7 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Цього ж дня розпочинається міжнародна акція «16 днів проти насильства», яка проводиться щороку в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно. Основною її метою є привернення уваги суспільства до проблем подолання домашнього насильства, насильства за ознакою статі, жорстокого поводження з дітьми та протидії торгівлі людьми.
Акція проводиться задля активізації роботи органів державної влади, державних закладів, громадських організацій, які здійснюють свою діяльність у цьому напрямі, а також з метою підвищення обізнаності населення.
На знак підтримки учасники акції пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії домашньому насильству, що символізує світле та вільне від жорстокості майбутнє.
Всеукраїнською акцією «16 днів проти насильства» охоплюються такі важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Захист прав осіб, які постраждали від домашнього насильства, надання їм гарантованої допомоги, притягнення кривдників до відповідальності – обов’язок держави. Байдужість до посягання на іншу людину, особливо вчинене в родинному колі, має назавжди викорінитися з нашого суспільства. Толерування цього ганебного явища – неприпустиме.
До Міжнародного дня боротьби з насильством щодо жінок
Це будь-які дії, спрямовані проти особистості через її стать (гендерну ідентичність) або очікування щодо соціальних ролей, які їй приписуються. Це серйозна проблема, яка вимагає усвідомлення та спільних зусиль педагогів та батьків.
Педагоги відіграють важливу роль у створенні безпечного освітнього середовища та формуванні здорових установок у дітей.
Створення безпечного та інклюзивного середовища: Забезпечте, щоб шкільне середовище було вільним від сексизму, дискримінації та залякування. Негайно реагуйте на будь-які прояви ГЗН, булінгу чи дискримінаційних жартів.
Інтеграція теми ГЗН та рівності у навчальний процес: Включайте теми гендерної рівності, поваги до різноманітності, прав людини та ненасильницького спілкування в навчальні програми (наприклад, основи здоров'я, правознавство, література).
Формування навичок здорових стосунків: Навчайте учнів розпізнавати ознаки нездорових стосунків, встановлювати особисті кордони та поважати кордони інших. Проводьте тренінги з управління гнівом та вирішення конфліктів мирним шляхом.
Професійне самонавчання та співпраця: Постійно підвищуйте свою обізнаність щодо різних форм ГЗН (включно з кібернасильством), протоколів реагування та механізмів підтримки. Співпрацюйте зі шкільним психологом та соціальними службами.
Навчання розпізнаванню ознак та механізмів повідомлення: Будьте уважними до змін у поведінці вихованців, які можуть вказувати на те, що вони є жертвами або свідками ГЗН (тривога, замкнутість, агресія). Чітко поясніть дітям, до кого і як вони можуть звернутися по допомогу (конфіденційно).
Батьки є першими вчителями для своїх дітей, формуючи їхнє ставлення до себе та інших.
Подання позитивного прикладу: Демонструйте у власній родині рівноправність, взаємоповагу та ненасильницьке вирішення конфліктів. Уникайте використання стереотипних гендерних ролей у розподілі обов'язків та ставленні до емоцій.
Відкрите спілкування про почуття та кордони: Створіть атмосферу довіри, де дитина може вільно говорити про свої почуття, страхи та переживання. Навчайте дитину говорити «Ні» та поважати особисті кордони інших людей.
Навчання розпізнаванню небезпеки: Поясніть дитині, що таке "добрий" і "поганий" дотик, а також навчіть її розпізнавати маніпулятивну чи агресивну поведінку у стосунках (як у реальному житті, так і в інтернеті).
Заохочення нестереотипних інтересів: Дозвольте дітям вільно обирати іграшки, хобі та професії незалежно від їхньої статі. Підтримуйте розвиток як емоційної чутливості, так і фізичної сили в обох статей.
Співпраця зі школою та реагування: Регулярно спілкуйтеся з педагогами щодо поведінки дитини та ситуації в класі. Якщо ви підозрюєте або знаєте про випадок ГЗН, не ігноруйте це. Негайно зверніться до фахівців (психолога, соціальної служби) або правоохоронних органів.
1. Національні гарячі лінії (Цілодобово та анонімно)
Це перші місця, куди варто звернутися по психологічну допомогу, консультацію щодо подальших кроків та інформацію про притулки.
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:
Номер телефону: 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
Надає психологічну та юридичну підтримку.
Урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства:
Номер телефону: 15-47
Консультації щодо захисту прав, реагування поліції та надання притулку.
