Ментальне здоров’я: як подбати про себе та своїх дітей

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною щасливого життя. Це поняття дуже широке і поєднує різні  аспекти. Як зрозуміти, що стан душевного здоров’я вийшов із рівноваги та настав час звернутися до психотерапевта — розказуємо далі.

Що таке ментальне здоров’я

Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя.

Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з іншого боку — психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства.

Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних.

Психічно здорова людина:

• може розрізняти свої емоції, керувати ними та гармонійно функціонувати;

• здатна спілкуватися і будувати стосунки з іншими;

• розвивається й навчається;

• позитивно оцінює себе, приймає та любить;

• приймає власні тверді рішення;

• нормально адаптовується до нових умов життя;

• може розв’язувати проблеми.

Від чого залежить психічне здоров’я та як його підтримувати

Психічне здоров’я може порушуватися під дією:

• генетичних чинників;

• наркотичних речовин;

• гормонального дисбалансу;

• індивідуальних характеристик людини (наприклад, схильності до депресій та песимізму);

• швидких соціальних та політичних змін (зокрема, внаслідок воєнних дій);

• соціальної дискримінації на фоні різних чинників: сексуальна орієнтація, расова приналежність, ВІЛ-позитивний статус тощо;

• сексуального насильства;

• психологічного тиску;

• стресу та умов роботи.

Психічне здоров’я значною мірою залежить від атмосфери у сім’ї, дитячого досвіду, соціального оточення. Особливо важливим є сприятливе середовище зростання для дітей та підлітків, у яких психіка лише формується.

Що важливо для підтримання ментального здоров’я на належному рівні? Назвемо кілька прикладів:

• розвиток емоційного інтелекту в дітей: сприйняття і розуміння своїх емоцій допоможе їм у дорослому віці вправніше керувати своїм станом;

• організація здорової атмосфери в родині, налагодження режиму дня для маленьких дітей;

• соціальна підтримка незахищених верств населення (наприклад, матерів-одиначок, жінок, що постраждали від насильства, людей з інвалідністю);

• локальні програми з підтримання психічного здоров’я — у школах, університетах, на підприємствах.

Підтримувати власне ментальне здоров’я можна самостійно. Для цього необхідно:

• дбати про режим сну;

• уникати стресових ситуацій та навчитись адекватно на них реагувати;

• збалансувати  харчування і додати фізичної активності — іноді достатньо активізувати організм та налагодити гормональний фон, щоб виправити ситуацію.

Головні ознаки порушення психологічної рівноваги та перші “дзвіночки” ментальних розладів за даними ВООЗ:

• фізичні (порушення сну, больові відчуття у будь-якій частині тіла)

• емоційні (постійне відчуття страху, тривоги, журби)

• когнітивні (труднощі з чітким мисленням, порушення пам’яті, патологічні переконання)

• поведінкові (агресія, зловживання алкоголем чи наркотиками, неспроможність виконувати повсякденні функції)

• перцептивні (наприклад, пацієнту здається, що він бачить або чує те, чого не помічають інші)

Насправді ознаки розладів дуже індивідуальні і відрізнити їх може лише лікар. Тому займатися самодіагностикою не варто.

Існують маркери, за якими людина вважається соціально здоровою:

• легко адаптується до соціального середовища та його змін

• зберігає почуття гідності, може приймати рішення без зайвого тиску

• прагне вирішувати проблеми соціального значення, може привертати до них увагу інших

• проявляє креативність під час розв’язання соціальних проблем

• прагне до саморозвитку в соціальному та економічному напрямах

• готова себе змінювати і вдосконалювати, дисциплінувати і навчатися.

Що можна зробити задля підтримки власного соціального здоров’я?

• покращити свої побутові умови, а при можливості – умови проживання

• за необхідності змінити роботу

• позбутись шкідливих звичок

• формувати здорові звички як для себе, так і для своєї сім’ї

• встановлювати соціальні зв’язки і взаємодіяти з іншими: з родиною, друзями, партнерами, сусідами, колегами

• долучитись до допомоги вразливим групам населення.

