Літературно-меморіальний музей Г.М.Петрука-Попика

Літературно-меморіальний музей Г. М. Петрука-Попика. Відео екскурсія.

18 квітня 2022 року відзначаємо 90-ту ріницю від дня народження Георгія Михайловича Петрука-Попика – видатного поета, публіциста, громадського і політичного діяча, одного із засновників та багатолітнього очільника Тернопільської обласної організації СПУ, ініціатора створення першої в Україні Крайової організації Народного Руху, який народився, жив і похований у селі Велика Іловиця.

        Він - невтомний організатор, провідник, творець, мудрий мислитель та державник, палкий борець та патріот, який своїм поетичним словом виховував національну гідність українців.

        Г. М. Петрук-Попик – автор 14-ти поетичних збірок, мемуарної книги «Аура слова і борні». До ряду віршів українські композитори написали музику, окремі поезії перекладено болгарською, італійською та російською мовами. Твори публіцистичного спрямування друкувались у закордонних  українських часописах. З 1983 р. – член Спілки письменників України, з 1984-го – відповідальний секретар Тернопільської організації Спілки письменників України.

        У 1988 р. був ініціатором створення Тернопільської обласної організації ТУМ ім. Т. Шевченка, став членом ради.

З його ініціативи 24 березня 1989 року на об’єднаних зборах членів творчих спілок України було створено першу в Україні Крайову організацію Народного Руху. З 1989 р. – депутат Верховної Ради колишнього СРСР. З кремлівської трибуни виступив на захист Української державності: «Не плекайте ілюзій щодо суверенітету України - її парламент проголосив Акт незалежності, і вона буде Самостійною державою» (з виступу поета на позачерговому з’їзді народних депутатів колишнього СРСР).

Із грудня 1989 р. – співголова Тернопільської крайової організації НРУ.

        У 1999-2002 рр. – голова Тернопільської крайової організації НРУ. Георгій Петрук-Попик - лауреат премій імені братів Лепких та імені Уласа Самчука,  дипломант у номінації «Книга року» — «Інтелектуальний бестселер» за книгу «Аура слова і борні (1984–1991)» у 2003 році, отримав відзнаку Міністерства культури Польщі «Заслужений діяч культури польської» у 1986 році, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2002),  вищою нагрудною відзнакою Народного Руху України «За заслуги перед українським народом» ІІ ступеня (2004).