Освітня программа

ЗАТВЕРДЖУЮ

директор Великоіловицького НВК

ім.. Г. М. Петрука-Попика

____________ М. М. Божук

Наскрізна освітня програма

Великоіловицького навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів –

дошкільний навчальний заклад»

імені Г.М. Петрука - Попика

на 2021-2022н.р.

Схвалено

педагогічною радою

Великоіловицького НВК

ім. Г.М.Петрука - Попика

протокол № 1

від 25.08.2021р.

Розділ 1. Загальні положення.

Освітня програма розроблена на виконання /з урахуванням/:

1. Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

2. Постанов Кабінету Міністрів України:

- від 21.02.2018р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (введено в дію: з 01.09.2018р. – для 1х класів; з 01.09.2019 – для 1-2 класів; з 01.09.2020 - для 1-3 класів); зі змінами (Постанова КМУ №688 від 24.07.19р., введено в дію з 16.08.19р.)

- від 20.04.2011р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (втратив чинність з 01.09.2021р.);

- від 23.11.2011р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 01.09.2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти - з 01.09. 2018 р.);

- від 13.09.2017р. № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів».

3. Типової освітньої програми:

- розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України протокол №2/2-2 від 22.02.2018; наказ МОН за №268 від 21.03.18р.; наказ МОН № 1272 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ЗЗСО»; наказ МОН № 1273 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів ЗЗСО».

- закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (введено в дію з 2018/2019 н.р.);

4. Наказів МОН України:

- від 07.01.2019р. за № 1369 «Про затвердження Порядку проведення ДПА»;

- від 11.07.2017р. за №1015 «Про внесення змін до деяких наказів МОН».

- від 08.05.2019р. за №621 «Про внесення змін до наказу МОН № 762 від 14.07.15р.: Про Порядок переведення учнів (вихованців) ЗЗСО до наступного класу». + Лист МОН України № 1/9-471 від 18.07.19р. «Щодо окремих питань переведення учнів ЗЗСО до наступного класу».

5. Вимог безпеки освітнього процесу:

· Наказ МОН № 1669 від 26.12.2017р. “Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти”

· Наказ МОН № 974 від 15.08.2016р. “Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України”

· Наказ МОН № 659 від 16.05.2019р. “Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу”

· Наказ МОН № 97 від 31.01.2019р. “Про затвердження примірного тематичного плану та примірної програми навчання з питань ОП та БЖД”

· Постанова МОЗ № 42 від 30.07.2020р. Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)

· Лист МОН № 1/9-436 від 14.08.2020р. Про створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти та попередження і протидії булінгу.

До 2021 – 2022 навчального року

1. Лист Міністерства освіти і науки України від 1/10-3101 від 23.07.2021 “Щодо особливостей організації навчання”

2. Лист Міністерства освіти і науки України від 09.08.2021 № 1/9-404 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році”

3. Лист Міністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-362 “Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок”

4. Лист Міністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-363 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.”

5. Лист Міністерства освіти і науки України від 07.07.2021 № 1/9-347/26-04/19995/2-21 “Щодо окремих питань організації харчування у 2021-2022 роках у закладах дошкільної, загальної середньої освіти”

6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”

7. Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020 “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”

8. Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”

Освітня програма визначає:

· форми здобуття освіти та рівні освіти;

· режим роботи;

· вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;

· загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

· очікувані результати навчання здобувачів освіти;

· оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;

· навчання за наскрізними лініями;

· форми та методи організації освітнього процесу;

· освітні галузі та навчальні програми;

· опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Великоіловицький навчально - виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І - ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г. М. Петрука - Попика має: 6 класів , в яких навчається 39 учнів і 5 клас – 4учні (за індивідуальною формою навчання), з них:

2 класи-комплекти початкової ланки, у яких навчається 17 учнів :

1,3клас - комплект – 9 (3 +6) учні,

2,4 клас - комплект – 7 (4 + 3) учнів.

4 класи основної школи, у яких навчається:

6 клас – 6 учнів,

7 клас – 6 учнів,

8 клас – 5 учнів,

9 клас – 5 учнів.

Всього у Великоіловицькому НВК ім. Г. М. Петрука - Попика навчається 42 учні, працює 1 різновікова дошкільна група, у якій 11 дошкільнят.

Розділ 2. Вступ

Освітня програма НВК – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня. Відповідно до пункту 3 статті 12 Закону «Про освіту» повна загальна середня освіта має три рівня освіти – початкова освіта, базова середня освіта та профільна середня освіта, що відповідає впровадженню відповідних стандартів.

Державний стандарт початкової загальної освіти:

З 01.09.2021р. учні 1- 4 класів навчатимуться за принципами НУШ. Для них: створено освітнє середовище із розподілом приміщення кабінетів на відповідні осередки; забезпечено ресурсами для навчання (підручники, відповідні дидактичні матеріали та технічне оснащення); освітній процес відбувається через призму наскрізних ліній та базується на партнерських відносинах вчителя, учня та його батьків; навчальні програми відповідно до Типової освітньої програми ПШ виконуються так, що в атмосфері довіри й взаємоповаги реалізується право дитини на гру із плеканням самостійності та незалежного мислення кожного учня.

Оновлені програми й, відповідно, оновлені підходи до навчання учнів 4 класів сприяють успішному розвитку таких умінь, як: читання з розумінням; уміння висловлювати власну думку усно і письмово; критичне та системне мислення; творчість; ініціативність; здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Навчання учнів початкової школи відбувається на засадах розвитку життєвих навичок.

Державний стандарт базової середньої освіти:

Учні 5-9 класів мають змогу вивчати предмети в умовах стандартної організації освітнього процесу.

Специфіка базової загальної середньої освіти в НВК спрямована на: формування наукового світогляду школярів, інтеграцію особистості учня в систему національної /світової/ культури, формування загальної культури людини, створення основи для усвідомленого вибору подальшої освіти, формування потреби в самоосвіті та саморозвитку, виховання поваги до прав та свобод інших. Головним в освітньому процесі є спрямованість на розвиток психосоціальних та спеціальних навичок із усвідомленням своєї унікальності.

Завдяки детальній підготовці та злагодженій роботі всього педколективу впродовж лютого-травня кожного року своєчасно й обґрунтовано проводиться низка заходів:

· роз’яснювальні бесіди з учнями та батьками (через збори у форматі «учні+батьки», через виховні години, через індивідуальні консультації);

· обираються Навчальні програми відповідних предметів;

· відповідно до планів роботи МОН замовляються підручники (їх надходження в НВК фіксується через «Курс.Школа»);

· моніторинг впровадження Освітньої програми та реалізації поставлених завдань здійснюється протягом навчального року відповідно до Плану роботи НВК на рік. Основними показниками є: моніторинг знань, умінь та навичок з окремих предметів; результати контрольних випробувань/досліджень успішності навчання учнів; участь учнів у предметних олімпіадах, творчих, спортивних та інтелектуальних змаганнях/конкурсах; участь учнів у конкурсах Всеукраїнського рівнів; аналіз результатів ДПА; аналіз результатів атестації/сертифікації педпрацівників та їх навчання /підвищення кваліфікації за напрямами/; аналіз участі педпрацівників у методичних заходах НВК, Шумської міської ради.

Головним завданням НВК є підготовка учнів до самостійного життя, в якому вони мають вирішувати реальні завдання в непростих умовах сьогодення.

Розділ 3. Загальний обсяг навчального навантаження.

Згідно з наказом управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації від ___________ №____ «Про організацію освітнього процесу у 2021/2022 навчальному році та освітні програми закладів загальної середньої освіти» план НВК складено:

- для 1 класу – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказами МОНУ від 08.10.2019 № 1272;

- для 2 класу – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказами МОНУ від 08.10.2019 № 1272;

- для 3 класу – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказами МОНУ від 08.10.2019 № 1273;

- для 3 класу – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказами МОНУ від 08.10.2019 № 1273;

- для 5-9-х класів - за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженою наказом МОНУ від 20.04.2018 №405.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-9-х класів складає 9135 годин на навчальний рік :

для 1-го класу – 805 годин на навчальний рік,

для 2-го класу –875 годин на навчальний рік,

для 3-го класу –910 годин на навчальний рік,

для 4-го класу –910 годин на навчальний рік,

для 5-го класу – 1120 годин на навчальний рік,

для 6-го класу – 1067,5 годин на навчальний рік,

для 7-го класу – 1120 годин на навчальний рік,

для 8-го класу – 1137,5 годин на навчальний рік,

для 9-го класу – 1190 годин на навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах Великоіловицького НВК ім. Г. М. Петрука-Попика (додаток)

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого і другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану НВК визначається закладом самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладу освіти.