Джерело: https://prozdorovia.in.ua/statti/mentalne-zdorov-ia/

Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?"

За ініціативою першої леді Олени Зеленської створено Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?».

Місія проєкту – зробити піклування про ментальне здоров’я щоденною звичкою для українців.

Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров'я – нерозривне ціле.

Комунікаційні майданчики Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»:

Спеціальна сторінка – http://howareu.com

Facebook – https://www.facebook.com/howareu.program

Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program

YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program

Twitter – https://twitter.com/howareuprogram

Telegram – https://t.me/howareu_program

TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program

Viber – https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF8eAQa8Pzq3NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb

Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує Міністерство охорони здоров’я України. Всесвітня організація охорони здоров’я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація «Безбар’єрність». Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті міністрів України.

Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Як відновити ментальне здоров’я дитини: 5 обов’язкових кроків для батьків

Крок 1: Ти в безпеці.

• Покиньте прифронтові території та заберіть дитину в більш безпечне місце, не нехтуйте повітряними тривогами та правилами особистої безпеки.

• Забезпечте дитині усі базові потреби у місці вашого перебування: тепло в оселі, збалансоване харчування, доступ до медичної підтримки та освіти.

• Обійміть та поясність дитині, що батьки стараються задля її безпеки і що в новому середовищі у дитини буде можливість жити спокійне дитинство.

Крок 2. Ти — не винен.

• Не замовчуйте факту існування війни в країні. Будьте доступним до будь-якого обговорення. А якщо не відчуваєте у собі сили розповісти про ті чи інші речі — звертайтесь до спеціалістів.

• Важливо підкреслити для дитини, що вона не несе відповідальності за все, що відбувається у світі. Війни можуть виникати через політичні та історичні причини і це зовсім не пов’язано із тими зонами відповідальності дитини, які батьки визначали з ними раніше, як наприклад, прибирання іграшок у себе в кімнаті.

• Варто пояснити дитині, що вона має право жити в мирі та безпеці. І якщо хтось відбирає у неї це право, то вона абсолютно не винна у цьому.

Крок 3. Я тебе підтримую.

• Будьте послідовними у своїй поведінці та методах виховання.

• Не соромтесь казати дитині: «Я тебе люблю».

• Показуйте підтримку через маленькі приємнощі: улюблений сніданок доньки або час разом із сином.

• Хваліть дитину за те, що вона робить добре і не сваріть, коли вона припустилась помилки.

• Обіймайте та розмовляйте. Прислухайтеся до її думок та почуттів.

Крок 4. Ти — потрібен.

• Покажіть дитині, що у новому середовищі або вашому місті є ті, кому ти потрібен.

• Приділіть час пошуку гуртків чи інших місць для інтеграції дитини та взаємодії із іншими однолітками.

• Дізнайтеся, чи у вашому місті є дружній для дитини простір, де професійні ментори надають дітям психоемоційну підтримку через програму неформальної освіти.

Крок 5. Час для розвитку.

• Продовжуйте сприяти всебічному розвитку дитини, допомагати із освітою.

• Гуляйте містом з дитиною у безпечних місцях, будуйте нові приємні спогади.

• Підтримуйте всі починання та захоплення дитини.

Відновлення ментального здоров’я дітей є дуже важливим етапом у житті кожної української дитини. І для того, щоб у майбутньому побудувати стійке суспільство, наразі для дитини потрібен ваш батьківський час, взаємодія з однолітками та психоемоційна підтримка професійних менторів та психологів.

6 порад, як дбати про дитяче ментальне здоров’я

1. Подбайте про себе та свій емоційний стан (спокійні батьки = спокійна дитина)

2. Озвучуйте плани дій для збереження життя та здоров‘я в умовах війни. Наприклад, коли тривога, то ми йдемо у підвал, бо там безпечно і так далі. При цьому використовуйте слова "безпека" та "безпечно", так у дитини в голові будуються нові асоціації з цими словами.

