ЗМІСТ РОЗДІЛУ
"Цінуй життя!" - це навчальний анімаційний фільм, запропонований організацією La Strada Ukraine.
Сюжет фільму розповідає про можливості живого спілкування на відміну від спілкування в соціальних мережах та пропагує цінність життя.
Фільм можна переглянути, скопіювавши посилання: https://www.youtube.com/watch?v=GYjkgg7JO-M
Методичні рекомендації до відеоролику «Цінуй життя!»
План
Перша зустріч:
- визначення суті звернення;
- збір попередньої соціально-психологічної інформації.
Аналітична робота психолога після першої зустрічі:
- встановлення попереднього діагнозу та прогнозу;
- опрацювання теоретичного матеріалу (за необхідністю);
- формування завдань подальшої роботи, окреслення кола осіб для отримання інформації;
- підбір психологічних інструментів.
Психодіагностика та корекційна робота:
- збір додаткової інформації, проведення психодіагностичного дослідження;
- розробка психокорекційної діяльності (цілі, напрямки, методи тощо);
- розробка рекомендацій для всіх, кого стосується ця проблема.
Рефлексія. Вибір ефективних способів дій для вирішення проблеми:
- обговорення результатів;
- розробка рекомендацій для подальшої взаємодії.
Спостереження за успішними людьми показує, що їм притаманні такі особливості:
вони можуть точно описати, що їм потрібне;
не припиняють діяти, поки не отримають бажане;
їхні дії різноманітні;
воно рано зауважують неузгодженість між бажаним та реальним.
Невдахи мають ті або інші збої в своїй стратегії:
Дуже мало наполегливості – «якщо відразу не вдалося, то взагалі ніколи не вийде».
Низька чутливість – починають діяти тільки тоді, коли ситуація стала «гірше нікуди».
Відсутність гнучкості – завзято повторюють те, що не працює.
Відсутність певної мети або спроби її постійно переглядати.
Формувати певну професійну культуру, розвивати вміння нестантартно мислити, активізувати відчуття, які виникають при зустрічі з несхожими на нас людьми, розвивати соціальну інтуіцію, чутливість, розуміння іншої людини – ось ті методи, які допоможуть нам в технології до зміни себе.
САМОДІАГНОСТИКА
ВПРАВИ ЗОНИ КОНТАКТУ
1. Візьміть аркуш розміру А3 й намалюйте на ньому три концентричні кола.
2. Коло 1 — це «ближня», інтимна зона. Зобразіть у вигляді кіл, скільки людей ви хотіли б мати в цій зоні. А скільки є реально? Чи відчуваєте ви наявність там «порожнечі» — або, навпаки, занадто багато людей претендують на близькість із Вами?
3. Скільки «одиниць» повинно бути в «середній» зоні приятелі, співробітники тощо? Скільки їх там насправді?
4. Хто й у якій кількості перебуває в зоні 3 — «погано знаю, майже не спілкуюся»?
Оцініть картину в цілому. Що влаштовує, а що потрібно змінювати?
САМОАНАЛІЗ КОНФЛІКТУ
1. Згадайте якийсь конфлікт, у якому ви зараз берете участь або були залучені недавно. Візьміть чисті картки.
2. Дайте відповідь на запитання:
— Що я хочу від себе у зв'язку з цим?
— Що я почуваю?
— Що я роблю для підтримки конфлікту?
3. Подивіться на результат і подумайте, що з цього: ціль, почуття або дії варто було б змінити? Зробіть заміну, написавши нову відповідь і поклавши її зверху на попередню картку.
4. Відповідайте на ті ж запитання з приводу вашого партнера:
Чого він/ вона хоче?
Що почуває?
Що робить?
5. Тепер поєднайте обидва ряди карток:
6. Яким було б рішення:
< >Якби ви хотіли уникнути конфлікту (1)?
Що б ви робили, використовуючи наполегливість (2)?
Що б ви робили, дотримуючись самопожертви (3)?
Що б ви робили й почували в позиції компромісу (4)?
Яке рішення б задовольнило вас обох у ситуації співпраці (5)?
7. Виберіть із цих 5 варіантів рішень ті, які подобаються вам найбільше.
СЦЕНАРНИЙ АНАЛІЗ
1. Згадайте незадовільну ситуацію взаємодії з іншими людьми.
2. Спробуйте максимально чесно відповісти на запитання: «Чи вважаєте ви свою власну поведінку й ставлення до ситуації адекватними?»
3. Чи зрозумілі мотиви поведінки інших людей і чи вважаєте Ви їхні цілі й способи досягнення досить адекватними.
