Анонімна психологічна допомога
ШАНОВНІ БАТЬКИ! Практичний психолог ЗДО запрошує скористатися «Поштою та Телефоном Довіри». Якщо у Вас виникли питання, які стосуються виховання, розвитку дитини, а також перебування Ваших дітей у дошкільному закладі, Вам хочеться поділитися своїми переживаннями й отримати допомогу та підтримку у важливому питанні, Ви можете звернутися в анонімну Службу Довіри. Конфеденційність Вашого звернення гарантує практичний психолог дошкільного закладу Кудлатова Ірина Вікторівна (згідно Положення про роботу служб "Пошти та Телефону Довіри"). Під час звернення ви можете розраховувати на підтримку, конфіденційність, компетентну консультацію та практичну допомогу.
Відповідь на Ваше звернення Ви зможете отримати на свою поштову адресу або в розділі "Ви запитували - ми відповідаємо" внизу форми або на стенді "Пошта Довіри" біля кабінету практичного психолога дитячого садка. Також Ви можете скористатися власною поштою.
E-mail "Пошти Довіри": smspost58@gmail.com
"Ви запитували - ми відповідаємо"
1. Годування дитини перед телевізором сприяє розвитку ожиріння дитини. Науково доведено, що під час перегляду ТБ дитина може з'їсти набагато більше, ніж слід, оскільки мозок "зайнятий" не їжею і не посилає сигнали про насичення.
Таким способом ми формуємо у дитини асоціацію мультик - їжа. Тобто дитина їсть тільки під мультики, а коли дивиться мультик, хоче щось перекусити. Таких перекусів стає багато, оскільки діти досить часто дивляться мультики.
2. Увімкнути телевізор - найпростіший і дієвий метод. Але таким чином ви просто уникаєте необхідності взаємодіяти зі своєю дитиною. Ви включаєте ТВ, оскільки не можете впоратися з дитиною, таким чином, абсолютно не розвиваючись в ролі матері та вмінні взаємодіяти з дитиною.
3. Телевізор насправді досить шкідлива річ для малюка. Під час його перегляду дитина сидить майже нерухомо, поводиться дуже пасивно. Дітям навіть не доводиться розглядати зображення на екрані, оскільки вони дуже швидко змінюються. Тому всі функції активного пізнання світу в цей момент відключаються. Це може призвести до того, що малюк виросте пасивним, нічим не буде цікавитися, але багато їсти перед телевізором.
Науково технічний прогрес здійснив позитивний вплив на розвиток загальної культури людини, І в той час самий час у ряді випадків негатив¬но позначився на її моральних уявленнях, І особливо – на етиці шлюбно-СІМЄЙНИХ ВІДНОСИН.
Соціально- економічні досягнення,широкі контакти з зарубіжними країнами не могли не відобразитися на традиційних правилах взаємовідносин між чоловіком та жінкою. На фоні “помолоділих” шлюбів збільшилася кількість розлучень. Аналіз показав, ще негативні явища в більшості пов’язані з недостатньою підготовкою молоді до сімейного життя. Планомірне збагачення дітей необхідними знаннями і навичками потрібно починати з народження,і продовжувати до досягнення ними соціальної і психологічної зрілості.
У цьому складному та широкому процесі повинні приймати участь батьки, найближчі родичі,вихователі,педагоги:
• Підвищити теоретичний і практичний рівень
• Надати їм допомогу у вирішенні питань отатевого виховання дошкільнят.
• Сформувати вміння спокійно, нриродньо, виважено ставитися до за¬питань дітей з проблем статі, тіла,вагітності, тощо.
ПРАВИЛА ЗДІЙСНЕННЯ СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ:
- мати узгоджену лінію поведінки в сімпі і дошкільному навчальному закладі щодо питань статевого виховання
- бути послідовними,іти від простого до складного,але
-лишатися щирим;
- на всі запитання дітей давати конкретні однозначні відповіді;
- серйозно ставитися до проблем дітей, не Ігнорувати їх, не вважати дрібницями,не переводити розмови на Інші теми;
- неприпустимими е некоректні висловлювання, гримання, а тим більше погрози,фізичне покарання.