У варіативній складовій навчального плану НВК передбачено додаткові години на вивчення навчальних предметів інваріантної складової, введення курсів за вибором, а саме:

- у 6 і 7 класах з метою забезпечення Державного стандарту базової загальної середньої освіти виділено години на вивчення курсу за вибором «Християнська етика в українській культурі» (6 клас -1 год., 7 клас – 1 год.) за навчальною за навчальною програмою «Християнська етика в українській культурі» для учнів 5-9 класів загальної середньої освіти;

- враховуючи технологічний напрямок допрофільного навчання, відповідно до листа Міністерства освіти від 19.11.2013 року №1/11-17679 у 8 класі виділено 1 год., та у 9 класі – 0,5 год. на вивчення курсу за вибором «Креслення» за програмою за програмою «Креслення в школі» для учнів 10-11 (8-9) класів закладів загальної середньої освіти, схвалено Міністерством освіти і науки України» від 08.11. 2019 №22-1/12 Г-1055.

- враховуючи важливість підготовки учнів до військової служби і виконання військових обов’язків у запасі, дій у надзвичайних ситуаціях, організації військово-патріотичного виховання», у 9 класі введено курс за вибором «Захисник України» - 0,5 год.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»: «Легка атлетика», «Гімнастика», «Баскетбол», «Футбол», «Теніс».

Відповідно до наказу МОН №160 від 10. 02. 2021 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2021 року за №528/36150 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства освіти і науки України», наказу по навчально-виховному комплексі від 25. 08. 2021 року «Про організацію індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу) для учнів 5 класу для навчання в НВК у 2021-2022 н.р.» у закладі організовано педагогічний патронаж для з осіб, які здобувають базову середню освіту, у зв’язку з тим що кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас.

Предмети інваріантної складової навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани НВК містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.

Розділ 4. Форми організації освітнього процесу

Режим роботи закладу : п’ятиденний навчальний тиждень, одна зміна.

Навчання здійснюється українською мовою.

Тривалість уроків у початковій та основній школі, тривалість перерв встановлено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту, у відповідності до ДСанПіН 5.2.008-01.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;

• розвитку компетентностей;

• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

• корекції основних компетентностей;

• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути:

· екскурсії,

· віртуальні подорожі,

· уроки-семінари,

· конференції,

· форуми,

· вистави,

· брифінги,

· квести,

· інтерактивні уроки,

· інтегровані уроки,

· відео-уроки,

· прес-конференції,

· захист навчальних проектів,

· проблемний урок: case-study, case Method – вивчення ситуації,

· ділові ігри тощо.

Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.

Для ефективної організації навчання здобувачів освіти НВК в умовах карантину використовуємо форми дистанційного навчання:

· електронні пошти - для передавання текстів, графіків, аудіо та відео файлів;

· viber – для створення закритих груп класів, для виконання завдань, розв’язування навчальних проблем, обмін інформацією;

· веб сервіси (додатки Cogle, середовище classroom – для проведення відео уроків;

· електронні версії підручників.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Структура навчального року: Відповідно до статті Закону України «Про загальну середню освіту» 2020/2021 навчальний рік розпочнеться святом «День знань» і закінчується не пізніше 1 липня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою у такі терміни (орієнтовно):

Ø І семестр- з 1 вересня по 29 грудня 2021 року,

Ø ІІ семестр- з 13 січня по 27 травня 2022 року.

На початку вересня, не менше 2 тижнів - буде проведено діагностичне вивчення рівня знань та коригуюче навчання учнів 2-9 класів за темами Навчальних програм попереднього навчального року. Передбачено в календарно-тематичних планах зазначити уроки повторення (за курс попереднього навчального року), уроки на свіжому повітрі (форма, тип, вид - за вибором вчителя), уроки узагальнення та систематизації знань наприкінці кожного навчального семестру.

Терміни канікул – передбачено осінні, зимові, весняні (орієнтовно):

Ø осінні- з 23 жовтня по 31 жовтня 2021 року;

Ø зимові- з 30 грудня 2021 року по 12 січня 2022 року;

Ø весняні- з 26 березня 2021 року по 03 квітня 2022 року;.

У разі посилення карантинних обмежень, в структурі 2021/2022 н.р. можливі зміни (за рішенням педради) термінів й дат семестрів/канікул, форми навчання.

Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України за № 1369 від 07.01.19р. «Про затвердження Порядку проведення ДПА» перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової та базової школи буде затверджено додатково.

Вручення документів про освіту планується провести для випускників 9-го класу відповідно до рекомендацій МОН України.

Інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти)

Розділ 5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

• предмети за вибором;

• роботу в проектах;

• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна

безпека й сталий

розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Розділ 6. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття відповідного рівня навчання.

Після здобуття початкової освіти, як правило, здобувається базова агальна середня освіта. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Розділ 7. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, дисциплін та логічна послідовність їх вивчення.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

1-4 клас :

Мовно-літературна

Іншомовна

Математична

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна)

Технологічна

Інформатична

Мистецька

Фізкультурна

5-9 клас

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Розділ 8. Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;

• розвитку компетентностей;

• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

• корекції основних компетентностей;

• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розділ 9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення навчальних занять;

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Передбачені результати середньої освіти

Освітня програма Великоіловицького НВК ім.. Г. М. Петрука-Попика передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми НВК забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

VІІ. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Міністерство освіти і науки України затверджує типові освітні програми, які спрямовані на реалізацію мети та завдань освітньої галузі. Освітні програми школи розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. В рамках навчальних програм (затверджених наказами МОН України) подано:

• очікувані результати навчання (знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти);

• пропонований зміст предмета;

• реалізації в змісті предмета;

• внесок предмета у формування ключових компетентностей (компетентнісний потенціал предмета).

Державні стандарти загальної середньої освіти – це вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача загальної середньої освіти відповідного рівня.

Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів. Вчителі школи неодмінно враховують їх при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які формують в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля всього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності. Наприклад:

1. Наскрізну лінію «Екологічна безпека та сталий розвиток» впроваджуємо задля формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливість сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

2. Вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» потрібне для формування відповідального громадянина суспільства, який розуміє принципи й механізми функціонування держави, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія засвоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо. Такі форми розвивають в учнів готовність до співпраці та толерантність щодо різноманітних способів діяльності й думок.

3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкої людини - члена суспільства. Випускники мають бути здатними вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

4. Наскрізна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечує краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприяє розвитку лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидко змінному середовищі.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Освітня програма ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів передбачає три рівня повної середньої освіти: початкова освіта (1-4 класи); базова середня освіта (5-9 класи); профільна середня освіта (10-11 класи).

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. В початковій школі з 01.09.2020 р. учні 1-3 класів навчатимуться за Новим Державним стандартом початкової освіти (зі змінами 2019 р.), учні 4 класів завершують навчання за раніше затвердженим Державним стандартом початкової освіти.

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1392. Учні 5-9 класів навчатимуться за орієнтирами, які було змінено через перехід середньої освіти з 12-річної на 11-річну.

Профільна середня освіта: профільне навчання учнів в школі здійснюється на III ступені навчання (10-11 класи) та організується як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дозволяє /за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу/, більш повно враховувати інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їх професійних інтересів і намірів щодо продовження освіти. При визначенні профілю навчання в школі основними чинниками є: вивчення соціального запиту (врахування потреб учнів, бажання батьків учнів); кадрові можливості школи; матеріально-технічна база школи; перспективи отримання професійної освіти випускниками школи у ЗВО України. З метою уникнення одногодинного тижневого вивчення матеріалу певних предметів в 10-11 профільних класах у 2020/2021 н.р. передбачено їх концентроване вивчення впродовж семестрів.

В усіх представлених варіантах Навчальних планів зазначено кількість годин тижневого навантаження на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту.

