя (супроводжується слайдами зруйновані міста, Чорнобильська катастрофа, майдан)

Люди не почули заклику фантаста про дбайливе ставлення до цивілізації - і знову, і знову приходять до трагедій: появи нових хвороб, техногенних і екологічних катастроф, військових конфліктів. Це наслідки духовного зубожіння. Фантастична картина зруйнованих війною та покинутих мешканцями міст, сьогодні стала реальністю і на сході України. Але ми разом з письменником сподіваємось, що «з’явиться тямовита людина, яка підлатає цивілізацію. Людина з душею... Людина, в якої душа горнеться до прекрасного...».

Врешті-решт тільки така людина збереже і примножить надбання земної цивілізації. І тоді усміхатиметься не тільки «Джоконда» - усе людство.

Діти! Даруйте людям усмішку, красу, добро, любов, милосердя!..

Не будьте байдужими до долі Планети і всього живого на ній!

Не втратьте духовної сутності! Збережіть здатність відчувати красу, тоді Мона Ліза усміхатиметься і наступним поколінням.

А якою буде цивілізація, яким буде майбутнє — все це в руках самих людей.

ДОМАШНє ЗАВДАННЯ

Виконати тести

Творче завдання (за бажанням)

Написати твір – мініатюру «Яким я уявляю майбутнє людства».

10.04.2020

Тема уроку. Рей Дуглас Бредбері "Усмішка". Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні.

1. Прочитати оповідання та матеріал про Р.Д. Бредбері в підручнику.

2. Переглянути презентацію та відео. Наступного разу будуть тести.

https://www.youtube.com/watch?v=P8MHDeG_vMU

03.04.2020

Біографія Джанні Родарі

Його батько помер, коли Родарі було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися їхньою матір'ю в її рідному селі впровінції Варезе. Після закінчення школи Джанні поступив до семінарії, провчився там три роки і отримав диплом вчителя. У віці сімнадцяти років він вже почав викладати у початкових класах в селах його провінції. У 1939 році Родарі поступив на навчання до Міланського університету.

Під часДругої світової війни Родарі був звільнений від призову до армії з причини його поганого здоров'я. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він поступив на роботу до одного з відділень фашистської партії і згодом був змушений вступити до цієї партії. Тяжко сприйнявши втрату двох своїх найкращих друзів і свого улюбленого брата Чезаре у нацистському концтаборі Джанні Родарі у 1944 році вийшов з фашистської партії і приєднався до італійської компартії, де почав брав участь в італійському русі опору.

У 1948 році Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» і водночас почав писати оповідання для дітей. У 1950 році він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер» У1951 р. Родарі опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно».

У 1952 році він вперше відвідав СРСР, де згодом бував доволі часто. У 1953 р. одружився з Марією Терезією Феретті, яка 4 роки по тому народила йому дочку, Паолу. У 1957 р. після офіційного іспиту Родарі був визнаний професійним журналістом.

У 1966-1969 рр. Родарі працював над спільними проектами з дітьми. У 1970 році за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Хрістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори почали перекладатися на інші мови народів світу. У 1979 році, після чергової подорожі до СРСР, його здоров'я значно погіршилося і він припинив писати. 1980 р. у Римі, під час операції, Джанні Родарі помер.

ЛИСТІВКИ З ВИДАМИ МІСТ

Поштові листівки з видами міст

Купує в Італії кожен турист.

Ось Рим — Колізей, Капітолій і Форум...

Мілан із славетним готичним собором.

Ось Піза з своєю похилою вежею.

Венеція краля з каналів мережею.

Ось Генуя — гавань, палаци блискучі,

Неаполь — затока, Везувій димучий...

Чудово! Прекрасно! Розкішні види!

А глянь за картинки — чи так воно вийде?

Чи справді в Венеції тільки й роботи —

Гондоли ганять і співать без турботи?

Чи справді безжурні неаполітанці

Тільки те й знають, що гулі і танці?

Не вірю я чужим речам,

А вірю я своїм очам.

Дозвольте, синьйори, самому розглянуться

На всі ті міста — у натурі, без глянцю.

Хай сам подивлюся,

Хай сам я побачу,

Кому як живеться,

Хто скаче, хто плаче.

Хай сам я узнаю,

Хто як міркує,

Хто діло робить,

Хто байдикує,

Хто на роботу йде не снідавши,

Хто спать лягає не обідавши,

Та ще й на камені на голому,

Бо ніде прихилити голову...

