Монтаж гіпсокартонних конструкцій - 4.5. Технологія провішування і розмітки поверхонь стін

4.5. Технологія провішування і розмітка поверхонь стін

Підготовчі роботи

Для визначення рівності (вертикальності та горизонтальності) поверхонь основ обов’язковим є провішування поверхні основи, за результатами якого визначають види, способи і методи підготовки поверхонь основ та безпосередньо способи влаштування сухої штукатурки.

Провішування поверхонь є дуже відповідальною роботою, яка потребує від робітника акуратності й точності виконання, адже неправильне його виконання може збільшити товщину шару сухої штукатурки, а це призведе до перевитрат матеріалів і, звичайно, збільшення вартості робіт. Роботу виконують таким чином.

Спочатку на поверхні певної ділянки стіни натертим об крейду шнуром відбивають вертикальні лінії, уздовж яких установлюватимуться маяки. Крайні лінії мають бути на відстані 20—30 см від відповідного кута, а всі інші — на відстані 60—80 см одна від одної. На крайній лівій лінії, у верхній її частині, на відстані 20—30 см від верху стіни забивають цвях так, щоб він виступав над поверхнею на товщину майбутнього шару сухої штукатурки (приблизно 20 мм). Приклавши до цього цвяху шнурок виска, його опускають вниз і на відстані 20—30 см від рівня цоколя забивають другий цвях. Капелюшок цього цвяха має торкатися шнурка виска. На крайній правій лінії, на такій самій відстані від верху стіни на цю саму товщину забивають третій цвях. З нього також опускають висок і в нижньому куті стіни забивають четвертий цвях. Після цього по діагоналі ділянки стіни між цвяхами 1 і 4 та 2 і 3 натягують шнури і перевіряють, чи покриє майбутній шар сухої штукатурки з вираховуванням товщини клею і ГКП усі виступи, що є на поверхні. Якщо більшу частину виступів не покриває, то товщину шару збільшують. У випадку, коли шнури перекривають усі виступи, за винятком поодиноких виступів, останні зрубують, а товщину майбутнього шару сухої штукатурки не збільшують.

Рис. 45. Провішування стін

Розмічування місць розташування основних елементів каркасів

Розмічування підлоги. Розмічування по рівній підлозі (підготовленій основі, стяжці) здійснюють крейдою або олівцем. Роботу виконують удвох. Для виконання якісної розмітки необхідно прокласти базові лінії, від яких у подальшому відкладатимуться всі розміри та кути (рис. 46). Для цього на відстані 200—300 мм від стіни паралельно дверному прорізу прокладають першу базову лінію (БЛ1).

Рис. 46. Базова лінія на підлозі

У куті приміщення на відстані 300 мм від стіни, вздовж якої прокладатиметься базова лінія, вбивають цвях або дюбель (рис. 47) так, щоб до нього можна було прив’язати відбивний крейдовий шнур.

У протилежному кутку також позначте точку на відстані 300 мм від стіни.

Рис. 47. Місце вбивання цвяха або дюбеля

Закріплюють крейдовий відбивний шнур до першого вбитого дюбеля, потім протягують його до другої точки і прив’язують другий кінець шнура до другого дюбеля (рис. 48), не вбиваючи дюбель. Натягують шнур до другої відміченої точки.

Рис. 48. Місце розташування крейдового відбивного шнура: 1 — шнур

Корегують положення другої точки, перевіривши паралельність шнура дверному прорізу за допомогою рулетки або лінійки.

Зручніше виконувати цю роботу вдвох з помічником.

Робітники фіксують відбивний шнур у другій точці, одночасно тягнуть його вертикально вгору і різко відпускають — на підлозі відіб’ється крейдова базова лінія.

Другу базову лінію (БЛ2) прокладають перпендикулярно першій уздовж стіни з віконними прорізами також на відстані 200—300 мм від стіни (рис. 49).

Рис. 49. Розташування другої базової лінії

Важливо, щоб друга базова лінія була паралельною віконним прорізам. У випадках, коли неможливо задовольнити двом вимогам — перпендикулярності першій базовій лінії і паралельності віконним прорізам, слід вирішувати, що важливіше — ідеальна прямокутність чи паралельність майбутньої обшивки віконним прорізам.

Розмічування ліній поздовжніх напрямних профілів проводять паралельно базовим лініям. Лінію поздовжнього напрямного профіля прокладають на відстані 60—100 мм від стіни. При цьому за точку відліку приймають найбільш виступаючу точку стіни.

Уздовж стелі з дверним прорізом на відстані 600 мм від кута розмітки відмічають місце встановлення першого стоякового профілю. Розмічування для стоякових профілів роблять зліва направо (рис. 50).

Рис. 50. Розмітка для стоякових профілів

Від першої відмітки з кроком 600 мм відмічають місця встановлення стоякових профілів на підлозі та відмічають місця встановлення стоякових профілів дверного прорізу згідно з будівельним кресленням. Таким чином, біля дверного прорізу відстань між двома сусідніми стояковими профілями може бути меншою або дорівнювати 600 мм (рис. 51).

Рис. 51. Розмітка для стоякового профілю біля дверного прорізу

Таким чином відмічають й інші точки встановлення стоякових профілів у кутах приміщення. Розмічування місць встановлення стоякових профілів у місцях віконних прорізів виконують аналогічно дверним прорізам.

Розмічування стелі. Після розмічування підлоги розмітку напрямних ліній слід перенести на стелю. Виконують цю роботу вдвох. Беруть висок та олівець і піднімаються на розкладну драбину (рис. 52) в одному з кутів приміщення.

Рис. 52. Розкладна драбина

Переносять кутові і проміжні точки на стелю. Відмітки на стелі слід робити достатньо помітними — такими, щоб їх було видно після того, як буде накреслено напрямну лінію (рис. 53).

Рис. 53. Перенесення кутових і проміжних точок на стелю: 1 — лінія розмітки

По всьому периметру приміщення точки з’єднують олівцем за допомогою двометрової лінійки з одночасною перевіркою розмірів кутів косинцем (рис. 54).

Рис. 54. З’єднання точок олівцем за допомогою двометрової лінійки

◀ Вимоги до влаштування стінових каркасів Конструкції каркасів облицювань стін▶