VIII. Загальний обсяг навчального навантаження

1-3 класи

З вересня 2019 року в Україні впроваджується оновлений Державний стандарт початкової загальної освіти (Постанова КМУ №688 від 24.07.2019р.), оснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві. Новий Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

. Він розроблений на таких засадах:

• цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;

• радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість «навченої безпорадності»;

• принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Навчальний план ЗОШ №2 визначає структуру та зміст початкової освіти через інваріантну й варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин.

4 класи

Учні 4 класів продовжують навчання за орієнтирами, визначеним Державним стандартом початкової освіти (затверджено Постановою КМУ 20.04.11р., № 462), що поетапно було розпочато із 01.09.2012 р.

Робочі плани для 4 класів складено з урахуванням того, що загальноосвітній навчальний заклад може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», використовуючи години варіативної складової.

5-9 класи

Учні 5-9 класів навчатимуться за навчальними планами відповідно до Державного стандарту (затверд. Постановою КМУ за № 1392 від 23.11.11р.), що поетапно втілювалися в життя із 01.09.13р.

Вивчення курсу «Інформатика» з вересня 2020 р., для учнів 5-9 класів, за єдиною програмою, яка передбачає попереднє вивчення інформатики у 2-4 класах початкової школи.

10-11 класи

Учні 10-11 класів навчатимуться за навчальними планами відповідно до Державного стандарту (затверд. Постановою КМУ за № 1392 від 23.11.11р.)

Типовий навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 01.09.2018 р.

Навчальні плани для старшої профільної школи складено на підставі Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН України, з урахуванням вибору учнів та очікувань батьків. Вони мають основні модулі:

Базовий модуль — фундаментальний. Це обов'язкові для всіх предмети, що вивчаються не поглиблено, а на рівні стандарту. Курси «Історія: Україна і світ», «Громадянська освіта», «Природничі науки» - є інтегрованими та експериментальними, їх редагування можливе в подальшому /не частіше 1 разу на 2 роки/. Матеріал цих курсів, як і деяких обов’язкових предметів, учнями буде вивчатися «модульно», вчителі будуть викладати певні теми відповідно до фаху, по семестрах. За попереднім опитуванням учнів та батьків замість окремих предметів природничого циклу, з 01.09.2020р. в 10-11 профільних класах учні вивчатимуть предмет «Природничі науки».

Обов’язковий модуль — це профільні предмети, які вивчаються на рівні, який потрібен для вступу до ЗВО. Педрадою школи, зважаючи на можливості кадрового забезпечення та наявної матеріально-технічної бази, затверджено 2 профілі навчання на 2020/2021 н.р.: математичний (алгебра і початки аналізу – 6 годин на тиждень, геометрія – 3 години) та філологічний (українська мова та українська література – по 4 години на тиждень).

Модуль вибірково-обов’язкових предметів (ВОП). Учні та батьки учнів (законні представники) обов’язково обирають 2 предмети із поданих: «Мистецтво», «Інформатика», «Технології». Для їх вивчення відводиться два роки. Вчителі обирають та пропонують певні модулі навчального матеріалу, враховуючи регіональні особливості та матеріально-технічну базу школи, доводять цю інформацію до відома учнів та їх батьків. З 1 вересня 2020р., за попередніми заявами батьків учнів: в 10-х класах - предмет «інформатика», в 11-х класах - «мистецтво».

ДОДАТОК № 1.

Навчальні плани ЗОШ №2 І–ІІІ ступенів на 2020/2021 н.р.

ДОДАТОК № 1.1.

Базовий навчальний план початкової освіти для ЗЗСО з українською мовою навчання

(Держстандарт початкової освіти, зі змінами, постанова КМУ №688 від 24.07.2019р.)

Назва освітньої галузі

Кількість годин на рік

1клас

А,Б,В,Г

2 клас

А,Б,В,Г

3 клас

А,Б,В,Г

4

клас

разом

Інваріантний складник

Мовно-літературна, у тому числі:

315

350

350

350

1365

українська мова і література

245

245

245

245

іншомовна освіта (англійська мова)

70

105

105

105

Математична

140

140

175

175

630

Природнича

140

175

140

___

35

140

___

35

595

___

70

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

Технологічна

Інформатична

Мистецька

70

70

70

70

280

Фізкультурна*

105

105

105

105

420

РАЗОМ

770

840

875

875

3360

Варіативний складник

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

35

35

35

35

140

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

805

875

910

910

3500

Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти

20/700

22/770

23/805

23/805

88/3080

ДОДАТОК № 1.2.

Базовий навчальний план 1-3 класів ЗОШ №2 з українською мовою навчання

(Держстандарт початкової освіти, у редакції, затв. Постановою КМУ №688 від 24.07.2019р.)

Наказ МОН № 1272 від 08.10.19р.

Навчальний план 1-2 класів ЗОШ №2

з українською мовою навчання (НУШ)

1-А,Б,В,Г

2-А,Б,В,Г

Освітні галузі

Предмети

Кількість год. на тиждень

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Інтегрований курс

«Навчання грамоти»

7+1

Українська мова

3,5 (4/3)

Читання

3,5 (3/4)

Англійська мова

2

3

Математична

Математика

4

4+1

Природнича

Інтегрований курс

«Я досліджую світ»

3

3

Громадянська та історична

Соціальна та здоров’язбережувальна

Технологічна

Інтегрований курс

«Дизайн і технології»

1

0

1

Інформатична

Інформатика

1*

Мистецька

Мистецтво

2

2

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

Усього

23=20+3

25=22+3

Додаткові години (по 1 год.) додано на вивчення предметів:

в 1 кл. – «Навчання грамоти», в 2 кл. – «Математика»

1 (0)

1 (0)

Загальнорічна кількість годин

23

25

Гранично допустима кількість годин (+ години фіз-ри)

20 (23)

22 (25)

*За рішенням педради: у 1-х класах технологічна та інформатична галузі вивчаються через інтегрований курс «Дизайн і технологія»; у 2-х класах – предмет «інформатика» вивчається окремо.

ДОДАТОК № 1.3.

Наказ МОН № 1273 від 08.10.19р.

Навчальний план 3-4 класів ЗОШ №2

з українською мовою навчання (НУШ)

3-А,Б,В,Г

4кл. 21/22н.р.

Освітні галузі

Предмети

Кількість год. на тиждень

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

3,5 (4/3)

3,5 (4/3)

Літературне читання

3,5 (3/4)

3,5 (3/4)

Англійська мова

3

3

Математична

Математика

5

5

Природнича

Інтегрований курс

«Я досліджую світ»

3+1

3

Громадянська та історична

Соціальна та здоров’язбережувальна

Технологічна

Інтегрований курс

«Дизайн і технології»

1

1

Інформатична

Інформатика

1

1

Мистецька

Мистецтво

2

2

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

Усього

26=23+3

25=22+3

Додаткові години

1 (0)

1

Загальнорічна кількість годин

26

26

Гранично допустима кількість годин (+ години фіз-ри)

23 (26)

23 (26)

ДОДАТОК № 1.4.

Таблиця 2 до Типової освітньої програми (затв. наказ МОН України № 407 від 20.04.18р.)

Навчальний план 4 класів ЗОШ №2 з українською мовою навчання з вивченням російської мови

4-А,Б,В

Освітні галузі

Предмети

Кількість год.

на тиждень

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

3,5 (4/3)

Літературне читання

3,5 (3/4)

Російська мова

2

Англійська мова

2

Математична

Математика

4

Природознавство

Природознавство

2

Суспільствознавство

Я у світі

1

Мистецтво

Мистецтво*

2

Технології

Трудове навчання

1

Інформатика

1

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

1

Фізична культура

3

Разом

23+3=26

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять – не беремо

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня (+год.фіз-ри)

23 (26)

* ЗОШ №2 обирає інтегрований курс «Мистецтво», виконуючи Навчальну програму з мистецтва на 70 годин за навчальний рік в 4-х кл.

ДОДАТОК № 1.5.

