КСО допомагатиме здобувачам освіти краще розуміти себе та інших, уникати ризикованої поведінки, будувати здорові й поважні стосунки, протистояти тиску та насильству. Окрім того, така освіта є важливим інструментом у боротьбі з гендерними стереотипами, сприяє рівності та толерантності в суспільстві. Підтримка міжнародних організацій, таких як ВООЗ та ЮНЕСКО, підтверджує ефективність комплексного підходу до сексуальної освіти в освітньому процесі. Саме тому впровадження КСО в закладах освіти є не лише доречним, а й необхідним для забезпечення гармонійного розвитку молоді та побудови безпечного, інклюзивного суспільства.
Для педагогів та батьків:
Фахівцями ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за участі експертів, які представляють громадські організації України, розроблено навчально-методичні матеріали щодо впровадження комплексної сексуальної освіти у закладах освіти, а саме:
Касілова А., Мельничук В., Никифорук О., Спориш Ю., Терещук Н., Чекалова Д., Яремчук Н. «Основи репродуктивного та сексуального здоров’я». Навчально-методичний посібник. «Схвалено для використання в освітньому процесі» (рішення Експертної комісії з психології та педагогіки (протокол № 1 від 08.09.2022 року);
Флярковська О. В., Мельничук В. О. «Комплексна сексуальна освіта»; Спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очно-дистанційної форми навчання (схвалено Вченою радою ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (протокол № 3 від 03.04.2024 року);
Мельничук В., Флярковська О., Спориш Ю., Чекалова Д. «Комплексна сексуальна освіта». Факультативний курс для здобувачів 1-11 класів закладів загальної середньої освіти (схвалено Вченою радою ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (протокол № 3 від 03. 04.2024 року);
Мельничук В., Флярковська О., Спориш Ю., Чекалова Д., Касілова-Боднарук А. Навчально-методичний посібник «Комплексна сексуальна освіта». «Схвалено для використання в освітньому процесі» (рішення Експертної комісії з психології та педагогіки (протокол № 1 від 20.03.2024 року).
Методичні матеріали за темою.
Посібник «Виховання без стереотипів: для фахівців»: https://drive.google.com/file/d/1ihK6IZDSvywepFR_X4Pk7ZAeL3ZB5viM/view
Посібник «Батьківство без стереотипів: для батьків»: https://www.unicef.org/ukraine/en/media/43751/file/batkivstvo_bez_stereotypiv_pdf_2-2.pdf.pdf
Брошура «Твій гайд із дорослішання без стереотипів: порадник для підлітків»: https://drive.google.com/file/d/1OZP53dgCTvKkozb4INUQZlEyCkSgMnR3/view
Брошура «Долаємо стереотипи: особистий щоденник для хлопців»: https://drive.google.com/file/d/188WEZDyZuwbyAjbLALikf6uR1uOwewwC/view
Брошура «Долаємо стереотипи: особистий щоденник для дівчат»: https://drive.google.com/file/d/1EleZlqkgdOBQ2lXdsy_qjvEemJniAkT7/view
Брошура «Долаємо стереотипи: для дітей 3-5 років»: https://drive.google.com/file/d/1BKSra3kG4aEqY-7DccRTbY4zRSmH9m2u/view
Матеріали «Протидія гендерно зумовленому насильству»: https://drive.google.com/file/d/15k9wKUStNEeuhzyTPy3gulRUYBPEBPxG/view
Буклет «Здоров’я без сорому»: https://drive.google.com/file/d/1zZSHAZg7rJGUxZqZLiIyxio6iYYZNi6D/view
Буклет для дівчат, батьків та вчителів: https://drive.google.com/file/d/1S0laQ_FGKj60cbHWipU2_TZIvQ0xltAM/view
Брошура «Про інтимне для наймолодших: для дітей до 5 років»: https://drive.google.com/file/d/1_KTKF2TBD7_Mj3kJUpVXN_jc6AJvxpQ9/view
Брошура «Дорослішання без секретів: для дітей 6-9 років»: https://drive.google.com/file/d/1LU_5QMd2YF0Yn2n8t1y2WYYrXf-9DnXZ/view
Посібник «Дорослішання без секретів: для дітей 10-14 років»: https://drive.google.com/file/d/1JbVqzPV9ewldyvtMpxSvzPqbKKFz2KBd/view