1 стадія - від народження до року
Особливості
Смоктання і жування - головні задоволення малюка від народження до першого року життя. Активні дії немовляти, коли він домагається смоктання, кусає груди, динамічно смокче, обіймаючи її руками, пояснюються не однієї лише потребою в їжі. Якщо ця активність не буде зустрічати опору з боку мами, в крихітки буде розвиватися почуття безпеки і благополуччя.
Треба знати
Саме на цій стадії формується установка «мене люблять». Не випадково в сучасних дослідженнях підкреслюється, що майбутня чуттєвість тіла, відчуття довіри до іншої людини залежать від ласкавого сповивання, погладжувань, купання. Вони дозволяють дитині відчути цінність власного тілесного «Я», яка зберігається протягом усього життя.
Помилки
Недолік задоволення від смоктання породжує прагнення постійної підтримки задоволень, пов'язаних з областю рота. Це проявляється у схильності до алкоголю та паління, булімії (обжерливості) або анорексії (відмови від їжі), звичкою гризти нігті, словесної агресії і спазмах в горлі.
2 стадія - від року до двох
Особливості
Дитина вчиться користуватися горщиком, йому це цікаво, він отримує від цього задоволення. Він не відчуває відрази до своїх екскрементів, приймає їх, як частину свого тіла. І навіть приносить горщик похвалитися - так своєрідно він виділяє значущих для нього людей.
Треба знати
Якщо батьки підкреслюють невдалі кроки дитини на шляху до самостійності, часто виявляють невдоволення його поведінкою, то «Я» малюка залишиться слабким і невпевненим.
А ще саме зараз у дитини з'являється здатність дарувати свою любов іншим.
Помилки
Покарання малюка за втрату контролю над випорожненням або за зайву демонстративність може згодом дати поштовх розвитку в ньому таких якостей, як педантичність, скупість, надмірна акуратність, а також послужити причиною психічних розладів: енурезу (нетримання сечі), енкопрез (довільного або мимовільного виділення калу) .
3 стадія - від двох до п'яти років
Особливості
Дитина починає цікавитися будовою статевих органів (і своїх, і інших людей), іноді набуває перший досвід мастурбації. Третю стадію називають генітальної, однак це зовсім не означає, що генітальна активність головний її ознака. На кожній з попередніх стадій дитина своєю поведінкою намагався привернути увагу мами, яка для немовляти є головним джерелом задоволення. А на цій стадії мама вже не відіграє такої ролі.
Оскільки саме цей період викликає у батьків найбільше запитань, зупинимося на ньому докладніше. Всі діти дошкільного віку проявляють сексуальний інтерес. Починається вона з «важких» питань («Тітки народжують дівчаток, а дядька - хлопчиків?», «А навіщо потрібні тата, якщо всіх дітей народжують мами?», «Мами що, спочатку з'їдають дитинку, а потім народжують?"). Потім сексуальна активність може проявитися в підглядання за оголеними дорослими, іграх в «лікаря» з роздяганням, умисному вживанні грубих слів, принесених із вулиці.
Треба знати
Мотивами такої поведінки виступають не еротичні, а пізнавальні інтереси. І вгамувавши цікавість, діти зазвичай легко переключаються на щось інше. Баланс інтересу до сексуальної сфери з проявами допитливості в інших напрямках означає, що у дитини все нормально!
Помилки
1. Батькам треба намагатися називати статеві органи правильно, нормативними назвами. Слівця типу «піпа», «дзвіночок», «Пусик» і т.п. не підходять. Їх вживання часто призводить до того, що дитина, стаючи старше, все більше соромиться таких «домашніх» назв і в результаті розширює свій словничок запозиченими вульгарними грубими вуличними визначеннями. Те, як батьки називають статеві органи, формує у дитини певне ставлення до свого тіла.
