Повернутися на сайт академії

"Філософія болю й життєлюбства в поетичних сповідях

Франкового Генія"

8 грудня… За вікном мороз і вітер обпалюють обличчя перехожих. А в затишній залі Харківської гуманітарно-педагогічної академії зібралися викладачі та студенти, щоб вшанувати пам'ять, силу і красу слова митця, Людини з великої літери, людини, яка закликала і вчила нас, українців, «чути себе українцями». Це – Іван Якович Франко, 160-річчя з дня народження якого відзначає вся українська громадськість.

Іван Франко постать неординарна, постать глибока, постать європейська. Так, справді, це мислитель, людина європейського рівня. Тому пізнати його до кінця, мабуть, не можливо. Але зрозуміти його, відчути як громадянина, поета, людину можна. Перш за все завдяки творам митця, особливо поезії.

Викладачі кафедри української та російської філології запросили всіх присутніх поринути у «Філософію болю і життєлюбства в поетичних сповідях Франкового генія».

Усіх присутніх привітала Демченко Н.Д., завідувач кафедри. З переднім словом звернулася Кордулян М.І., доцент кафедри, запросивши поринути у світ Франкової епохи, де не тільки вміли по-справжньому кохати, боротися, а й уміли сповідатися перед своїм народом.

Яка ж ця сповідь? Одна з них – «хто з злом не боресь, той людей не любить!» – стверджує Франко у триптиху «У сні мені явились дві богині» (із циклу «Тюремні сонети»). Його прочитала Лигус О.Ф., старший викладач кафедри.

Друга – віра у свій народ, свою землю, у їх життєдайні сили – «Та вірю в силу духа і вдень воскресний твойого повстання». А тому поему «Мойсей», мабуть, варто назвати заповітом для нащадків. Як відчувають цей заповіт прийдешні покоління розказала Тур А., студентка 31 ш групи, прочитавши «Пролог» із поеми. А Кордулян М.І. притчею про дерева з тієї ж поеми змусила замислитись над багатьма питаннями сьогодення. Тему митця і народу продовжили Кривенко Ю., студентка 412 по групи, поезією «Немає друга понад мудрість» зі збірки «Мій Ізмарагд», Лозован А., «Христос і хрест» і Кордулян М.І. «Земле, моя всеплодющая мати …».

Третя – то кохання, то двоє закоханих. А Франко не мислимий без любові. Збірка «Зів`яле листя» – це всі грані цього почуття, цих стосунків. Про них розказали студентки Жиденко Т. «Тричі мені являлася любов», Булгакова Д. «Чого являєшся мені у сні», Ольховик О. «За що, красовице, я так тебе люблю», Плугатарьова Н. «Раз зійшлися ми случайно». А пісня на слова Франка «Чого являєшся мені у сні» у виконанні Віталія Козловського розкрила сучасне бачення цієї поезії.

Поезія Франка зрозуміла й доступна не лише українцям. Поетичним генієм Франка як співця любові захоплювалася російська поетеса А.Ахматова. її переклади поезій зі збірки «Зів`яле листя» прозвучали у виконанні Перепелкіної Т.В., старшого викладача кафедри. У її виконанні прозвучали Франкові «Веснянки» російською мовою у перекладі. А Крехно Т.І., професор кафедри, канд. філолог. наук, доцент прочитала польською франкову поезію «За що, красовице, я так тебе люблю».

Франкова поезія пісенна, бо й сам поет, коли до нього приходив якийсь задум, спочатку наспівував свої твори. Тож студенти мали змогу послухати пісні на вірші Франка: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» у виконанні Івана Красовського, «Час рікою пливе» (поезія «Як почуєш вночі край свойого вікна») у виконанні Гнатюка, «Червоно калино, чого в лузі гнешся» у виконанні учениці Миколаївського НВК.

Та все ж Франко – це борець, патріот, «син народа, що вгору йде». Тож якось по-новому прозвучали його програмні поезії «Декадент» і «Сідоглавому» у виконанні Кордулян М.І.

Носієм інформації про світ, про людину була, є і залишиться книга. Тому працівники нашої бібліотеки завжди готують щось цікаве, певне своє бачення постаті того чи іншого митця та його творчості. Тож і сьогодні вони представили учасникам поетичної зустрічі буктрейлер до новели «Сойчине крило». Але не розкрили її сюжет, задум, а натяками, за допомогою цікавих моментів підштовхнули студентів прочитати цей неоднозначний, досить цікавий щодо порушених питань – любові й ненависті, щастя й горя, зради і прощення – твір, запропонувавши дати свою відповідь на ці й не тільки питання «А що думаєте ви …». Мультимедійний супровід аудіозаходу у виконанні доцента кафедри математики та фізики Брославської Г.М.

Час пройшов непомітно. За вікнами мороз, але в душі щось незвичайне. Віримо в те, що всі присутні в цій залі захочуть глибше познайомитися із справжнім сином свого народу, своєї землі – І.Я.Франком, бо у нього «скрізь і завсіди була одна провідна думка – служити інтересам мого рідного народу і загальнолюдським поступовим, гуманним ідеям»