Погляньте і ви за картинки, синьйори:

Картинки веселі, життя – суворе.

Тема: Джанні Родарі (1920 – 1980). «Листівки з видами міст». Широта світу

та його сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ

широти світу і прагнення до його відкриття.

Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні, діти, ви познайомитесь із поетом і казкарем, автором не тільки всіх цих книг, розташованих на виставці, але й ще інших творів, якими зачитуються і дорослі, і діти. Він, як і кожна дитина, жив мрією про незвичайне й таємниче і був переконаний, що цікаві історії та казки допомагають людям стати кращими, щирішими, добрішими. Здогадались, про кого йде мова? Це італійський письменник ХХ століття Джанні Родарі. Сподіваюсь, що і ви станете прихильниками його творчості, коли дізнаєтесь про його життєвий та творчий шлях, прочитаєте хоч декілька творів Джанні Родарі, сповнених дивовижних пригод і подорожей, які здійснюють не менш незвичайні персонажі.

Повідомлення про життя і творчість Джанні Родарі.

Поет і письменник, журналіст і педагог, громадський діяч і добрий друг дітей Джанні Родарі прожив недовге, але надзвичайно яскраве, наповнене творчою працею життя.

Джанні Родарі народився 23 жовтня 1920 року у містечку Оменья, на півночі Італії, біля підніжжя Альп. Батько помер, коли хлопчику виповнилося лише дев’ять років і для сім’ї настали важкі часи. Їм довелося переїхати в Варце, де легше було знайти роботу і мати влаштувалась служанкою в багатий дім. Хлопчик ріс жвавим і веселим, понад усе любив книжки. За характером він був дуже вразливим і всім серцем сприймав несправедливість.

Мати, прагнучи дати сину освіту, влаштувала його на повне утримання в духовну семінарію. Але священиком юнак не став. Спочатку він вчителював, даючи приватні уроки, потім перейшов в початкову школу. І тут вперше розкрився унікальний талант Родарі – його рідкісний дар спілкування з дітьми – розповідати про складне просто, з вигадкою, складати на ходу всілякі небилиці, які не мають прямого відношення до уроку, але які пробуджують фантазію дітей.

Вчителювання було перервано війною: Родарі йде воювати з фашистами в ряди Опору і в 1944 році вступає в члени італійської комуністичної партії. Після війни він стає журналістом, його матеріали на тему виховання і дитячої психології, бесіди з батьками і педагогами друкуються в газетах Мілана та Риму.

З роботою в газеті італійських комуністів «Уніта» («Єднання») пов’язане народження Джанні Родарі як дитячого поета і письменника. Одного разу головний редактор, в порядку партійного доручення, запропонував молодому журналістові організувати на сторінках газети веселий куточок для дітей італійських робітників.

В заснованому в 1948 році «Куточку для малят» майбутній письменник почав друкувати вірші для дітей трудової Італії, близькі за формою до дитячого фольклору. «Куточок для малят» мав великий успіх. Захоплені читачі буквально засипали газету листами. Родарі запросили в столичну редакцію «Уніта» і запропонували створити додаток до газети – щотижневий дитячий журнал «Піоньєре». Саме тут, на його сторінках, вперше була надрукована повість-казка «Пригоди Цибуліно» (1951).

Герой казки – веселий, дотепний і вигадливий хлопчик – цибулинка Цибулино – мандрує по казковій країні, захищаючи бідняків, і борючись з гнобителями. Намальований поетом казковий світ, в якому діють люди-овочі, дуже схожий на Італію, батьківщину Родарі. В кінці казки Цибулино і його друзі скидають принца Лимона і встановлюють вільну республіку, в якій люди живуть добре і всі діти ходять до школи.

Джанні Родарі дав нове життя самому жанру літературної казки. Він невимушено приніс у казку сучасне життя з його незвичними для казки проблемами. У «Торті у небі» йому вдається перемогти войовничих генералів. Адже ні вчені, ні військові не могли повірити в те, що з неба може прилетіти не небезпека, не державна таємниця, а звичайнісінький торт.

Зовсім незвичними виявилися «Казки по телефону». Їх розповідає своїй доньці батько, який комівояжером весь час мандрує по Італії. Щовечора він дзвонить додому – і починається нова казка. А оскільки за телефонну розмову, хоч і казкову, доводиться платити, то і казки виявляються зовсім короткими, але цікавими, дотепними і мудрими.