Посібник «Твій гайд із дорослішання без секретів для підлітків 15-18 років»: https://drive.google.com/file/d/1v-Tr5rqtTcKuFTC58vtYuX8h0AzUVrjU/view
Посібник «Основи сексуальної просвіти для батьків та опікунів»: https://drive.google.com/file/d/1R7Bz507XKp909wmGiFiObBDogDefxvKb/view
Посібник «Основи сексуальної просвіти для фахівців, які працюють з дітьми та родинами»: https://drive.google.com/file/d/1aP9hXSSzq7BzFADZFJ-NCOWbWUFiian9/view
Матеріали з питань сексуального та репродуктивного здоров’я: https://womanhealth.org.ua/material/
Що передбачає сексуальне виховання дитини. Як відповідати на «незручні» запитання та реагувати на «дивні» ігри. Як пояснити інтимну близькість батьків та яких помилок не можна допускати в жодному разі. І хто відповідає за статеве виховання дошкільника
Усі батьки прагнуть бачити свою дитину щасливою. Однак, як і 30–40 років тому, вони неохоче обговорюють з нею питання статевого виховання, хоча ці питання є складовою щастя кожної людини, зокрема, у подружньому житті. Саме тому дорослі мають усвідомлювати такі аспекти:
· захистити дитину від сексуального виховання неможливо, оскільки неможливо зупинити її
· сексуальний розвиток статеве виховання в період дошкільного дитинства насамперед передбачає навчання дитини особистої гігієни й адекватної поведінки.
Розмежовуємо поняття
Статеве виховання — це складова загального виховання дитини, тому проблема статевого виховання є актуальною в межах основних напрямів освітньої роботи. Процес соціалізації дитини вказує на необхідність роботи щодо її статевого виховання вже в дошкільному віці. Звісно, на наступних вікових етапах розвитку дитини така діяльність потребує продовження.
Також статеве виховання — це система психолого-медико-педагогічних заходів щодо виховання у батьків, дітей та підлітків адекватного ставлення до питань статі. Вона містить питання стилю одягу і манер поведінки, мовлення хлопчиків і дівчаток, їх взаємин і прав, типових ігор і захоплень тощо. Основним завданням статевого виховання є те, щоб хлопчики усвідомлювали себе хлопчиками, чоловіками, а дівчатка — дівчатками, жінками, а також, щоб вони адекватно поводилися у взаєминах між чоловіком і жінкою.
Сексуальне виховання — це ставлення людини до свого тіла, сексуальності та сексуальних стосунків. Натомість сексуальна просвіта є частиною сексуального виховання, що передбачає поширення знань у цій сфері.
Із чого розпочати статеве виховання у період дошкільного дитинства
Дитина, яка отримала своєчасне та адекватне статеве виховання і перейняла позитивний приклад подружньої поведінки своїх батьків, що базується на повазі, добрі, ніжності, у підлітковому віці матиме відповідні моральні критерії, що дадуть їй змогу оцінювати певні ситуації та уникати невиправних помилок. Саме тому бесіди про наближення статевого дозрівання дитини батькам варто проводити у дошкільному віці. Окрім того, фізичні та фізіологічні зміни, такі як розвиток молочних залоз, початок менструації в дівчаток та полюції в хлопчиків, можуть з’явитися ще до 10 років. Тож батьки мають знати фізіологічні особливості статевого розвитку дитини, щоб уміти розрізняти нормальні зовнішні прояви статевої системи і відхилення від норми.
Дитині дошкільного віку слід роз’яснити елементарні гігієнічні навички і правила. Адже важливо, щоб вона здійснювала туалет зовнішніх статевих органів і, водночас, не фіксувала надто багато уваги на цій процедурі — сприймала її так само природно, як миття рук або чищення зубів. Окрім того, створення в сім’ї здорової атмосфери, сповненої взаємної поваги і любові, дасть змогу дитині зрозуміти, як варто будувати взаємини на принципах поваги і рівності.