Таблиця 1 до Типової освітньої програми (затверд. Наказом МОН України № 405 від 20.04.18р)

Навчальний план ЗЗСО з навчанням українською мовою

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5-А,Б,В

6-А,Б,В

7-А,Б,В

8-А,Б

9-А,Б,В

Мови і літератури

Українська мова

3,5(3/4)

3,5(4/3)

2,5(3/2)

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Англійська мова

3

3

3

3

3

Російська мова**

2

2

2

2

2

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

Суспільствознавство

Історія України***

1

1

1

1,5(1/2)

1,5(2/1)

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

-

1

Мистецтво*

Музичне мистецтво*

-

-

-

-

-

Образотворче мистецтво*

-

-

-

-

-

Мистецтво

2

2

2

1

1

Математика

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

Природознавство

Природознавство

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5(1/2)

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1,5(1/2)

2

2

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

3

Разом

І семестр/ІІ семестр

25,5+3

28/29

28,5+3

32/31

30+3

33/33

30,5+3

33/34

32+3

35/35

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації /залишок/

1,5

1,5

1,5

1

1

Гранично допустиме навчальне навантаження (без фіз-ри)

28

31

32

33

33

Всього

(без урахування поділу класів на групи)

25+3

/26+3/

29+3

/28+3/

30+3

30+3

/31+3/

32+3

* ЗОШ №2 обирає курс «Мистецтво» - 2 години на тиждень, замість окремих одногодинних курсів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 5-7 класах

**На вивчення «Російської мови» взято по 2 години в 5-9 класах з додаткового часу на предмети

*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

ДОДАТОК № 1.6.

Таблиці 1,3,4 до Типової освітньої програми

(зміни до наказу № 408 від 20.04.18р.

затверд. наказом МОН України № 1493 від 28.11.19р.)

Навчальний план для 10-Б класу 2020/2021 н.р.

(математичний профіль із вивченням інтегрованих курсів)

№

назва

І сем, год

ІІ сем, год

Базовий модуль

1

українська мова

2

2

2

українська література

2

2

3.1.

зарубіжна література

2

0

3.2.

Захист України /Вітчизни/

0

3

4

англійська мова*

2

2

5

історія: Україна і світ

3

3

6

громадянська освіта

2

2

математика

не беремо /3/

7

природничі науки

4

4

8

фізкультура

3

3

Профільні предмети

9

алгебра і початки аналізу

6

6

10

геометрія

3

3

ВОП (3год)

11.1.

інформатика

3

3

11.2.

мистецтво

11.3.

технології

Усього

32=29+3

33=30+3

Гранично допустиме навантаження (+фіз-ра)

33 (36)

33 (36)

Додаткові години на окремі предмети (максимум = 2,5год)

до п.1

українська мова

1

1

до п.4

англійська мова

1

1

разом

34=31+3

35=32+3

Навчальний план для 10-А,В класу 2020/2021 н.р.

(профіль "українська філологія" з вивченням інтегрованих курсів)

№

назва

І сем, год

ІІ сем, год

Базовий модуль

українська мова

не беремо /2/

українська література

не беремо /2/

1.1.

зарубіжна література

2

0

1.2.

Захист України /Вітчизни/

0

3

2

англійська мова*

2

2

3

історія: Україна і світ

3

3

4

громадянська освіта

2

2

5

математика

3

3

6

природничі науки

4

4

7

фізкультура

3

3

Профільні предмети

8

українська мова

4

4

9

українська література

4

4

ВОП (3год)

10.1.

інформатика

3

3

10.2.

мистецтво

10.3.

технології

Усього

30=27+3

31=28+3

Гранично допустиме навантаження (+фіз-ра)

33 (36)

33 (36)

Додаткові години на окремі предмети (максимум=2,5год)

до п.1.1

зарубіжна література

0

2

до п.2

англійська мова

1

1

до п.5

математика

1

0

разом

32=29+3

34=31+3

Навчальний план для 11-Б, 11-В класів 2020/2021 н.р.

(математичний профіль із вивченням інтегрованих курсів)

№

назва

І сем, год.

ІІ сем, год.

1

Базовий

модуль

українська мова

2

2

2

українська література

2

2

3.1.

зарубіжна література

0

2

3.2.

Захист України /Вітчизни/

3

0

4

англійська мова*

2

2

5

історія: Україна і світ

3

3

6

природничі науки

4

4

7

фізична культура

3

3

8

Профільні

предмети

алгебра і початки аналізу

6

6

9

геометрія

3

3

10.1.

ВОП

(3год)

інформатика

10.2.

мистецтво

3

3

10.3.

технології

Усього

31=28+3

30=27+3

Гранично допустиме навантаження (+фіз-ра)

33 (36)

33 (36)

Додаткові години на окремі предмети (максимум = 2,5год.)

до п.1.

українська мова

1

1

до п.4

англійська мова

1

1

Разом

33=30+3

32=29+3

Навчальний план для 11-А класу 2020/2021 н. р.

(профіль "українська філологія" з вивченням інтегрованих курсів)

№

назва

І сем, год.

ІІ сем, год.

1.1.

Базовий

модуль

зарубіжна література

0

2

1.2.

Захист України /Вітчизни/

3

0

2

англійська мова*

2

2

3

історія: Україна і світ

3

3

4

математика

3

3

5

природничі науки

4

4

6

фізична культура

3

3

7

Профільні

предмети

українська мова

4

4

8

українська література

4

4

9.1.

ВОП

(3год)

інформатика

9.2.

мистецтво

3

3

9.3.

технології

Усього

29=26+3

28=25+3

Гранично допустиме навантаження (+фіз-ра)

33 (36)

33 (36)

Додаткові години на окремі предмети (максимум = 2,5год.)

до п.1.1

зарубіжна література

0

1

до п.2

англійська мова

1

1

до п.4

математика

1

1

Разом

із додатковими годинами

31=28+3

31=28+3

Реалії – на перспективу, для 2021/2022 н.р.:

Навчальний план для 11 - Б класів 2021/2022 н.р.

(математичний профіль із вивченням інтегрованих курсів)

№

назва

І сем, год

ІІ сем, год

Базовий модуль

1

українська мова

2

2

2

українська література

2

2

3.1.

зарубіжна література

0

2

3.2.

Захист України /Вітчизни/

3

0

4

англійська мова*

2

2

5

історія: Україна і світ

3

3

математика

не беремо /3/

6

природничі науки

4

4

7

фізкультура

3

3

Профільні предмети

8

алгебра і початки аналізу

6

6

9

геометрія

3

3

ВОП (3год)

10.1.

інформатика

10.2.

мистецтво

3

3

10.3.

технології

разом

31=28+3

30=27+3

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня (+фіз-ра)

33 (36)

33 (36)

*Без додаткових годин на вивчення предметів

Навчальний план для 11-А,В класу 2021/2022 н.р.

(профіль "українська філологія" з вивченням інтегрованих курсів)

№

назва

І сем, год

ІІ сем, год

Базовий модуль

українська мова

не беремо /2/

українська література

не беремо /2/

1.1.

зарубіжна література

0

2

1.2.

Захист України /Вітчизни/

3

0

2

англійська мова*

2

2

3

історія: Україна і світ

3

3

4

математика

3

3

5

природничі науки

4

4

6

фізкультура

3

3

Профільні предмети

7

українська мова

4

4

8

українська література

4

4

ВОП (3год)

9.1.

інформатика

9.2.

мистецтво

3

3

9.3.

технології

разом

29=26+3

28=25+3

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня (+фіз-ра)

33 (36)

33 (36)

*Без додаткових годин на вивчення предметів

ДОДАТОК №2

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ навчання здобувачів освіти

В Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, затвердженому постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 7 серпня 2013 р. № 538 визначені ключові компетентності здобувачів освіти 5-11 класів, а саме:

громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є:

• Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.

• Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.

• Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів.

• Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.

Стратегічно важлива для мовного компонента комунікативна компетентність, яка є невід’ємною складовою структури змісту освіти, передбачає оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення, базовими вміннями і навичками використання мови в різних сферах і ситуаціях.

Вивчення мов сприяє збагаченню активного словникового запасу учнів, пізнанню та усвідомленню особливостей життєвого досвіду народів, мови яких вивчаються, важливості оволодіння мовами та задоволенню потреби в користуванні ними як засобом спілкування в різних сферах життєдіяльності, розвиває мовні, інтелектуальні та пізнавальні здібності, формує гуманістичний світогляд, моральні переконання та естетичні смаки, сприяє засвоєнню національних і загальнолюдських цінностей, використанню інформаційних і комунікаційних технологій, виховує в учнів потребу в удосконаленні власної мовленнєвої культури протягом усього життя.