Не менш захоплюючі історії приваблюють дітей у казці «Подорож Голубої Стріли», де від своєї хазяйки – різдвяної феї втікають іграшки. Вони хочуть зробити святкову приємність тим дітям, батьки яких через свою бідність не можуть купити для них іграшок. Забавляючи своїх читачів, Родарі розповідає їм про зовсім серйозні речі, даючи уявлення про дружбу, доброту, правду, справедливість.

Все життя письменника проникнуте турботою про дітей, про їх здоров’я, про їх майбутнє. Ось як він говорить про це у вірші «Літня спека»:

Обрали б мене президентом, то враз

Я видав би строгий – престрогий наказ:

Параграф перший.

Улітку всі діти

Не мають права у місті сидіти.

Параграф другий.

Для дітвори

Відкриті безплатні морські табори.

Параграф третій.

Малятам віднині

Належать Альпи і Апенніни.

Хто не послухає цього наказу,

Того в тюрму посадити відразу.

Ось так, у жартівливій формі, письменник висловив серйозні думки про обов’язок дорослих піклуватися про дітей.

Діти усього світу знають і люблять його твори: «Книга філастроке» (1950), «Книга веселих віршів» (1950), «Пригоди Цибуліно» (1951), «Подорож Голубої Стріли» (1954), «Джельсаміно в Країні брехунів» (1958), «Вірші в небі і на землі» (1960), «Казки по телефону» (1962), «Торт у небі» (1966), «Граматика фантазії» (1973) тощо.

Особливе значення має книга Д.Родарі «Граматика фантазії. Введення в мистецтво придумування історій», про яку письменник, як сам він зізнавався, мріяв більше тридцяти років. Автор учить дорослих грати з дітьми – фантазувати, придумувати, складати.

Літературна доля Родарі парадоксальна. На батьківщині письменника недооцінювали значення літератури для дітей взагалі і творчості Родарі зокрема. Його вірші та казки отримали широке визнання дітей і дорослих в 1950-х роках за кордоном, зокрема в Радянському Союзі, і тільки потім на батьківщині, в Італії. Починаючи з 60- х років виходять збірки його казок та віршів, його перекладають на різні мови – повільно, але неухильно утверджується слава Джанні Родарі як дитячого письменника.

В 1970 році до немалого подиву всієї Італії йому присуджується найпочесніша нагорода в галузі дитячої літератури – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена.

Джанні Родарі, цей талановитий письменник, якого знають і люблять у всьому світі, прожив лише 60 років. 14 квітня 1980 року після невдалої операції, Джанні Родарі несподівано помер. Телеграму із співчуттям його сім’ї прислав сам президент Італії.

Українською мовою твори Джанні Родарі перекладали А. Іллічевський, І. Корунець, І. Дзюба, А.Собуцький, М.Лукаш, І.Труш, російською – С.Я.Маршак.

Повторне читання вірша учнями «ланцюжком», перегляд презентації «Листівки з видами міст».

Показ країни та міст на карті Європи.

Складання схеми:

Італія: Рим Мілан Піза Венеція Генуя Неаполь

- Пригадайте, кого ми називаємо ліричним героєм?

Ліричний герой — суб'єкт висловлювання в ліричному творі. «Ліричний герой» — це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов'язково тотожний з автором. Через нього автор або передає власні почуття, або ж просто відображає переживання певної якості.

- Із скількох строф складається вірш Джанні Родарі?

(Із 6 строф)

- Що ви можете про них сказати?

(У кожній строфі – різна кількість віршованих рядків)

- Скласти словник почуттів ліричного героя.

Захоплення радість сумнів недовіра співчуття сум

- У яких рядках вірша висловлено його головну думку?

v Гра «Перевертні»

Із перевернутих слів скласти правильне слово і пояснити його значення.