4. Залежно від отриманих відповідей зверніть увагу на те, в якому квадраті ви перебуваєте.
5. Чи подобається перебувати там і куди хотілося б перейти?
ПОВЕДІНКОВИЙ АНАЛІЗ
1.Заповніть таблицю своїх умінь і навичок:
Добре вмію
Вчуся
Можу навчитися й збираюся навчитися
Ніколи не зможу навчитися
Постарайтеся, щоб у кожному стовпчику було не менше 5—7 висловлень.
2. Зверніть увагу на 1-й стовпчик. Чим схожі ваші вміння? Як ви дізнаєтеся, що вмієте це робити досить добре?
3. Що в «зоні найближчого розвитку» (стовпчик 2)? Чим ці вміння схожі й відрізняються від тих, які є вже? Які переконання допомагають успішно освоювати нову діяльність?
4. Що в 3-му стовпчику? Це мрії чи досить реалістичні плани? Що відбудеться з вивченням цих нових можливостей, якщо використовувати ті способи й переконання, які допомагали вам у стовпчиках 1 і 2?
5. Що лежить у зоні обмежень (стовпчик 4)? Ці обмеження моральні? Фізіологічні? Психологічні? Що змінилося б у вашому житті, якби ви вважали, що можливо освоїти те, що виявилося в колонці 4?
6. Якщо хочете розширити свої можливості й зменшити кількість обмежень, то зверніться у вправу «Виявлення переконань».
ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ НЕДОРОБОК
1. Складіть список недороблених справ (наприклад, «почала в'язати кофту й не дов'язала»). Скільки їх вийшло? Який відсоток вашої енергії потрібний, щоб підтримувати ці справи в незавершеному стані?
2. Ще один список складніший — нереалізовані мрії («хочу зробити ремонт, але ніяк не зберуся»). Скільки пунктів у ньому? А відсоток затрачуваної на ці роздуми енергії?
3. А далі ще складніше — список людей, із якими ви реально зараз не спілкуєтеся, але продовжуєте вести уявні діалоги й суперечки, прагнучи дотепер довести їм щось: «От бачив би мене зараз мій колишній коханець, він би». Наскільки довгий цей список? А наскільки він енергоємний?
4. Визначте кількість всієї енергії, яку ви витрачаєте на недоробки й незавершеності. Якщо вам здається, що можна знайти їй краще застосування, то прямуйте у вправу «Боротьба з «недоробками».
ВИЯВЛЕННЯ ПЕРЕКОНАНЬ
1. Створіть свій «Візерунок свідомості» (вправа «Візерунок свідомості») і візьміть ще більше чистих карток.
2. Напишіть на картках «візерунка» ті справи, якими ви хотіли б зайнятися, але не робите цього, робите погано чи боїтеся робити. Одним словом, усі «проблемні види діяльності».
3. Перечитайте все, що вийшло, й узагальніть, продовживши фразу: «Мені здається, що я не здатний...».
4. 3апишіть отриманий результат на чисту картку 1 у «візерунку свідомості» й заповніть його таким чином:
5. Подивись на отриманий перелік негативних переконань... Якби вони мали загальне джерело, то яким би воно було? Швидко запишіть вислів, який спав на думку, й перейдіть з ним до вправи «Вбудовування нового переконання».
6. Обовязково треба перепочити. Зробіть щось приємне. Ви зараз зробили дуже важку й енергійну справу.
ЗАХИЩАЄМОСЯ МАЛЮЮЧИ
1. Візьміть акварель або крейду й 8 аркушів паперу формату 4.
2. Намалюйте на аркуші 1 щось, що символізує для вас наявну проблему.
3. А якби ця проблема була не важливою, то який би вона мала вигляд? (Аркуш 2.)
4. Яка у вас мета, коли ви думаєте про цю проблему? Як інакше можна досягти цієї мети? (Аркуш 3.)
5. Якби ця проблема була не у вас, а в когось іншого, то як би вона виглядала? (Аркуш 4.)
6. Якби ви вважали себе нездатним упоратися з цією проблемою, то що було б? (Аркуш 5.)
7. А як вирішували б цю проблему ваші батьки або інші значимі люди? (Аркуш 6.)
8. Якби ви точно знали причину існування проблеми, як би вона виглядала? (Аркуш 7.)
9. Якби проблема у вашому житті зовсім була відсутня, то що б зайняло її місце? (Аркуш 8.)
10. Подумайте, що з того, що ви зробили, може допомогти в реальному вирішенні проблеми?