Володіння українською мовою сприяє консолідації громадян у розбудові та зміцненні держави, забезпечує доступ до джерел української духовності, дає змогу випускникам загальноосвітніх закладів у повному обсязі реалізувати в різних галузях чи сферах життєдіяльності можливості, життєві потреби, плани, пов’язані з подальшим здобуттям освіти, опануванням спеціальністю.

Сучасна система навчання іноземних мов дає можливість застосовувати комунікативно-діяльнісний підхід оволодіння мовами як важливим засобом міжкультурного спілкування, усвідомлення учнями особливостей культури народів, мови яких вивчаються, власної національної культури.

Складовими літературного компонента є: емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних аспектах.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залученню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуванню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Вивчення української літератури сприяє вихованню любові до народу, його мови, звичаїв, національних традицій, культури, розумінню світової та національної історії, проблем сьогодення, розвиткові інтелектуальних, духовних та естетичних цінностей.

Вивчення літератур національних меншин сприяє усвідомленню учнями розмаїття культурного багатства нашої держави, а світової літератури - залученню учнів до загальнолюдських цінностей, вихованню толерантного ставлення до різних народів, народностей, рас і культур.

Зміст мовного і літературного компонентів в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості в учнів вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей, формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів. Одним із завдань освітньої галузі в основній школі є формування комунікативної і літературної компетентностей.

Навчання мови і літератури у старшій школі полягає у розвитку здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності, розвитку комунікативної компетентності з іноземних мов, заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів, поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів.

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Одним із завдань освітньої галузі є забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя.

Метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

Метою навчання суспільствознавства є створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здатний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози.

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

В основній школі зміст освітньої галузі спрямований на розширення у процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей.

У старшій школі зміст освітньої галузі “Мистецтво” спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі.

Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Зазначені завдання виконуються у процесі опанування навчального змісту освітньої галузі “Математика”, в якому виокремлюються такі змістові лінії: числа, вирази, рівняння і нерівності, функції, елементи комбінаторики, теорії ймовірності та математичної статистики, геометричні фігури і геометричні величини.

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.

Астрономічний компонент зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів її дослідження, усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток Всесвіту, формування наукового світогляду.

Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери.

Географічний компонент спрямований на засвоєння учнями знань про природну і соціальну складову географічної оболонки Землі, формування в учнів комплексного, просторового, соціально орієнтованого знання про планету Земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і планетарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї країни.

Фізичний компонент забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної науки, засвоєння ними основних фізичних понять і законів, наукового світогляду і стилю мислення, розвиток здатності пояснювати природні явища і процеси та застосовувати здобуті знання під час розв’язання фізичних задач, удосконалення досвіду впровадження експериментальної діяльності, формування ставлення до фізичної картини світу, оцінювання ролі знань фізики в житті людини і суспільному розвитку.

Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.

Екологічний компонент спрямований на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі.

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві.

Реалізація інформаційно-комунікаційного компонента спрямована на формування предметної інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей.

Основною умовою реалізації технологічного компонента є технологічна та інформаційна діяльність, що проводиться від появи творчого задуму до реалізації його в

Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни.

Здоров’язбережувальна компетентність як:

· ключова формується на міжпредметному рівні шляхом оволодіння предметними компетенціями з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів основної школи;

· предметна - у результаті засвоєння змісту предметів освітньої галузі і оволодіння учнями відповідними компетенціями.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є здоров’я, фізична культура, безпека життєдіяльності, захист Вітчизни і цивільна оборона.

В типових освітніх програмах, затверджених 20.04.2018 наказами МОН № 405-408 визначено основні ключові компетентності здобувачів середньої освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються вчителями у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання роблять внесок у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:

Ключ

ові

компе

тентн

ості

Компоненти

І ступінь

ІІ-ІІІ ступінь

1.Спілкування

державною мовою

Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникати невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2.Спілкування

іноземними мовами

Здатність спілкуватися іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, володіння навичками міжкультурного спілкування

Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3.Математична компетентність

Виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4.Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5.Інформаційно-цифрова компетентність

Опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6.Уміння вчитися впродовж життя

Опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; змоделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7.Ініціативність і підприємливість

Ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, проводити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, впевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8.Соціальна і громадянська

компетентності

Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9.Культурна компетентність

Залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10.Екологічна грамотність і здорове життя

Усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі: вміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

ДОДАТОК № 3

НАВЧАННЯ за наскрізними лініями

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

І ступінь

ІІ-ІІІ ступінь

Екологічна безпека й

сталий розвиток

Формування у здобувачів початкової освіти соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля.

Формування у здобувачів освіти соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Формування відповідальності та готовності до співпраці через колективну діяльність (робота в групах, парах, проектах тощо) .

Сприятиме формуванню відповідального члена суспільства, що розуміє принципи і механізми його функціонування.

Ця наскрізна лінія засвоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка з'єднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Наскрізна лінія націлює на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя відіграє важливу роль у формуванні толерантного ставлення до однокласників незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки

Становлення здобувача освіти як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Формує валеологічні знання учнів про власне здоров’я та здоров’я оточуючих, навички здорового способу життя та безпечної поведінки, виховує бережливе ставлення до власного здоров’я.

Підприємливість і фінансова грамотність

Формування у здобувачів освіти здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Змістові лінії реалізуються наскрізно через інтегровані курси та всі навчальні предмети.

ДОДАТОК № 4

ОЦІНЮВАННЯ навчальних досягнень здобувачів освіти

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах – формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності Закладу та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи:

• 1 класи - затверджені наказом МОН України від 20.08.2018р. за №924 .

• 2 класи – затверджені наказом МОН України від 27.08.19 р., за №1154.

• 3 класи – очікуємо, не пізніше серпня 2020р.

• 4 класи - затверджені наказом МОН України від 19.08.2016 р. за №1009.

Вибір форм і методів навчання вчителі 5-11 класів визначають самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до:

- Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти - затверджені наказом МОН України від 05.05.2008 р. за № 371 та пізніше вдосконалені відповідно до чинного законодавства.

- Критерії базової та профільної середньої освіти реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий, затверджені наказом МОН України від 13.04.2011р. за № 329, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304 (набрав чинності з 27.05.2011р.).

рівень

Оцінка

/бал/

Загальні вимоги

Опис навчальних досягнень

І

початковий

1

Учні розрізняють об'єкти вивчення

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення

3

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

ІІ

середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

ІІІ

достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

ІV

високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Кожен наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові:

Перший рівень - початковий. Учні відтворюють частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя виконують елементарні завдання.

Другий рівень - середній. Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

Третій рівень - достатній. Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати і систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною та правильною аргументацією.

Четвертий рівень - високий. Учні мають системні міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомленно використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

- Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів /продовжується і на 10-11 класи/ із базових дисциплін у системі ЗЗСО - це наказ МОН від 21.08.2013р. за № 1222 /зміни, затверд. наказом № 1009 від 19.08.16р. – відмінено наказом МОН № 924 від 20.08.2018р./

Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається відповідно до схем оцінювання учнів з кожного предмета, які розробляються і погоджуються шкільними методичними об’єднаннями, заслуховуються на педраді та затверджуються наказом по школі – щорічно. За необхідністю – аналізуються, вносяться зміни та оприлюднюються на сайті школи.

ДОДАТОК № 5

Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

(триває розбудова ВСЗЯОтаОД)

У 2020/2021 навчальному році в загальноосвітній школі №2 І-ІІІ ступенів міста Одеської області педагогічний колектив працює за Положенням про ВСЗЯОтаОД (внутрішня система забезпечення якості освіти та освітньої діяльності), яке було поетапно створено:

1. Вересень-грудень 2019 р. - робота адміністрації: формування напрямків моніторингу та самоаналізів діяльності всіх процесів в школі; відповідність Робочому плану та визначення відповідальних осіб за розробку розділів

2. Січень-березень 2020 р. - наради педколективу: презентація структури системи; формування творчих груп; визначення відповідальність осіб за розробку схем оцінювання

3. Квітень-червень 2020 р. - робота творчих груп: створення уніфікованих форм для внутрішнього моніторингу за напрямами самооцінювання

4. Червень 2020 р. - засідання ШМР (шкільна методична рада): погодження додатків до ВСЗЯОтаОД; постановка завдань для доопрацювання

5. Серпень 2020 р.:

- засідання ШМР: коригування додатків до ВСЗЯОтаОД; підготовка презентації до педради;

- засідання педагогічної ради: погодження Положення ВСЗЯОтаОД та додатків (в цілому) - протокол №2 від 31.08.2020р.)