Національна дитяча гаряча лінія:
Номер телефону: 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)
Для дітей та підлітків, які стали жертвами або свідками насильства.
2. Екстрені служби та органи влади
Звертайтеся негайно у випадках, що загрожують життю та здоров'ю.
Поліція:
Номер телефону: 102
Виклик патруля для припинення насильства та оформлення заяви.
Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (ЦСССДМ):
Надають соціальний супровід, консультації, направлення до фахівців та притулків. (Контакти можна знайти на сайті вашої територіальної громади або через лінію 15-47).
3. Медична допомога
Екстрена медична допомога:
Номер телефону: 103
Виклик у разі тілесних ушкоджень.
УВАГА!!!
Збережіть ці номери телефонів та переконайтеся, що діти знають, куди можна звернутися по допомогу в разі небезпеки.
Це день про толерантність, прийняття та підтримку тих, хто зіткнувся з хворобою, що є важливим уроком емпатії.
1. Обговорюйте, як важливо підтримувати тих, кому важко чи хто хворіє.
2. Навчайте дитину поняттю "безпеки" та "кордонів" у спілкуванні з незнайомими людьми.
3. Поясніть, що хвороба не робить людину "поганою" чи "небезпечною".
1. Впроваджуйте сюжетно-рольові ігри, де герої піклуються одне про одного.
2. Сприяйте формуванню у групі атмосфери безумовного прийняття всіх дітей.
3. Використовуйте історії про допомогу та підтримку.
Ця дата наголошує на праві кожної людини на свободу та гідність. У дошкільному віці це стосується особистих кордонів та свободи вибору.
1. Навчайте дитину говорити «Ні» на будь-яку дію, яка їй неприємна, навіть від дорослих.
2. Поясніть, що ніхто не має права торкатися її тіла без дозволу.
3. Дозволяйте дитині самостійно обирати одяг, іграшки чи заняття, формуючи відчуття контролю над власним життям.
1. Проводьте обговорення правил, де ключовим є повага до особистого простору та речей іншої дитини.
2. Не примушуйте дитину до небажаної активності чи обіймів, поважайте її вибір.
3. Завжди вислуховуйте думку дитини під час прийняття групових рішень.
Цей день присвячений інклюзії та прийняттю різноманіття людей.
1. Навчайте дитину коректній термінології та пояснюйте, що кожен має особливості.
2. Наголошуйте, що фізичні відмінності не впливають на внутрішній світ людини.
3. Обговорюйте приклади, де особливі потреби вимагають додаткової допомоги, але не жалю.
1. Використовуйте казки та історії з персонажами, які мають особливості.
2. Стимулюйте співпереживання, організовуючи ігри, де потрібно допомагати одне одному.
3.Формуйте ставлення прийняття та поваги, а не жалю.
Волонтерство — це активна допомога, турбота про інших та прояв соціальної відповідальності.
1. Залучайте дитину до "маленького волонтерства" (наприклад, допомога старшим родичам, збір іграшок на благодійність).
2. Поясніть, що найважливіше — це бажання допомогти іншим, не очікуючи винагороди.
1. Запровадьте "Черговий по доброті" або "Помічник групи", які допомагають іншим дітям та вихователям.
2. Розповідайте про справжніх героїв-волонтерів, які допомагають Україні.
Ця трагічна дата підкреслює необхідність боротьби з насильством, спрямованим проти жінок.
1. Навчайте доньку та сина захищати свої фізичні та психологічні кордони.
2. Поясніть, що агресія та злість мають бути керованими та не спрямованими на фізичну шкоду іншим.
1. Вчіть дітей вирішувати конфлікти виключно ненасильницьким шляхом (вербально, через посередництво дорослого). 2. Обговорюйте правила безпечної поведінки з незнайомими людьми.
Цей день підсумовує акцію, наголошуючи на рівних правах та гідності кожної людини з народження.
1. Дозволяйте дитині помилятися. Поясніть, що кожен має право на навчання через досвід.
2. Поясніть, що права дитини тісно пов'язані з повагою до прав інших людей.
1. Проведіть групове обговорення: «Які правила потрібні, щоб усім було добре в групі?». Це найкращий урок демократії.
2. Завжди звертайтеся до дитини з повагою, уникаючи приниження чи порівнянь.
Шановні батьки! Разом ми можемо зламати коло насильства, виховуючи покоління, сповнене емпатії та поваги до різноманіття!