ЧИ ВІДПОВІДАЮТЬ ВАШІ ВИМОГИ МОЖЛИВОСТЯМ ПЕДАГОГА?
1. Складіть перелік ваших вимог до педагогів?
– найважливіші _________________________________
– важливі ______________________________________
– найменш важливі ______________________________
2. Поділіть їх на три групи:
А – ваші жорсткі вимоги / обов'язкові для виконання:
– бути уважним
– доброзичливим
Б – ваші побажання / можливі варіанти
В – ваші мрії / спробуйте так до них і ставитись:
– залежить за педагогом право вибору в межах деяких ситуацій– дайте право педагогу грати активну роль в тому, що стосується її особисто (на помилках вчаться);
– дозвольте педагогу зустрічатися з негативними наслідками дій (або своєї бездіяльності);
– тільки тоді вона ставатиме відповідальною;
– наполягаючи на своєму, ставтесь до педагога з повагою, не принижуйте почуття особистої гідності.
ТРЕНІНГ ОСОБИСТІСНОГО РОСТУ
Завдання: Напишіть на листях дерева свої досягнення як педагога, якими ви пишаєтесь, за які себе поважаєте.
Якщо ви не змогли заповнити всі листочки дерева, не засмучуйтесь. Успіхів вам!
Корисні посилання
http://www.psyua.com.ua - Українськи науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи
http://www.iitzo.gov.ua - Інститут інноваційних технологій та змісту освіти
http://www.mon.gov.ua - Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
http://upsihologa.com.ua - У психолога
http://www.pslog.net - Психологія для всіх
http://psiho.orq.com.ua - Психологія: статті, реферати, тести ...
http://psylib.ukrweb.net - Психологія: бібліотека
http://mypsiholog.com - Мій психолог
http://psytop.com - Статті з психології
http://www.krok.org.ua - Клуб працівників спеціальної освіти
http://ru.wikipedia.org - Вікіпедія
http://psland.at.ua - Психологічна студія
«Людина щаслива й здорова не тоді, коли у неї немає проблем, а тоді, коли вона знає, як їх правильно вирішити»
Х. Пезешкіан
У цій статті я опишу особливості і відмінності напрямків сучасної психології, позитивну психотерапію, розроблену Н. Пезешкіаном, та позитивну психологію М. Селігмана, які тримають фокус на позитивній концепції людської природи та мають гуманістичну спрямованість. Через схожість назв та спільну орієнтацію на «позитивність» серед отримувачів психологічних послуг та деяких фахівців може виникати когнітивна плутанина щодо розуміння особливостей кожного з напрямків. Сподіваюсь, мені вдасться не лише здійснити порівняльний аналіз позитивної психотерапії та позитивної психології, але й окреслити чіткі демаркаційні лінії між ними.
Мета цієї статті допомогти психологам-початківцям у виборі власного унікального напрямку професійного розвитку та, водночас, зорієнтуватися у розмаїтті напрямків для тих, хто шукає підтримки на шляху до психологічного благополуччя.
Позитивна психотерапія - це психотерапевтичний метод, розроблений психіатром, неврологом, психотерапевтом і фахівцем з психосоматичної медицини, родом з Ірану, Носсратом Пезешкіаном та його колегами в Німеччині, починаючи з 1968 року. Метод запатентовано в Патентній палаті в Німеччині та визнаний, як напрямок психотерапії Європейською Ассоціацією Психотерапії, Міжнародною Радою Психотерапії. В Україні метод також визнали як доказовий метод психотерапіїї. Він є інтегративним, короткостроковим методом, який включає елементи гуманістичної, системної, психодинамічної та когнітивно-поведінкової терапії та розглядає хворобу як реакцію на нерозв’язані конфлікти, які виникають на ґрунті актуальних здібностей особистості. Як зазначав Н. Пезешкіан: ”Хвороба – це не лише порушення, але й спосіб вираження нерозв’язаного конфлікту, який корениться в особливостях актуальних здібностей особистості”. А крос-культуральний підхід враховує культурні особливості та цінності клієнта.
Назва методу походить від лат. positum, що трактується як «даний», «фактичний», «дійсний», «той, що є насправді».
Центральна ідея позитивної психотерапії - робота з актуальними здібностями людини, сторонами особистості, які постійно фігурують в повсякденному житті в різних ситуаціях та поділяються на первинні та вторинні.. Згідно ідеї методу, позитивне уявлення про людину виходить з того, що кожна людина від народження володіє двома базовими здатностями: любити й пізнавати, які диференціюються, цим самим створюючи неповторні комбінації основних рис особистості. Здатність любити виражає емоційну та душевну суть людини, а здатніть пізнавати – її раціональну, інтелектуальну суть.
