3.6. Особливості облицювання димоходів, санвузлів, підвальних приміщень
Кріплення ГКП у місцях встановлення умивальників, мийок, унітазів виконують за допомогою шару клею Перлфікс, що наноситься на всю поверхню стіни. Так само облицьовують ГКП колони, пілястри, проміжки між віконними та дверними прорізами.
Стіни підвальних приміщень при їхньому облицюванні сухою штукатуркою мають бути сухими. Тильний бік ГКП слід обклеїти пароізоляцією, наприклад, алюмінієвою фольгою або спеціальною поліетиленовою плівкою. Шви між ГКП мають бути паропроникними. Ця сама вимога ставиться до приміщень, у яких розташовані сауни і басейни, ванні кімнати. Шви в кутах і по краях ГКП мають бути зашпаровані шпаклівкою так, щоб вони не пропускали повітря. Гладенькі стіни, що не поглинають вологу (цементобетон) перед облицюванням сухою штукатуркою мають бути оброблені ґрунтовкою «Тіфенґрунд» для надійного зчеплення з гіпсовим клеєм. Особливо сильно адсорбовані стіни — цегла (особливо з порожнинами), шлакоблоки, арболіт, керамзитобетон, вапняк-черепашник слід заґрунтовувати ґрунтовкою «Ґрундерміттель», щоб зменшити поглинання вологи. Пароізоляцію слід наносити на теплі (прогріті) поверхні стін і перегородок. Обрізні кромки ГКП слід покривати водовідштовхувальною (гідрофобною) ґрунтовкою, наприклад, «Тіфенґрунд» або спеціалізованою ізоляційною стрічкою. Найдоцільніше це робити перед монтажем обшивки. ГКП мають не торкатися зволожуваних поверхонь, щоб конденсат води, що стікає по них, не входив у безпосередній контакт з гіпсокартонною обшивкою. Відстань до зволожуваної поверхні має бути не менш ніж 1 см. У разі потреби поверхня ГКП підлягає гідроізоляції.