Дріжджі – це група одноклітинних грибів, основною ознакою яких є те, що вони втратили міцеліальну будову в наслідок переходу до проживання у рідких і напіврідких субстратах богатих на органічні речовини.
Клітини дріжджів S. cerevisiae
під оптичним мікроскопом.
Розмножуються - дріжді брунькуванням: на дорослій клітині з’являється випин, який росте і перетворюється на нову клітину. Вона деякий час залишається з’єднанною з материнською, але згодом від неї відокремлюється.
Клітина дріжджів - має характерну для грибів будову - це еукаріотичні клітини, вкриті клітинною оболонкою і позбавлені хлоропластів, окрім цього в їх клітинній оболонці відсутній хітин.
Особливості метаболізму дріжджів
Дріжді можуть існувати в різних умовах:
У присутності кисню і поживних речовин (цукрів), дріжджі споживають кисень і глюкозу, продукуючи диоксид вуглецю, воду й енергію. Цю реакцію застосовують під час виробництва дріжджів для накопичення біомаси.
За відсутності кисню дріжджі використовують кисень з поживного середовища і продукують спирт, диоксид вуглецю та незначну кількість тепла. Ця реакція використовуються у хлібопеченні для розпушення виробів.