З базової здатності «Любити» при взаємодії з іншими з перших днів життя розвиваються первинні здібності. До них відносяться любов та прийняття, зразок для наслідування або приклад інших, терпіння, час, контакти, сексуальність та ніжність, віра, довіра, надія, сумнів, впевненість, цілісність та єдність.
Вторинні актуальні здібності розвиваються у процесі навчання людини і походять з базової здатності «Пізнавати». Вони відповідають за діяльність та реалізацію людини у світі та відображають норми поведінки у соціальній групі, де виховується людина. До них відносяться: пунктуальність, акуратність, чистоплотність, слухняність, ввічливість та чемність, чесність тащирість, точність та обов'язковість, старанність та працьовитість, ощадливість, справедливість, успішність, надійність/відповідальність, сумлінність.
На розвиток здібностей впливає виховання, соціальні норми та вимоги, життєвий досвід, час та багато іншого. У зв'язку з чим якісь здібності перебувають у нормі, якісь у дефіциті, а якісь можуть бути гіпер розвинені. Різниця у ступені розвитку актуальних здібностей приводить до дисгармонії та виникненню напруження та непорозумінь. До цього додаються наші сенси через те, що кожна здатність та здібності мають для нас своє значення.
Розуміючи рівень розвитку своїх актуальних здібностей, можна передбачати можливі конфлікти. А ті актуальні здібності, які знаходяться в дефіциті або гіперпроявлені можна розвивати, змінювати і балансувати.
Філософія напрямку позитивної психотерапії розглядає людину в процесі її змін комплексно: визнається рух тіла, душі і духу і їх тісний взаємозв'язок, увага звертається на індивідуально-біологічні, психосоціальні та духовні аспекти особистості. Мікро та макро події в житті людини, базові та актуальні конфлікти розглядаються як потенціал розвитку. Такий підхід допомагає людині знайти внутрішню цілісність.
Метод засновано на трьох важливих принципах:
1) принцип надії, який означає сфокусованість на ресурсах, таким чином допомагає відчути свої здібності і прийняти на себе відповідальність за все те, що відбувається в особистому житті;
2) принцип балансу, який реалізується через змістовний диференціальний аналіз психодинаміки особистості, результатом якого є гармонізація первинних і вторинних актуальних здібностей особистості в чотирьох важливих областях: тіло, контакти (відносини), досягнення, майбутнє (фантазії, мрії, ідеали).
3) принцип самодопомоги представлений в методі у вигляді 5-крокової метамоделі, яку можна застосовувати як стратегію гармонізації, адаптації та розвитку особистості спочатку консультантом під час роботи з кліентом, а потім самою людиною у процесі самодопомоги або ж допомоги своєму оточенню.
Позитивна психотерапія розглядає симптоми як повідомлення про порушення балансу та необхідність змін та використовує позитивну реінтерпретацію як можливість переосмислення клієнтом власних симптомів та проблем. Наприклад, Пезешкіан говорив, що важливо ”бачити в проблемах не лише загрозу, але й потенціал для розвитку”.
Діагностика є процесом ресурс-орієнтованого дослідження, яке спрямоване на ідентифікацію актуальних здібностей, актуальних і базових конфліктів у контексті мікро- та макротравматичних подій, під час якого використовуються різноманітні методи, включаючи Вісбаденський опитувальник позитивної психотерапії (WIFF), Диференційно-Аналітичний Опитувальник (ДАО).
Метод працює з запитами: самооцінка та самоприйняття, тривожність, страх та інші емоції, професійне та емоційне вигорання, відновленняя життевого балансу та гармонізація сфер життя, міжособистісні та внутрішні конфлікти, проживання травмуючих подій та вікових криз, міжособистісні стосунки. Метод може бути допоміжним під час комплексного лікування психічних розладів, доповнюючі інші методи психотерапії. Також метод може бути корисним для будь-якої людини, яка прагне покращити своє емоційне та психологічне благополуччя, розвинути свої сильні сторони та знайти позитивний підхід до вирішення життєвих проблем.
Натомість позитивна психологія – це популярний рух, який розпочався наприкінці 1990-х років та трансформувався в галузь психології. Його очолив колишній президент Американської психологічної асоціації Мартін Селігман — американський психолог, автор теорії навченої безпорадності та пізніше директор Центру позитивної психології Пенсильванського університету. Ідейним попередником цього напрямку був представник гуманістичної психології Абрахам Маслоу.