Усвідомлення статевої приналежності відбувається на таких етапах:
· коли дитина замість «Дай Саші» чи «Дай Катюші», починає говорити «Дай мені», тобто, коли вона вперше про себе скаже «Я», що означає, вона вже усвідомлює себе як хлопчика або дівчинку
· до 1,5–2 років, коли дитина здатна запам’ятати і визначити приналежність до статі
· у віці 4–6 років, коли дитина засвоює зовнішню модель поведінки представників своєї статі та намагається поводитися відповідно. 4-річний син може заявити мамі таке: «Ця куртка дівчача, тому я її не носитиму!»
· у віці 4–5 років, коли формується стійке уявлення про те, що «Я — дівчинка» або «Я — хлопчик», відбувається усвідомлене розуміння поведінкових норм та вибір відповідних до статі ролей в сюжетно-рольових іграх
· у віці 7–8 років, якщо батьки займаються статевим вихованням дитини, у неї з’являється своя лінія статевої поведінки, що відповідає моральним і фізичним нормам та вимогам. Ця лінія проявляється під час вибору ігор та в манері спілкування з протилежною статтю.
Головні помилки у статевому вихованні дитини її батьки роблять здебільшого через низький рівень власної статевої культури.
«Складні» запитання
Батьки в жодному разі не мають показувати дитині розчарування, розгубленість чи ніяковість через її «складні» запитання. Адже дитина не помічає зв’язку між своїми запитаннями та еротикою, однак миттєво помічає реакцію дорослих або інтонацію, з якою вони відповідають на запитання. Унаслідок цього дитина може виокремлювати певне коло питань, що, на її думку, стосуються чогось непристойного.
«Незручні» ситуації
Батьки часто припускаються помилок під час перегляду кінофільмів і телепередач з еротичними сценами. Інколи дорослі на цих «незручних» моментах закривають дитині очі, відволікають її, виводять із кімнати або починають посміхатися, спостерігаючи за її реакцією. Через таку поведінку батьків дитина може вирішити, що в коханні, ласках жінки і чоловіка є щось непристойне. Окрім того, така реакція батьків може негативно вплинути на сексуальне виховання дитини, спричинивши її відмову від стосунків із протилежною статтю.
Антагонізм між статями
Важливо, щоб у дошкільному віці дорослі не культивували антагонізм між хлопчиками і дівчатками. Так батьки і вихователі, навіть досвідчені, часто кажуть дитині: «Що ж ти розревівся, як дівчисько!», «Не бешкетуй, ти ж не хлопчик!» тощо. Це формує в її свідомості хибне уявлення про перевагу однієї статі над іншою. Однак на певному етапі розвитку хлопчиків і дівчаток між ними й так виникає неприязнь — сигнал усвідомлення своєї статі. Тому завдання батьків є такими:
· допомогти дитині дошкільного віку встановити адекватні, дружні взаємини з іншими;
· виховувати з раннього віку у хлопчиків — лицарство, а у дівчаток — почуття власної гідності.
«Складні» запитання — дитина пізнає світ
У дошкільному віці в дитини поступово формується усвідомлення приналежності до певної статі та з’являється інтерес до статевих питань. Здебільшого запитання, які в цей період ставить дитина, є проявом цікавості, пов’язаним із враженнями від навколишнього світу. Зазвичай дитину в дошкільному віці цікавить сам факт народження людини, і не більше. Батькам варто здійснювати статеве виховання, не виокремлюючи його із загального особливими інтонаціями чи емоціями. Відповідаючи на запитання дитини, слід враховувати, що статеве виховання — це, передусім, формування правильного ставлення до статевих питань, а не отримання певних знань у цій сфері. Тобто батьки мають закцентувати свою увагу саме психологічному аспекті відповіді. Варіантом «правильної» відповіді на запитання дитини «Звідки я взявся (взялася)?» може бути такий: «Ми чекали на тебе і були дуже раді, що ти народився (народилася)!». Головна теза в цій фразі: «Тато і мама тебе люблять!», що є основним знанням дитини.
Сором’язливість дорослих щодо статевих питань — це, насамперед, досвід їхнього дитинства. Окрім того, вони схильні у такий момент уявляти власний статевий досвід, обговорювати який із дитиною, справді, ніяково. Однак сприймати це ліпше з наукового погляду: для дитини не існує відмінності між запитаннями: «Чим відрізняється береза від дуба?» і «Чим відрізняються хлопчики від дівчаток?»; «Чому хмарки не падають з неба?» і «Чому в мене немає спереду такого хвостика, як у Роми?» тощо.
