Напрямки роботи
Основні напрями роботи практичного психолога:
− Психодіагностична робота
− Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота (індивідуальна, підгрупова та групова)
− Консультаційна робота (з педагогами та батьками)
− Психологічна просвіта
− Організаційно - методична робота
Психодіагностична робота
Метою діагностичної роботи є:
− Поглиблене психолого-педагогічне вивчення дитини протягом усього періоду дошкільного дитинства, виявлення її індивідуальних особливостей, розвитку пізнавальних та особистісних якостей, динаміка розвитку.
− З’ясування причин тих чи інших відхилень у вихованні та навчанні дитини; відставання чи випередження вікових нормативів.
Діагностична робота відповідно до конкретних завдань проводиться з окремою дитиною, групою дітей.
Результати психолого-педагогічного вивчення є підставою для складання індивідуальних, особистісно зорієнтованих розвивальних і корекційних програм.
Корекційна робота з дітьми
Цей напрямок діяльності психолога в дошкільному навчальному закладі має на меті сприяння повноцінному психічному та особистісному розвитку дитини.
Основні завдання психолога, який працює з дітьми дошкільного віку, полягають у психологічному супроводі природного розвитку дитини, який включає розвиток основ довільності психічних процесів у неї і тренування психічних процесів та функцій.
Корекційна робота із дітьми може бути індивідуальною, підгруповою (3-5 дітей) чи груповою (8-12).
Консультаційна робота
Метою консультаційної діяльності практичного психолога є підвищення рівня психологічної компетентності, заохочення до вивчення кожної дитини, розвиток психологічного мислення, допомога кожному в опануванні методів індивідуального і особистісно зорієнтованого підходу у вихованні.
Консультаційну роботу психолог ДНЗ проводить як з педагогічним працівниками закладу, так і з батьками вихованців.
Метою консультаційної роботи із батьками дошкільників є привернути увагу батьків до долі власної дитини, допомогти зрозуміти вирішальне значення ранніх та дошкільних років у розвитку особистості, ролі тата і мами і родинної атмосфери загалом у формуванні таких базисних якостей дитини, як почуття впевненості, захищеності, вміння радіти, співчувати, виявляти творчу ініціативу, бути активним, дбати про добрі стосунки з членами сім’ї, з друзями, вміти гідно поводитися в разі перемоги чи поразки.
Психологічна просвіта
Завданням психологічної просвіти є підвищення психологічної культури, пропагування психологічних знань серед батьків та вихователів.
Методами психологічної просвіти є: виступи психолога на батьківських зборах, виступи на педрадах, психологічні тренінги, семінари..
Організаційно-методична робота
Важливим напрямом діяльності практичного психолога є також і методична робота, адже вона є базою для інших напрямів роботи. Зокрема важливими є: розробка та адаптація корекційних і розвивальних програм для роботи із дітьми, розробка рекомендацій для батьків та вихователів, підбір психологічної літератури, підбір та розміщення інформаційних матеріалів на стенді, обладнання психологічного кабінету.
Матеріали з досвіду роботи практичного психолога І.В.Кудлатової:
"Профілактика булінгу(цькуванню) в дитячому середовищі"
Звіти практичного психолога
Інформація щодо психологічного супроводу освітнього процесу у 2019 році
Інформація щодо психологічного супроводу освітнього процесу у 2018 році
КОЛИ ТРЕБА ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА?
1.ВТРАТА КОНТРОЛЮ. Навіть при гармонійних відносинах між батьками і дітьми бувають моменти, коли дитина не слухається, і це нормально, це свідчить про становлення особистості маленької людини. Але якщо ви відчуваєте, що втрачаєте контроль над дитиною і вам все важче знаходити спільну мову, то краще порадитися з фахівцем, який зможе об'єктивно оцінити ситуацію і підказати способи виходу з неї.
2.СТРАХИ. Допомога психолога необхідна, якщо у дитини постійний страх темряви, страх залишатися одному в кімнаті, страх перед дощем, грозою, сильним вітром. Деякі діти бояться комах, тварин, незнайомих людей. Почуття страху пригнічує дитину, пригнічує його активність, ініціативу і нерідко веде до безпорадності перед ситуацією. Хоча в певному віці страхи- явище природне, яке говорить про розвиток уяви дитини. Але навіть в цьому випадку психолог допоможе безболісно подолати дискомфортний для дитини момент.
3.ПІДВИЩЕНА АКТИВНІСТЬ. З проблемою гіперактивних дітей батьки зараз стикаються дуже часто. Такі діти подібні урагану або вулкану, який не знає кордонів і може злетіти під стелю в будь-яку хвилину. Зосередитися або висідити спокійно якийсь час на занятті для таких дітей-велика проблема. Все це стає причиною злості, порушення планів, невдач і інших неприємностей не тільки для дитини, але і для батьків. Гіперактивність може бути наслідком родової травми, негармонійних відносин в сім'ї: байдужості або, навпаки, - занадто сильною опіки. І в тому і в іншому випадку психолог може допомогти батькам знайти оптимальний спосіб спілкування з дитиною.
3.АГРЕСИВНІСТЬ. Багато батьків стикаються з цією проблемою. Малюк сердиться на вас, може образити іншу дитину, заподіяти біль собаці або кішці, демонстративно зламати іграшку, оголосивши, що вона йому не подобається. Причин такої поведінки безліч. Важливо, щоб вона не закріпилася і не увійшла в рису характеру дитини, не завадила у встановленні нормальних відносин з навколишнім світом. Допомогти в цьому випадку може тільки психолог.
4.СОРОМ'ЯЗЛИВІСТЬ. Самосприйняття занадто соромливих дітей досить негативне: вони уникають контактів з однолітками, надмірно чутливі до критики, не виявляють ініціативи, не захищають себе. Ці риси характеру формуються в дитинстві, але сором'язливість можна подолати.
5.ОСОБЛИВІ СИТУАЦІЇ. Психіка дитини дуже тендітна і вразлива. У житті часом бувають такі ситуації, з якими важко впоратися навіть дорослим. До них відносяться смерть одного з членів сім'ї, розлучення батьків; поява нового члена сім'ї; надходження в дитячий сад або в школу; серйозна хвороба дитини; насильство по відношенню до самої дитини або у неї на очах. У цих випадках слід звернутися до психолога, навіть в тому випадку, якщо вам здається, що перераховані події не сильно вплинули на дитину. Справа в тому, що зовні це може ніяк не виявлятися, а піти вглиб душі і з'явитися тоді, коли ви найменше цього очікуєте. Психолог визначить, наскільки сильно дитина переживає, допоможе пережити те, що трапилося.
6.БЕЗ ПРОБЛЕМ. Якщо у вас в родині панують любов і злагода і немає проблем, можна просто прийти до психолога, щоб виявити потенційні можливості вашої дитини: до чого він більше здатний, як краще розвинути в ньому гармонійну особистість. Пройшовши серію тестів у психолога, ви отримаєте потрібну і корисну інформацію.