ДОДАТОК № 6

Перелік навчальних програм

Перелік навчальних програм щорічно переглядається на ШМО /відповідно до наказів та методичних рекомендацій МОН України/; за ними складається календарно-тематичне планування вивчення предметів

ДОДАТОК № 6.1.

І ступінь, 1-3 класи

Наказ МОН № 1272 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ЗЗСО»

Наказ МОН № 1273 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів ЗЗСО»

№з/п

Предмети, 1 клас

Назва навчальної програми, автор, наказ МОН

Інтегрований курс «Навчання грамоти»

Навчальні програми для 1-2 класів

в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

(затверджені наказом МОН №268 від 21.03.18р.)

відповідно до Типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня

(затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

Зі змінами (наказ МОН № 1272 від 08.10.19р.)

Математика

Інтегрований курс «Я досліджую світ»

Інтегрований курс «Дизайн і технології»

Мистецтво

Фізична культура

Англійська мова

Навчальна програма з англійської мови (стор.16) в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

№з/п

Предмети, 2 клас

Назва навчальної програми, автор, наказ МОН

1.

Українська мова

Навчальні програми для 1-2 класів

в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

(затверджені наказом МОН №268 від 21.03.18р.)

відповідно до Типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня

(затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 407)

Зі змінами (наказ МОН № 1272 від 08.10.19р.)

2.

Читання

3.

Математика

4.

Інтегрований курс «Я досліджую світ»

5.

Мистецтво

6.

Фізична культура

7.

Англійська мова (1-2 кл.)

Навчальна програма з англійської мови (стор.16, 27) в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

8.

Інтегрований курс «Дизайн і технології»

Навчальна програма з курсу «Дизайн і технології» (стор.49) в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

9.

Інформатика (2кл.)

Навчальна програма з інформатики (стор.43) в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

№з/п

Предмети, 3 клас

Назва навчальної програми, автор, наказ МОН

1.

Українська мова

Навчальні програми для 3-4 класів

в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

відповідно до Типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня

(затверджена наказом МОН № 1273 від 08.10.19р.)

Зі змінами (наказ МОН № 1273 від 08.10.19р.)

2.

Літературне читання

3.

Математика

4.

Інтегрований курс «Я досліджую світ»

5.

Мистецтво

6.

Фізична культура

7.

Англійська мова (3 кл.)

Навчальна програма з англійської мови (стор.27,37) в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

8.

Інтегрований курс «Дизайн і технології»

Навчальна програма з англійської мови (стор.64) в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

9.

Інформатика (3кл.)

Навчальна програма з англійської мови (стор.70) в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я.Савченко

ДОДАТОК № 6.2.

І ступінь, 4 клас

Сформовано в освітню програму ПШ /навчальні плани/ – наказ МОН № 407 від 20.04.2018р.

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи.

створені - наказ МОН України від 12.09.2011р. № 1050; Зміни затверджено наказом МОН України від 29.05.2015 №584 (додаток 8)

Оновлені – наказ МОН № 948 від 05.08.2016р. Подальші зміни тут: МОН України: навчальні програми.1-2 класи. 3-4 класи.

№з/п

Предмет/галузі

Назва навчальної програми, автор, наказ МОН

галузі:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня

(Наказ МОН від 20.04.2018 за № 407)

поетапно впроваджується:

2018/2019 н.р.: вже було - для учнів 2-4 класів;

2019/2020 н.р.: вже було - для учнів 3-4 класів;

2020/2021 н.р.: є чинною - для учнів 4 класів.

Українська мова

Автори: М.С.Вашуленко, К.І.Пономарьова, О.Ю.Прищепа, В.О.Мартиненко, С.О.Караман, Н.І.Лунько

Літературне читання

Автори: О.Я.Савченко, В.О.Мартиненко, В.О.Науменко, Н.М.Колеснікова, Л.І.Лаптєва

Російська мова

Автори: І.М.Лапшина, І.М.Гудзик, О.В.Вербецька, Л.Г.Купцова

Математика

Автори: О.В.Онопрієнко, С.О.Скворцова, Н.П.Листопад

Природознавство

Автори: Т.Г.Гільберг, Т.В.Сак, Д.Д.Біда

Музичне мистецтво

Автори: Л.О.Хлєбникова, І.М.Івахно, Л.О.Дорогань, Л.Г.Кондратова, О.В.Лобова, Н.І.Міщенко

Образотворче мистецтво

Автори: Р.Т.Шмагало, Ж.С.Марчук, І.Б.Вачкова, О.В.Чорний, М.В.Гнатюк

Трудове навчання

Автори: В.К.Сидоренко, О.В.Мельник, О.Л.Морін, Л.В.Савка, О.М.Пархоменко, Н.М.Павич, Д.В.Боровик, Л.Д.Мельник

Основи здоров я

Автори: Т.Є.Бойченко, Т.В.Воронцова, О.В.Гнатюк, С.В.Гозак, О.Л.Москаленко, В.А.Савченко

Фізична культура

Автори: Т.Ю.Круцевич, В.М.Єрмолова, Л.І.Іванова, О.Д.Кривчикова, Г.Г.Смоліус

Я у світі

Автори: Н.М.Бібік, Р.А.Арцишевський, Т.Е.пушкарьова, В.В.Майорський

Інформатика

Автори: Ривкінд Ф.М., Н.В.Морзе, Г.В.Ломановська (наказ МОН № 948 від 05.08.16р.)

Іноземні мови

(англійська)

«Іноземні мови. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл. 1-4класи». Автори: В.Г.Редько, О.Я.Коваленко, …

ДОДАТОК № 6.3.

ІІ ступінь, 5-9 класи

Програми затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 №804

базуються на складених у 2012 р. /наказ МОН №664 від 06.06.12р./,

розвантажені у 2015-2016рр. /накази МОН за № 100 від 06.02.15р., № 617 від 03.06.16р./,

оновлені у 2017р. /накази МОН №52 від 13.01.17р., №201 від 10.02.17р./,

подальші зміни – знайдемо тут: МОН України: навчальні програми. 5-9класи

№

Предмет

кл

Назва навчальної програми, автор, наказ МОН

Українська мова

5-9

Укладачі: Г.Т.Шелехова, М.І.Пентилюк, В.І.Новосьолов та інші. Розвантаження: Г.Т.Шелехова, Н.Б. Голуб та інші. Робоча група, яка здійснювала оновлення: О.П. Глазова, Ю.О.Романенко та інші

Українська література

5-9

Авторський колектив 2012р.: Р. В. Мовчан, К.В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, .... Розвантажували програму: Н. І. Шинкарук, Р. В. Мовчан, Л. Т. Коваленко… Оновлювали: С. Р. Молочко, Н. В. Михайлова, О. Ю. Котусенко, А. М. Фасоля, Д. І. Дроздовський, О. М. Ратушняк, В. Р. Півторак, А. В. Білоус, Т. В. Стус.

Історія України.

Всесвітня історія

5-9

У 2012 р. програми уклали: Пометун ОІ, Атамась ОВ, Власов ВС, Гаврилюк ЖМ, Євтушенко РІ, Комаров ЮС, Костюк ІА, Ладиченко ТВ, Малієнко ЮБ, Ставнюк ВВ, Ткаченко ВВ, Тимченко АІ. У 2017 р. оновлювали: Мудрий ММ, Пастушенко РЯ, Бурлака ОВ, Євтушенко РІ, Ксьондзик ТМ, Майданик ОГ, Хлипавка ЛМ, Щупак ІЯ.