Якщо батьки вестимуть бесіду з дитиною щодо статевих питань у сором’язливо-гидливій формі, то сама дитина ставитиметься до цієї теми аналогічно. Згодом дорослим може бути складно налагодити з дитиною контакт, оскільки «успадковані» сором’язливість і замкнутість заважатимуть дитині в складній ситуації поділитися з батьками своїми проблемами (і не лише сексуальними).
Правила бесіди з дитиною на делікатну тему
У разі, коли батьки повною мірою не задовольнять пізнавальні інтереси дитини, дефіцит сімейної інформації неодмінно поповниться вуличною. Зазвичай інформація від однолітків — неточна, натуралістична і є частиною дитячої міфології, що схожа на первісну культуру. У цій культурі існує своя мова — сексуальний фольклор, який стихійно складається і передається від дитини до дитини. Він має руйнівний вплив на формування в дитини поваги як до своєї, так і до протилежної статі. Водночас у дорослих є своя мова, що має значний вплив на те, як дитина ставитиметься до свого тіла, своєї сексуальності зараз тощо. Це не лише слова, які батьки добирають для розмови про статеві питання, а й інтонації, з якими ці слова звучать. Якщо дорослі з цікавістю і гордістю ведуть бесіду з дитиною, то вона навчається дружити зі своїм тілом і приймати його прояви, як власні.
Тож дорослим, розповідаючи про статеві питання, доцільно дотримуватися таких правил:
· не затягувати розмову. Адже закони розвитку уваги дитини передбачають, що вона може зосередитися лише на 5–7 хв. Ліпше дати їй змогу обміркувати інформацію й обійтися без скрупульозності
· не сварити дитину, коли вона звертається до батьків із запитанням про «це», уникати відповідей на кшталт «Підростеш — зрозумієш», «Зарано тобі про це знати!» тощо
· не мудрувати, повідомляючи дитині менторським тоном: «Зараз я розповім тобі про секс». Цим батьки можуть спровокувати у дитини появу бажання знайти менш нудне джерело інформації щодо статевих питань
· не сміятися і не висміювати дитину, коли вона вперше поставить каверзне запитання. Якщо батьки хіхікатимуть і червонітимуть, вона подумає, що запитала про щось заборонене, соромітницьке, і замкнеться в собі
· не старатися пояснити все докладно, адже навіть підліток іще не готовий сприймати яскраві сексуальні образи. Своєю наполегливістю батьки можуть мимоволі створити культ сексу, що може завдати дитині значної шкоди
· не присоромлювати дитину через власну сором’язливість у статевих питаннях. Присоромлюючи дитину, батьки переконують її, що обговорювати такі питання непристойно, негарно тощо. Однак дитина з такими у явленнями навряд чи зможе згодом створити щасливу сім’ю.
Отже, якщо батьки ознайомлені з принципами статевого виховання, то вони зможуть самостійно знаходити шляхи розв’язання складних педагогічних ситуацій, грамотно відповідати на «складні» запитання дитини. Від того, наскільки доступно батьки зуміють пояснити доньці чи сину певні життєві явища, що стосуються взаємин статей, залежить формування статевих установок, розуміння своїх обов’язків і необхідності управління собою, своєю поведінкою і бажаннями. Тобто від адекватного статевого виховання дитини залежатиме її щастя в сімейному та особистому житті. Статеве виховання дитини — життєво необхідне для її повноцінного розвитку і щастя в майбутньому. Адже кожний із батьків прагне, щоб донька виросла чуйною, турботливою жінкою, яка любитиме своїх дітей, а син став справжньою опорою для своєї сім’ї, виріс мужнім, цілеспрямованим і сильним. Усе це і є результатом грамотного статевого виховання дитини.
Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/2242-stateve-vihovannya-dtey
Статеве виховання — це насамперед безпека та здоров'я ваших дітей. Тому потрібно не табуювати цю тему, а говорити зі своїм сином чи донькою та формувати довірливі стосунки. «З якого віку вже можна говорити?», «Про що розповідати?» — такі запитання можуть виникнути у мам і тат. Допомогти в цьому можуть книги про статеве виховання, яких, на щастя, сьогодні на українському ринку достатньо.