Йорег йинчиріл (ліричний герой)

Ьлопаен (Неаполь)

Яіценев (Венеція)

Иквітсил (листівки0

Йілотіпак (Капітолій)

Ірадар Іннажд (Джанні Родарі)

v Висновок

Листівки – це своєрідний символ широти світу і прагнення до його відкриття. Переглядаючи листівки із зображеннями визначних місць, ми можемо уявою перенестись у найвіддаленіші місця, познайомитись з чудовими пам’ятками історії, архітектури та скульптури, побувати на лоні природи. Із екскурсій ми завжди повертаємось з листівками – німими доказами побаченого й відвіданого. Ліричний герой вірша Джанні Родарі «Листівки з видами міст» захоплюється чудовими видами таких італійських міст як Рим, Мілан, Піза, Венеція, Генуя, Неаполь. У першу чергу він бачить їх красу, розкіш, неповторність. Але за усім цим блиском, веселістю й безтурботністю ховається справжнє лице міст, спотворене безробіттям, бідністю, голодним й безпритульним життям їх мешканців, щоденними клопотами та турботами. Варто лише уважніше приглянутись, як це зробив ліричний герой твору. Тому й оцінки, висновки узагальнюючого характеру подані автором вірша у вигляді добре відточеного, вигостреного афоризму й заклику:

Погляньте і ви за картинки, синьйори:

Картинки веселі, життя – суворе.

Сумні рядки вірша змушують читачів задуматися над соціальними умовами, в яких живе італійський робітничий клас.

Вірші, казки, повісті Джанні Родарі користуються заслуженою популярністю дитячого й дорослого читача в Італії і завоювали визнання у всьому світі. Веселі, бадьорі вірші Джанні Родарі, його чарівні казки, сповнені любові до простих людей, поваги до людської праці, ідуть через кордони, моря і гори, завойовуючи все нових і нових вдячних читачів у різних країнах світу.

VІІ. Домашнє завдання.

Підготувати виразне читання вірша .

20.03.2020

урок 1

Тема : Лонгфелло (1807 - 1882). «Песнь о Гайавате». Мифы североамериканских индейцев и их воплощение в поэме «Песнь о Гайавате». Элементы фольклора в произведении (песни, сказки, легенды и др.).

Цель : представить необычайный мир и самобытную культуру, обычаи и традиции древних индейцев, личность Г. У. Лонгфелло, ознакомить учащихся с мифами о Гайавате и содержанием поэмы; развивать образное мышление и связную речь учащихся, умение слушать, выразительно читать лирические произведения, размышлять над прочитанным; воспитывать уважение к культуре других народов.

Оборудование: карта Северной Америки, портрет Генри Лонгфелло, выставка его книг и иллюстраций к произведениям, слайд - презентации.

Тип урока: урок усвоения новых знаний.

Все мы вылеплены из одного глины, поэтому нам необходимо быть милосердными и справедливыми.

Г. Лонгфелло

ход урока

Мотивация учебной деятельности.

Никому из вас еще не приходилось побывать в Америке, а точнее в Северной Америке, встречаться с настоящими индейцами. Но не стоит расстраиваться. Ничего невозможного нет. Когда вы станете взрослыми, возможно, совершите это увлекательное путешествие. А сегодня, при условии, что вы будете внимательны на уроке, мы с вами имеем возможность попутешествовать к этой неизвестной страны и еще и вместе с одним из самых американских поэтов - Генрихом Лонгфелло

Сообщения учащихся об открытии Америки (с обращением к карте).

ХV - ХVII века называют иногда еще эпохой великих открытий.

В этот период многое изменилось в жизни людей. благодаря сделанным

тогда так называемым Великим географическим открытиям усилились контакты между различными народами. Возникли совершенно новые искусство и культура.

Великими географическими открытиями можно считать все наиболее значительные открытия в истории человечества. Но традиционно к ним относят только те, которые были сделаны европейцами с XV века до середины XVII века - за 300 лет (этот период и называют эпохой географических открытий).

Причин для возникновения этих экспедиций было несколько. В первую очередь это был, конечно, поиск новых торговых путей, особенно в Индии - страны, по мнению европейцев, богатой в мире. К тому же появились крепкие корабли, которые уже можно было использовать для океанских плаваний.

Но главной причиной, наверное, было то обстоятельство, что человечество наконец созрело для того, чтобы ознакомиться с Землей и ее неизвестными мирами - ведь в то время на карте нашей планеты было еще много так называемых «белых пятен» (то есть неизвестных европейцам земель).

Все это и побудило европейцев совершать путешествия, во время которых путешественники находили новые, не известные ранее мира - и заносили их на карту.

Так были открыты Америка, Австралия, Берингов пролив, разделявшая Азию и Северную Америку, морской путь вокруг Африки в Индию и Индокитай.

В конце XV века некоторые ученые пришли к выводу, что Земля имеет форму шара. Впрочем, многие люди не воспринял эту информацию.