За Мартіном Селігманом позитивна психологія - це «наукове дослідження позитивних емоцій, позитивних рис характеру та позитивних інститутів”, яке стосуються створення приємного та змістовного життя людини. Ця галузь досліджень намагається зробити досвід життя людини більш задовільним та розкрити природні здатності, використовуючі PERMA-модель, яка включає п’ять елементів психологічного добробуту: Positive Emotion, Engagement, Relationships, Meaning, Accomplishment. Селігман стверджує, що ”добробут є поєднанням позитивних емоцій, залученості, добрих стосунків, сенсу та досягнень”. Також позитивна психологія вивчає сильні сторони характеру та чесноти. Селігман та Петерсон (2004) виділили 24 сильні сторони, об’єднані у шість чеснот. Вони зазначали, що ”сильні сторони характеру є тими позитивними рисами, які відображаються в думках, почуттях та поведінці людини і сприяють її процвітанню”, а їх ідентифікація, культування та «використання їх у служінні чомусь більшому, ніж…» сама людина створює автентичне щастя. Позитивна психологія також спирається на концепцію процвітання, яка розглядається як ”стан, у якому люди відчувають позитивні емоції, залученість, мають хороші стосунки, знаходять сенс у житті та досягають успіху”.
Основні теми, які розглядає позитивна психологія - щастя, стійкість, добробут, стан потоку та залучення.
Під час досліджень використовуються переважно кількісні методи дослідження для вивчення позитивних феноменів ”…для розуміння того, що робить життя вартим того, щоб його прожити” (Селігман).
В своїх роботах Н. Пезешкіан звертав увагу на ”важливості розгляду ресурсів та потенціалу клієнта, а не лише його проблем”, а М. Селігман наголошував що ”психологія повинна займатися не лише лікуванням хвороб, але й сприянням добробуту”. Ця спільна спрямованість на позитивних аспектах, яка проявляється у декларуванні в кожному з цих напрямків важливості виявлення та використання індивідуальних сильних сторін, талантів та ресурсів людини, необхідності зміщення акценту з проблем на можливості та позитивний потенціал людини. та лінгвістична симілярність. яка означає мовну подібність або мовну схожість через використання поняття «позитивна» часто стають причиною когнітивної плутанини та ототожнення двох напрямів.
Незважаючи на те, що обидва методи тримають фокус на позитивних аспектах, вони мають значні відмінності. Позитивна психотерапія є клінічним методом лікування, ”орієнтованим на терапевтичну практику та допомогу клієнтам у розв’язанні їхніх проблем” (Н.Пезешкіан), тоді як позитивна психологія є ”галузь науки, що прагне зрозуміти та розвинути позитивні сторони людського існування” (М.Селігман).
Таким чином, позитивна психотерапія Н. Пезешкіана та позитивна психологія М. Селігмана є важливими, але відмінними напрямами в сучасній психології. Незважаючи на спільний акцент на позитивних аспектах людського досвіду, вони різняться за своїми цілями, методологією та сферами застосування. Поширена плутанина між цими двома підходами підкреслює необхідність чіткого розмежування їхніх теоретичних засад та практичних інструментів. Розуміння цих відмінностей є важливим як для клієнтів, які шукають відповідну психологічну допомогу, так і для фахівців, які прагнуть ефективно застосовувати принципи позитивного підходу у своїй роботі.
Тезаурус:
1. Пезешкіан Н. Тренінг вирішення конфліктів. Психотерапія повсякденного життя.-2-е видання, 2007
2. Пеньковська Н.М., Шептицький Р.В. Основи психологічного консультування в методі позитивної психотерапії: навчально-методичний посібник для студентів спеціальностей «Психологія» та «Практична психологія».-Т.: Крок, 2014
Інтернет-ресурси:
1. Карикаш В.И. Сравнительный анализ Позитивной психотерапии и позитивной психологии https://www.slideshare.net/slideshow/ss-55208057/55208057
2. Мартін Селігман: Основна доповідь конференції “Наука про добробут” (2012) https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://www.youtube.com/watch%3Fv%3DVoP5cHYbGI8&ved=2ahUKEwi2s9Kv4puNAxX6DRAIHfKxGGkQtwJ6BAgiEAI&usg=AOvVaw1s9EWz3CXuHx-PrAvkFWHF
3. Міжнародна асоціація позитивної психології (IPPA) http://www.ippanetwork.org/
4. Сайт «Позитивна психотерапія Н.Пезешкіана в Україні» http://positum.org.ua/pozitivna-psixoterapiya-pro-metod/