2. Ставлення батьків до статевих органів діти сприймають через їх інтонацію, вираз обличчя, зауваження та коментарі. Якщо дитина соромиться того, що «нижче пояса», наполягає, щоб ніхто не дивився, коли він переодягається (деякі навіть наполягають на тому, щоб їх купали в трусиках), це свідчить про зневажливе ставлення батьків до інтимних місць. Як наголошує німецький сексолог Р. Нойберт, можливість у ранньому дитинстві спостерігати оголеність батьків або інших дітей дуже корисна. Вона відстрочить занадто ранні статеві потяги, часта причина яких в інтересі до того, що приховується.
3. У сексуальних іграх дошкільнят, що супроводжуються взаімоісследованіем інтимних місць, навіть дуже відвертим, насправді майже немає нічого сексуального: вони є методом задоволення пізнавальних інтересів. Тому якщо батьки застають своїх чад «на гарячому», не треба показувати своє незадоволення, гнів, обурення. Такі емоції тільки дадуть дітям зрозуміти, що будь-яка тілесна чуттєвість гріховна.
Важке запитання
Особливо хвилює батьків дитяча мастурбація. Мастурбація сама по собі анітрохи не шкідлива, однак якщо вона набуває нав'язливий характер, то діє як стрес, виснажуючи дитини психічно і фізично. Але дітей раннього віку легко відвернути від самостимуляції грою або іншим заняттям.
Є три основні причини виникнення мастурбації:
• Тривога, викликана дефіцитом батьківського тепла, образами, зневагою інтересами дитини;
• Стрес, самотність (особливо часто зустрічається у «неблагополучних» дітей).
• Вивчення дитиною власного тіла.
• Недотримання норм гігієни тіла (свербіж при попрілостях і дерматиті, глисти, тісний одяг).
Якщо раніше про мастурбацію говорилося тільки в негативному аспекті, то тепер вона розглядається частіше як позитив, ніж негатив. Сьогодні вона вважається нормою в сексуальній поведінці дитини, звичайно, за винятком тієї, яка супроводжує психічні розлади і проявляється в демонстративній, грубої або нав'язливій формі. Природно, батькам, які зіткнулися з дитячою мастурбацією, важливо розібратися в її причинах і особливостях: епізодична вона чи регулярна, нав'язлива або довільна. Це потрібно не для того, щоб викорінити «погану» звичку, а щоб уникнути можливих ускладнень.
4 стадія - від 6-7 до 11-12 років
Особливості
Оскільки в цьому віці дитина починає пізнавати соціальні ролі, міжособистісні відносини, моральні основи поведінки, сексуальні імпульси дитини виявляються пригніченими або перебувають у загальмованому стані. Зараз ідеальний період для навчання. Хоча треба зазначити, що мастурбація і сексуальні ігри мають місце і на цій стадії, але часто припиняються, перетворюючись у процес навчання і пізнання навколишнього світу.
Інтерес до світу інтимних відносин стає більш глибоким: «Що таке презерватив і навіщо він потрібен?», «Чому прокладки пропонують тільки жінкам? Чоловіки ними не користуються? »,« Чому дорослі не дозволяють дивитися дітям фільми про секс? »,« Чому в крутих хлопців багато дівчат? »,« Хто такі повії? Ними можуть бути старі жінки? »... У них виникає інтерес до розвитку власного тіла, вони починаються турбуватися, наскільки їх зовнішність відповідає еталону. І це абсолютно нормально.
Треба знати
Дружба і приятелювання в цьому віці більше сконцентровані на груповий активності, ніж на індивідуальній. У молодших школярів симпатія і дружба виникають на основі спільних занять та ігор. Взаємини молодших школярів різної статі вже зовсім не ті, що в дошкільному віці: вони стають набагато більш емоційними. Якщо дошкільник легко може «раздружіться» з Олею і відразу «потоваришувати» з Катею, то другокласник буде довго переживати конфлікт, що виник з одним.
Згідно з дослідженнями, невпевненість у спілкуванні з протилежною статтю дорослої людини зумовлюється саме в цей час. Цей вік - час наслідування дорослому поведінці, час формування стилю спілкування з протилежною статтю.