Христофор Колумб (1451-1506) решил это проверить. «Итак, если все время плыть не на восток, а на запад, все равно приплыл туда, куда тебе нужно?» - так подумал Христофор Колумб и на основе этой идеи разработал свой проект кругосветного путешествия в Индию.

Весь его экипаж состоял из 90 человек (в основном, преступников). Через несколько месяцев плавания Колумб пристал к неизвестного острова - это был один из Багамских островов. Колумб назвал его Сан-Сальвадор. Именно этот день - 12 октября 1492 - и считается днем ​​открытия Америки.

Впрочем, Колумб ни был первооткрывателем Америки: за сотни лет до него сюда неоднократно заплывали викинги. А самыми первыми европейцами, побывавшими здесь, были Эйрик Рауди и его сын Лейф Эриксон - викинги, которые достигли этих берегов еще в X - XI веках. Но об их путешествие в Европе еще не знали.

Ø Американские индейцы - коренное население Америки.

Считается, что первые люди начали поселяться в Америке примерно 11 тыс. Р. До н. е. Эти люди пересекли Берингов пролив, разошлись с далекого Севера и расселились по всей территории Северного и Южного Американского континента. Эти люди известны нам как американские индейцы, коренные американцы или коренное население Америки. Они развили большое разнообразие культур и стилей жизни.

Мореплаватель Христофор Колумб назвал их индейцами, поскольку считал, что открытый им континент - Индия.

Американские индейцы - преимущественно невысокого роста, физически развитые, смуглые, черноволосые и темноглазые люди - не были в то время единственным народом: жили отдельными племенами, говорили на разных языках, имели разные традиции и верования, особые военные союзы для защиты интересов племени. Индейцы - дети природы - прекрасные охотники и воины в те времена были далеки от современного понимания цивилизации в жизни и быту.

2. Беседа.

• Какие ассоциации возникают у вас, когда слышите об индейцах?

• О их обычаи и традиции вы знаете?

• Из каких источников вы узнали об этом?

• Что значит, по вашему мнению, выражение «Выйти на тропу войны»?

• Что вы знаете о верованиях древних индейцев?

• Какие художественные произведения об индейцах вы читали? Как на них изображено коренное население Америки?

Рассказ учителя о Лонгфелло и историю написания «Песни о Гайавате» (по презентацией «Жизнь и творчество Г.В.Лонгфелло).

Слава к Лонгфелло (1807-1882) пришла еще при жизни. На родине его книги издавались миллионными тиражами - для издательской практики XIX века это было невероятно. Стихи Лонгфелло были переведены восемнадцатью языками На украинском языке «Песню о Гайавате» переводили Панас Мирный, Александр Олесь, Константин Шмиговський, Иван Драч.

Генри Уодсворт Лонгфелло родился в 1807 году в Портленде, небольшом портовом городке на северо-восточном побережье Америки в семье адвоката. В истории его рода по материнской линии были предки, 1632 одними из первых прибыли к берегам Новой Англии (как называли тогда Америку) и стали ее учредителями. Художник получил прекрасное образование в частных школах и одном из лучших колледжей того времени - Боудойнському. В студенческие годы Лонгфелло обнаружил необычайные способности по гуманитарным наукам.

Сразу после окончания колледжа ему предложили место профессора кафедры иностранных языков. К тому времени писатель свободно владел шестью языками и читал еще четырьмя. Тогда же он впервые посетил Европу, издавна привлекала его как богатый казна древней культуры, мудрости и красоты, где провел три года. Юноша слушал лекции в Геттингемському университете, посетил Италию, Испанию, Францию, Англию, Голландию, Швейцарию. По возвращении Лонгфелло стал преподавать иностранные языки в том же колледже, в котором учился. Около двадцати лет (1835- 1854) Лонгфелло был профессором кафедры европейских языков Гарвардского университета, а затем полностью посвятил себя литературному творчеству. Круг его научно-литературных интересов было достаточно широким и разнообразным. Он писал лирические стихи, поэмы, баллады, путевые очерки,

В 1855 году Лонгфелло закончил работу над самым значительным трудом своей жизни "Песней о Гайавате». Это творческая обработка мифов и легенд индейцев Северной Америки, осуществленная под влиянием появления финского эпоса «Калевалы» и написана таким же размером стиха. Поэма поражает романтизированной поэтичностью рассказа о подвигах легендарного вождя оджибвеив, мудрого и бесстрашного Гайаваты. Г.Лонгфелло воспроизводит в произведении почти вымирающий мир американской старины на просторных землях между живописных скал и крупного песка. Это жизнь не было вроде тогдашней американской обыденности, потому что освящено языческими поверьями, легендами и мифами глубокого нравственного содержания, где существенным является ощущение единства человека и природы.