3. Говоріть з дитиною про її емоції та переживання. Дайте зрозуміти, що її емоції — це нормальна реакція на ці обставини. Наприклад, боятися — це нормально, страх — відповідає за наш інстинкт самозбереження і так далі

4. Зробіть з дитиною вправу на візуалізацію "Безпечне місце", інструкцію можна знайти в інтернеті. Можна намалювати безпечне місце, а потім уявити себе там.

5. Спостерігайте за дитиною та змінами в її емоційному стані, або поведінці. Особливо, якщо дитина стала свідком вибуху, або іншої травмуючої події. Якщо дитина змінилась, стала більш активною та неслухняною, або навпаки — незвично тихою, стала хвилюватися за здоров‘я своє або батьків, погано спить, бачить часті кошмари, відмовляється від їжі, або навпаки — переїдає, то в такій ситуації краще звернутися за допомогою до кваліфікованого психолога.

6. Пам‘ятайте, що у дитини повинно бути дитинство не зважаючи на війну, тож намагайтесь проводити час з позитивом. Ходіть у парки, гойдайтесь, шуткуйте та смійтеся разом, ходіть до кінотеатрів та долучайте дитину до веселих активностей.

Брошура ” Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам”

Брошура «Якщо дитина не може заснути»

Гарячі лінії психо-соціальної допомоги

Добірка корисних ігор для дітей: грайте в бомбосховищі, метро і вдома

Повернення до себе:

• Обмальовуємо долоньки фарбами, плескаємо.

• «Привіт, пальчику, як ти живеш?»

Заземлення, почуття опори:

• Вирощуємо «великі ноги».

• Залишаємо відбитки, малюнки стопами і долоньками на піску.

• Малюємо дерева, квіти, кущі — усе з великими і міцними коренями.

• Тремося носами, плечима, ліктями.

• Тупотимо ніжками сильно, як бегемотики, які проганяють хижаків.

Повертаємо відчуття контролю:

• Дати в руки те, що можна пом’яти (пластилін, глину).

• Пограти з конструктором.

• Ліпимо тварину, якої в природі не існує.

• Ліпимо маску і кривляємося.

• Нехай у дитини буде хтось, хто ще менше від неї — улюблена іграшка, лялька, цуценя: хтось, про кого вона дбатиме.

Гра «Ти де?» — «Я тут!». Створити «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків.

Гра «Тортик» (Піца). Ця тілесна вправа «заземляє». Важливо, щоб кожна дитина отримала свою частку уваги. Отже, вибираємо, з кого робити «тортик» чи «піцу». Потім шарами різної інтенсивності на підлітка «накладається» цукор, борошно, салямі, сир та все решта. Це чудова вправа на зняття м’язових затисків.

Гра «Рукостискання». Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки.

Гра «На щастя — На жаль». Ця класна вправа дає уявлення про те, що вихід зі складної ситуації завжди є. Грають по черзі. Перед підлітком і його друзями озвучується складна ситуація. Наприклад: «В Україні почалася війна». Хтось інший продовжує: «Але, на щастя, вся моя родина ціла». Черга переходить до іншого: «Але, на жаль, мої друзі в іншому місті вимушені три доби поспіль ночувати в бомбосховищі». І далі по колу: «Але, на щастя, українці об’єдналися, як ніколи за часів незалежності». Тобто всі учасники продовжать і закінчать цю ситуацію. Важливо, щоб діти зрозуміли: будь-яка ситуація надзвичайно багатогранна.

Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни і не пускав їх до малюка. Шукаємо ресурси для подолання страхів — ліпимо, малюємо, клеїмо янгола-захисника.

Робимо «Штаб». Навіть якщо ви в бомбосховищі, можна зробити «бункер у бункері» — тільки для дітей. У цьому укритті діти ховаються, розповідають один одному секретики, граються з ліхтариками. А можна там заховатись і цілій родині, обійматись, мріяти.