Помилки
1. Батьки повинні бути зі своїми дітьми об'єктивними і правдивими. І з семирічним і з п'ятнадцятирічним дитиною розмову треба вести так, щоб його зміст відповідав дійсності, випливав із законів природи. Казки про лелек і капусту шкідливі для розвитку свідомості дитини. Рано чи пізно він все одно дізнається, як все відбувається насправді і доповнить знання вуличним освітою. У результаті дитина перестане довіряти старшим, буде ставитися до них з підозрою, як до обманщиків.
2. Розбещує дитину не науковий факт, а незнання! Психологи застерігають, що уникнення батьками «важких» дитячих питань надає цим питанням ще більшу привабливість. А щоб інформація про сексуальність не обростала «вуличними знаннями», важливо завжди бути готовим відповісти на будь-яке питання дитини, щоб чадо на ваш примітивна відповідь одного разу не заявило: «Щось я не бачила, щоб діти під кущами валялися».
5 стадія - від 12-13 до 19 років
Особливості
Ця стадія включає в себе пубертатний (від початку перших місячних у дівчаток і перших еякуляцій у хлопчиків до зупинки росту тіла) і постпубертатний період (до настання повної психологічної і репродуктивної зрілості). У цей час відбувається розвиток чуттєвості, усвідомлення своїх потреб і інтересів як дорослої людини. Якщо раніше сексуальність дитини була пов'язана з пізнанням власного тіла, то зараз сексуальні інтереси спрямовані на протилежну стать. Сексуальні імпульси більше концентруються на геніталіях: у хлопчиків зростає частота ерекцій і еякуляцій, у дівчаток розвивається груди і вагінальна чуттєвість.
Треба знати
Підвищена увага до свого зовнішнього вигляду в багатьох підлітків викликає сумніви і невдоволення, незалежно від того, чи є для них реальні причини. Адже найчастіше еталони підліткового середовища завищені. Недарма весь цей комплекс проблем, пов'язаних з тривожною самооцінкою підлітками своєї зовнішності, психологи називають «синдромом Квазімодо» або «синдромом гидкого каченяти». Це відбивається і на виборі одягу, і на манері її носити: мало хто з підлітків наважиться носити те, що не носять його ровесники.
Діапазон сексуальної поведінки підлітків розширюється: близько 80% юнаків і дівчат до 16 років практикують петтінг (взаємні ласки без статевого акту). Це абсолютно безпечне заняття, яке, за твердженнями сексологів, поглиблює і розширює діапазон чуттєвості тіла.
Помилки
1. На цей віковий період припадає черговий сплеск захоплення мастурбацією (згідно зі статистикою, досвід мастурбації до 15 років мали 30% дівчаток і 90% хлопчиків). Потяг викликає потребу в розрядці сексуальної напруги, а його досягнення - задоволення і одночасно муки совісті. Така внутрішня боротьба підлітка часто призводить до самоїдство, посиленню страхів: я не такий, як усі. Батьки повинні бути дуже уважними до своєї дитини, до його настрою, щоб у потрібний момент підтримати його, пояснити, що з ним відбувається.
2. Підліток прагне дізнатися про сексуальність як можна більше, звідси і підвищений інтерес до еротичних видань і порнофільми. Цей інтерес виявляється і в «графіті» (малюнки геніталій на стінах туалетів, коридорів, під'їздів), в активному використанні нецензурної лексики, вульгарних назв інтимних частин тіла, смакуванні «сальних» анекдотів. Бажання батьків присоромити підлітка навряд чи дасть результат, тут важливо роз'яснити дитині, що нав'язувати оточуючим свої прояви сексуальності неетично, а нездатність контролювати себе в цьому характеризує його зовсім не з кращого боку. Дуже важливо, щоб підлітки усвідомили, що «брудної» є не сама сексуальність, а засмічення її цинічним ставленням.
3. Початок статевого життя, середньостатистичний термін якого випадає на старший підлітковий (юнацький) вік, виводить розвиток особистості на нову, «дорослу» щабель. Сексуальна поведінка підлітків часто випереджає їх особистісний розвиток. Тому необхідно, щоб батьки пояснили дітям, як важливо вміти передбачити наслідки своїх вчинків, брати на себе відповідальність, досягати взаєморозуміння з коханою людиною.