Мы можем уверенно говорить, что «Песнь о Гайавате» - мифологизированная легенда. Лонгфелло никогда не был среди индейцев Северной Америки.

Он пользовался собранием записей выдающегося этнографа Генри Скулкрафта, который много лет прожил среди оджибвеив.

«... Я написал, - вспоминал Лонгфелло, - на основе легенд, господствующих в среде североамериканских индейцев. В них идет речь о человеке удивительного происхождения, которая была послана к ним, чтобы расчистить их реки, леса и рыболовные места и научить народы заниматься мирным ремеслом. В разных племен она была известна под разными именами ... Наиболее распространенное - Гайавата, что означает - пророк, учитель ... В эту старую рассказ я вплел другие индейские легенды. Описываемые события происходят в стране оджибвеив, на южном берегу Верхнего озера, между живописных скал и крупного песка ».

В «Мифологический словарь» подано три версии образа Гайаваты. В ирокезив- это вождь и пророк, который выступил против междоусобиц племени онондага, из-за чего был наказан злым божеством Атотархо, который убил семь дочерей Гайаваты. Гайавата отправился в добровольное изгнание, нашел волшебный талисман вампум и встретился с Деганавидою.

Сюжет второй легенды немного другой. Гайавата был людоедом, но, исцеленный Деганавидою, стал его сообщником. Они вмиротворилы Атотархо с помощью вампум и животворящей магической силы Аренда и учредили Великую Лигу ирокезов.

И существует и третья версия образа великого вождя Гайаваты. Она, как считают исследователи, и является наиболее реальным источником поэтической версии Лонгфелло. Гайавата - историческое лицо. Жил он в ХV веке. Является основателем Великой Лиги Содружества ирокезских племен. Почетный титул Гайаваты сохраняется в ритуальном поперечные пятидесяти вождей Лиги. Драматическая судьба, тяжелая работа, идея страдания - все это приближает образ героя к смертной человека, но тем более поражает человека величие подвига героя.

Кто же такой Гайавате в поэме Г. Лонгфелло?

Краткое содержание произведения.

О его судьбе мы узнаем из рассказа индейского Оссиана - музыки Навадагу. В далекие времена жил могущественный волшебник и богатырь Мэджекивис, главным подвигом которого было похищение Священного вампум у Большого Медведя Мише-Моква, что был похож на огромную скалу, обросшую мхом. Его боялись все народы. Мэджекивис тихо подкрался к Мише-Моква, когда тот спал, и осторожно снял с него Вампум. Сделал еще это, он победно воскликнул и ударил Мише-Моква палкой по голове.

Звістка про подвиг Меджеківіса швидко розлетілася по світу. Захоплені подвигом, люди проголосили витязя Західним Вітром. Під урочисті вигуки Меджеківіс вирушив у своє царство на вершині Гір Скелястих. А на Місяці жила прекрасна і незрівнянна донька Нічного Світила – Нокоміс. Весела та життєрадісна дівчина ні до кого не відчувала зневаги, не зала злоби і не думала, що в однієї з її подруг серце палає чорною заздрістю. Якось, коли Нокоміс безтурботно гойдалась на виноградних паростках, до неї підкралась ненависниця й обрубала віти. Нокоміс упала на землю, в квітучу долину Мусподе, й з часом народила „між лілеями, на моху” донечку Венону, прекрасну, струнку й гнучку, з очима, як небесні зірки. Мати часто застерігала її берегтись Меджеківіса. Та не прислухається молодість до застережень старших, і одного вечора Меджеківіс підстеріг Венону, закохав її у себе, а потім покинув разом із „сином милощів і смутку, сином Тайни” Гайаватою .

С тоски Венона умерла, а малыша взрастила Нокомис, раскрывая перед ним

странный мир легенд и прекрасной природы.

Когда бабушка рассказала юноше о коварстве Мэджекивиса и смерть Венона, сердце Гайаваты запылало гневом, и он отправился на поиски Властелина Ветров. С тайным страхом в душе остановился молодой герой перед старым отцом, а тот вспомнил молодость, прекрасную Венону - и сердце его наполнилось радостью. В разговорах проходили дни и ночи. Мэджекивис хвастался бывшими приключениями и подвигами и бессмертием, а Гайавате приходилось сдерживать гнев. В конце терпение ему ворвался, сын вспомнил отцу смерти матери, и начался большой бой. Сам мощный Орел Войны поднялся из гнезда, сел на скалы и с резким клёкотом розпрострв крылья над бойцами.