Малювання — одна з найкорисніших практик. Яке воно, антистрес-малювання?

• Малюйте будиночок — на відчуття меж, на безпеку, майбутнє.

• Групові малюнки — відчуття спільності.

• Можна намалювати страхи і спалити малюнок (якщо ви у відносній безпеці вдома чи маєте змогу прогулятись у теплу погоду на вулиці).

• Можна малювати ватними паличками, краплями, пластиліном.

• Малюємо на кольоровому, на темному, на посуді й на тканині.

Дитина поводиться нетипово. Що із цим робити?

Якщо дитина поводиться так, немов не відчуває жодних почуттів (радості чи смутку).

Що з нею відбувається?

Імовірно, дитина відчуває дистрес. За сильного нервового потрясіння, особливо під час зіткнення з досвідом, витримати який дитині не під силу, вона може «зависати» в реакціях, часом не відчуваючи свого тіла. Дитина в стані дистресу може приховувати свої почуття. Потрібна ваша підтримка!

Як допомогти?

Створіть атмосферу любові та прийняття, щоб ваша дитина буквально «відігрілася» в ній. Проведіть разом час. Посидьте з дитиною, притисніть її до себе, обіймайте частіше. Якщо можете — оберніть її почуття на слова. Дайте їй зрозуміти, що сумувати, злитися чи хвилюватися — нормально. «Схоже, тобі нічого не хочеться. Напевно, тобі сумно. Це нормально!»

Поясніть дитині й те, що сталося. Можливо, ви могли б поділитися з дитиною власними почуттями. Постарайтеся разом із сином чи донькою займатися чимось приємним — почитайте книжку, заспівайте, пограйте разом. Прості способи повернутися до реальності — ігри з конструктором, ліплення, малювання відбитками ніг і рук.

Дитина дуже часто плаче

Що з нею відбувається?

У результаті пережитого лиха в житті вашої родини відбулося багато змін. І це природно, що дитина сумує. Коли вона плаче, її організм виділяє речовини, що допомагають заспокоїтись. Діти дуже чутливі до емоційного стану батьків. Якщо ви самі відчуваєте непереборну печаль — зверніться по допомогу. Благополуччя вашої дитини залежить від вашого власного.

Дитина починає поводитись необережно, робить щось потенційно небезпечне

Що з нею відбувається?

Може здатися дивним, але коли діти не почуваються в безпеці, то самі часто поводяться небезпечно чи безтурботно. Це спосіб дитини сказати: «Ти мені потрібна(ий). Доведи, що я тобі дорогий — захисти мене!»

Як допомогти?

Наскільки це можливо, дайте дитині змогу відчути себе в безпеці. Спокійно підійдіть і, якщо потрібно, візьміть її на руки.

Дайте малюку зрозуміти, що те, що він робить, небезпечно, і що він дорогий вам. І що ви не хочете, щоб із ним трапилося щось погане. Не кричіть на дитину, будь ласка!

Небезпечна поведінка може бути проявом аутоагресії. Чому? Страх завжди збільшує агресію, але діти часто поширюють її на себе. Пограйте в ігри, що випускають агресію. І розкажіть дитині про більш позитивні способи привернути до себе увагу.

Дитина лякається чогось, чого не боялася раніше

Що з нею відбувається?

Діти молодшого віку вірять у те, що батьки всемогутні й можуть захистити їх від усього. Ця віра допомагає їм почуватися в безпеці. Після того, що сталося, ця віра похитнулася, а без неї дитині стало страшніше жити в цьому світі.

Багато що може нагадувати дитині про пережите та лякати її (звуки петард, машини швидкої допомоги, люди, що кричать, переляканий вираз вашого обличчя). Ви в цьому не винні — це пережитий досвід.

Джерело: https://osvitoria.media/opinions/ptsr-u-ditej-pid-chas-vijny-igry-tehniky-i-vpravy-proty-naprugy