До 2-3 років - цікавить власне тіло, в тому числі і статеві органи, відмінності тіл хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок.
До 3-4 років - цікавлять питання: звідки беруться діти? хто їх приносить? чому у тіток бувають великі животи? Вірять, що перед тим, як потрапити до мами, новонароджена дитина десь існував.
До 5-6 років - задають питання типу: як потрапляють діти в живіт мами? як вони звідти виходять? як вони там ростуть і розвиваються? Розуміють зачаття як процес, коли з чогось зробили щось (мама проковтнула пігулку, потім вийшов братик).
6-8 років - хвилюють проблеми батьківства: яка роль батька у народженні дітей? чому діти бувають схожими на своїх тат? Чи можуть народитися діти у дітей? А у тат? Молодші учні мають уявлення про те, що у цього процесу як мінімум три складові: відносини двох людей, любов і весілля, а вже потім об'єднання яйцеклітини і сперматозоїда.
9-10 років - мають більш чітке уявлення про яйцеклітини і сперматозоїди, проте уявляють собі цей процес не складніше, ніж «маточки і тичинки».
11-12 років - здатні зрозуміти анатомічна будова чоловічих і жіночих статевих органів, дозрівання в них сперматозоїдів і яйцеклітин, які можуть об'єднатися, створивши зародок дитини.
Старше 12 років - розуміють не тільки суть процесу, але і його біологічний алгоритм, розвиток плоду в утробі матері.
Моделі правильної поведінки закладаються в сім`ї. Ще будучи зовсім маленькою дівчинкою, вона спостерігає за відносинами між батьками, як мама веде себе по відношенню до тата.
Неможливо прищепити правильне моральну поведінку, якщо перед очима у дівчинки знаходиться зовсім такий, що суперечить приклад поведінки.
Для того щоб дочка довіряла своїй мамі, потрібно дорожити цією довірою: намагайтеся зрозуміти, що відбувається з дитиною, співпереживайте і підтримуйте його. І тоді між мамою і донькою не буде ніяких секретів.
Необхідно підготувати дівчинку до її майбутнього, ще на дошкільному етапі розвитку. Досить коротко, на буттєво рівні розповісти, які метаморфози її очікують і відповісти на питання, що цікавлять її питання, якщо такі виникнуть. Інформація такого плану повинна сприйнятися як природний фізіологічний процес.
Не варто відкладати подібну тему розмови на більш старший вік, так як дівчинка може почерпнути цікаву для її інформацію серед подруг у дворі, але не факт, що вона буде достовірна і не спотворена.
У всіх навіть вельми маленьких хлопчиків спостерігається реакція від дотику до статевих органів, що вважається абсолютно нормальним психофізіологічних процесом. Такий прояв не повинно наганяти на батьків паніку, досить просто відволікти його від подібних відчуттів.
Щоб не закладе хлопчикові неправильне статеве виховання, яке може в дорослому житті привести його до імпотенції, не карайте його за вивчення свого тіла, щоб не виробити у нього неадекватні рефлекси на природний фізіологічний процес.
Бажано, щоб на всі питання, пов`язані з статевим вихованням відповідав тато. Хлопчик так само як і дівчинка отримує модель взаємин між чоловіком і жінкою з родини. Мама і тато в цьому плані служать для нього прикладом, саме у тата він вчиться ставитися до жінки.
При виникненні питань сексуального характеру батько повинен пояснити синові коротко, не вдаючись у подробиці. Батьки повинні бути для своєї дитини прикладом людських взаємин, довіри і любові не залежно від статевої приналежності.
Тільки в такій сім`ї у дитини сформується правильне моральну поведінку.
Джерело: http://ukrloves.ru/vidnosini/17548-stateve-vihovannja-doshkilnikiv.html#3
1. Відповідайте чесно. Чому батьки говорять про лелек, капусту та інші нісенітниці? Дехто просто повторює те, що сам чув у дитинстві у відповідь на власні питання, дехто просто не вміє донести інформацію у відповідній для дитині формі. Обидві причини не виправдовують обману, бо за кілька років дитина все одно дізнається правду — у дитсадку, чи надворі. І довіру до батьків буде порушено.