Через три дня Мэджекивис начал уставать и уступил, предложив прекратить борьбу, ибо бессмертным и хотел только проверить победу и храбрость Гайаваты. Перед разлукой отец приказал ему в всому помогать своему народу и пообещал, что со временем разделит с ним свое царство.

Немало подвигов совершил Гайавате: победил царя рыб - огромного осетра Мише-Наму и злого колдуна Меджисогвона, который насылал на людей болезни и лихорадки; научил народы выращивать маис и изобрел письменность. Слава его быстро распространилась по земле.

Возвращаясь после поединка с отцом Мэджекивисом, Гайавата обратил в страну Дакота, для того, чтобы купить наконечников для стрел. Больше всего ему понравились острые, как иглы, наконечники из халцедона, кремня и яшмы, что выточил старый Дакота, который уединенно жил с дочерью Миннегагу на равнине. Миннегага глубоко запала в душу Гайаваты.

И Нокомис не хотела, чтобы внук женился чужеземкой. Недослухаючись к бабушкиным советам, герой радостно пошел за любимой и не ошибся - девушка ответила ему искренней взаимностью.

Прошло много беззаботных лет, преисполненных труда и охоты, покоя

и уюта домашнего очага. Однако счастье на земле не вечно, и никто не может избежать горьких потерь: умирают любимые друзья Гайаваты - божественный певец Чайбайабоса и добродушный силач Квазиндом.

Наступают тяжелые времена: лютая зима спеленала землю глубоким снегом, морозы сковали реки и озера, к поселениям подкрался голод. Гайавата тоже не смог найти пищи для спасения любимой жены. Она умерла.

Наступила весна, но тоска не оставила сердце Гайаваты, он тосковал по навеки утраченной возлюбленной.

Якось Ягу – хвалько і оповідач дивних історій – повідомив, що бачив у морі величезну пірогу з бородатими воїнами, обличчя яких були пофарбовані в біле. Всі сміялися із розповіді, лише Гайавата залишався серйозним. Справді, з часом до поселення підплив човен із білими людьми. Гайавата привітно зустрів їх, запросив до свого вігваму і щедро пригостив, посадивши на шкури горностаїв і бізонів. Після урочистостей і келихів господарі й гості викурили Люльку Згоди та присягнули на вічну дружбу. Уночі, коли стомлені гості поснули, Гайавата став зі свого ложа і сказав Нокоміс, що йде назавжди.

Поняв, что создание Лиги пяти племен является венцом его действий на земле, Гайавате обращается к народам с речью, полной мудрых советов, отметив вместе с тем, что ему пора "подняться" в небеса. Он вышел на берег и сел в волшебный лодку. Воздух наполнился звуками музыка, и поражены люди наблюдали, как лодка начала подниматься выше и выше, пока совсем не исчез в небе.

Вот так завершился земной путь посланца небес учителя Гайаваты.

Сегодня индейцы Северной Америки практически утратили свою самобытность, сделавшись игрушкой в ​​руках дельцов туристического бизнеса. Поэма Лонгфелло является своеобразной сокровищницей памяти индейского народа. Заслуга поэта заключается в скрупулезном сборе языковых, этнографических и других сокровищ культуры и быта многострадальных индейских племен.

Выразительное чтение раздела I «Люлька согласия» из «Песни о Гайавате».

Словарная работа.

Перст, чубук, поквана, серна, казарка.

Перст - зам. Палец руки.

Словарь украинского языка: в 11 томах. - Том 6, 1975. - Стр. 333.

ЦЫБУХ

// Люлька для курения.

// Но не заполнена табаком часть сигареты; гильза.

// То же, что сигарета.

Словарь украинского языка: в 11 томах. - Том 11, 1980. - Стр. 207.

ПОКВАНА - люлька согласия.

Сарны - род млекопитающих из семейства оленевых. Этот род иногда называют также «дикие козы» или «косули».

Казарки - род птиц семейства качков.

7. Эвристическая беседа по вопросами.

1. Где происходят события?

2. Кто такой Гитчи - Манито? Как вы считаете, этот образ исторический или мифологический?

3. Что побудило Владыку Жизнь обратиться к индейских племен? С какой целью собрано народы совет?