Правознавство

9

Програму підготували: Т.Ремех та члени робочої групи, що здійснюють супровід програми: О.Муза, Р. Євтушенко, В. Сутковий, Т. Зорнік, Л.Лоха, В.Силенко.

Біологія

6-9

Модератор оновлення 2017р.: О.Г.Козленко. Члени авторської групи: Шаламов Р.В., Брайловська І.М., Віркун В.О., Дем’янчук І.М., Кононенко Л.М., Матяш Н.Ю., Середа Т.В., Скрип В.В., Фіцайло С.С.

Географія

6-9

У 2012 році програму склали: Я. Б. Олійник, Р. В. Гладковський, Л. М. Даценко, Н. І. Забуга, В. І. Кудирко, Л. О. Кухар, Н. В. Муніч, Г. Є. Уварова. У 2015 році внесли зміни: Я. Б. Олійник, І. М. Вітенко, В. Г. Гаврилюк, Т. Г. Гільберг, Л. М. Даценко, Г. Д. Довгань, Н. І. Забуга, С. Г. Коберник, Р. Р. Коваленко, В. І. Кудирко, Т. Д. Магалецька, Н. В. Муніч, Т. Г. Назаренко, О. Ф. Надтока, О. М. Приймак, Т. І. Рихлик, О. І. Слюсар, В. В. Совенко, О. Г. Стадник, Г. Є. Уварова. Оновили у 2017р.: І. М. Вітенко, Л.М.Булава, Р. В. Гладковський, Т. Г. Гільберг, М. В. Бобровський, Г.І.Карпюк, В. І. Кудирко, Т. В. Уманська, О. І. Слюсар, Т. К. Сокол, І. В. Фастов, О. О. Козачук, І. М. Ільницький.

Російська мова

5-9

Програма для ЗНЗ (початок вивчення з 1класу)

Укладачі 2015р.: Н.Ф. Баландіна, І.А. Синиця, Т.Я.Фролова, Л.А.Бойчева, Ж.О.Кошкіна. /наказ МОН №585 від 29.05.15р./. Оновлювали: Н.Ф. Баландіна, К.В.Дегтярьова, Л.А.Бойченко, І.В. Шевченко, І.М. Лисенко, О.А. Войтенко, Т.А.Борзенкова…

Зарубіжна література

5-9

Авторський колектив 2012р.: О. М. Ніколенко, К. В. Таранік-Ткачук, С. П. Фоміна, О. В. Ревнивцева, Т. П. Сегеда, Н. В. Онищенко. Розвантажували: І. В. Мегедь, Л. П. Юлдашева, О. Ю. Котусенко, О. В. Гайдамака, С. Є. Голяс, О. В. Гученко, І. І. Звершховська, М. В. Коровай,. Ж. В. Костюк, Ю. І. Лонська,. В. Г. Макаренко, О. М. Ніколенко, Н. В. Онищенко, Н. І. Підгорна, О. В.Пітерська, О. О. Семенюк, В. В. Снєгірьова, Л. В. Тарнавська, С. О. Тіхоненко, В. І. Ткаченко, В. Г. Туряниця, Н. В. Химера, О. М. Хрипун. Оновлення здійснили: Л. П. Юлдашева І.О.Смірнова С. І. Горбачов, Т. П. Матюшкіна, О. В.Пітерська

Інформатика

5-8

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – для учнів, які вивчали інформатику з 2 класу. Наказ МОН України № 804 від 07.06.2017. Підготовили у 2015–2016 рр.: М.І. Жалдак, Ю.В. Горошко, О.В. Коршунова, Б.В. Кудренко, Н.В. Морзе, Є.В. Мотурнак, Т.В. Нанаєва, Г.О. Проценко, Й.Я. Ривкінд, В.В. Шакотько, І.О. Завадський, В.В. Лапінський, А.В. Паньков. Оновлювали: І.О. Завадський, О.В. Пасічник, Н.А. Саражинська, О.О. Богатирьов, С.М. Бондаренко, Л. В. Булигіна, Г.Ю. Громко, О.Б. Коротка, Б.В. Кудренко, В.В. Лапінський, Л.В. Палюшок, Л.М. Федор.

9

Програма курсу «Інформатика» для 5-9 класів ЗНЗ – для учнів, які вивчали інформатику з 5 класу. Згідно з навчальною програмою, затвердженою наказом МОНМС України від 06.06.2012 р. № 664 (з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 29.05.2015 № 585

Математика

5-9

Укладачі(2012р.): М. І. Бурда, Ю.І. Мальований, Є.П. Нелін, Д.А. Номировський, А.В. Паньков, Н.А. Тарасенкова, М.В. Чемерис, М.С. Якір. У розвантаженні брали участь: М.І. Бурда, А.В. Паньков, М.С. Якір, Д.А. Номіровський. Над оновленням працювали:М.І. Бурда, Б.В. Кудренко, О.Я. Біляніна, А.І. Азаренкова, О.І. Буковська, Т.С. Кіндюх,О.Є. Лисенко, А.В. Миляник, Н.В. Панова, А.В. Паньков.

Мистецтво.

ОМ, ММ

8-9

Укладачі (2012 рік): Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова. Розвантаження 2015 року не було. Оновили: О. Гайдамака, Н. Лємешева, Т. Абрамян, О. Гусєва, О. Коваль, М. Скиба, Т. Шлєєнкова.

Природознавство

5

Укладачі (2012 р.): Т. Г. Гільберг, І. П. Крячко, Т. В. Сак, Н. В. Бєскова, С. С. Фіцайло. Розвантаження 2015 року не було. Оновлювали: Н. П. Дементієвська, А. І. Дрозд, Н. І. Забуга, Т. В. Коршевнюк.

Трудове навчання

5-9

Укладачі: В.К.Сидоренко, Н. І. Боринець, Д. В. Боровик, В. М. Гащак, Е. М. Даниліна, С. М. Дятленко, Р. М. Лещук, Н. Б. Лосина, Т. С. Мачача, Н. М. Павич, А. І. Терещук, І. Ю. Ходзицька, В. В. Юрженко.

Розвантажували: Н. І. Боринець, Д. В. Боровик, С. М. Дятленко, Н. Б. Лосина, О. Ю. Медвідь, О. В. Мельник, Н. М. Павич, О. М. Пархоменко, Т. С. Попова, Ю. М. Приходько, А. І. Терещук, В. І. Туташинський, І. Ю. Ходзицька, Ю. В. Палій. Оновлювали: А. І. Терещук, В. В. Бурдун, С. М. Дятленко,

Н. М. Павич, В. М. Гащак, О. Ю. Медвідь, Ю. В. Палій, О. С. Ковальчук, В. В. Крімер, Р. М. Лещук, М. Д. Палійчук, І. Ю. Ходзицька.

Іноземна мова (англ)

5-9

Авторський склад за редакцією В.Г.Редько. Розвантаження: В.Г.Редько, О.Д.Карпюк, О.Я.Коваленко, А.М.Несвіт, І.В.Самойлюкевич. Оновлення: Самойлюкевич І.В., Шаленко О.П., Габовда А.М., Рацюк О.І., Харченко Н.І.

Основи здоров’я

5-9

Укладачі: Т. Є. Бойченко, Т. В. Воронцова, О. Л. Москаленко, В. В. Дерев'янко, В. С. Пономаренко, Н. М. Поліщук, С. С. Фіцайло. Над оновленням працювали: О. І. Шиян, Т. Г. Боса, О. А. Спірке,

О. І. Шаповал

Фізика

7-9

Програму/2012р./склали: О. І. Ляшенко, В. Г. Бар’яхтар, Л. Ю. Благодаренко, М. В. Головко, Ю. І. Горобець, Т. М. Засєкіна, В. Д. Карасик, О. В. Ліскович, М. Т. Мартинюк, І. Ю. Ненашев, Н. А. Охрименко, В. Д. Сиротюк, М. І. Шут. У 2015 році внесли зміни: О. І. Ляшенко, В. Ф. Заболотний, Л. М. Засєдка, Т. В. Дерід, І. Ю. Ненашев, І. С. Чернецький, Л. Є. Шиховцева, С. С. Фіцайло. Оновлювали(2017 рік): В. В. Гудзь, Т. М. Засєкіна, Ю. Я. Пасіхов, О. В. Ліскович, І. Ю. Ненашев, О. Ю. Зіньковський, Н. М. Гончаренко, В. Л. Бузько

Хімія

7-9

Укладачі програми (2012 р.): Величко Л.П., Дубовик О.А., Котляр З.В., Муляр С.П., Павленко В.О., Свинко Л.Л., Титаренко Н.В., Ярошенко О.Г. У розвантаженні програми (2015 рік) брали участь: Величко Л. П., Дубовик О.А., Новченкова К.Д., Павленко В.О., Свинко Л.Л., Титаренко Н.В., Філоненко І.О. ,Фіцайло С.С. Над оновленням програми (2017 рік) працювали: Величко Л.П., Дубовик О.А., Бобкова О.С., Баланенко В.В., Пугач С.В., Рогожнікова О.В.