2. Формулюйте доступно. Важливо зрозуміти, що дошкільник не має на увазі якісь чуттєві аспекти сексуальних стосунків, його цікавить сам факт появи. Тому донесіть головне: в організмі батьків є особливі крихітні клітини, з яких зростає дитина.
3. Готуйтеся до питань завчасно. Коли дитина запитує щось зненацька, іноді важко дібрати зрозумілі фрази. Продумайте можливі варіанти відповідей з урахуванням особливостей вашої сім’ї.
4. Визнайте природну цікавість дитини. Дехто з батьків суворо забороняє «навіть думати про це», чи каже, що «тобі ще рано знати». Але насправді інтерес дитини до своєї статі та появи цілком природний, і нічого поганого в ньому немає, як і в сексі як такому. Діти мають право ставити будь-які запитання й отримувати чесні відповіді від батьків.
5. Спростовуйте міфи. Раніше чи пізніше дитина неодмінно почує щось на тему статевих стосунків від однолітків, або випадково підслухає розмову дорослих, або натрапить на недитячу сцену у фільмі. Від браку інформації у малюка можуть виникнути страхи чи спотворені уявлення. Головним джерелом правдивої інформації є ви. Спростуйте неправду, позначте своє ставлення до брудних слів (що використовують невиховані дітлахи у таких розмовах), і підкресліть, що дитина появилася з любові. А хто дотримує іншої думки, той сам нічого про це не знає.
- Будьте доступними для ваших дітей. Звертайте увагу на те, коли ваша дитина, швидше за все, хоче поговорити, - наприклад, у машині, під час обіду чи перед сном, - і будьте доступними для спілкування в ці проміжки часу. Починайте першими бесіди зі своїми дітьми. Це дає їм відчути, що вони важливі для вас. Дізнайтеся, чим цікавиться ваша дитина, і розділяйте з нею її інтереси.
- Дайте зрозуміти дитині, що ви її слухаєте. Коли ваші діти говорять про важливі речі, зупиняйте всі ваші справи і вислухуйте їх. Ненав’язливо проявляйте зацікавленість у тому про, що вони говорять. Вислухайте їх точку зору, навіть якщо ви її не поділяєте чи не розумієте. Перш ніж відповісти, дозвольте їм завершити свою думку. Як тільки вони закінчать, повторіть те, що ви почули, щоб дати зрозуміти, що ви правильно зрозуміли їх.
- Відповідайте таким чином, яким хоче почути вас ваша дитина. Скажіть своїй дитині, що ви думаєте, але не нехтуючи вагою їхньої думки. Намагайтеся не сперечатися щодо вірності суджень. Під час розмови зверніть увагу на почуття вашої дитини, а не на власні.
Батьківство - це непроста робота. Вміння слухати та хороше спілкування є ключовими факторами здорових стосунків із дітьми. Якщо у вас і вашої сім'ї виникають проблеми протягом тривалого періоду часу, зверніться на індивідуальну консультацію до практичного психолога закладу дошкільної освіти або на безкоштовні анонімні гарячі лінії
Ви запитували - ми відповідаємо!
Багато батьків стурбовані тим, що їхній малюк смокче палець. Що це? Погана звичка? Ознака хвороби? Чи просто пустощі?
Смоктання пальця компенсує нереалізований інстинкт смоктання, зменшує відчуття самотності, заспокоює, заколисує, пом’якшує нестачу ласки, любові, гамує на певний час фізичний біль.
Уже в материнській утробі малюк уміє смоктати пальчик, так він реагує на стурбований стан матері, її хвилювання. У той же час це важливий показник того, що плід розвивається, удосконалюються його рухи.