4. Как он изготовил Люльку Согласия?

5. Какой роковой завещание усвоили индейские племена от предков? Как относится к нему Великий Дух?

6. Какой новый завет дает людям Гитчи - Манито? В чем его созвучность с заповедями Иисуса Христа?

7. Докажите, что Гитчи - Манито любит свое творение - человек.

8. Какова основная мысль этого раздела?

8. Работа с литературоведческих терминов.

По жанру «Песнь о Гайавате» - это эпическая поэма.

Эпическая поэма - одна из разновидностей поэмы, в которой нарушаются важные проблемы прошлого, настоящего и будущего. Поэма разворачивается на основе определенных событий, имеет сюжет и четко выражены характеры.

Запись в тетрадь:

Эпическая поэма (греч. Роиета - произведение) - один из жанров лиро-эпоса; произведение значительного объема (преимущественно стихотворный), в котором сочетаются эпические (внешний сюжет, характеры, повествовательная форма) и лирические элементы (авторские переживания, лирические отступления, раскрытие внутреннего мира героев).

В произведении Лонгфелло НЕТ лирических отступлений, автор не обнаружил своего отношения к поступкам героев. Поэма состояла из 22 частей и послесловия.

Итоги урока.

v Упражнение «Незаконченное предложение»

1. Г.В.Лонгфелло - это ............ ..

2. Америку открыл в 15 веке ......... ..

3. Коренных жителей Америки называют ......... ..

4. «Песнь о Гайавате» создана на основе мифов ................

5. Миф - это ...............

6. По жанру «Песнь о Гайавате» - ......... ..

7. Главный герой произведения - .........

8. Гайавате взрастил (-а) ...............

9. Люльку Согласия изготовил Гитчи - Манито с .........

Метод «Микрофон»

- Поделитесь своими впечатлениями от урока.

- Что вам понравилось больше всего?

- Что вас больше всего заинтересовало?

Заключительное слово учителя

«Песнь о Гайавате» считается самой прекрасной работой Лонгфелло. Впечатление, что она произвела, было необычным. Всего за полгода эта книга выдержала тридцать переизданий. «Песнь о Гайавате» породила массу статей, стала одной из самых интересных тем для обсуждения и сплетен. Некоторые писатели пробовали создавать в духе «Песни ...», копировать ее, меняя лишь некоторые факты. Для других мастеров пера эта книга стала «кумиром», примером ...

Все были поражены прежде всего оригинальностью ее сюжета и новизной блестящей, строго соблюдены формы.

«Мой знаменитый друг, - говорит известный немецкий поэт Ф.Фрейлиграт в предисловии к своему переводу« Песни о Гайавате », - открыл американцам Америку в поэзии. Он первым создал чисто американскую поэму, и она должна занять почетное место в Пантеоне мировой литературы. »

Но главное, что всегда предсказывало «Песни о Гайавате» славу, - это редкая красота художественных образов и картин в связи с высоким поэтическим и гуманным настроением.

«Это один из тех вечных произведений, которые можно читать ребенком сразу же после букваря и затем снова и снова на всех ступенях развития и знания и каждый раз находить новое, и новое, и новое. Эта книга одновременно и прозрачная, и труднообъяснимые, простая, как голубка, и хитрая, как змея, в зависимости от того, насколько глубоко читатель проникает в нее. Ведь, хотя языческое мироощущение не вполне раскрывается в ней, в большей цельности его не найти ни в одном другом произведении », - так отозвался выдающийся исландский ученый Сигурд Нордаль о поэме Г.Лонгфелло.

В «Песне о Гайавате» отразились все лучшие качества души и таланта ее создателя. Лонгфелло всю жизнь посвятил служению прекрасному.

Первый украинский перевод произведений Лонгфелло принадлежал М. Павлик.

На украинском языке «Песню о Гайавате» перевел в начале нашего века известный поэт Александр Олесь. По ритмикой и текстуально очень близок к тому, что написал Лонгфелло, перевод К. Шмиговський.

В разные времена поэзии Лонгфелло переводили Елена Петровна, П. Грабовский, Панас Мирный, Николай Зеров, Н. Забила, М. Гаско, Д Павлычко.

V и. Домашнее задание.

Подготовить выразительное чтение раздела «Люлька Согласия», нарисовать иллюстрации к поэме Г.Лонгфелло.

Подивитися відео (у самому кінці)

www.youtube.com › watch