Фізична культура

5-9

Укладачі: Т. Ю. Круцевич, Л. А. Галенко, В. В. Деревянко, С. М. Дятленко, А. І. Ільченко, Н. С. Кравченко, І. Х. Турчик, С. М. Чешейко. Оновлювали: М. В. Тимчик, Є. Ю. Алексєйчук, В. В. Деревянко, Т. А. Дмітрієва, Е. А. Єрьоменко, І. Р. Захарчук, О. М. Лакіза, В. О. Сілкова

ДОДАТОК № 6.4.

ІІІ ступінь, 10-11класи

Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 №1407

«Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів ЗЗСО»;

Склад робочих груп із розроблення навчальних програм затверджено наказом МОН № 451 від 22.03.17р.

введені в дію з 01.09.2018р., подальші зміни – зайдемо тут: МОН України: навчальні програми.10-11 класи

Таблиця 4 до наказу МОН №1493 від 28.11.19р.

№

Предмет

Клас

Назва навчальної програми, автор, наказ МОН

Українська мова

(рівень станд.)

10-11

Автори: Голуб Н.Б., Котусенко О.Ю., Горошкіна О.М., Новосьолова В.І., Романенко Ю.О., Кондесюк Т.В., Король О.М., Тарасенко О.О., Сергєєва Н.В.,Ткачова Г.В.,

Українська мова

(проф. рівень)

10-11

Авторський колектив:

Мацько Л.І., Груба Т.Л., Семеног О.М., Симоненко Т.В.

Українська література (рівень станд.)

10-11

Авторський колектив: Р.В. Мовчан, С.Р.Молочко, Д.І. Дроздовський, Л.Т.Коваленко, А.М. Фасоля, В.І. Цимбалюк,

Українська література (проф. рівень)

10-11

Авторський колектив:

Г.О. Усатенко, А.М. Фасоля, Н.А.Зубатюк

Історія: Україна і світ (інтегрований курс)

10-11

Укладачі програми (відповідно до наказу МОН України від 24.02.2017 № 310 «Про розроблення навчальних програм для старшої школи»): Мудрий М,М,, Байкєніч Г.В., Баханов К.О., Бурлака О.В., Гирич І.Б., Євтушенко Р.І., Кендзьор П.І., Ксьондзик Т.М., Майданик О.Г., Митрофаненко Ю.С., Осмоловський С.О., Пастушенко Р.Я., Руккас А.О., Скальський В.В., Хлипавка Л.М., Черевко О.С., Щупак І.Я,

Внесено зміни: наказ МОН № 236 від 21.02.2019р.

Громадянська освіта (інтегрований курс)

10

Укладачі: Т. Бакка, Н. Беца, П. Вербицька, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, О. Муза, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз, В. Павловська-Кравчук, Т. Ремех, Е. Ситник, Н. Ступницька, О. Педан-Слєпухіна.

Зарубіжна література (рівень стандарт)

10-11

Автори:Л.П. Юлдашева О.М. Ніколенко. О.О. Ісаєва,Ж.В. Клименко, Ю.І. Ковбасенко, В.В.Снєгірьова, А.О.Мельник, О.В.Орлова, О.К.Бицько; О.В.Гученко, І І.Звершховська, Ж.В. Костюк, В.Г.Макаренко, Н.В.Онищенко, Н.І.Підгорна, О.В. Пітерська, Т.П.Сегеда, О.О.Семенюк, І.О.Смірнова, С.О.Тіхоненко, В.Г. Туряниця.

Природничі науки (інтегрований курс)

10-11

Автори програми:

Дьоміна І.О. , Задоянний В.А., Костик С.І.

Алгебра та початки аналізу (проф.рів.)

10-11

Склад робочої групи: Номіровський Д.А., Біляніна О.Я., Гвоздецька Ю.В., Кирдей І.Д., Кіндюх Т.С., Паньков А.В., Прокудіна Т.М., Юхта Ю.В., Якір М.С.

Геометрія

(проф.рівень)

10-11

Склад робочої групи: Швець В.О., Біляніна О.Я., Паньков А.В., Полонський В.Б., Тарасенкова Н.А., Якір М.С., Яценко С.Є.

Математика

(рівень стандарт)

10-11

Склад робочої групи: Бурда М.І., Іванюк Т.Г., Паньков А.В., Полонський В.Б., Похонський В.С., Уланова Н.М., Шульц Т.А., Якір М.С.

Біологія та екологія

(рівень стандарт)

10-11

Склад робочої групи: Балан П.Г., Белявська О.В., Заморока А.М., Зінченко О.П., Каліберда М.С., Карпенко С.І., Кулай А.Р., Мамчур Є.І., Матяш Н.Ю., Мироненко І.В., Музика Д.І., Сліпчук І.Ю., Соколенко В.Л., Фіцайло С.С., Яковлєва Є.В.

Фізика і астрономія

(рівень стандарт)

10-11

Затверд. наказом МОН України за № 1539 від 24.11.2017р. Авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І. Склад робочої групи: Бар’яхтар В.Г., Бевз А.В., Головко М.В., Горобець Ю.І., Желтухіна Л.А., Засєкіна Т.М., Карасик В.Д., Карлійська Я.В., Ліскович О.В., Непорожня Л.В., Сиротюк В.Д.

Географія

(рівень стандарт)

10-11

Склад робочої групи: Олійник Я.О., Варакута О.М., Бобровський М.В., Гладковський Р.В., Забуга Н.І., Заячук М.Д., Зінкевич М.В., Ільницький І.М., Капіруліна С.Л., Карпюк Г.І., Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., Надтока О.Ф., Совенко В.В., Стадник О.Г., Уварова Г.Є., Шуканова А.А.

Хімія

(рівень стандарт)

10-11

Автори: Дубовик О.А., Бобкова О.С., Вороненко Т.І., Глазунов М.М., Іваха Т.С., Рогожкіна О.В.

Фізична культура

(рівень стандарт)

10-11

Автори: Тимчик М.В., Алексєйчук Є.Ю., Деревянко В.В., Довбуш М.І., Єрмолова В.М., Сілкова В.О.

Іноземна /англ./ мова

(рівень стандарт)

10-11

Автори:

Балог С.Т., Білоус Г.В., Закусило Т.В., Редько В.Г., Самойлюкевич І.В.

Захист України /Вітчизни/

(рівень стандарт)

10-11

Автори: Лелека В.М., Алексєйчук Є.Ю., Бахтін А.М., Гудима А.А., Гулько В.І., Гладковський Р.В., Єпіфанцев І.В., Качуровський В.С., Козаченко С.І., Коломоєць Г.А., Крилюк В.О., Жевага С.І., Назаренко А.П., Павлов В.Б., Павлов С.С., Поліщук В.М., Судніков О.І., Фука М.М., Хараху С.О., Ягнич Г.Й.

ВОП: Інформатика

(рівень стандарт)

10

Автори: Громко Г.Ю., Бабій М.Г., Бондаренко С.М., Горбачов С.І., Грінєвич Г.І., Завадський І.О., Коршунвоа О.В., Кудренко Б.В., Лапінський В.В., Паньков А.В., ПасічникО.В.,Пилипчук О.П.,РивкіндЙ.Я.,СоколюкТ.Ю.,Чернікова Л.А.,Шакотько В.В.

ВОП: Мистецтво

(рівень стандарт)

11

Автори: Абрамян Т.О., Аристова Л.С., Гайдамака О.В., Гараздовська М.Т., Гречана О.І., Гурин О.М., Новикова Н.В., Пірог А.Г., Просіна О.В.