У віці 3-х місяців малюк уже вміє піднести свою ручку до рота. Це не так просто і вимагає координації рухів! Більшість мам починають хвилюватися: а якщо це вже погана звичка? Ні! Це не звичка, а важливий показник. Якщо малюк до 1 року тягне пальчик, а інколи і весь кулачок в рот, це значить:
- він голодний;
- у нього нереалізований інстинкт смоктання (якщо ви годуєте малюка сумішами – дуже великі дірочки в сосці, через це та сама кількість молока чи суміші з'їдається швидше; якщо годуєте грудьми – мало чи недостатньо часто смокче, потримайте малюка трохи довше біля грудей, не бійтеся, він не з'їсть більше, ніж треба. Якщо ви стали більше тримати малюка біля грудей, а він все одно продовжує смоктати пальчик – збільшіть кількість годувань. З часом зможете припинити це додаткове годування);
- малюк чимось стурбований, йому нудно (мами немає поблизу, довго ніхто не бере на руки).
Малюки забувають про свій пальчик уже після року, але буває, що дитина постійно (часто) смокче палець чи соску до 3-х років. Причинами цього можуть бути: хвилювання, невпевненість у любові батьків, сильний переляк, нестача ласки і ніжності. Часто діти засовують палець у рот, коли втомлюються або на чомусь зосереджені. Смоктання пальця у цьому віці часто супроводжується погладжуваннями (по голові, животу), з перебиранням чи висмикуванням волосся. Дитина може смоктати й інші речі (соску, ковдру, лапу улюбленого ведмедика тощо).
Якщо малюк після 3 років продовжує смоктати палець чи такий «симптом» з’являється тільки в цьому віці, то це вже вважається поганою звичкою й часто переходить в обгризання нігтів, нав’язливі рухи. Такій дитині потрібна допомога!
Мабуть, ви стурбовані тим, як впливає смоктання пальця на ріст зубів. Дійсно впливає. У малюків, що смокчуть палець, передні верхні зуби часто виступають наперед, передні нижні зуби ростуть трохи назад. Чим більше дитина смокче пальчик, тим більше зміщуються зуби. Зміщення зубів залежить від положення, в якому знаходиться палець дитини у роті, коли вона його смокче. Однак при цьому стоматологи стверджують, що смоктання пальця не впливає на постійні зуби малюка, які починають з’являтися після 6 років. Тобто якщо дитина перестає смоктати палець до 6 років (а так воно майже завжди буває), то навряд чи вона нашкодить своїм постійним зубам.
ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ? ЧИМ ДОПОМОГТИ МАЛЮКОВІ?
У боротьбі зі смоктанням пальця, як і з іншими поганими звичками, батьки часто припускаються помилок. Вони карають дитину за це, намагаються пояснити і переконати, що це погано, соромлять. Але такі методи лише підкріплюють звичку.
Поради батькам
• Встановіть довірливі стосунки з дитиною. Дуже важливо вчасно помітити тривогу, переляк і допомогти заспокоїтися (приголубити, поговорити, відволікти чимось). Якщо дитина у віці до року – допоможе гойдання на руках чи у ліжечку, розумне користування соскою, заколисування. Навіть старші дітки люблять слухати колискові пісні у виконанні мами чи тата.
• Встановіть чіткі рамки дозволеного. Заборон не має бути дуже багато, вони повинні бути незмінними (ніколи не можна залазити на підвіконня, брати посуд з плити, відкривати шафку з ліками тощо).
• Життя малюка має бути різноманітне, насичене враженнями, іграми, але не перевантажене. Активна діяльність має змінюватися спокійними заняттями.
• Не бійтеся зайвий раз похвалити, відволікти від сумних думок.
• Заохочуйте спілкування з іншими дітьми.
• Якщо дитина гризе нігті, зменшіть інтелектуальне навантаження! Адже ця звичка свідчить про розумове та емоційне перевантаження, а також про високий рівень тривожності.
• Контролюйте перегляд малюком телевізора (краще не показувати бойовики, новини і жорстокі мультики до 7 років), ігри на комп’ютері (менше стрілялок, більше розвиваючих ігор). Не читайте страшні казки, розповіді.
• Потрібно не боротися зі звичкою смоктати палець, а з’ясувати причини її виникнення та усунути їх.