3-5 років
У віці від 3 до 5 років у дитини вже активно відбувається сексуальний розвиток. Зокрема, вона досліджує різницю між статями та засвоює статеву рольову поведінку на прикладі дорослих. Може з’явитися підвищений інтерес до сексуальних дій, частин тіла чи непристойних слів. Дитина починає запитувати, як вона з’явилася на світ.
У 3-5 років хлопчик чи дівчинка вже повинні знати:
правила гігієни, правильні назви геніталій (пеніс, вульва) і для чого вони потрібні (у цьому віці — задоволення фізіологічних потреб);
питання безпеки: розуміти, що ніхто не має права торкатися її чи його інтимних місць (виключенням є батьки під час купання та лікар, з дозволу батьків. Якщо це робить хтось інший — потрібно кричати й обов’язково розповісти про це батькам);
з 3 років дитина вже усвідомила свою приналежність до певної статі та проявляє зацікавленість до своїх геніталій (починає роздивлятися у дзеркалі, торкатися, досліджувати), можуть активно гратись у «лікаря» з іншими дітками в садочку чи друзями.
!!! Обов’язок батьків пояснити «правило трусиків» своїй дитині (починати можна з 5 років), а саме: розказати про небезпечні дотики; наголосити, що інтимні частини тіла — це власність дитини; пояснити, що вона не має боятися просити про допомогу і ділитися таємницями, які її непокоять.
За посиланням https://youtu.be/lBrrbFBs1qU ви можете переглянути відео від Фонду ООН у галузі народонаселення, в якому експертка зі статевого виховання Юлія Ярмоленко та співак Тарас Тополя розкривають 5 правил, які необхідно знати батькам та дітям для захисту від сексуального насильства.
Щоб батькам було легше зробити перші кроки в напрямку статевого виховання, зверніть увагу на книги для дітей від 4-х років. Їх дитина може роздивлятися як з вами, так і самостійно:
«Маленькі дослідники. Моє дивовижне тіло», Рут Мартін.
«Малечі про інтимні речі», Юлія Ярмоленко.
«Звідки я взявся? Правдиві відповіді на «незручні» питання», автори Хосе Р. Діас Морфа, Катерина Марассі Кандія, Пілар Мігальон Лопесоса, Мерседес Палоп Ботелья.
«Не в капусті й не лелека», Анна Герцог.
«Звідки я взявся?», Віржіні Дюмон.
«Так і ні. Почуття», Пауліна Ауд.
«Я і він. Про хлопчаче без секретів», Юлія Смаль (підійде в 5-6 років).
5-10 років
У цьому віці хлопчики та дівчатка починають досліджувати свою стать та гендерні ролі, можуть грати в ігри, які містять сексуальну поведінку, цікавитися сексуальною інформацією, використовувати нецензурну лексику.
!!! У 5-10 років у дитини формується ідеалізоване уявлення про романтичного партнера, тому батькам важливо проговорити теми дружби та симпатії (її проявів), любові та статевих відмінностей. Про менструації та полюції варто розповісти не пізніше 8 років. Після 8 років батьки можуть починати говорити з дітьми про секс. А у віці 9-10 років поступово переходити до теми сексуальності, її видів та проявів.
Книги, які будуть корисні дітям від 7 років:
«Відверта розмова про «це», КМ-БУКС.
«Велика книга почуттів», Ґжеґож Касдепке.
«Як я дорослішаю», Аніта Найк та Філ Вілкінсон.
«Без маячні про перші місячні», Юлія Ярмоленко.
!!! Пам’ятайте: під час розмови з дитиною на тему сексуальної освіти все потрібно називати своїми іменами, в жодному разі не залякувати й не насміхатися з запитань дитини. Інакше до вас зникне довіра, і син чи донька не звернуться по допомогу, коли потребуватимуть її.
Джерело: https://mashafund.org.ua/stateve-vyhovannya-scho-povynni-znaty-dity-vid-3-do-10-rokiv-i-zvidky-yim-vzyaty-cyu-informaciyu/