Сила в єдності
Сила в єдності! Саме такими словами відгукуються в серці студентів та співпрацівників Харківської гуманітарно-педагогічної академії спогади про гостей зі славного міста Хмельницького. Делегація, в кількості дванадцяти осіб, з яких троє викладачів та дев’ять студентів, завітала до Харкова 11 травня і ознаменувала відновлення національних, культурних і духовних зв’язків між привітним Поділлям та гостинною Слобожанщиною. Програма обміну студентами «Схід та Захід – разом!» набула чинності досить давно, адже делегати ХГПА з Харкова вже відвідували Хмельницький та привезли з собою безліч позитивних вражень, а також переконання, що такий формат проведення зустрічей є актуальним і найбільш доцільним.
Харків, а також представники академії зустріли хмельничан гостинно, відкрито та щиро. Під час концертної програми з нагоди святкування Дня матері та Міжнародного дня сім’ї, у промові викладачів Хмельницької академії було сказано: «Ви нагодували нас хлібом, але забрали наші серця…». Такі слова подяки пролунали на адресу адміністрації та студентської ради Харківської гуманітарно-педагогічної академії, представники яких забезпечили цікаве та комфортне перебування гостей у місті-мільйоннику.
Ознайомлення з безкраїми просторами Харківщини було передбачено програмою заходів та відвідувань визначних куточків нашого мегаполіса. Першого дня гостей зустріли в академії чарівні слобожаночки: з хлібом та безцінним даром українського народу – піснями, якими прийнято зустрічати в Україні найдорожчих гостей – «Зеленеє жито, зелене» та «Ми-українці». Музичне привітання виконав народний аматорський колектив «Дівочі співаночки»; для делегатів було проведено екскурсію академією та майстер-клас на знайомство студентів обох вишів. Цього дня гості ознайомилися з історією, географією та архітектурою Харкова й мали змогу детальніше дізнатися про чугуївський період життя та творчості великого слобожанця Іллі Юхимовича Рєпіна завдяки екскурсії до художньо-меморіального музею в Чугуєві під Харковом. Завершився перший день перебування в культурній столиці відвідуванням боулінгу та харківського європейського театру Степана Пасічника «P.S.».
Педагогічна спадщина Антона Семеновича Макаренка неоціненна, тож наступного дня, одразу після відвідування музею самоврядування Харківщини, гості вирушили до селища Подвірки Дергачівського району аби ознайомитися з експозицією центр-музею імені визначного педагога.
Враження від екскурсії гості привезли із собою до Харківської обласної ради, де делегатів дружньо зустрів та поспілкувався з ними голова Харківської області Сергій Іванович Чернов, зустріч з яким організувала доктор педагогічних наук, професор, академік Міжнародної академії наук педагогічної освіти, академік Національної академії проблем людини, заслужений працівник народної освіти України, Почесний громадянин Харківської області, ректор академії Галина Федорівна Пономарьова. Сергій Іванович розповів про сьогодення Харківщини, її здобутки в царинах економіки, виробництва, освіти та культури.
Увечері студенти та викладачі обох ВНЗ отримали незабутні враження від командної гри «Великий квест», де їм випало на долю пліч-о-пліч рятувати світ від, на щастя, вигаданого квест-мейкерами зомбі-апокаліпсису.
Останній день перебування гостей з Хмельницького в Харкові запам’ятався відвідуванням екопарку під патронатом Олександра Фельдмана. Саме там для них було проведено аніматорами парку веселі ігри та запальний флешмоб. Заряд енергії та адреналіну гості отримали у парку культури та відпочинку ім. Горького: атракціони, чарівна природа та казкове оздоблення харківського парку справили незабутнє враження та подарували яскраві емоції не лише гостям міста, але і його мешканцям.
Харків продовжував дивувати гостей Поділля не тільки слобожанськими краєвидами, а й куточком екзотики. Ним став харківський дельфінарій «НЕМО», де гості насолоджувалися переглядом цікавого шоу від кмітливих мешканців окенаріуму.
І ось настав вечір 13 травня –час від’їзду гостей, адже їхній рідний Хмельницький вже кликав їх додому, однак ані студенти, ані викладачі не шкодували про розставання. Сльози прощання не оминули нікого тієї миті, але з осяяних облич людей, які встигли стати рідними за ці дні, не зникали посмішки. І кожен розумів, що, незважаючи на безмежні терени України, Схід, Захід, Південь і Північ – міцно пов’язані історичною пам’яттю, любов’ю до рідної землі, прагненням до волі, миру та бажанням стати запорукою гідного майбутнього України.
